- •1. Предмет і завдання методики навчання природознавства.
- •2. Методологічні основи методики викладання природознавства.
- •3. Зв’язок методики з іншими науками.
- •5. Процес навчання природознавства та характеристика його компонентів.
- •7. Принципи відбору і послідовності вивчення навчального матеріалу з природознавства в початкових класах.
- •8. Сутність уявлень як форми засвоєння знань.
- •9. Сутність понять як форми засвоєння знань.
- •10. Методика формування пропедевтичних природничих уявлень та понять.
- •11.Матеріальна база навчання природознавства
- •12.Клас-кабінет
- •13.Навчаль-дослідна земельна ділянка
- •14.Куточок живої природи
- •15.Географічний майданчик
- •16.Методи навчання природознавства в початковій школі.
- •17.Класифікація методів навчання природознавства .
- •18.Загальнодидактичні методи і прийоми навчання природознавства.
- •19.Суть дидактичного методу навчання та його загальна характеристика.
- •20.Словесні методи навчання природознавства
- •21.Словесно-наочні методи навчання природознавству.
- •22. Словесно-наочні практичні методи навчанню природознавству.Словесні методи навчання.
- •23.Засоби наочності та методика їх використання на уроках природознавства початковій школі
- •24 Класифікація засобів наочності, що використовуються на уроках природознавства. Їх характеристика
- •25.Загальнодидактичні критерії вибору та поєднання методів навчання на уроках «я і Україна. Природознавство»
- •26.Інтерактивні технології на уроках природознавства
- •27. Характеристика основних видів природничих знань, що формуються в початковій школі
- •29.Основні принципи побудови програми з природознавства(1-4класи).
- •1.Форми організації навчання молодших школярів природознавству.
- •2.Урок – основна форма організації процесу навчання природознавству
- •3.Вимоги до сучасного уроку природознавства
- •2.Організаційна чіткість проведення уроку.
- •4.Підготовка вчителя до уроку. Оцінювання знань і вмінь учнів
- •5.Типи і структура уроків з природознавства.
- •6.Структура сучасного уроку з природознавства.
- •7.Методика організації і проведення предметних уроків
- •10. Структура уроку на засвоєння нових знань.
- •11. Особливості проведення узагальнюючого уроку з природи.
- •12. Організаія і методика проведення уроку-екскурсії у початкових класах
- •13. Екскурсії при вивченні природи рідного краю, їх навчальне та виховне значення
- •14. Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках «я і Україна»
- •15. Нестандартні уроки з природознавства
- •16. Позаурочна робота природничого характеру в початковій школі
- •17. Позакласна робота природничого характеру в початковій школі
- •18.Масова робота з природознавства
- •19. Проблеми розвивального навчання на уроках та в позакласній роботі природознавства
- •20. Оцінювання знань і вмінь учнів
- •21. Диференціація на уроках природознавства.
- •22. Екологічне виховання молодших школярів.
- •23. Народознавчий підхід на уроках природознавства в початкових класах.
- •24. Активізація пізнавальної діяльності діяльності молодших школярів на уроках «я і Україна».
- •25. Нестандартні уроки природознавства.
- •26. Проблеми сільської малокомплектної школи.
- •27. Організація навчально виховного процесу природничого характеру в малокомплектній школі.
- •28. Особливості проведення уроку природознавства в малокомплектній школі.
- •29. Позаурочна та позакласна робота природничого характеру в малокомплектній школі.
- •30. Змоделюй структуру уроку природознавства ( предметний, комбінований, на засвоєння знань, узагальнюючий урок, урок-екскурсія) в (2-4) класі.
- •30. Урок на завоєння нових знань
- •30.Предметний урок
- •30. Узагальнюючий урок
- •30. Урок-екскурсія
23. Народознавчий підхід на уроках природознавства в початкових класах.
Використання народознавчого матеріалу на уроках природознавства реалізується за допомогою різноманітних жанрів фольклору (загадки, легенди, народні ігри, казки, скоромовки, прислів’я та приказки), що дає змогу ознайомити учнів з історією, культурою, традиціями і звичаями українського народу, поведінкою, способом життя тварин, показати, яку користь приносять рослини, тварини людям, узагальнити знання учнів про взаємозв’язки в природі, розвивати у дітей мислення, увагу, спостережливість, любов до природи тощо.
Казка. Завдяки казці дитина пізнає світ не лише розумом, але й серцем, і його треба одухотворити, дати натхнення для роботи думки. Перші знання і уявлення про багато об’єктів і явищ природи у дітей виробляються здебільшого під впливом прослуханих ними казок. Із них вони довідуються про особливості поведінки тієї чи іншої тварини, про її зовнішній вигляд та умови життя тощо. Те, що ведмідь незграбний і ласун, вовк хижий, лисиця хитра і спритна, заєць полохливий і прудкий, діти знають ще задовго до того, як вивчають у школі цих звірів.
Легенди. На уроках природознавства доцільно використовувати легенди про українські символи - обереги етнічної пам’яті: верба над ставом; калина в лузі; тополя край дороги; явір над водою; соняшник на городі тощо. Легенди про калину, тополю, вербу, дуб, явір, липу, соняшник та інші рослини, з якими пов’язана історія українського народу, його побут, вчать дітей любити рідну природу, неньку Україну.
Приказки. На уроках природознавства широко використовувалися прислів’я і приказки для пояснення змісту навчального матеріалу. Уприслів’ях і приказках схвалюються або засуджуються певні дії відносно природи, вони містять рекомендації, повчання, застереження у тих чи інших діях. А тому прислів’я та приказки мають значний вплив на формування у дітей поглядів на природу, регулюють їхню поведінку в родині, в суспільстві, допомагають визначити своє місце серед людей. Особливе значення мають приказки і прислів’я, в яких йдеться про необхідність дбайливого ставлення до природи . Ряд прислів’їв і приказок показують, що природа є найважливішою цінністю у житті людини.
Ще однією складовою культурно-історичного досвіду народу, яку доцільно використовувати на уроках природознавства є народні прикмети. Вони узагальнюють багатовіковий досвід трудової діяльності людей, тривалі спостереження за взаємозв’язком і взаємозалежністю явищ у природі та праці. Народні спостереження допомагають передбачити і врахувати життєві явища, події. Використання у навчально-виховному процесі народних прикмет передбачення погоди дає змогу молодшим школярам краще зрозуміти взаємозалежність у природі, уявити її як цілісне утворення.
Загадки. Неабиякого значення у процесі навчання ми надавали загадкам, які привертають увагу молодших школярів цікавим змістом. Адже за допомогою них можна закріплювати й розширювати знання учнів про ознаки та властивості рослин і тварин, розвивати кмітливість, швидкість реакції. Відгадуючи загадки, дитина пізнає навколишнє, порівнює різні явища, об’єкти, виділяє з-серед численних особливостей істотні, вчиться встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити певні висновки. Їх бажано згадувати під час фронтальної роботи з класом.
