- •Становлення і основні етапи розвитку економічної теорії як науки
- •Предмет економічної теорії та його визначення різними школами.
- •1. Наука про створення, примноження та розподіл багатства нації
- •2. Меркантилісти, фізіократи, класична політична економія Марксисти
- •Методи пізнання економічних процесів і явищ та їхня класифікація
- •Економічні категорії закони і принципи. Пізнання і використання економічних законів.
- •Функції економічної теорії.
- •6.Економічні потреби суспільства, їх суть та структура.
- •8.Економічні інтереси:сутність,суб’єкти,класифікація
- •7. Економічний закон зростання потреб
- •9. Взаємодія потреб та інтересів як рушійна сила соціально-економічного прогресу
- •10. Формаційний та цивілізаційний підходи до періодизації суспільного розвитку
- •11. Економічна система, її сутність, цілі й основні структурні елементи. Типи економічних систем.
- •12. Власність, її суть, форми і місце в економічній системі.
- •13. Місце і роль людини в економічній системі.
- •14. Сутність і структура суспільного виробництва. Матеріальне і нематеріальне виробництво.
- •15. Основні фактори виробництва та їхній взаємозв'язок.
- •16. Форми організації виробництва: натуральне і товарне.
- •17. Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості.
- •18. Альтернативні теорії віртості.
- •19. Закон вартості. Його сутність та функції.
- •20. Теоретичні концепції виникнення і суті грошей.
- •21. Функції грошей та їхня еволюція.
- •22. Грошова система її структурні елементи й основні типи.
- •23. Валютні курси. Конвертованість грошей.
- •25. Ринкове господарство як невід'ємна складова товарного виробництва.
- •31. Еластичність попиту і пропозиції.
- •32. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова ціна.
- •33. Конкуренція, як основний чинник ринкової економіки
- •34. Внутрішньогалузева і міжгалузева, цінова і нецінова конкуренція
- •35.Досконала конкуренція. Недосконала конкуренція та її типи.
- •36 Сутність види і витоки монополізму
- •37.Зміст основні принципи та ознаки підприємництва
- •38 Організаційно-правові форми підприємств
- •41. Прибуток на апітал і фактори, що його визначають. Економічна роль прибутку.
- •42. Кругооборот і оборот промислового капіталу.
- •43. Аграрні відносини, їхній зміст і особливості.
- •44. Форми власності на землю і форми господарювання в аграрному секторі економіки.
- •45.Земельна рента, її сутність, види і механізми утворення.
- •46. Ринок замельних ресерсів. Ціна землі.
- •47. Державна політика регулювання і підтримки сільськогосподарського виробництва
- •48. Сутність, види і джерела формування доходів. Номінальні і реальні доходи.
- •61. Теорія оподаткування. Класифікація податків
- •62. Необхідність, зміст і принципи функціонування кредиту
- •63. Форми і функції кредиту
- •64. Кредитна система та її структура
- •65. Роль та функції держави в економіці
- •66. Державний сектор економіки й державне підприємництво як спосіб реалізації економічних функцій держави
- •67. Соціальна політика держави
- •68. Необхідність і основні ринкової трансформації економіки України.
- •69. Роздержавлення, приватизація та демократизація – основа ринкових перетворень ринкової економіки України.
- •70. Формування відкритої економіки України і шляхи входження у світове господарство.
- •76. Суть причини, форми і тенденції міграції робочої сили
- •77.Глобалізація як новий етап розвитку інтеграційних процесів у світовій економіці
- •78. Необхідність і форми співробітництва у вирішенні глобальних проблем
- •79.Становлення та етапи розвитку світового господарства
- •80.Формування та етапи розвитку світової валютної системи
14. Сутність і структура суспільного виробництва. Матеріальне і нематеріальне виробництво.
Суспільне виробництво є вихідною і вирішальною сферою життєдіяльності людини. Це основа життя і джерело прогресивного руху людського суспільства, розвитку всієї людської цивілізації.
Суспільне виробництво - це сукупна організована діяльність людей із перетворювання речовин і сил природи з метою створення матеріальних і нематеріальних благ, необхідних для їх існування та розвитку.
Будь-якому виробництву, незалежно від його соціальної форми, притаманні певні загальні ознаки (рис. 5.1).
Рис. 5.1. Основні риси виробництва
По-перше, виробництво завжди виступає як суспільне виробництво. Воно, починаючи з первіснообщинного суспільства, здійснюється як сумісний суспільно-кооперативний процес з участю великої кількості людей. Існування виробництва, в якому бере участь лише відокремлена особа так само безглуздо, як існування і розвиток мови без спілкування людей, що спільно живуть і спілкуються між собою.
В будь-якому суспільстві індивідуальні виробники тільки ззовні виступають незалежними та ізольованими один від одного. Реально ж суб'єкти господарювання об'єднані взаємними зв'язками як виробники і споживачі щодо отримання знарядь праці, сировини, матеріалів та реалізації готової продукції. Вся ця система господарських зв'язків, що базується на суспільному поділі праці, відображає єдиний економічний організм під назвою суспільне виробництво. Окремий виробник, вирваний із цієї системи взаємозв'язку, не може бути "справжнім" виробником, що відповідає його економічній природі.
По-друге, в процесі виробництва між людьми виникають виробничі відносини, соціально-економічний зміст яких визначається формою власності на засоби виробництва.
По-третє, суспільне виробництво має безперервний характер, тобто воно постійно повторюється, відновлюється. Суспільство не може припинити виробляти, оскільки не може перестати споживати. А будь-який процес виробництва, що розглядається в неперервному потоці його відновлення, є в той же час процесом відтворення. Відтворювальний аспект суспільного виробництва включає чотири стадії (фази) щодо створеного суспільного продукту: власне виробництво, розподіл, обмін і споживання.
По-четверте, суспільне виробництво є важливою складовою тієї чи іншої соціально-економічної системи, яка функціонує і розвивається на основі властивих їй об'єктивних економічних законів.
Найважливішими елементами процесу виробництва у будь-якому суспільстві є праця, предмети праці, засоби праці (рис. 5.2).
Праця - свідома доцільна діяльність людини, яка спрямована на створення тих чи інших благ з метою задоволення потреб.
Рис 5.2. Основні моменти процесу праці
Праця виступає як процес функціонування робочої сили.
Робоча сила - це сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей людини, які вона використовує у процесі праці. Іншими словами, робоча сила - це здатність до праці, а праця є процесом функціонування робочої сили.
Предмети праці - всі речовини природи, на які спрямована праця людини і які становлять матеріальну основу майбутнього продукту.
Засоби праці - це річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети праці.
Сукупність предметів і засобів праці складають засоби виробництва, які є одним з елементів продуктивних сил.
Оскільки результатом процесу суспільного виробництва є створення матеріальних і нематеріальних благ, то структурно воно поділяється на дві великі сфери: матеріальне і нематеріальне виробництво(рис. 5.3).
Суспільне виробництво має і галузеву структуру (рис. 5.4).
У нематеріальному виробництві особливе місце належить духовному виробництву: праця художника, скульптора, письменника, кінорежисера, фотографа тощо. Результатом їхньої праці, як і в матеріальному виробництві, є створення матеріалізованих благ - книг, картин, скульптур, кінострічок, фотографій. Але все ж таки духовне виробництво відносять до нематеріального виробництва, оскільки головним у ньому є не матеріальна частина створення речі, а її естетична ціннісність, глибина духовного відображення реального світу через талант людини.
Рис. 6.4. Галузева структура суспільного виробництва
Продукт сфери нематеріального виробництва набуває форми "товару-послуги", яка має ряд характерних ознак, що від-різняють її від продукту сфери матеріального виробництва (рис. 5.5).
Рис. 5.5. Ознаки товару-послуги
Між сферами матеріального та нематеріального виробництва існує тісний взаємозв'язок та взаємодія (рис. 5.6). Сфера матеріального виробництва створює матеріально-технічну базу для функціонування як самої себе, так і сфери нематеріального виробництва. У свою чергу сфера нематеріального виробництва задовольняє потреби людей в освіті, лікуванні, спорті, туризмі, культурному, естетичному, моральному розвитку, тим самим створює умови для нормального відтворення всіх працівників, у тому числі і сфери матеріального виробництва. Підвищення загальноосвітнього, кваліфікаційного і культурного рівнів працівників сфери матеріального виробництва, розвиток охорони здоров'я, спорту, туризму, поліпшення житлових умов, повноцінний відпочинок значною мірою впливають на якість і продуктивність їх праці. Розрахунки спеціалістів, зроблені на основі даних багатьох країн, свідчать, що співвідношення обсягу витрат на освіту й економічного ефекту від цього становить 1:4, а щодо витрат на науку - 1:10.
Рис. 5.6. Взаємозв'язок матеріального і нематеріального виробництва
