25. Особливості розвитку сучасного вітчизняного ринку тютюну

Встановлено, що виробництво тютюнових виробів зосереджено на нових компаніях, які нещодавно з’явилися на вітчизняному ринку, зокрема це «Реемстма Україна», «Філіп Морріс Україна», «Джапан Табакко Інтернешнл Україна», «Бритіш Американ Табакко Україна», «Ліггет-Дукат Україна». У загальних обсягах виробництва тютюнової продукції на частку підприємств за участю іноземного капіталу припадає понад 90%. Водночас є низка українських фабрик, які успішно адаптувалися до сучасних умов господарювання, це Феодосійська тютюнова фабрика, Українська тютюнова компанія, Львівська тютюнова фабрика. На розвиток вітчизняного ринку тютюнової продукції значно впливає і ринок сировинних матеріалів, тютюнова галузь є імпортозалежною. В Україні складно вирощувати тютюн, який би відповідав усім сучасним вимогам. Обсяги вітчизняного виробництва тютюнових виробів тісно пов’язані з обсягами їхнього споживання в країні. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, Україна знаходиться на 17-му місці за кількістю споживання тютюнових виробів, що становить 1,5 % їхнього світового виробництва. Якщо у світі на кожну людину припадає в середньому 870 викурених тютюнових виробів на рік, то в Україні цей показний досягає 1500-1800 (це 4-5 сигарет на день), тобто майже вдвічі більше, ніж у середньому в світі. Прогнозуючи ринок тютюнових виробів в Україні, логічно очікувати збільшення продажу сегменту дешевих сигарет через низьку купівельну спроможність споживачів.

26.Ринок слабоалкогольних напоїв

Ринок слабоалкогольних напоїв - як один із сегментів товарного рин- ку харчової промисловості – відіграє важливу роль у розвитку вітчизняної економіки. Маючи достатньо високу ємність і стабільно високий попит на продукцію, сфера виробництва слабоалкогольних напоїв є привабливим об’єктом для інвестування. Діяльність підприємств-виробників, хоча й відбувається в умовах гострої конкуренції, є високорентабельною. Така конкуренція позитивно позначається на якості продукції, сприяє інноваціям у маркетинговій політиці підприємств і підвищує рівень задоволення споживачів. Однак, з іншого боку, висока інтенсивність конкуренції актуалізує необхідність перманентного відстеження тенденцій на ринку слабоалкогольних напоїв (особ- ливо в умовах прояву в країні наслідків загальноекономічної кризи).

Донедавна ринок слабоалкогольних напоїв був майже однорідним: смакові напрями були універсальними, кількість гравців обмеженою, цінової сегментації не було взагалі. Усе це характеризує новонароджений ринок. Однак останні рік-два ситуація різко змінилася: на ринку масово почали з’являтися нові марки, кожна з яких розширювала уявлення споживача про можливі смаки «слабоалкоголки».

Напевно, каталізатором став пригнічений стан легального горілчаного ринку. Спад легального виробництва лікеро-горілчаних виробів триває, хоча співвідношення легального й тіньового ринків залишається майже незмінним — 50/50. Як вважає чимало експертів, поступово скорочується український горілчаний ринок загалом. Вони наводять такі цифри: якщо торік його обсяги оцінювали на рівні 35 млн дал, то цього року — лише 30—32 млн дал. Горілчані компанії змушені шукати додаткові джерела прибутків. А випуск «слабоалкоголки» обіцяє непогані перспективи.

По-перше, слабоалкогольні коктейлі користуються дедалі більшою популярністю (що, до речі, також сприяє зниженню попиту на міцний алкоголь і скороченню обсягу його споживання).

По-друге, на відміну від пивзаводів і безалкогольних комбінатів, які раніше домінували на ринку, лікеро-горілчані заводи мали в своєму розпорядженні хороший вибір якісних спиртів та кваліфікований персонал. А щодо вибору продукту та його смаків, то тут можна було успішно співпрацювати з іноземними компаніями, які охоче діляться найсучаснішими розробками — ринок України й Росії для них у категорії слабоалкогольних напоїв найперспективніший.