35. Показові ознаки екосистемного рівня.

Негативний вплив анторопогенних факторів на природні екосистеми проявляється у зміні їх видового складу.

Показовими ознаками є:

1) видовий склад, видове різноманіття;

2) характер поширення виду; динаміка ареалу, в тому числі розширення ареалів синантропних видів;

3) популяційний аналіз (продуктивність, щільність, динаміка ареалу, вікова структура, смертність, внутрішньовидова диференціація, відбір стійких екотипів).

Оцінка впливу забруднюючих речовин на екосистемному рівні зводиться до використання даних, отриманих для рівнів популяції або співтовариств з яких воно складається. Структурною основою екосистеми є неорганічні та органічні речовини, фактори середовища (температура, світло, вітер і ін..), продуценти, консументи і, редуценти. Складні взаємозалежні процеси функціонування екосистеми здійснюються за рахунок потоку енергії, харчових ланцюгів, кругообігу поживних речовин, зміни різноманітності, розвитку та еволюції у часі і просторі, продуктивним виявилося попереднє з'ясування чутливих ланок екосистем, за якими можна судити про стан екосистем.

36. Метод комплексної біоіндикації, етапи і переваги.

В період стрімкого розвитку урбанізації забезпечення комфортного середовища життя є необхідною умовою збереження екологічної безпеки. Тому виникає необхідність проведення комплексних медико-екологічних досліджень, які б встановили закономірність впливу різноманітних хімічних, фізичних факторів на живі організми, природне й техногенне середовище, оцінки адекватності сучасних методів.

Екологічний моніторинг дозволяє безпосередньо контролювати показники навколишнього середовища. Перехід на новий рівень екологічного моніторингу може здійснитися при реалізації концепції медико-екологічного моніторингу - моніторингу навколишнього середовища, що складається з трьох складових.

Для початку необхідно провести оцінку екологічного стану регіону дослідження за допомогою методів біоіндикації. Оскільки вони дозволяють отримати інформацію як про короткочасну, так і про тривалу дію шкідливої речовини, тому що рослини є чутливими сенсорами забруднення довкілля. Перевагою методів біоіндикації та біотестування є інтегральний характер відповідних реакцій організмів. Використання методів біоіндикації та біотестування дозволяє суттєво збільшити точність прогнозів зсувів в екологічній обстановці, викликаних діяльністю людини.

Наступним етапом моніторингу є власне класичний екологічний моніторинг фізико-хімічних параметрів навколишнього середовища.

Третім та завершальним етапом комплексного медико-екологічного моніторингу є моніторинг здоров'я населення методами ранньої діагностики екологічно обумовлених захворювань. Це насамперед захворювання органів дихання у тому числі бронхіальна астма; порушення чоловічого і жіночого репродуктивного здоров'я, порушення нервово-психічного розвитку дітей; злоякісні новоутворення - рак легенів, рак молочної залози, рак щитовидної залози і багато інших змін здоров'я, розвиток яких обумовлений комплексом гігієнічних, імуногенетичних, інфекційних і інших чинників.

Проведення запропонованого виду моніторингу дозволить визначити ступінь антропогенного впливу на навколишнє середовище, оцінити екологічний ризик урбанізованої території, визначити механізми впливу шкідливих факторів навколишнього середовища на здоров’я населення. На основі отриманих даних можна робити висновки про умови комфортності проживання населення в досліджуваному регіоні.

VIRA