59. Джерела і види забруднення океану.

До природного забруднення морів і океанів належать: *річковий стік *прямий стік з суші(теригенний) *перенесення ЗР через атмосферу.

До антропогенного забруднення: *безпосередні скиди ЗР в океан(нафта) *без посеред надх ЗР при підводних розробках і видобуванні мін ресурсів *аварійні викиди із суден або підводних трубопроводів *випробування ядерної зброї в океані

Основними видами забруднювачів світового океану є вуглеводні (сира нафта, нафтопродукти), хлороводні (ДДТ і його похідні), вуглеводні (пестициди) важкі метали (ртуть, свинець, кадмій) радіоактивні р-ни (природний К⁺, Rb, ізотопи урану і торію, вуглець, водень, цезій, стронцій).

Дампінг – скид та захоронення відходів у морях і океанах.

60. Вплив забруднювальних речовин на морську біоту.

Антропогенне забруднення спричиняє такі негативні явища на морську біоту і водну екосистему в цілому: *мікробіологічне забруднення прибережних районів; *накопичення токсичних речовин у біоті *зниження біологічної продуктивності *прогресуюча евтрофікація (азот і фосфор) *виникнення канцерогенезу і мутагенезу *порушення стійкості екосистеми

Коефіцієнт накопичення – це відношення вмісту ЗР в о-мі до вмісту їх у морській воді.

Дія ЗР на індивідуальному рівні: порушення у гідро біонтів виникають на р-ні біологічних ефектів (зміна хім. Складу клітини, перебіг ферментативних процесів, процес дихання, росту, розмноження, мутація, канцерогенез, порушення орієнтації в просторі). Морфологічні зміни (паталогічні зміни внутрішніх органів, зміна розміру організму, зміна органів дихання).

61. Процеси самоочищення морського середовища від забруднювальних речовин.

Самоочищення морського середов це сукупність фіз., хім., мікробіологічних та гідробіологічних процесів, які зумовлюють розклад, утилізацію ЗР внаслідок чого частково відновлюється природна якість морських вод.

Деградація нафти у водному серед: *випаровування, що залишилось емульгування *розчинення *окиснення *утв нафтових агрегатів *осідання *біодеградація. На самоочищення води від нафти впливає: кисень, збагачення води біогенними елементами, підвищ температури, зменшення рН.

Біодеградація СПАР: за ступенем стійкості до біохім окислення у воді СПАР поділяють на: *м’які (50% розклалось протягом кількох діб) *тверді (розпад від 2-х і більше місяців). На самоочищення води від СПАР впливає: солоність, температура, рН, розчинений О₂, хім. Будова СПАР.

Самоочищення від фенолів: процеси окислення фенолів бувають фізихомічним і біохімічним. Біохімічне окис відбув під дією ферментів які виробляють мікроорганізми . Прискорюється розпад фенолів при збільшення рН, зменшенні солоності, при наявності білків, жирів, вуглеводів.

62. Організація спостережень за станом вод морів і океанів (пункти і програма спостережень, пасивні і активні методи).

Виділяють 3 категорії пунктів спост за якістю морських вод: І категорія: пункти розташовані у прибережних районах які мають важливе господарське значення (зони проживання і відпочинку людини, порти і припортові території, місця нересту промислової риби. Спостереження проводять кожні 10 днів, щоденно. Місця найбільшої кількості забруднюючих речовин. ІІ категорія: пункти встановлюють для зясування сезонної і річної динаміки рівня забруднення морських вод і розміщуються на ділянках де надходження ЗР відбувається за рахунок міграційних процесів. 5-6 разів на рік. Переважно відкритий океан. ІІІ категорія: пункти розміщуються в районах відкритого моря, вони призначені для дослідження річної динаміки морських вод і для розрахунку балансу речовин. 2-4 рази на рік.

Програма спостереження поділ на 2 типи: за фізико-хім (розчинеий кисень, швидкість і напрямок вітру, азот, нітрати, візуальні спостереження) і гідробіологічними показниками (зоопланктон –чисельність, біомаса, видовий склад; фітопланктон, мікробіологічні показники).

Пасивні методи – вивчають природне випромінювання (те що відбувається на межі фаз нафта-вода). Активні методи – передбачають використання штучного джерела випромінювання (лідари). В Україні використ аналізатори ВОЛНА-2, ОСМА-22.