33. Характеристика ринку мийних засобів

Згідно з європейськими нормами, людина на рік має використати близько 8 ькг прального порошку. Відповідно, Україна потребувала б щороку 400 тис. тонн. Утім, за даними Держкомстату, минулого року на вітчизняному ринку

реалізували лише 150 тис. тонн порошку (46 тис. тонн – продукція вітчизняного виробника). Нині знову зростає попит на закордонну продукцію, яка в Україну надходить здебільшого контрабандними каналами. Так, з імпортованих минулого року близько 104 тис. тонн прального порошку лише 12 тис. тонн - легальні. До того ж частка сфальсифікованого порошку знаних у світі торгових марок сягає 50% обсягу імпорту. Щороку пральних засобів в Україні реалізовують на загальну суму $115-120 млн, та це далеко не межа: перспективність ринку засвідчує хоча б те, що, судячи з використання порошків та інших мийних засобів, українці поки що перуть і миються з утричі меншою інтенсивністю, ніж мешканці Західної Європи.

Ринок мийних засобів фахівці сегментують на дві групи: засоби для миття посуду чи кахлю та засоби для прання, серед яких - господарське мило, відбілювачі, пральні порошки, споліскувачі та кондиціонери для тканин. Щодо останніх двох, то на українському ринку вони з'явилися недавно й охоплюють незначну його частину. Господарське мило також особливої погоди не робить. Його частка на ринку, порівняно з пральними порошками, - близько 5%. Тому сегмент пральних порошків - найбільший за асортиментом, кількістю торгових марок та найпривабливіший для трейдерів. Щороку, за їхніми даними, в Україні реалізують на $115-120 млн порошку. Імпортній продукції належить 80-85% ринку, решта- вітчизняній.

Безперечний лідер - Procter & Gamble. За обсягами продажів в Україні іноземні та транснаціональні компанії розташувалися так: Procter & Gamble (торгові марки Ariel, Tide, Tix Bonux) посідає перше місце, Cussons (E) - друге, Unilever (OMO, Surf) - третє, Benckiser (Dosia, Lanza) - четверте, Henkel ("Лоск", Dixan, "Ласка" серії Henko, "Ера" і "Дені") та Baser (Gala) - п'яте. З представлених брендів Ariel в основному конкурує з OMO, а Tide - з Surf. Surf вийшов на ринок у березні минулого року і за цей недовгий час його частка на ринку зросла до 6%. З останніми двома марками конкурує порошок Е. Dosia, "Ера", "Дені" і Gala формують конкурентну групу засобів з ціною, нижчою за середню. Найбільшу частку ринку серед імпортних порошків охоплюють Ariel, OMO, Tide, Surf, E, Dosia - разом близько 60%. Ще один критерій сегментування: дешеві порошки (50-60% ринку), засоби за середніми цінами та дорогі. До останньої групи зараховують Ariel, OMO і продукцію компанії Henkel. До групи так званого оптимального

співвідношення ціни і якості, або продукції за середніми цінами, увійшли Tide та Surf.

34. Характеристика сучасного вітчизняного фармацевтичного ринку.

Фармацевтичний ринок — економічні взаємовідносини між суб’єктами та об’єктами, пов’язані з обміном фармацевтичних товарів і послуг, внаслідок чого формуються основні елементи ринку — попит, пропозиція та ціна. Суб’єктів фармацевтичного ринку можна об’єднати в такі підсистеми: управління й регулювання — сукупність органів з координації та здійснення контролю за фармацевтичною діяльністю; виробництва лікарських препаратів та виробів медичного призначення і їх розподілу, до якої входять:

• -вітчизняні виробничі потужності;

• -оптові та роздрібні підприємства;

• -зарубіжні компанії;

• -підсистема фармацевтичної інформації, що об’єднує спеціалізовані інформаційно-аналітичні видання;

• -аналітичні компанії;

• бази даних і т.п.

• -підсистема безперервної фармацевтичної освіти професійних громадських організацій (асоціацій, профспілок тощо);

• -підсистема споживання.

Об’єктами фармацевтичного ринку є:

• -фармацевтичні та парафармацевтичні товари;

• -послуги;

• -ідеї;

• -дані маркетингових досліджень;

• -потреби і переваги споживачів.

Український фармацевтичний ринок продовжує розвиватися. За підсумками I кварталу 2015 року темпи приросту обсягу роздрібних продажів у грошовому вираз становлять близько 23%. Основним фактором, що впливає на зростання ринку, як і раніше залишається підвищення цін. Підвищення цін призводить до зниження споживання лікарських засобів в упаковках, тому продажі лікарських засобів у натуральному вираженні рзко скоротилися, а в грошовому стрімко виросли. Структура споживання поступово зміщується в бік вітчизняної продукції та більш дешевих препаратів. У 2014 році ключовим фактором приросту ринку в грошовому вираженні була інфляційна складова, вплив якої з кожним місяцем підвищувався. У I кварталі 2015 року ця тенденція триває. У той же час змінюється структура споживання у бік більш дешевих препаратів і відмови від покупки. За даними ГСС, за підсумками I кварталу 2015 року споживчі ціни в порівнянні з I кварталом 2014 року в середньому підвищилися на фармпродукцію і медичні товари та обладнання - на 40,2%. Більшість пацієнтів змушені купувати лікарські засоби за власні гроші, оскільки пайову участь держави в загальному обсязі ринку вкрай низька, і забезпечення населення лікарськими засобами лежить на плечах самого населення. При незначній участі в забезпеченні населення лікарськими засобами держава постійно намагається впроваджувати регуляторні норми в роздрібному сегменті. В даний час намітилися позитивні кроки з дерегуляції фармацевтичного ринку, зокрема оприлюднено проект єдиного національного переліку, який передбачає скасування частини діючих сьогодні регуляторних переліків. Також планується піти від диференційованих націнок в роздрібному сегменті шляхом встановлення єдиного рівня націнки. Проте, для підвищення економічної доступності лікарських засобів для населення перш за все потрібно збільшити участь держави у забезпеченні нселення лікарськими засобами, шляхом часткового відшкодування вартості.

Лідерами осягів продажу лікарських засобів у грошовому вираженні у 2015 році є:

• Фармак (Украина)

• Berlin-Chemie/MenariniGroup (Германия)

• Дарница (Украина)

• Артериум Корпорация (Украина)

• Sanofi (Франция)