15.Географічний майданчик

Метереологічні спостереження на географічному майданчику мають дуже важливе освітнє й виховне значення.Робота на географічному майданчику зацікавлює дітей і дуже корисна для засвоєння знань учнями.Метеорологічні спостереження є одним з видів краєзнавчої роботи.Особливе значення мають самостійні тривалі спостереження.Одним з найпоширеніших тривалих спостерень є спостереження за змінами погоди.Під час проведення цих спостережень діти мають одержати низку практичних навичок.Основне завдання яке діти мають праводити на географічному майданчику це зясування закономірностей і взаємозвясків явищ природи.Устаткування географічного майданчика:гномон,флюгер,зовнішній термометр,барометр,снігомірну рейку,дощомір.Він має розміщуватися так щоб на нього не падала тінь,і він бає бети обгороджений парканом заввишки 1 м.На майданчику має бути мете реологічна будка в які розміщується термометр та барометр.Дощомір встановлюється так щоб його верхній край був на висоті 2м.Працюючина майданчику учні самі переконуються що зміни в природі відбуваються.

16.Методи навчання природознавства в початковій школі.

Навчання природознавства здійснюється методами, в яких враховуються їх внутрішня і зовнішня сторони. Внутрішню сторону відображають методи за рівнем пізнавальної самостійності учнів: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу, евристичний, дослідницький.А зовнішню — відповідні методи навчання за джерелом знань: словесні, практичні, наочні. Жоден із методів не можна вважати універсальним і придатним для розв’язання всіх завдань, що стоять перед викладанням природознавства в початковій школі. Зазначені методи поєднуються під час навчання.

17.Класифікація методів навчання природознавства .

На сучасному етапі розвитку шкільної практики при вивченні природознавства розроблені і широко використовуються різноманітні методи навчання, які за найбільш суттєвими ознаками класифікують на певні групи. Слід відмітити, що в сучасній дидактиці виділяють кілька класифікацій методів. Найбільш важливими серед них вважаються: 1) класифікація за джерелами знань і взаємозв'язаної діяльності вчителя і учня; 2) за характером дидактичних завдань;; 3) за рівнем пізнавальної самодіяльності учнів За джерелом знань всі методи навчання розділяють на три групи: словесні, наочні і практичні. В першій групі методів джерелом знань є слово, в другій — показ, а в третій — практична робота.Класифікація на словесні, наочні і практичні методи деякою мірою є штучною, тому що всі названі групи тісно пов'язані між собою і не завжди можна між ними установити чіткі межі. Так, при вивченні природознавства на одному уроці може бути використано кілька різних методів залежно від змісту його частин. При класифікації методів навчання за рівнем пізнавальної діяльності учнів виділяють п'ять груп методів: 1) пояснювально-ілюстративний; 2) репродуктивний; 3) проблемне викладання навчального матеріалу; 4) частково-пошуковий, або евристичний; 5) дослідницький. Ця класифікація в основному враховує лише рівень пізнавальної діяльності учнів, без зосередження уваги на джерелах знань, що підтверджує її недостатню обґрунтованість.За характером дидактичних завдань можна виділити: 1) актуалізація опорних знань і навиків; 2) засвоєння знань; 3) первинне використання знань; 4) оволодіння навиками у стандартних та нестандартних умовах; 5) контроль та корекція.

До методів самостійної роботи учнів входять спостереження, досліди, практичні роботи, роботи учнів з підручником, художньою і науково-популярною літературою.Застосовуючи відповідні методи в процесі навчання, учитель одночасно привчає дітей до певних логічних операцій, формує в них науковий світогляд, розвиває здібності, волю, інтерес, допомагає виробленню свідомої мотивації навчання. Методи крім освітнього значення мають і виховне — ось чому під час вивчення предмета необхідно застосовувати різні методи, не надаючи переваги лише одному з них.