8. Загальна характеристика економічних відносин, які виникають між партнерами у сфері товарного обігу

Партнерські зв'язки — це такі договірні відносини, які встановлюються між кількома підприємцями і дають можливість кожному одержати бажаний прибуток шляхом обміну результатами діяльності (купівля, постачання продукції) у товарній і грошовій формах. На ринку товарів використовуються такі форми партнерських взаємовідносин: прямі зв'язки між виробниками та покупцями, зв'язки через посередницькі організації та підприємства, комерційні контакти суб'єктів ринку Прямі зв'язки в економічних взаємовідносинах між виробниками і покупцями товарів поширені в оптовій торгівлі у транзитних поставках партій продукції. Торгівля через посередницькі організації та підприємства доцільна для покупців, що придбавають продукцію в разовому порядку або в обсягах, менших за транзитні норми. Комерційні контакти суб'єктів ринку — це прямий товарообмін (бартер), аукціонна торгівля, торгівля на товарних біржах. Можливостям установлення комерційних контактів між партнерами у сфері товарного обігу сприяють оптові ярмарки. Партнерські зв'язки, перш за все, спрямовані на встановлення економічних взаємовідносин, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та визнаються угодами. Угода — це комерційний обмін цінностями (для одержання прибутку) між партнерами або об'єднання їхніх зусиль для досягнення комерційної вигоди. Договір — це угода двох або декількох осіб про встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. В усіх сферах виробничо-господарської та фінансової діяльності основною формою економічних взаємовідносин між партнерами є договір-угода, спрямований на виникнення, зміну або припинення взаємних прав і обов'язків, що надає угоді законного характеру.

9. Комерційні посередники в інфраструктурі товарного ринку

Велика кількість визначень оптової та роздрібної торгівлі, комерційної діяльності та підприємництва, відсутність положення щодо цих визначень у законодавстві викликали наявність великої різноманітності найменувань підприємств-фірм, таких як торговельно-комерційна фірма (ТКФ), виробничо-комерційна фірма (ВКФ), торговельно-виробнича фірма (ТВФ), комерційно-посередницька фірма (КПФ) та ін.

Комерційно-посередницькі фірми (КПФ) є найважливішою ланкою сфери товарного обігу і найпоширенішим видом оптового комерційного підприємства в інфраструктурі товарного ринку. КПФ є в усіх обласних центрах і великих містах обласного підпорядкування України. Це оптові підприємства різних форм власності (в основному колективної і приватної), що забезпечують на договірній основі постачання товарів і продукції виробничо-технічного призначення будь-яким споживачам у регіоні й за його межами. Вони можуть спеціалізуватися за окремими товарними групами чи конкретними галузями промисловості. Більшість КПФ оптової торгівлі споживчими товарами спеціалізуються за товарними группами

Основними завданнями регіональних КПФ є:

— ведення господарської діяльності, спрямованої на досягнення збалансованості попиту та пропозиції на регіональному ринку споживчих товарів і послуг, а також продукції виробничо-технічного призначення;

— проведення єдиної інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та соціально-економічної політики з питань формування і функціонування регіональної інфраструктури ринкового типу;

— забезпечення потреб регіону споживчими товарами на основі укладених контрактів, договорів купівлі-продажу і договорів постачання.

КПФ виконують такі основні функції:

— проведення всіх видів комерційних справ на регіональному і зовнішньому ринках щодо закупівлі, продажу продукції і товарів, а також їх обміну;

— здійснення зовнішньоекономічної діяльності шляхом проведення прямих експортно-імпортних операцій, бартерних угод, лізингових операцій відповідно до чинних нормативних документів;

— надання маркетингових, організаційно-методологічних, науково-інженерних, інформаційних, рекламних, посередницьких, правових та інших послуг об'єднанням, підприємствам, організаціям, спільним підприємствам;

— здійснення різних видів прямого міжнародного зв'язку з іноземними партнерами, прийом їхніх представників у країні, а також відрядження своїх представників за кордон;

— ведення від свого імені, як усередині країни, так і за кордоном, комерційних справ, виконання юридичних актів, участь у торгах, виставках, ярмарках;

— формування запасів готової продукції в регіоні, вступ у господарські зв'язки з іншими підприємствами різних форм власності, організація безперебійності товаропостачання роздрібної торговельної мережі;

— вишукування додаткових ресурсів і джерел надходження товарів у регіон від місцевих та іногородніх постачальників, розвиток власного виробництва окремого асортименту споживчих товарів і послуг;

— здавання в оренду складських приміщень, виробничих ділянок та цехів із переробки сільськогосподарської продукції, технічних засобів і підйомно-транспортного устаткування;

— керування діяльністю підвідомчих підприємств, баз, складів, дрібнооптових магазинів;

— формування технічної політики розвитку товаропровідної мережі (бази, склади, магазини), її оснащення технічними засобами;

— постійний пошук розширення обсягу послуг своїм клієнтам, починаючи від традиційних (прийом замовлень, організація централізованої доставки, проведення виставок-продажів) і закінчуючи технічним обслуговуванням транспортних засобів клієнтів, процедурами митного проходження товарів, взяттям на реалізацію товарних надлишків та ін.