Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НАСТІЛЬНА КНИГА ПРОЦ КЕРІВНИКА.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
10 Мб
Скачать
☆

1.4. Організація планування досудового розслідування та висунення слідчих версій на початковому етапі досудового розслідування

Швидкість, повнота й неупередженість розслідування залежать від того, як процесуальний керівник, слідчий спланують та організовують свою роботу. Необхідно також враховувати, що однією із загальних засад кримінального провадження є розумність строків, якими відповідно до ч. 2 ст. 28 КПК України вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Під організацією розслідування кримінальних правопорушень варто розуміти заснований на кримінальному процесуальному законодавстві процес упорядкування розслідування та конкретизація його цілей, визначення сил, засобів і планування їх використання, процес створення умов для якісного розслідування та керівництва ним.

Розглядаючи взаємозв’язок організації розслідування кримінального правопорушення і планування розслідування, необхідно зазначити, що ці елементи процесу досудового розслідування взаємозалежні. Організаційні заходи вбачаються із завдань плану розслідування. Водночас організаційні заходи вимагають планування, включаються до плану. Від організаційних можливостей залежать такі елементи плану, як терміни, тривалість, послідовність слідчих (розшукових) дій.

Організація прокурором процесу досудового розслідування передбачає:

  • складання узгодженого плану розслідування кримінального правопорушення у кримінальному провадженні;

  • налагодження ефективної взаємодії у процесі розслідування між прокурором, слідчим, оперативними працівниками, експертами та спеціалістами;

  • налагодження систематичного обміну інформацією і звітності про результати роботи з метою своєчасного уточнення та корегування плану розслідування;

  • забезпечення своєчасного виконання та корегування узгодженого плану розслідування кримінального правопорушення;

  • забезпечення кваліфікованого керівництва слідчою групою та слідчо-оперативною групою;

  • забезпечення заходів, що гарантують неприпустимість витоку секретної інформації у випадках проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також розголошення даних досудового розслідування;

  • здійснення інших організаційних заходів для успішного розслідування кримінального правопорушення.

Згідно зі ст. 36 КПК України прокурор у кримінальному провадженні здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва. Це означає, що саме на прокурора покладається обов’язок організації процесу досудового розслідування, визначення його напрямів, координація проведення процесуальних дій, сприяння створенню умов для нормального функціонування слідчих, забезпечення дотримання під час кримінального провадження вимог законів України. Така нормативна модель прокурорської діяльності повинна забезпечити охорону прав за законних інтересів учасників кримінального провадження, законність кримінальної процесуальної діяльності слідчих та оперативних підрозділів, оскільки прокурор спрямовує досудове розслідування, має постійний доступ до процесуальної інформації, обізнаний про ключові рішення, що приймаються слідчим, своєчасно усуває порушення закону, та здатна забезпечити якість підтримання державного обвинувачення в суді.

Одним із важливих елементів в організації розслідування кримінальних правопорушень є планування розслідування. Оскільки планування є програмою організації розслідування, то організацію розслідування можна розглядати як практичне здійснення цієї програми. Тому планування є не лише елементом організації, а й організуючою основою (принципом) розслідування, тобто тільки через планування можна на практиці здійснити організацію діяльності з розслідування злочину.

В.І. Рохлін, розкриваючи значення планування, зазначає, що воно є складовою будь-якої розумової діяльності людини. Це визначення порядку послідовності та очікуваних результатів майбутніх дій. Під час планування обираються шляхи, способи, засоби, терміни виконання певних дій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Планування забезпечує цілеспрямований збір необхідних відомостей, правильну оцінку інформації, що надходить, та відшукування інформації, якої бракує, можливість контролю та самоконтролю під час розслідування, своєчасне проведення необхідних заходів, правильне висунення і перевірка версій, а також встановлення послідовності у роботі, облік ситуацій та обставин, що виникають.

Зміст планування охоплює: визначення у кожному конкретному випадку предмета розслідування в інтересах швидкого, цілеспрямованого проведення слідства та повного вирішення його завдань; розробку версій для вирішення завдань розслідування; організацію перевірки версій; організацію виконання всіх інших дій слідчого, що необхідні у кримінальному провадженні.

У науці кримінального процесу виокремлюють такі складові елементи планування розслідування: а) визначення основних напрямів збору доказів з метою швидкого і повного розкриття злочину; викриття винного; виявлення обставин, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого; з’ясування та усунення причин і умов конкретного злочину; б) вибір відповідних засобів та джерел збору доказів; в) визначення кола слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, необхідних в якості гарантій прав та інтересів учасників процесу; г) визначення змісту і тактики проведення кожної із запланованих слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій; ґ) вибір організаційних і технічних заходів, що сприяють успіху запланованих слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій та розслідування у цілому; д) визначення термінів та послідовності дій.

Початковий етап розслідування злочинів можна визначити як період початку розслідування у кримінальному провадженні, спрямування якого залежить від слідчої ситуації та криміналістичної характеристики злочину, необхідної для встановлення обставин злочину та особи, яка його вчинила.

Планування розслідування кримінальних правопорушень можна визначити як складну мисленнєву діяльність процесуального керівника, слідчого із визначення конкретних напрямів розслідування, послідовності, способів організації та проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, а також прийняття рішень, спрямованих на вирішення завдань кримінального провадження.

Увесь процес планування можна уявити у вигляді етапів, що послідовно змінюють один одного і тих дій, прийомів, які застосовуються (схема 1).

Схема 1