- •Перелік умовних скорочень
- •1.2. Організація щоденної роботи прокурора – процесуального керівника досудового розслідування
- •1.3. Організація прокурорського нагляду на початку досудового розслідування з метою забезпечення своєчасного, повного та достовірного внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань
- •1.4. Організація планування досудового розслідування та висунення слідчих версій на початковому етапі досудового розслідування
- •Структура планування розслідування злочину
- •1.5. Організація прокурором процесу досудового розслідування та координація діяльності слідчих органів досудового розслідування і працівників оперативних підрозділів
- •1.5.1. Надання прокурором письмових доручень і вказівок слідчим та доручень працівникам оперативних підрозділів. Контроль за їх виконанням
- •1.5.2. Процесуальні й тактичні основи організації та проведення слідчих (розшукових) дій і негласних слідчих (розшукових) дій
- •1.5.3. Організація взаємодії прокурора, слідчого та оперативних підрозділів під час проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій
- •Форми взаємодії при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій
- •1.5.4. Особливості організації прокурором роботи слідчої групи
- •1.5.5. Нагляд прокурора за досудовим розслідуванням багатоепізодних кримінальних правопорушень
- •1.6. Нагляд прокурора за додержанням вимог законів у формі процесуального керівництва щодо підстав та порядку повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення
- •1.7. Нагляд прокурора за додержанням вимог законів при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження
- •1.8. Прокурорський нагляд за додержанням вимог законів при затриманні підозрюваного та застосуванні запобіжних заходів під час досудового розслідування
- •1.9. Нагляд прокурора за законністю зупинення досудового розслідування
- •1.10. Організація діяльності прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та слідчого із забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням
- •1.11. Реалізація повноважень прокурора, пов’язаних із міжнародним співробітництвом під час кримінального провадження
- •1.12. Реалізація повноважень прокурора щодо нагляду за додержанням законів у формі процесуального керівництва під час закінчення досудового розслідування
- •1. Кримінальне провадження закривається на стадії досудового розслідування, якщо:
- •2. Кримінальне провадження закривається судом:
- •Список використаної та рекомендованої літератури до Розділу 1
- •Розділ 2 криміналістичні основи процесуального керівництва прокурором досудовим розслідуванням
- •2.1. Теоретичні засади формування криміналістичної методики процесуального керівництва досудовим розслідуванням
- •2.2. Криміналістична методика процесуального керівництва прокурором розслідуванням злочинів проти життя та здоров’я
- •2.3. Криміналістична методика процесуального керівництва прокурором розслідуванням злочинів проти власності
- •2.4. Криміналістична методика процесуального керівництва прокурором розслідуванням злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
- •2.5. Криміналістична методика процесуального керівництва прокурором розслідуванням злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини та громадянина
- •2.6. Криміналістична методика процесуального керівництва прокурором розслідуванням злочинів у сфері службової діяльності
- •2.7. Криміналістична методика процесуального керівництва прокурором розслідуванням злочинів у сфері господарської діяльності
- •2.8. Криміналістична методика процесуального керівництва прокурором розслідуванням злочинів щодо неповнолітніх
- •Список використаної та рекомендованої літератури до Розділу 2
- •3.2. Участь прокурора в судовому провадженні у першій інстанції
- •3.2.1. Участь прокурора у підготовчому судовому засіданні
- •3.2.2. Тактика подання прокурором доказів у судовому розгляді кримінального провадження
- •3.2.3. Участь прокурора у спрощеному судовому провадженні
- •3.2.4. Повноваження прокурора щодо визначення меж судового розгляду
- •3.2.5 Участь прокурора у кримінальному провадженні на підставі угод
- •3.2.6. Повноваження прокурора щодо застосування заходів безпеки до учасників кримінального провадження
- •3.2.7. Промова прокурора у судових дебатах
- •3.2.8. Участь прокурора у судовому провадженні про застосування примусових заходів медичного характеру
- •3.2.9. Особливості участі прокурора в суді присяжних
- •3.2.10. Особливості участі групи прокурорів у судовому провадженні
- •3.2.11. Особливості участі прокурора у судовому провадженні з розгляду багатоепізодних кримінальних проваджень
- •3.3. Повноваження прокурора у провадженні з перегляду судових рішень
- •3.4.1. Особливості участі прокурора у кримінальних провадженнях про злочини проти життя та здоров’я особи
- •3.4.2. Особливості участі прокурора у кримінальних провадженнях про злочини проти власності
- •3.4.3. Особливості участі прокурора у кримінальних провадженнях про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
- •3.4.4. Особливості участі прокурора у кримінальних провадженнях про злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
- •3.4.5. Особливості участі прокурора у кримінальних провадженнях про злочини у сфері службової діяльності
- •3.4.6. Особливості участі прокурора у кримінальних провадженнях про злочини у сфері господарської діяльності
- •3.4.7. Особливості участі прокурора у кримінальних провадженнях щодо неповнолітніх
- •Додаток 1. Структурно-логічні схеми організації досудового розслідування
1.4. Організація планування досудового розслідування та висунення слідчих версій на початковому етапі досудового розслідування
Швидкість, повнота й неупередженість розслідування залежать від того, як процесуальний керівник, слідчий спланують та організовують свою роботу. Необхідно також враховувати, що однією із загальних засад кримінального провадження є розумність строків, якими відповідно до ч. 2 ст. 28 КПК України вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Під організацією розслідування кримінальних правопорушень варто розуміти заснований на кримінальному процесуальному законодавстві процес упорядкування розслідування та конкретизація його цілей, визначення сил, засобів і планування їх використання, процес створення умов для якісного розслідування та керівництва ним.
Розглядаючи взаємозв’язок організації розслідування кримінального правопорушення і планування розслідування, необхідно зазначити, що ці елементи процесу досудового розслідування взаємозалежні. Організаційні заходи вбачаються із завдань плану розслідування. Водночас організаційні заходи вимагають планування, включаються до плану. Від організаційних можливостей залежать такі елементи плану, як терміни, тривалість, послідовність слідчих (розшукових) дій.
Організація прокурором процесу досудового розслідування передбачає:
складання узгодженого плану розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні;
налагодження ефективної взаємодії у процесі розслідування між прокурором, слідчим, оперативними працівниками, експертами та спеціалістами;
налагодження систематичного обміну інформацією і звітності про результати роботи з метою своєчасного уточнення та корегування плану розслідування;
забезпечення своєчасного виконання та корегування узгодженого плану розслідування кримінального правопорушення;
забезпечення кваліфікованого керівництва слідчою групою та слідчо-оперативною групою;
забезпечення заходів, що гарантують неприпустимість витоку секретної інформації у випадках проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також розголошення даних досудового розслідування;
здійснення інших організаційних заходів для успішного розслідування кримінального правопорушення.
Згідно зі ст. 36 КПК України прокурор у кримінальному провадженні здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва. Це означає, що саме на прокурора покладається обов’язок організації процесу досудового розслідування, визначення його напрямів, координація проведення процесуальних дій, сприяння створенню умов для нормального функціонування слідчих, забезпечення дотримання під час кримінального провадження вимог законів України. Така нормативна модель прокурорської діяльності повинна забезпечити охорону прав за законних інтересів учасників кримінального провадження, законність кримінальної процесуальної діяльності слідчих та оперативних підрозділів, оскільки прокурор спрямовує досудове розслідування, має постійний доступ до процесуальної інформації, обізнаний про ключові рішення, що приймаються слідчим, своєчасно усуває порушення закону, та здатна забезпечити якість підтримання державного обвинувачення в суді.
Одним із важливих елементів в організації розслідування кримінальних правопорушень є планування розслідування. Оскільки планування є програмою організації розслідування, то організацію розслідування можна розглядати як практичне здійснення цієї програми. Тому планування є не лише елементом організації, а й організуючою основою (принципом) розслідування, тобто тільки через планування можна на практиці здійснити організацію діяльності з розслідування злочину.
В.І. Рохлін, розкриваючи значення планування, зазначає, що воно є складовою будь-якої розумової діяльності людини. Це визначення порядку послідовності та очікуваних результатів майбутніх дій. Під час планування обираються шляхи, способи, засоби, терміни виконання певних дій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Планування забезпечує цілеспрямований збір необхідних відомостей, правильну оцінку інформації, що надходить, та відшукування інформації, якої бракує, можливість контролю та самоконтролю під час розслідування, своєчасне проведення необхідних заходів, правильне висунення і перевірка версій, а також встановлення послідовності у роботі, облік ситуацій та обставин, що виникають.
Зміст планування охоплює: визначення у кожному конкретному випадку предмета розслідування в інтересах швидкого, цілеспрямованого проведення слідства та повного вирішення його завдань; розробку версій для вирішення завдань розслідування; організацію перевірки версій; організацію виконання всіх інших дій слідчого, що необхідні у кримінальному провадженні.
У науці кримінального процесу виокремлюють такі складові елементи планування розслідування: а) визначення основних напрямів збору доказів з метою швидкого і повного розкриття злочину; викриття винного; виявлення обставин, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого; з’ясування та усунення причин і умов конкретного злочину; б) вибір відповідних засобів та джерел збору доказів; в) визначення кола слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, необхідних в якості гарантій прав та інтересів учасників процесу; г) визначення змісту і тактики проведення кожної із запланованих слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій; ґ) вибір організаційних і технічних заходів, що сприяють успіху запланованих слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій та розслідування у цілому; д) визначення термінів та послідовності дій.
Початковий етап розслідування злочинів можна визначити як період початку розслідування у кримінальному провадженні, спрямування якого залежить від слідчої ситуації та криміналістичної характеристики злочину, необхідної для встановлення обставин злочину та особи, яка його вчинила.
Планування розслідування кримінальних правопорушень можна визначити як складну мисленнєву діяльність процесуального керівника, слідчого із визначення конкретних напрямів розслідування, послідовності, способів організації та проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, а також прийняття рішень, спрямованих на вирішення завдань кримінального провадження.
Увесь процес планування можна уявити у вигляді етапів, що послідовно змінюють один одного і тих дій, прийомів, які застосовуються (схема 1).
Схема 1