Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НАСТІЛЬНА КНИГА ПРОЦ КЕРІВНИКА.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
10 Мб
Скачать
☆

1.5. Організація прокурором процесу досудового розслідування та координація діяльності слідчих органів досудового розслідування і працівників оперативних підрозділів

Здійснюючи нагляд у формі процесуального керівництва за досудовим розслідуванням, прокурору необхідно знати завдання та функції досудового розслідування з метою своєчасного та правильного виконання своїх повноважень.

Завдання органів досудового розслідування. На органи досудового розслідування покладаються такі завдання.

Захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень. Охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, що підслідні слідчим органу досудового розслідування (злочинів – у формі досудового слідства, кримінальних проступків – у формі дізнання). Забезпечення відшкодування фізичним і юридичним особам шкоди, заподіяної кримінальними правопорушеннями.

Виявлення причин і умов, що сприяють учиненню кримінальних правопорушень, і вжиття відповідними органами заходів щодо їх усунення. На органи досудового розслідування можуть бути покладені й інші завдання, встановлені законодавством України.

Органи досудового розслідування зобов’язані застосовувати всі передбачені чинним законодавством заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Основні функції органів досудового розслідування.

Відповідно до покладених на органи досудового розслідування завдань вони виконують наступні функції.

Усебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, виявлення як тих обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставин, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надання їм належної правової оцінки та забезпечення прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Аналіз слідчої практики, організації і результатів діяльності слідчих, внесення на основі цього в установленому порядку пропозицій щодо підвищення ефективності функціонування органів досудового розслідування, забезпечення правопорядку, посилення боротьби зі злочинністю, інформування населення із зазначених питань через засоби масової інформації.

Розроблення та реалізація заходів щодо додержання законодавства, зміцнення службової дисципліни, підвищення якості досудового розслідування і скорочення його строків.

Вивчення, узагальнення позитивного досвіду досудового розслідування, упровадження його на практиці та розроблення сучасних методик розслідування окремих видів кримінальних правопорушень. Вивчення практики застосування слідчими норм права і розроблення пропозицій щодо удосконалення законодавства України.

Забезпечення підбору, розстановки і виховання слідчих кадрів, підвищення їх кваліфікації та професійної майстерності.

Організація відповідно до КПК України та законів України розгляду і вирішення скарг і заяв громадян, які надходять у зв’язку з провадженням досудового розслідування кримінальних правопорушень.

На органи досудового розслідування можуть бути покладені й інші функції, передбачені чинним законодавством.

Організація прокурором процесу досудового розслідування, визначення його напрямів залежить від багатьох чинників, таких як тяжкість злочину. вчинення злочину в умовах неочевидності, виявлення злочину під час проведення оперативно-розшукових заходів, прокурорської перевірки, перевірки контролюючими органами тощо.

Організаційні функції процесу досудового розслідування здійснюють як керівник органу прокуратури, так і процесуальний прокурор.

Відповідно до наказу № 4гн з метою забезпечення ефективного нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, в тому числі у формі процесуального керівництва ним, керівник орану прокуратури повинен забезпечити:

– єдину систему організації нагляду за додержанням законів усіма органами досудового розслідування, підтримання державного обвинувачення, оскарження незаконних судових рішень, здійснення інших повноважень з цих питань;

– безумовне реагування на виявлені порушення закону з часу надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення до прийняття остаточного рішення у провадженні;

– швидке, всебічне, повне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень, обов’язкову участь прокурорів – процесуальних керівників досудового розслідування – в їх судовому розгляді (у визначених законом випадках), поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження;

– своєчасне вжиття заходів до усунення причин та умов, які сприяли вчиненню кримінального правопорушення, відшкодування завданої ним шкоди фізичним та юридичним особам, державним і комунальним інтересам, розшуку майна, яке стало предметом злочинного посягання;

– пред’явлення процесуальними керівниками цивільних позовів у кримінальному провадженні в установлених законом випадках;

– виконання вимог закону при прийманні, реєстрації, розгляді та вирішенні в органах досудового розслідування заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, своєчасне внесення щодо них відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

На початку досудового розслідування прокурор уповноважений на виконання трьох альтернативних функцій. Він зобов’язаний отримані з відповідних заяв, повідомлень, або самостійно виявлені з будь-якого джерела відомості про вчинення кримінального правопорушення внести до ЄРДР. Після цього прокурор або самостійно розпочинає досудове розслідування, або з дотриманням правил підслідності передає наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування з дорученням щодо проведення досудового розслідування.

У разі надходження від слідчого письмового повідомлення про внесення ним відповідних даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початок досудового розслідування прокурор, враховуючи зміст наявних у нього наглядових повноважень, перевіряє законність та обґрунтованість внесення таких відомостей, їх повноту, наявність підстав для початку досудового розслідування, своєчасність і повноту проведення негайних слідчих (розшукових) дій тощо.

Установивши, що відповідні відомості внесені до ЄРДР безпідставно, прокурор своєю постановою закриває кримінальне провадження. Навпаки, у разі невиконання необхідних процесуальних, слідчих дій, прокурор, також реалізовуючи свої наглядові повноваження у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, надає відповідні доручення, вказівки про їх проведення слідчому, у будь-якій інший спосіб, що відповідає вимогам закону, організовує досудове розслідування.

Негайно призначає процесуального керівника досудового розслідування кримінального правопорушення з урахуванням складності їх кваліфікації, суспільного резонансу, прогнозованих обсягів процесуальної роботи та з огляду на професійну майстерність і досвід відповідних прокурорів. Наприклад, відповідно до п. 8.1 наказу Генерального прокурора України від 1 листопада 2012 року № 16гн «Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод дітей» процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у зазначених категоріях кримінальних справ доручається прокурорам, на яких покладено обов’язок щодо захисту прав і свобод дітей. Безпосереднє виконання обов’язків щодо захисту прав і свобод дітей повинно доручатися досвідченим працівникам, які мають стаж роботи в органах прокуратури, як правило, не менше трьох років. У прокуратурах районного рівня, якщо можливо, на цих прокурорів не покладається виконання обов’язків з інших напрямів прокурорської діяльності (п. 3.1).

За необхідності створює групи прокурорів і призначає старшого прокурора групи відповідною постановою.

Заміну прокурорів – процесуальних керівників здійснює лише у випадках, передбачених у Кримінальному процесуальному кодексі України.

Інформує керівників органів прокуратури вищого рівня спеціальним повідомленням, а також чергового прокурора підрозділів приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації Головного управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України та галузевих підрозділів прокуратур обласного рівня у визначеному порядку про надходження повідомлень про кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки, терористичні акти, бандитизм, катастрофи, аварії, вибухи, пожежі та інші події, унаслідок яких заподіяно значну матеріальну шкоду або сталася загибель людей, умисні вбивства, вчинені за обтяжуючих обставин і в умовах неочевидності, кримінальні правопорушення, вчинені організованими групами та злочинними організаціями, службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, народними депутатами України, суддями, керівниками правоохоронних органів і вчинені проти них, особливо тяжкі кримінальні правопорушення, вчинені іноземцями і проти них, а також стосовно журналістів у разі перешкоджання їхній законній професійній діяльності, про інші кримінальні правопорушення, які набули в суспільстві негативного резонансу.

Викладає в указаних інформаціях обставини та ознаки кримінального правопорушення, за яким розпочато досудове розслідування, його кваліфікацію, дані про підозрювану особу, застосований запобіжний захід, заподіяну шкоду, найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер.

Відповідно до зазначених обставин виїжджає на місце події, забезпечивши якісне проведення огляду, організацію невідкладних першочергових слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій.

При цьому (як приклад організації роботи прокурора при виїзді на місце пригоди), є положення спільного наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Генерального прокурора України від 28 листопада 2012 року № 1095/955/119 «Про затвердження Порядку взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров’я та прокуратури України при встановленні факту смерті людини».

Вирішує клопотання про продовження строків досудового розслідування, та розгляд скарг на дії процесуального прокурора у визначених законом випадках.

Прокурор, який здійснює процесуальне керівництво в кримінальному провадженні, забезпечує виконання вимог закону щодо додержання розумних строків, а також строків, прямо визначених у КПК України, з огляду на складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних і кримінальних правопорушень, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для забезпечення належної якості досудового розслідування.

З метою виконання завдань кримінального провадження прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, забезпечує інформування підозрюваного та потерпілого про їхнє право на примирення, підозрюваному – про право на угоду про визнання винуватості, роз’яснення механізму реалізації цих прав.

При цьому прокурору необхідно дотримуватись положень Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 листопада 2012 року № 223-1679/0/4-12 «Про деякі питання здійснення кримінального провадження на підставі угод».

Вживає заходів до покращення якості досудового розслідування, здійснює діяльність, пов’язану з визначенням низки доказів та способів їх отримання у кримінальному провадженні, а також законністю дій слідчого.

Прокурор не повинен обмежуватись лише перевіркою законності проведення слідчих (розшукових) дій, повинен брати участь у їх проведенні або самостійно їх проводити. У тих кримінальних провадженнях, де не встановлено особу, яка скоїла злочин, необхідно своєчасно і тактично правильно використовувати можливості оперативних підрозділів відповідно до ст. 41 КПК України.

Участь прокурора у проведенні окремих слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій полягає у забезпеченні законності та тактичної доцільності.

У статті 223 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор повинен вжити належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз’яснюються їх права і обов’язки, а також відповідальність, встановлена законом.

Проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22-ї до 6-ї години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.

Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.

Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, які її ініціювали, мають право ставити запитання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.

Відповідно до ч. 8 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, визначених у ч. 3 ст. 333 КПК України, де зазначено, якщо під час судового розгляду виникне потреба у встановленні обставин або їх перевірці, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.

Будь-які слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази – недопустимими.

Одним із найважливіших засобів одержання доказів у кримінальному провадженні є проведення експертизи.

Експертиза – це спрямоване на вирішення певних питань дослідження, що провадиться із застосуванням спеціальних знань компетентних осіб, яких називають експертами.

Висновок експерта – це результат його діяльності щодо проведення експертизи, яким є документ, складений відповідно до вимог закону, у якому зазначено фактичні дані, отримані в процесі дослідження, і висновки експерта з досліджуваних питань.

Різниця між експертизою та участю спеціаліста у провадженні слідчих (розшукових) дій полягає в тому, що спеціаліст надає слідчому науково-технічну допомогу у знаходженні, вилученні, закріпленні та попередньому первинному дослідженні матеріальних слідів злочину й інших джерел доказової інформації, тобто в отриманні доказів, а експерт самостійно провадить дослідження направлених йому на експертизу об’єктів та формулює висновки, що являють собою якісно інше, не емпіричне, а висновкове знання та належать до самостійного виду доказів. Експерт не може шукати та отримувати об’єкти, необхідні для експертизи, однак є повністю самостійним і незалежним у проведенні експертного дослідження. За завідомо неправдивий висновок експерт несе кримінальну відповідальність, передбачену у ст. 384 КК України.

У статті 11 Закону України «Про судову експертизу» визначено осіб, які не можуть бути судовими експертами. Так, до виконання обов’язків судового експерта не можуть залучатися особи, визнані у встановленому законом порядку недієздатними, а також ті, які мають судимість. Не може бути експертом особа, яка зацікавлена в справі і підлягає відводові.

Необхідно також керуватися наказом Міністерства юстиції України № 1950/5 „Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5”, яким внесено зміни до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та зміни до науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, та Інструкцією від 17 січня 1995 року № 6, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26 липня 1995 року за № 254/790, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 1995 року № 6 «Про проведення судово-медичної експертизи».

Експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Тому і питання на вирішення експерту повинні ставитись такі, які відповідають предмету доказування, на що прокурор має звертати увагу, так як в іншому випадку це негативно позначиться на строках проведення досудового розслідування.

Процесуальним прокурорам, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування, перед погодженням клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій необхідно перевіряти відповідність наведених у них даних вимогам законів, матеріалам і фактичним обставинам кримінального провадження, та тактичну доцільність їх проведення.

Відповідними нормами Глави 21 КПК України передбачено підстави, умови та порядок проведення і використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій, аналогічно тому, як це передбачено й для слідчих (розшукових) дій.

При вирішенні питань щодо погодження клопотань слідчих про проведення слідчих (розшукових) дій та заходів забезпечення кримінального провадження ретельно перевіряти наявність відповідних підстав з урахуванням положень Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Інформаційного листа від 5 квітня 2013 року № 223-558/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» та Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 квітня 2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України».

Прокурор як сторона обвинувачення (як виняток – слідчий за погодженням з прокурором) складає та в день складання вручає особі письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Перед цим прокурор самостійно оцінює наявність відповідних підстав для письмового повідомлення про підозру, тобто: законність затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; законність обрання до особи одного з визначених у цьому Кодексі запобіжних заходів; наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (ст. 276 КПК України).

Відповідно до ст. 283 КПК України прокурор після повідомлення особі про підозру зобов’язаний у найкоротший строк здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до ЄРДР.

Саме прокурор, використовуючи свої повноваження, за наявності визначених у ст. 284 КПК України підстав, закриває кримінальне провадження під час досудового розслідування, приймаючи відповідну постанову.

До компетенції слідчого віднесено закриття провадження з підстав, передбачених у пп. 1.2.4 ч. 1 ст. 284 КПК України за умов, що про підозру жодній особі не повідомлено. У всіх інших випадках, за наявності підстав, передбачених у вказаній статті КПК України, рішення про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного приймає виключно прокурор. Стосовно постанов слідчого про закриття кримінального провадження прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії такої постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Зазначена постанова слідчого може бути скасована прокурором і за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

Проводити слідчі (розшукові) у тому числі негласні дії відповідно до ст.ст. 40, 41, ч. 6 ст. 246 КПК України має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням – уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України.

Кодексом втілюється концептуальне положення про процесуальне керівництво прокурором всім досудовим провадженням, у тому числі й проведенням негласних слідчих (розшукових) дій з його початку до завершення.

Так прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування, відповідним оперативним підрозділам проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, у тому числі негласних, давати вказівки щодо їх проведення (ст. 36 КПК України).

Керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому в КПК України, щодо проведення слідчих (розшукових) заходів тягне за собою визначену у законі відповідальність (ч. 3 ст. 39, ч. 5 ст. 40 КПК України).

Враховуючи зміст ст. 41 КПК України, оперативні підрозділи уповноважені здійснювати слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні саме за письмовим дорученням слідчого або прокурора.

Під час виконання доручень слідчого, прокурора працівник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого, однак вони не мають права здійснювати слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні з власної ініціативи або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора. Доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій є обов’язковими для виконання оперативним підрозділом.

Таким чином, прокурор у кримінальному провадженні визначає обсяг обвинувачення, доцільність проведення слідчих (розшукових) дій, в тому числі негласних, засоби забезпечення кримінального провадження, способи забезпечення відшкодування шкоди потерпілому, підстави для притягнення особи до кримінальної відповідальності, забезпечує законність дій слідчого та оперативних підрозділів, вирішує питання наявності підстав для завершення досудового розслідування.