- •Дипломна робота соціальна тематика пісень stromae: структура та семантика
- •Розділ 1 теоретичні аспекти дослідження пісенних текстів
- •Сутність феномену пісенного тексту
- •1.2. Пісня як засіб вираження внутрішнього світу людини та соціуму
- •1.3. Значення пісенного матеріалу для вивчення мови та культури
- •1.4. Розвиток популярної музики у Франції: від Піаф до Stromae
- •Висновки до розділу 1
- •Розділ 2 структура пісенних текстів stromae
- •2.1. Структурні особливості пісенних текстів Stromae
- •2.2. Фонетичні особливості текстів пісень
- •2.3. Поетика пісенних текстів Stromae.
- •Висновки до розділу 2
- •Розділ 3 лексико-семантичні засоби вираження соціальної тематики пісень stromae
- •3.1. Лексичні особливості пісень Stromae
- •3.2. Насильство у сім’ї
- •3.3. Щоденна рутина
- •3.4. Світова криза
- •3.5. Ракові захворювання
- •Висновки до розділу 3
- •Загальні висновки
- •Список використаної літератури
3.2. Насильство у сім’ї
Пісня «Dodo» освітлює серйозні питання, які, за словами Stromae, торкнулись його оточення. Незважаючи на нагальність проблеми, існує сильне табу щодо теми насильства у сім’ї з боку чоловіка відносно дружини та дітей [38]. Композиція побудована у формі монологу-звернення до дитини, що живе у таких обставинах. Цей «голос» радить мовчати про все те, що непокоїть дитину – навіть якщо батько б’є маму: «Eh petit bébé, il faudra se taire/ Ouais même si papa frappe ta mère/ Bah il faudra s'y faire». Stromae нагнітає слова «il faudrа», щоб показати, що суспільна думка тисне на жертву насильства, змушуючи мовчати.
Такий хід думок нагадує хід думок дитини, яка чітко бачить, що у сім’ї щось іде не так, але вона ще занадто маленька, щоб зрозуміти, чому, і не знає, як правильно вчинити у такій ситуації. Адже вона вірить, що її тато добрий, і намагається виправдати всі його вчинки своєю дитячою логікою – у тата більші руки, тому він може битися, і це нормально. Дається взнаки стереотип «б’є – значить любить»: «Je sais qu'il fait mal/ Même quand il s'en va/ Mais c'est tout à fait normal/ Car papa a les plus gros bras».
«Голос» також радить мовчати, якщо хтось чужий заглядається на дитину, або навіть торкається її: «Et si monsieur louche sur toi/ Il faudra se taire/ Pendant et après que monsieur te touchera». Прозорий натяк на випадки педофілії у сім’ях. Більшість дітей, що страждають від такого поводження, бояться зізнатися у цьому поліції, або іншим членам родини, проблема ускладнюється, і має негативні наслідки на подальший розвиток дитини.
Приспів – це популярна колисанка у франкомовних країнах: «Dodo, l'enfant do/ Bébé dormira bien vite/ Dodo, l'enfant do/ Bébé dormira». Батьки співають дітям цю пісню, щоб заспокоїти їх, навіяти безтурботність після пережитого насилля, ніби це може якось компенсувати наслідки жорстокості.
Далі автор розвінчує судження, що завжди у всьому винні лише чоловіки – виявляється, що мама теж не краща, бо обманює тата та зраджує його. Звісно, чоловік винний, але його дії мають причину: «Et puis tu verras/ Que maman n'est pas mieux que papa/ Car maman aime voir d'autre monsieur». Та навіть якщо батько заслужив на таке з ним поводження, дитині, яка не розуміє причин сварок, не сподобається те, що батько битиме маму: «Et même si c'est bien fait pour papa/ Tu n'aimeras pas/ Quand papa la tapera elle criera/ Car il se fâchera encore une fois». І тоді батько чинитиме з дитиною так само, як чинили з ним – часто ті, хто зазнавали насильства від батьків, свідомо або ні копіюють такі ж самі методи виховання: «Et il te fera ce qu'on lui faisait». Такі особи інколи звинувачують дітей у провинах їхніх матерів. Порочне коло повторюється з покоління в покоління, і чоловіки прививають своїм дітям те ж саме – мужчини не плачуть, а одразу починають битись. Не важливо навіть, що це власна дружина або діти, на них можна зганяти свій гнів: «Et il te dira que c'est ta faute à toi/ Que les grands hommes mâles ne pleurent pas/ Mais qu'ils se battent, enfin battent leur femme/ Mais surtout leurs enfants».
Потрібно лише трохи почекати і потерпіти, поки батько зникне. Stromae використав евфемізм: «Pour que papa n'se lève pas», тобто, очевидно, поки батько не помре, цей жах не скінчиться. Проте наслідки не покидатимуть жертву до кінця життя: «Et encore beaucoup d'fois dormir/ Et enfin tu te reposeras/ Pas tout de suite mais dans longtemps, très longtemps tu dormiras/ Enfin tu dormiras». Тут сон символізує смерть – єдине, що принесе полегшення, і автор дає слухачам це зрозуміти, використовуючи багатозначні слова «dormir» та «se reposer» – натяк на трагічний фінал. Поєднання безтурботної дитячої пісеньки та жахливої реальності створює контраст, від якого мороз проходить по шкірі.
Таблиця 1. Семантика теми насильства у сім’ї
Семантичне поле |
Лексичні одиниці |
Жорстокість |
papa frappe ta mère papa la tapera, elle criera ils battent leur femme il fait mal il te fera ce qu'on lui faisait |
Педофілія |
monsieur louche sur toi monsieur te touchera |
Подружня зрада |
maman n'est pas mieux que papa maman aime voir d'autre monsieur |
Почуття та думки дитини
|
Tu n'aimeras pas, tu pleureras, tu oublieras Tu verras, tu feras, enfin tu te reposeras Tu dormiras c'est dur il faudra se taire il faudra s'y faire |
Таблиця 1 демонструє лексичні одиниці, які вживає автор для зображення теми насильства – як із прямим значенням (frapper, taper, crier, battre, faire mal), так і з переносним (loucher, toucher), а також евфемістичним (ne se lever pas, se reposer, voir d’autre monsieur, n’être pas mieux). Такий прийом ще раз підкреслює табу на висвітлену тему – про це свідчить уникнення прямого висловлення та звернення до маскування неприйнятних термінів та слів. Крім того, завдяки таким засобам пісня більше нагадує розмову з дитиною: щоб не травмувати психіку ще не зрілої особистості, дорослі часто уникають слів, що мають негативне значення та можуть завдати моральної шкоди (таких, як «смерть», «педофілія», «розбещення» та ін.). Отже, автор торкнувся дуже делікатної теми і описав проблему акуратно, не вдаючись до подробиць у самому тексті, а натякнувши на них, залишаючи на розсуд слухача.
