10. Теоретичні основи логістики

Логістика(визначення) — наука про планування, контроль і керування транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними й нематеріальними операціями, здійснюваними в процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства, внутрішньозаводської переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача відповідно до інтересів і вимог останнього, передачею, збереженням та обробкою відповідної інформації.

Логістика — це організація виготовлення виробів для ринку, тобто виробництва, протилежного плановому. У ринковій економіці виробник продукції сам встановлює такі параметри виробництва, щоб був у виграші не лише споживач, що придбав його продукцію, але й він. Споживач повинен одержати необхідну продукцію відповідної якості та номенклатури до визначеного терміну, інакше він звернеться до конкурента. Взагалі завдання виготовлювача продукції зводиться до такого: без участі планових органів установити, що необхідно покупцеві, організувати відповідне виробництво і створити таку гнучку систему, яка б дозволяла споживачеві одержувати вчасно те, що він хоче і що для нього необхідне.

Найважливіші функції розподільної логістики полягають у:

— плануванні, організації та керуванні транспортно-переміщувальними процесами в логістичній системі у післявиробничий період;

— керуванні товарними запасами;

— одержанні й ефективному обробленні замовлень;

— комплектації, упакуванні і виконанні ряду інших логістичних операцій з підготовки товарних потоків до генерації;

— організації раціонального відвантаження;

— керуванні доставкою та контролем над виконанням транспортно-переміщувальних операцій у логістичних ланцюгах;

— плануванні, організації та керуванні логістичним сервісом.

Багато підприємств і фірм намагаються встановити безпосередній зв'язок зі структурами всіх рівнів товароруху для одержання точної й актуальної інформації про рівень запасів у каналах розподілу, обсяги та характер продажу, раціональність логістичних операцій, рівні логістичних витрат та ін. Зростання ефективності логістики взаємозумовлено зростанням інвестицій в інфраструктуру сфери розподілу і веде до зміни структури та модернізації локальних об'єктів логістики.

Слід зазначити, що розподіл давно є найважливішим аспектом виробничо-комерційної діяльності підприємств, однак ролі визначальної функції набув лише недавно.

Від ефективності логістичної системи багато в чому залежить поліпшення планування завантаження і використання виробничих та інфраструктурних потужностей, дотримання і підвищення дисципліни постачань, скорочення збутових витрат і загальне підвищення ефективності роботи підприємства.

Основними завданнями, розв'язуваними в рамках розподільної логістики, є такі:

— оптимізація формування портфеля замовлень;

— формування договорів із замовниками на постачання продукції;

— забезпечення ритмічності та дотримання планомірності реалізації продукції;

— вивчення і задоволення потреб у логістичному сервісі;

— раціоналізація параметрів, структури і просування динамічних матеріальних потоків;

— оптимізація параметрів і умов формування запасів товарного характеру;

— контроль за виконанням договірних зобов'язань із партнерами;

— формування й удосконалювання системи інформаційного забезпечення.

Ефективність вирішення цих та інших завдань багато в чому залежить від структури логістичної системи, що має адекватно відображати специфіку кожного конкретного виробництва, характер продукції, що випускається, особливості підприємства, стратегію і тактику на ринку та інші аспекти.

Стратегії підприємства, маркетингу і логістики повинні бути тісно взаємозалежні, тому що логістика в силу свого призначення впливає на більшість виробничо-комерційних функцій підприємства, у першу чергу через витрати. У традиційних організаційних структурах у процесі обліку витрати, пов'язані з логістикою, значною мірою розчиняються в інших елементах витрат. Наприклад, витрати на оброблення замовлень часто включаються у витрати на маркетинг. У зв'язку з цим ускладнюється об'єднання логістичних витрат з метою їхнього аналізу і прийняття відповідних рішень. Розмаїтість логістичних витрат і розосередження їх по різних суміжних функціях ускладнює їхнє комплексне регулювання. Ситуація може бути ще складнішою, якщо за деякими компонентами логістичних витрат облік або не ведеться, або ведеться нерегулярно.

Великого значення для подальшого розвитку логістики набуває необхідність державної підтримки процесів руху товару.

Це застосовується й ефективно використовується не тільки на рівні підприємств і організацій — учасників процесу руху товару, але і в масштабах діяльності регіональних органів управління та пов'язано з інтенсифікацією і розширенням товарно-грошових відносин, із динамічним збільшенням горизонтальних господарських зв'язків між підприємцями і організаціями пов'язаних галузей.