- •1. Предмет і завдання методики навчання природознавства.
- •2. Методологічні основи методики викладання природознавства.
- •3. Зв’язок методики з іншими науками.
- •5. Процес навчання природознавства та характеристика його компонентів.
- •7. Принципи відбору і послідовності вивчення навчального матеріалу з природознавства в початкових класах.
- •8. Сутність уявлень як форми засвоєння знань.
- •9. Сутність понять як форми засвоєння знань.
- •10. Методика формування пропедевтичних природничих уявлень та понять.
- •11.Матеріальна база навчання природознавства
- •12.Клас-кабінет
- •13.Навчаль-дослідна земельна ділянка
- •14.Куточок живої природи
- •15.Географічний майданчик
- •16.Методи навчання природознавства в початковій школі.
- •17.Класифікація методів навчання природознавства .
- •18.Загальнодидактичні методи і прийоми навчання природознавства.
- •19.Суть дидактичного методу навчання та його загальна характеристика.
- •20.Словесні методи навчання природознавства
- •21.Словесно-наочні методи навчання природознавству.
- •22. Словесно-наочні практичні методи навчанню природознавству.Словесні методи навчання.
- •23.Засоби наочності та методика їх використання на уроках природознавства початковій школі
- •24 Класифікація засобів наочності, що використовуються на уроках природознавства. Їх характеристика
- •25.Загальнодидактичні критерії вибору та поєднання методів навчання на уроках «я і Україна. Природознавство»
- •26.Інтерактивні технології на уроках природознавства
- •27. Характеристика основних видів природничих знань, що формуються в початковій школі
- •29.Основні принципи побудови програми з природознавства(1-4класи).
- •1.Форми організації навчання молодших школярів природознавству.
- •2.Урок – основна форма організації процесу навчання природознавству
- •3.Вимоги до сучасного уроку природознавства
- •2.Організаційна чіткість проведення уроку.
- •4.Підготовка вчителя до уроку. Оцінювання знань і вмінь учнів
- •5.Типи і структура уроків з природознавства.
- •6.Структура сучасного уроку з природознавства.
- •7.Методика організації і проведення предметних уроків
- •10. Структура уроку на засвоєння нових знань.
- •11. Особливості проведення узагальнюючого уроку з природи.
- •12. Організаія і методика проведення уроку-екскурсії у початкових класах
- •13. Екскурсії при вивченні природи рідного краю, їх навчальне та виховне значення
- •14. Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках «я і Україна»
- •15. Нестандартні уроки з природознавства
- •16. Позаурочна робота природничого характеру в початковій школі
- •17. Позакласна робота природничого характеру в початковій школі
- •18.Масова робота з природознавства
- •19. Проблеми розвивального навчання на уроках та в позакласній роботі природознавства
- •20. Оцінювання знань і вмінь учнів
- •21. Диференціація на уроках природознавства.
- •22. Екологічне виховання молодших школярів.
- •23. Народознавчий підхід на уроках природознавства в початкових класах.
- •24. Активізація пізнавальної діяльності діяльності молодших школярів на уроках «я і Україна».
- •25. Нестандартні уроки природознавства.
- •26. Проблеми сільської малокомплектної школи.
- •27. Організація навчально виховного процесу природничого характеру в малокомплектній школі.
- •28. Особливості проведення уроку природознавства в малокомплектній школі.
- •29. Позаурочна та позакласна робота природничого характеру в малокомплектній школі.
- •30. Змоделюй структуру уроку природознавства ( предметний, комбінований, на засвоєння знань, узагальнюючий урок, урок-екскурсія) в (2-4) класі.
- •30. Урок на завоєння нових знань
- •30.Предметний урок
- •30. Узагальнюючий урок
- •30. Урок-екскурсія
27. Організація навчально виховного процесу природничого характеру в малокомплектній школі.
Малокомплектна початкова школа – це школа, в якій початкові класи об’єднані в класи-комплекти. В ній не тільки відсутній якийсь комплект класів, а й функціонують всі класи, наповнюваність яких становить 4-7-12 учнів. Структура таких шкіл буває різною і може змінюватися навіть протягом навчального року, залежно від кількості в ній учнів і вчителів та наповнюваності кожного класу. Перед малокомплектною школою стоять важливі завдання – створити такі педагогічні умови, за яких досягаються повноціннф результати навчання і розвитку учнів молодшого шкільного віку, зберігаючи позитивні мотиви навчання.
В малокомплектній школі, як і в звичайних школах, основною формою робити вчителя і учнів є урок. Успіх навчально-виховного процесу в таких школах залежить від правильної комплектації класів. Поєднання класів може бути різним, проте воно залежить від кількох факторів: кількості учнів, їхньої підготовленості, вміння працювати самостійно, а також мйстерності і досвіду вчителя.
В малокомплектній школі особлива увага надається плануванню уроків, їх структура впливає на якість навчання. Складність планування саме уроків природознавства в класі-комплекті полягає в тому, що майже на кожному уроці учні мають вивчати новий матеріал, а це вимагає від учителя надзвичайної ретельності у визначені структури уроку.
Слід відзначити, що в таких школах, специфічним є те, що діти приходять зрізною підготовленістю, а частіше вони зовім непідгтовлені. Діти з різними пізнавальними можливостями, здібностями до навчання, тобто для ефективності навчання, потрібно здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня. Суть індивідуалізації навчання в класі-комплекті не в пристосуванні змісту і мети до окремих школярів, оскільки вони є заганими для всіх учнів, а в пошуках прийомів і методів для підвищення і розширення можливостей індивідуальних здібностей учнів, які б сприяли розвитку особистості, знаходження співдружності між учнем і вчителем. Індивідуальний підхід дає можливість уникнути труднощів у навчанні окремих учнів, зробити цей процес гідним для розвитку їх здібностей.
Викладання природознавства в сільській школі має свої особливості:
-тісний зв’язок із сільськогосподарською працею та супільно корисною діяльністю з охорони природи;
-завдяки вивченню відповідних тем природознавчих курсів, проведенню практичних робіт на ділянці, практичній діяльності з охорони природи молодші школярі набувають навичок роботи у сільському господарстві;
-орієнтування дітей на роботу у сільськогосподарському виробництві;
-сільські діти до навчання вже мають певний запас природознавчих уявлень.
Все це створює певну базу для викладанняприродознавства та поглиблення природничих знань у сільських школах, серед яких особливу увагу привертають малокомплектні школи.
28. Особливості проведення уроку природознавства в малокомплектній школі.
Особливістю проведення уроків є обмежені можливості для використання засобів наочності, кіно- та діафільмів, природних об’єктів, що збіднює процес сприймання.
Специфіка проведення уроків у класі-комплекті зумовлює різноманітність самостійних робіт, які є обов’язковим компонентом кожного уроку. Самостійні роботи розвивають увагу дітей, виробляють здатність міркувати, формують самостійність як рису характеру дитини.
Самостійні роботи підвищують інтерес учнів до предмета, розвивають їх
ініціативу й активність, сприяють зменшенню навантаження домашньою
роботою. Використання різних видів самостійних робіт допомагає педагогу
творчо підходити до побудови уроку. Основна функція вчителя в умовах одночасної роботи з двома, трьома
класами – пояснення нового матеріалу.
В роботі під керівництвом учителя провідними є словесні методи –
бесіда, розповідь, пояснення. І це цілком природно, адже в умовах обмеженого спілкування з учителем дуже важливо організувати таку діяльність, за якої діти чують зв’язне, логічне пояснення, емоційну розповідь або самі міркують уголос.
Щоб забезпечити осмисленість і повноту сприймання, виклад нового матеріалу бажано завершувати закріпленням.
Основними недоліками розподілу часу в класі-комплекті є фактична його втрата (великі паузи) і неправильне дозування окремих етапів заняття або видів роботи. Це
зумовлено такими причинами: часті й багатослівні пояснення роботи, яка
буде наступною; невміле використання завдань для індивідуальної роботи;
нераціональна перевірка виконаної роботи; невдала організація робочого
місця тощо.
Самостійна робота буде проходити успішно лише в тому разі, коли дитина зрозуміла мету, їй цікаво її досягти, вона володіє навичками виконання тих дій, які запропоновані класоводом. Для цього молодшим школярам роздаються індивідуальні картки, в яких записано рекомендований план міркування.
