- •1. Предмет і завдання методики навчання природознавства.
- •2. Методологічні основи методики викладання природознавства.
- •3. Зв’язок методики з іншими науками.
- •5. Процес навчання природознавства та характеристика його компонентів.
- •7. Принципи відбору і послідовності вивчення навчального матеріалу з природознавства в початкових класах.
- •8. Сутність уявлень як форми засвоєння знань.
- •9. Сутність понять як форми засвоєння знань.
- •10. Методика формування пропедевтичних природничих уявлень та понять.
- •11.Матеріальна база навчання природознавства
- •12.Клас-кабінет
- •13.Навчаль-дослідна земельна ділянка
- •14.Куточок живої природи
- •15.Географічний майданчик
- •16.Методи навчання природознавства в початковій школі.
- •17.Класифікація методів навчання природознавства .
- •18.Загальнодидактичні методи і прийоми навчання природознавства.
- •19.Суть дидактичного методу навчання та його загальна характеристика.
- •20.Словесні методи навчання природознавства
- •21.Словесно-наочні методи навчання природознавству.
- •22. Словесно-наочні практичні методи навчанню природознавству.Словесні методи навчання.
- •23.Засоби наочності та методика їх використання на уроках природознавства початковій школі
- •24 Класифікація засобів наочності, що використовуються на уроках природознавства. Їх характеристика
- •25.Загальнодидактичні критерії вибору та поєднання методів навчання на уроках «я і Україна. Природознавство»
- •26.Інтерактивні технології на уроках природознавства
- •27. Характеристика основних видів природничих знань, що формуються в початковій школі
- •29.Основні принципи побудови програми з природознавства(1-4класи).
- •1.Форми організації навчання молодших школярів природознавству.
- •2.Урок – основна форма організації процесу навчання природознавству
- •3.Вимоги до сучасного уроку природознавства
- •2.Організаційна чіткість проведення уроку.
- •4.Підготовка вчителя до уроку. Оцінювання знань і вмінь учнів
- •5.Типи і структура уроків з природознавства.
- •6.Структура сучасного уроку з природознавства.
- •7.Методика організації і проведення предметних уроків
- •10. Структура уроку на засвоєння нових знань.
- •11. Особливості проведення узагальнюючого уроку з природи.
- •12. Організаія і методика проведення уроку-екскурсії у початкових класах
- •13. Екскурсії при вивченні природи рідного краю, їх навчальне та виховне значення
- •14. Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках «я і Україна»
- •15. Нестандартні уроки з природознавства
- •16. Позаурочна робота природничого характеру в початковій школі
- •17. Позакласна робота природничого характеру в початковій школі
- •18.Масова робота з природознавства
- •19. Проблеми розвивального навчання на уроках та в позакласній роботі природознавства
- •20. Оцінювання знань і вмінь учнів
- •21. Диференціація на уроках природознавства.
- •22. Екологічне виховання молодших школярів.
- •23. Народознавчий підхід на уроках природознавства в початкових класах.
- •24. Активізація пізнавальної діяльності діяльності молодших школярів на уроках «я і Україна».
- •25. Нестандартні уроки природознавства.
- •26. Проблеми сільської малокомплектної школи.
- •27. Організація навчально виховного процесу природничого характеру в малокомплектній школі.
- •28. Особливості проведення уроку природознавства в малокомплектній школі.
- •29. Позаурочна та позакласна робота природничого характеру в малокомплектній школі.
- •30. Змоделюй структуру уроку природознавства ( предметний, комбінований, на засвоєння знань, узагальнюючий урок, урок-екскурсія) в (2-4) класі.
- •30. Урок на завоєння нових знань
- •30.Предметний урок
- •30. Узагальнюючий урок
- •30. Урок-екскурсія
21. Диференціація на уроках природознавства.
Природа – наш великий друг. Вивчати й охороняти природу, любити свою Батьківщину, свій рідний край допомагають уроки природознавства.
Кожний урок природознавства – це цікаві відкриття, захоплюючі подорожі, спостереження, досліди. Все це пробуджує в дітей невичерпну радість пізнання, творчість, логічне мислення, ініціативу.
Цьому сприяють такі активні форми роботи, як проблемні питання, навчальні екскурсії, досліди, пізнавальні дидактичні ігри, кросворди, творчі роботи.
Найпоширеніші форми навчальної роботи учнів на уроці – індивідуальна і фронтальна.
Природно, що індивідуальна робота передбачає індивідуалізацію навчання, використання диференційованого підходу, тоді як фронтальна практично не в змозі його забезпечити.
Диференціація як принцип навчання передбачає таку організацію роботи на уроці, за якої кожному учневі пропонуються в певній системі посильні завдання різної складності, і це дає можливість кожному учневі повірити у свої можливості.
На уроках варто застосовувати групові форми роботи. Така форма роботи дає змогу індивідуалізувати процес навчання, створити умови для спілкування. Взаємний контакт школярів у процесі виконання завдань сприяє встановленню колективних стосунків, формуванню почуття обов'язку та відповідальності за спільну працю. Під час роботи в групі учні мають можливість відразу з'ясовувати незрозумілі для себе питання, своєчасно виправляти помилки, допущені в процесі розв'язування вправ, вчитися вислуховувати думку свого товариша, відстоювати та обґрунтовувати правильність власних суджень, приймати рішення.
Групова діяльність приваблює учнів тим, що дає можливість:
Здобувати більше інформації;
Активніше працювати;
Бути впевненим у своїх знаннях;
Спілкуватися з товаришами , діставати від них допомогу;
Переконуватися у правильності своїх міркувань;
Почуватися комфортно, захищено.
На уроках природознавства учні виконують таку групову роботу:
Кожній групі роздаю конверти з написаним на крртках і розрізаним прислів’ям
Скласти прислів’я
Розповісти про тварину
Кожна група презентує відповідь
22. Екологічне виховання молодших школярів.
Екологічне виховання – це цілеспрямований процес виховання в школярів системи наукових знань, поглядів, переконань, які забезпечують формування відповідального ставлення до навколишнього середовища у всіх видах діяльності учнів.
Одним із завдань екологічного виховання є вироблення в особи соціальної активності, яка проявляється в оберіганні рослинного та тваринного світу, свідомому ставленні та любові до рідної природи, здатності сприймати та глибоко відчувати її красу.
Здійснюючи екологічне виховання, треба мати на увазі, що ми живемо в епоху, коли природні ресурси перестали бути практично невичерпними; людина повинна не просто споживати плоди природи, а й власною працею створювати необхідні умови для примноження багатства і краси природи.
Сьогодні зміст екологічного характеру органічно включається до всіх напрямків навчання і виховання підростаючого покоління, до всіх ланок системи безперервної освіти: сім’я, дитячий садок, школа,вуз.
Завдання екологічної освіти і виховання – прищепити підростаючому поколінню правильні погляди на взаємозв’язок людини з природою, навчити бачити результати свого впливу на навколишнє середовище, сприяти виробленню екологічного мислення та свідомості.
Важливою ланкою в системі екологічного виховання є початкова школа. Любити, оберігати і примножувати багатсва природи треба вчитиз раннього дитинства. Високий рівень екологічної культури школярів може сформувати лише вчитель з відповідальним ставленням до навколишнього.
У початковій школі екологічне вихован6ня здійснюється у напрямках:
-виховання любові до природи;
-виховання вміти поводити себе в природньому середовищі;
-встановлення екологічних взаємозв’язків у природі;
-виховання активної життєвої позиції стосовно навколишнього середовища.
Екологічна освіта і виховання – це педагогічний процес, спрямований на формування екологічної культури особистості.
Завданням екологічного виховання полягає у формуванні екологічних знань, вихованні любові до природи, прагненні берегти, примножувати її, формуванні вміння і навмчок діяльності в природі.
Екологічне вихованя передбачає розкриття сутності світу природи – середовища перебування людини, яка повинна бути зацікавлена у збереженні цілісності, чистоти, гармонії природи. Це передбачає вміння осмислювати екологічні явища, робити висновки про стан природи, розумно взаємодіяти з нею. Естетична краса природи сприяє формуванню моральних почуттів обов’язку і відповідальності
за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності. Здійснюється вона на всіх етапах навчання у школі, кожному з яких, з огляду на вікові особливості школярів, властива певна мета, завдання, методика.
Результатом екологічного виховання має бути сформована екологічна культура людини, що характеризується глибокими знаннями про навколишнє середовище, наявністю світоглядних ціннісних орієнтацій щодо природи та свого здоров’я, набуттям умінь і досвіду вирішення екологічних проблем, безпосередньою участю у природоохоронній роботі, передбачнням можливих негативних наслідків природоперетворювальної діяльності людини.
