70. Формування відкритої економіки України і шляхи входження у світове господарство.

Курс на формування в Україні відкритої економіки, під яким розуміється не тільки розвиток зовнішньої торгівлі, що переважає на теперішньому етапі, але й поступове відкриття ще двох каналів взаємозв'язку зі світовим господарством (рух капіталів і взаємообмін національними валютами), об'єктивно зумовлений і практично безальтернативний.

Основними принципами формування відкритої економіки повинні стати:

- по-перше, акцент на розвиток власних галузей, що мають порівняльні і конкурентні переваги у світовій економіці регіонального і глобального масштабу. Мова йде про такі галузі національного виробництва, як машинобудування.

- по-друге, високий рівень внутрішньої інтегрованості вітчизняної економіки, створення потужного національного ринку як фундаментальної економічної основи для завоювання і закріплення за собою відповідних ніш на гостроконкурентних і високоінтенсивних світових ринках товарів і послуг;

- по-третє, забезпечення подальшої фінансової стабілізації, що покращує макроекономічні умови як для національного, так і для міжнародного підприємництва, від чого залежить створення сприятливого інвестиційного клімату;

- по-четверте, введення твердої конвертованої національної валюти;

- по-п'яте, врахування різної фактороінтенсивності національних галузей і виробництв, тобто їх капітале- і працезабезпеченості порівняно з іншими країнами, врахування відповідних внутрішніх витрат, цін і їхніх світових аналогів з тим, щоб уникнути несприятливої для України асиметрії в цінах, що погіршує умови торгівлі і призводить до суттєвих збитків.

На шляху інтеграції України у світовий економічний простір стоїть значна кількість перешкод і проблем, головними з яких можна назвати низьку конкурентоспроможність українських товарів на світових ринках, недосконалу структуру експорту, від’ємне торгівельне сальдо, невисоку інвестиційну привабливість України, деякі недопрацювання з боку законодавства.

Інтеграція України до світового господарства здійснюєтьсяшляхом розвитку її зовнішньоекономічних зв'язків. Вони ха-рактеризуються географічною і продуктовою структуроюзовнішньої торгівлі, величиною іноземних інвестицій унаціональну економіку, участю в міжнародних інтеграційнихпроцесах, структурою національної валютної системи тощо.

Входження у світове господарство для України ускладнюється такими причинами:

• відсутністю чітко визначених напрямків та механіз¬му структурної перебудови економіки, які враховували б особливості розвитку світового господарства та реальні мож¬ливості входження в нього України;

• необхідністю розробки стратегії економічної безпе¬ки та створення структур, що забезпечували б і координу¬вали активне конкурентне протистояння України на світовому ринку;

• існуванням певних геополітичних протиріч, усунен¬ня яких можливе лише на основі довгострокового договір¬ного процесу з визначенням та балансуванням глобальних національних інтересів;

• неадекватною (суперечливою) реакцією українсько¬го суспільства на співробітництво з міжнародними фінан¬совими інститутами за відсутності чіткої внутрішньої та зовнішньої економічної стратегії держави.

Україна лише входить у систему світового господарства. Ефективність цього процесу залежить від подальшого економічного і соціального розвитку країни як органічної складової світової економіки. Це можливо лише за умови радикальних ринкових перетворень усієї внутрішньої господарської системи.