31. Еластичність попиту і пропозиції.

Аналізуючи особливості взаємодії попиту і пропозиції, необхідно знати конкретну величину зростання або зниження попиту і пропозиції. Для цього визначають таке поняття, як еластичність.

Попит і пропозиція реагують на зміни цін товарів, а також доходів споживачів по-різному. Наприклад, зміна ціни на сірники чи сіль мало вплине на їхню кількість, що їх купуватимуть за новою ціною. Водночас зміна цін на газети, автомобілі, предмети розкоші може спричинити значне скорочення споживання цих товарів.

Ця властивість — рівень зміни попиту і пропозиції залежить від зміни цін на товари і величини доходів споживачів та інших факторів — названа еластичністю попиту і пропозиції.

Коефіцієнт цінової еластичності попиту показує чутливість реакції споживачів на зміни цін. Коефіцієнт вираховується за формулою:

E= (зміна попиту)/(зміна ціни)

Еластичність попиту — це показник, що виражає коливання сукупного попиту, викликані пониженням цін на товари і послуги.

Еластичність пропозиції — показник, що відтворює зміни сукупної пропозиції, які відбуваються у зв'язку зі зростанням цін.

Еластичність попиту і пропозиції означає ступінь відносної змінюваності попиту і пропозиції під впливом відносної зміни ринкової ціни. Якщо обсяги збільшення попиту і пропозиції перевищують обсяги зростання ринкової ціни, виражені у відсотках, то вони є еластичними. Якщо ж приріст обсягів попиту та пропозиції (у відсотках) менший за приріст ринкової ціни (у відсотках), то вони є нееластичними. Інакше кажучи, якщо ж за істотної зміни рівня ринкової ціни обсяги попиту і пропозиції залишилися без змін, то їх називають нееластичними. Наприклад, попит на продовольчі товари (хліб, молоко, м'ясо, сіль, цукор тощо) вважається нееластичним, бо це товари першої необхідності й повсякденного вжитку. Споживачі будуть купувати ці товари, якою б високою ринкова ціна на них не була. А попит на предмети розкошу, наприклад, вироби з коштовних металів тощо буде еластичним.

32. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова ціна.

Взаємодія попиту і пропозиції — процес, який викликає формування ринко­вої ціни, яка задовольняє одночасно і продавця, і покупця

Ринкова ціна — характеризує ситуацію, за якої наміри покупців і продавців на ринку повністю збігаються, а обсяг благ, які бажають купити споживачі, абсо­лютно дорівнює обсягу благ, які мають намір запропонувати виробники

Економічні закони попиту і пропозиції відображають інтереси протилежних суб'єктів ринку - виробників (продавців) і споживачів (покупців). Узгодження цих економічних інтересів досягається при перетині кривих попиту і пропозиції. Точка перетину відображає збіг господарських рішень, які приймають виробники (продавці) і споживачі (покупці) в той чи інший момент. Ця точка характеризує стан товарного ринку, за якого вся кількість певного товару при певній ринковій ціні може бути реалізована і має назву точка рівноваги ринку, що визначає рівноважну ціну.

33. Конкуренція, як основний чинник ринкової економіки

Необхідною умовою ефективного функціонування механізму саморегулювання ринкової економіки є конкуренція. Вона є важливою рушійною силою розвитку ринкової економічної системи. Конкуренцію породжують об'єктивні умови ринкового господарювання: різні форми власності на засоби виробництва; повна економічна відокремленість і свобода вибору господарської діяльності товаровиробників, їх повна економічна залежність від кон'юнктури ринку; боротьба за джерела сировини, ринки збуту виробленої продукції, сфери використання капіталу з метою отримання найбільшого прибутку.

Конкуренція - це суперництво (змагальність) між різними учасниками ринкової економіки за найбільш вигідні умови виробництва та реалізації товарів і послуг, за привласнення найбільшого прибутку. Вона виступає силою, яка мобілізує особистий економічний інтерес і підприємницький потенціал та спрямована на їх максимальну реалізацію.

Конкуренція як рушійна сила і двигун ринкового господарства створює своєрідний економічний примус до підприємницької активності. Законодавство про захист конкуренції в Україні виходить із того, що економічна конкуренція розуміється не як просте змагання між суб'єктами господарювання з метою одержання ринкових переваг.

Факторами розвитку конкуренції традиційно вважаються:

o загальноекономічні - загальний рівень і динаміка виробництва; стан ділової активності; стан ринків;

o технологічні - галузева структура економіки; рівень розповсюдження сучасних технологій;

o політико-юридичні - цілі державної політики; ступінь втручання держави в економічні процеси;

o соціально-культурні - національні традиції; культура загальна, професійна, юридична, економічна, правова, ділова;

o міжнародні - ділова активність на міжнародних ринках; дії міжнародних економічних організацій.

З точки зору економічної структури конкуренція поділяється на внутрігалузеву та міжгалузеву.

Виділяють також цінову і нецінову конкуренцію.

З точки зору умов функціонування розрізняють досконалу і недосконалу конкуренцію.

З точки зору кількості учасників конкурентної боротьби виділяють вільну конкуренцію, олігополію і монополію.