27. Організація навчально виховного процесу природничого характеру в малокомплектній школі.

Малокомплектна початкова школа – це школа, в якій початкові класи об’єднані в класи-комплекти. В ній не тільки відсутній якийсь комплект класів, а й функціонують всі класи, наповнюваність яких становить 4-7-12 учнів. Структура таких шкіл буває різною і може змінюватися навіть протягом навчального року, залежно від кількості в ній учнів і вчителів та наповнюваності кожного класу. Перед малокомплектною школою стоять важливі завдання – створити такі педагогічні умови, за яких досягаються повноціннф результати навчання і розвитку учнів молодшого шкільного віку, зберігаючи позитивні мотиви навчання.

В малокомплектній школі, як і в звичайних школах, основною формою робити вчителя і учнів є урок. Успіх навчально-виховного процесу в таких школах залежить від правильної комплектації класів. Поєднання класів може бути різним, проте воно залежить від кількох факторів: кількості учнів, їхньої підготовленості, вміння працювати самостійно, а також мйстерності і досвіду вчителя.

В малокомплектній школі особлива увага надається плануванню уроків, їх структура впливає на якість навчання. Складність планування саме уроків природознавства в класі-комплекті полягає в тому, що майже на кожному уроці учні мають вивчати новий матеріал, а це вимагає від учителя надзвичайної ретельності у визначені структури уроку.

Слід відзначити, що в таких школах, специфічним є те, що діти приходять зрізною підготовленістю, а частіше вони зовім непідгтовлені. Діти з різними пізнавальними можливостями, здібностями до навчання, тобто для ефективності навчання, потрібно здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня. Суть індивідуалізації навчання в класі-комплекті не в пристосуванні змісту і мети до окремих школярів, оскільки вони є заганими для всіх учнів, а в пошуках прийомів і методів для підвищення і розширення можливостей індивідуальних здібностей учнів, які б сприяли розвитку особистості, знаходження співдружності між учнем і вчителем. Індивідуальний підхід дає можливість уникнути труднощів у навчанні окремих учнів, зробити цей процес гідним для розвитку їх здібностей.

Викладання природознавства в сільській школі має свої особливості:

-тісний зв’язок із сільськогосподарською працею та супільно корисною діяльністю з охорони природи;

-завдяки вивченню відповідних тем природознавчих курсів, проведенню практичних робіт на ділянці, практичній діяльності з охорони природи молодші школярі набувають навичок роботи у сільському господарстві;

-орієнтування дітей на роботу у сільськогосподарському виробництві;

-сільські діти до навчання вже мають певний запас природознавчих уявлень.

Все це створює певну базу для викладанняприродознавства та поглиблення природничих знань у сільських школах, серед яких особливу увагу привертають малокомплектні школи.

28. Особливості проведення уроку природознавства в малокомплектній школі.

Особливістю проведення уроків є обмежені можливості для використання засобів наочності, кіно- та діафільмів, природних об’єктів, що збіднює процес сприймання.

Специфіка проведення уроків у класі-комплекті зумовлює різноманітність самостійних робіт, які є обов’язковим компонентом кожного уроку. Самостійні роботи розвивають увагу дітей, виробляють здатність міркувати, формують самостійність як рису характеру дитини.

Самостійні роботи підвищують інтерес учнів до предмета, розвивають їх

ініціативу й активність, сприяють зменшенню навантаження домашньою

роботою. Використання різних видів самостійних робіт допомагає педагогу

творчо підходити до побудови уроку. Основна функція вчителя в умовах одночасної роботи з двома, трьома

класами – пояснення нового матеріалу.

В роботі під керівництвом учителя провідними є словесні методи –

бесіда, розповідь, пояснення. І це цілком природно, адже в умовах обмеженого спілкування з учителем дуже важливо організувати таку діяльність, за якої діти чують зв’язне, логічне пояснення, емоційну розповідь або самі міркують уголос.

Щоб забезпечити осмисленість і повноту сприймання, виклад нового матеріалу бажано завершувати закріпленням.

Основними недоліками розподілу часу в класі-комплекті є фактична його втрата (великі паузи) і неправильне дозування окремих етапів заняття або видів роботи. Це

зумовлено такими причинами: часті й багатослівні пояснення роботи, яка

буде наступною; невміле використання завдань для індивідуальної роботи;

нераціональна перевірка виконаної роботи; невдала організація робочого

місця тощо.

Самостійна робота буде проходити успішно лише в тому разі, коли дитина зрозуміла мету, їй цікаво її досягти, вона володіє навичками виконання тих дій, які запропоновані класоводом. Для цього молодшим школярам роздаються індивідуальні картки, в яких записано рекомендований план міркування.