Висновки до розділу 2

Структура пісенного тексту може складатись із таких елементів: вступ, куплет, приспів, міст, кода. Не всі ці складники є обов’язковими, їх вибір залежить від мелодії, теми та ідеї. Зазвичай головна думка та назва твору міститься у приспіві, а за його відсутністю – у першому куплеті або мості. Але такі вимоги не є остаточними і допускають відхилення та залишають простір для творчого вирішення автора.

Проаналізувавши пісні Stromae, ми визначили, що найбільш частотною є структура із двома куплетами, приспівом та мостом, рідше – з приспівом, мостом та кодою. Не так часто зустрічається структура з трьома куплетами, і найменш частотною є будова з одним куплетом.

Пісенний текст – це особливий вид тексту. Такий текст може виглядати як віршований твір та мати його властивості (ритм, риму). Або може мати властивості прозового твору, поетика якого базується на мелодії, із відсутньою римою. Такий вид текстів часто можна зустріти серед пісень жанру хіп-хоп, до якого належить і творчість Stromae. Ми установили, що близько половини проаналізованих пісенних текстів (48%) не мають внутрішньої рими, 33% пісень мають ритм і риму, а 19% мають лише риму, проте в них неможливо визначити віршований розмір, оскільки ритм не є регулярним.

Мелодія пісні впливає також і на фонетику тексту. Часто для того, щоб «вписати» текст у музику, необхідно змістити наголос; вдатися до редукції звуків, що звичайно не редукуються у французькій мові; наголосити або чіткіше вимовити службове слово; вдатися до випадання складів або звуків, що також звичайно чітко вимовляються. Всі ці особливості є характерною рисою Stromae, за допомогою яких він підкреслює той чи інший смисловий аспект. Така манера компонування робить автора впізнаваним серед інших виконавців цього ж стилю. Отже, структура пісні теж може бути засобом вираження власного бачення та індивідуальності.

Розділ 3 лексико-семантичні засоби вираження соціальної тематики пісень stromae

3.1. Лексичні особливості пісень Stromae

Кожен пісенний текст має не тільки унікальне змістове наповнення, але й особливості лексичного характеру. Спосіб використання цих особливостей створює власну манеру написання, що вирізняє автора з-поміж інших.

Розглянемо лексичні характеристики пісенних текстів Stromae.

1) запозичення.

Використання запозичень із англійської мови найяскравіше продемонстроване у пісні «Carmen». Тематика пісні пов’язана з соціальною мережею «Twitter», відповідно слова, що запозичились, входять до словникового запасу користувачів цієї мережі: «follow», «like», «hashtag», «followers». Цікавим є спостереження того факту, що деякі слова асимілювались та вживаються відповідно до правил французької мови: наприклад, «on se follow». Автор навмисне не використав французький еквівалент «on se suit» для того, щоб було зрозуміло, що йдеться саме про соціальну мережу «Twitter», у якій є функція «follow». Такий прийом допомагає уникнути двозначності та плутанини у розумінні. Крім названих вище, в інших піснях зустрічаються ще такі одиниці: cheap, boss, building, mails, shit, weed, coke, speed, crack. Англійською мовою названий ряд пісень – «Peace or Violence», «Summertime», «Silence», «Cheese».

Крім англійських, зустрічаються запозичення з іспанської мови: macho; te quiero.

2) жаргонізми.

Більшість жаргонізмів стосуються повсякденного життя та побуту: taf – peur (страх), caisse, sous, thunes – argent (гроші), gosses – enfants (діти), bosser dur – travailler dur (важко працювати). Однак є також слова, що позначають політичну орієнтацію: beauf – прихильники правих поглядів, bobo – прибічники лівих політичних сил. Крім цього, у деяких піснях також зустрічаються вульгаризми: assis dans la merde; prendre pour de la merde.

3) абревіації.

У французькій мові дуже поширеними є скорочення, тому немало їх можна побачити і у піснях Stromae. Скорочуватись може початок слова: сultrice (від puéricultrice), patéticienne (від péripatéticienne), phobe (від homophobe), sexuel (від hétérosexuel), або кінець: homo (від homosexuel) hélico (від hélicoptère) micro (від microphone) hétéro (від hétérosexuel) athée (від athéiste).

4) слова, що не мають власного лексичного значення, і утворені способом звуконаслідування: je suis gnangnan, j'aime trop les bla bla bla, сe que t'appelles les ragnagnas, bijoux, bisous et tralalas. Це імітація беззмістовних балачок та жіночої манери зловживання зменшувально-пестливими суфіксами. Часто такі слова втрачають сенс і зрозуміти, що малось на увазі, стає просто неможливо.

5) фразеологічні звороти.

Фразеологізми надають мові більшої образності, урізноманітнюють її, допомагають уникати банальності, роблять текст стилістично багатим та цікавим. Розглянемо на конкретних прикладах із пісень Stromae.

«Touche encore un poil à ma forêt, ton pénis j'en ferai des bûches» – «торкнись хоч пальцем мого лісу» – погроза та застереження для людей, які вирубують дерева і довели цю проблему до глобальної. Використаний фразеологізм, свого роду гіпербола для підкреслення ворожого настрою того, хто погрожує.

«Arrête de faire ton innocent/ Sur les paquets de cigarettes/ "Fumer tue", tu m'étonnes/ Mais tu m'aides» – звертання до хвороби раку, автор використовує вираз «faire ton innocent» – «прикидатись дурнем», робити з себе невинного. Цей прийом підкреслює провину раку у численних смертях, і надпис-попередження на пачці цигарок не є виправданням.

«Si évoluer c'est ça/ Moi j'évolue pas pour un sou» – вираз підсилює емоційність, означає категоричну відмову та неприйняття цивілізації, якщо вона має такі негативні наслідки.

«Un jour je la reverrai, je le saurai tout de suite/ que ce sera reparti pour un tour de piste» – опис ситуації, що нерідко трапляється у сучасному світі – коли здається, що відносини вже закінчились, а потім варто зустрітись один раз і знову все починається так само, йде по спіралі, по тому самому шляху. Слово «piste» означає вже проторовану дорогу, тобто проходження по ній знову, ступання по тих самих слідах – повторення тих самих помилок.

«J'sais pas où je vais, ni où j'suis/ Mais tous veulent y être/ Quelque part, là-bas dans la vie/ Et là, je veux y mettre le pas» – персонаж не знає, де він знаходиться, і не знає свого призначення. Але незважаючи на таку невизначеність, кожен хоче жити і зробити якийсь внесок, залишити свій слід. У тексті не вказано, який саме, але слухач розуміє, що це має бути щось таке, що пам’ятатимуть наступні покоління.

«J'n'ai pas d'bol donc heureusement, que je ne rêve pas d'toucher le pactole» – вирази «avoir du bol» та «toucher le pactole» можуть розглядатись у цьому випадку як синонімічні, прослідковується зв’язок між успіхом та матеріальною винагородою, «золотим дном, золотою жилою». Крім того, ці фразеологізми виконують поетичну функцію – вони римуються.

«Depuis qu'j'suis p'tit, j'n'y ai rien compris/ Même si mes yeux me piquent, je vois/ Je les ferme et prie et demande s'ils lui piquent aussi des fois/ Même si les dieux n'existent pas» – фразеологічний зворот mes yeux me piquent (коле очі) має негативний підтекст і передбачає усвідомлення цього факту тим, хто дивиться. Це протиставлення до виразу «закрити очі», тобто «не помічати, ігнорувати», і означає зауваження та прийняття реальності, на яку неприємно або боляче дивитись.

«Qui promettent la Lune, sans connaitre la Terre/ Qui s'appellent adultes, mais si terre à terre» – автор грає на багатозначності слова «terre». У першому реченні «Тerre» – це вся планета, все що оточує людину – реальне, матеріальне, те що можна дослідити і зрозуміти, воно протиставляється чомусь вищому – «Lune», що символізує не тільки космос, а загалом щось недосяжне. У другому реченні «terre» набуває негативного відтінку, і означає «приземленість, недалекість».

«J'veux mourir de rire moi, mais sans sourire jaune» – знову протиставлення, в основі якого лежить одне поняття «сміх», причому «mourir de rire» передбачає щирість, а «sourire jaune» – лицемірство. Автор робить два цих фразеологізми стилістичними антонімами.

Отже, бачимо, що тексти пісень Stromae мають багато лексичних особливостей, таких як запозичення, жаргонізми, абревіації, фразеологізми. Таким чином, творчість Stromae представляє інтерес не тільки для шанувальників сучасної музики, а й з точки зору дослідження текстів його пісень. Мова автора є живою, розмовною, образною, що дозволяє говорити про яскравий власний стиль написання. Соціальні теми у поєднанні з багатою лексикою складають цікавий та цінний матеріал для дослідження французької мови.

У своїх піснях Stromae часто піднімає проблемні питання, що стосуються не тільки оточення автора та його Батьківщини – Бельгії. Його твори універсальні, у них можна побачити відображення практично всього сучасного суспільства – представників різних вікових категорій, соціальних прошарків та рівнів розвитку. Особливість, що вирізняє співака з-поміж інших виконавців, полягає у поєднанні цинічних та песимістичних текстів із електронною музикою, призначеною для танців.

У цьому розділі досліджена семантика таких тем, як насильство у сім’ї, песимізм та безперспективність середньостатистичного члена суспільства, глобальна криза, екологічні проблеми та проблема ракових захворювань. Всі ці питання є актуальними соціальними проблемами, що потребують уваги та вирішення. Stromae дає свою оцінку та виражає власне бачення щодо згаданих тем.