57.Директиви єс щодо охорони водного довкілля. Українські класифікації якості води за гідрохімічними та гідробіологічними показниками.

У 2000 році була введена у дію Водна Рамкова Директива ЄС 2000/60/ЕС, яка визначила основні пріоритети у водоохоронній діяльності та шляхи досягнення доброго стану поверхневих вод. Згідно з цим документом, головним питанням при оцінці якості поверхневих вод є визначення структурних та функціональних показників біологічної складової водних екосистем як основного чинника забезпечення стабільності умов відтворення водних ресурсів.

Екологічна класифікація якості вод за біологічними критеріями включає такі групи показників:

a) гідробіологічні:

– структурні показники окремих угруповань – чисельність, біомаса, число видів, індекс Шенона, структурні індекси та ін.,

– показники трофності – біомаса фітопланктону, концентрація хлорофілу “а”, первинна продукція;

– біоіндикаційні оцінки – індекси сапробності за системами Пантле–Букка і Гуднайта–Уітлея, біотичні індекси;

гідрохімічні спостереження. Визначаються такі показники: візуальні спостереження, температура (°С), прозорість (см), запах (бали), концентрація розчинених у воді газів – кисню, діоксиду вуглецю (мг/дм3, мг/л); концентрація завислих речовин (мг/дм3, мг/л); рН; окисно-відновний показник Eh (мВ); концентрація головних іонів – хлоридів, сульфатів, гідрокарбонатів, кальцію, магнію, натрію, калію, суми іонів (мг/дм3, мг/л); хімічне споживання кисню (ХСК) (мг/дм3, мг/л); біохімічне споживання кисню за 5 діб (БСК5) (мг/дм3, мг/л); концентрація біогенних елементів – амонію, нітритів, нітратів, фосфатів, загального заліза, кремнію (мг/дм3, мг/л); концентрація поширених забруднюючих речовин – нафтопродуктів, синтетичних поверхнево активних речовин (СПАР), летючих фенолів, пестицидів і з’єднань металів (мг/дм3, мг/л).

58.Організми, які є найкращими індикаторами забруднення довкілля важкими металами, радіонуклідами, хлорорганічними сполуками.

Біоіндикація базується на спостереженні за складом та чисельністю видів-індикаторів.

Важкі метали можуть накопичуватися в рослинах, за їхніми змісту можна оцінити екологічну обстановку території. Забруднення міддю б'є по зростанні рослин, цинком – призводить до відмиранню листя рослин, кобальтом – до ненормальному розвитку тощо. Індикаторами присутності фтору є чутливі рослини, котрі накопичують його й реагують цей фитотоксикант некрозом листя (гладіолуси,фрезия). Береза і осика можуть сигналізувати про підвищений вміст барію та стронцію в навколишньому середовищі неприродно зеленим кольором листя. в ареалі розсіювання урану навколо родовищ пелюстки іван-чаю стають білими (в нормі — рожеві), у лохини темно-сині плоди набувають білий колір. Для виявлення забруднюючих речовин використовуються різні види біологічних індикаторів: для загального забруднення — лишайники і мохи, для забруднення важкими металами — слива і квасоля, діоксидом сірки — ялина і люцерна, амоніаком — соняшник, сірководнем — шпинат і горох,