Висновки до розділу 3

Лексико-семантичні характеристики пісенних текстів складають найбільший інтерес для дослідження у філологічній сфері. Щодо лексичних особливостей, у текстах Stromae можна зустріти такі як запозичення, зокрема з англійської та іспанської мов; жаргонізми, що стосуються повсякденного життя та побуту, грошей, політичної орієнтації; вульгаризми; абревіації; слова, що не мають власного лексичного значення та утворені способом звуконаслідування; і найбільш часто вживаються фразеологічні звороти.

Крім лексики, у цьому розділі була розглянута семантика соціальних тем. Насильство у сім’ї – сюжет, про який не прийнято говорити на людях і який традиційно замовчується, хоча потребує нагального вирішення. Щоденна рутина пересічної людини – песимізм та відсутність перспектив та задоволення від роботи, відпочинку та загалом від життя. Світова криза – протиставлення двох типів людей ­– «цивілізованої» та «природної», екологічні та політичні голбальні проблеми, майбутнє всього людства. Ракові захворювання – медична проблема, для якої лікарі ще не мають вирішення, однак актуальність її з кожним днем зростає разом із кількістю хворих.

Загалом, авторові притаманний певний песимізм. З того, що його пісні мають попит серед молоді, можна зробити висновок, що подібні настрої панують і серед його прихильників. Творчість Stromae є свого роду індикатором тенденцій та вподобань його слухачів.

Загальні висновки

Зв’язок тексту і музики вивчався дуже давно. Пісня – соціокультурний феномен, що відображує стан суспільства, культури та мови, і має сильний вплив. Пісня, як авторський твір, несе у собі оригінальний задум, певне смислове та емоційне навантаження. Музика, як один із видів мистецтва, є чутливою до змін у суспільстві й мові та найяскравіше їх відображує. Оскільки популярна музика пов’язана із модою, вона є найбільш релевантним матеріалом для дослідження найновіших тенденцій мови та культури.

Пісенний текст – це особливий вид тексту, оскільки має два аспекти: текстовий та музичний. Визначення сутності пісенного тексту складає певну проблему. Дехто із учених вважає такий вид тексту креолізованим, тобто таким, що складається із вербального та невербального елементу. У цій роботі за основу взяте визначення пісенного тексту як гомогенного – тобто текстового твору, включеного у полісинтетичний комплекс пісні.

Пісенні тексти є відмінним матеріалом для вивчення іноземних мов, оскільки містять у собі нові слова та висловлювання, а також уже відомі у новому контексті. За допомогою пісень краще засвоюються та активізуються граматичні, фонетичні та артикуляційні вміння та навички. У текстах пісень часто зустрічаються реалії країни, мова якої вивчається, а також засоби промовистості, що сприяє глибшому розумінню специфіки чужої мови та культури.

Франція завжди була у центрі культуротворчих тенденцій Європи, а зокрема і музичного мистецтва. Французькі артисти створили власний музичний стиль – шансон, що і сьогодні наслідується багатьма виконавцями не тільки у Європі, а й у цілому світі. Франція зробила великий внесок у розвиток електронної музики, оскільки була однією із країн, де цей стиль був заснований. Крім цього, французькі артисти розвивали також такий стиль як хіп-хоп та хаус. Одним із найяскравіших представників цього жанру є франкомовний виконавець бельгійського походження Stromae, що є унікальним явищем серед сучасних виконавців свого жанру. Stromae є автором текстів та музики, характерна риса його творчості – це поєднання танцювальної музики із змістовними текстами, що розкривають гостро соціальні теми.

У роботі досліджувалась структура пісенних текстів Stromae. Основні складові елементи пісень – це вступ, куплет, приспів, міст та кода. Не всі ці елементи є обов’язковими, що і прослідковується у пісенних текстах Stromae: найбільш поширеною структурою є така: два куплети, приспів та міст, рідше – два куплети, приспів, міст та кода. Не так часто зустрічається структура з трьома куплетами, і найменш частотною є будова з одним куплетом.

Простежуючи закономірності у приспівах, було визначено, що їх схематично можна поділити на дві групи: довгі та короткі приспіви. Пісень із довгими приспівами (чотири або більше рядків) є дещо більше, ніж пісень із короткими приспівами, що складаються із словосполучення або одного слова.

Поетика пісень Stromae також має свої особливості. Оскільки пісні належать до стилю хіп-хоп, тексти часто не мають внутрішньої рими, а «вписуються» у ритмомелодику музичної частини. Такі риси призводять до фонетичних девіацій – зміщень наголосу, наголошення звичайно ненаголошуваних складів, зміщення акцентів на службові слова, випадання звуків та складів, а також редукції.

З точки зору лексики у пісенних текстах Stromae часто використовував запозичення, зокрема із англійської та іспанської мов; жаргонізми на позначення повсякденного життя, грошей, роботи та політичних поглядів; вульгаризми; абревіації; фразеологічні звороти.

Щодо семантичної складової, було простежено звернення до таких тем, як насильство у сім’ї (пісня «Dodo»). Сюжет є доволі гострим, однак у суспільстві не прийнято говорити на подібні теми вголос. Тому автор описує проблему дуже делікатно, використовуючи евфемізми та натяки, і залишає багато питань для роздумів та на розсуд самих слухачів.

Тему щоденної рутини, безперспективності та безрадісного існування розкрито у піснях «Alors on Dance» та «Summertime». У цих піснях автор описує середньостатистичну людину, життя якої можна описати трьома словами «métro–boulot–dodo». Будні дні такі люди проводять на роботі, заробляючи на те, щоб оплатити кредити та забезпечити не надто щасливу сім’ю. Всі дні подібні один на інший, і людина якось намагається відволіктись, ідучи в клуб, хоча це не вирішує проблему. Їдучи на відпочинок, на який люди теж заробляли важкою працею протягом усього року, вони також не отримують очікуваного задоволення чи полегшення. Цим автор хоче показати, що маючи, на перший погляд, все необхідне – роботу, сім’ю, друзів, – люди чомусь залишаються нещасливими. Автор не вказує причину, лише констатує факти, спонукаючи кожного слухача вирішувати для себе.

Тема світової та екологічної кризи викрита у пісні «Humain a l’eau». Сюжет описаний у вигляді монологу-звернення первісної людини до цивілізованої. Первісна людина вимагає від цивілізованої подумати про наслідки своєї діяльності та припинити нищити природу – середовище життя всіх істот на Землі. Варто відзначити, що автор протиставляє ці два типи організації життєдіяльності і стає на бік первісних людей, вважаючи що саме у такого устрою є майбутнє, а цивілізація не оправдала себе та приречена до загибелі через постійні міжусобні війни за прибуток та вирішення долі планети невеличкою групкою осіб, що діє виключно для своїх інтересів і не зважає на інших.

Тема ракових захворювань описана у пісні «Quand c’est?». Автор використовує метафору, зображуючи рак як злочинця – убивцю, ґвалтівника, маніяка. Персоніфікуючи хворобу, автор звертається до неї як до людини і звинувачує у великій кількості жертв, серед яких багато жінок та дітей. Stromae вдається до фонетичної гри слів: «сancer – quand c’est».

Як бачимо, стиль Stromae є цікавим та оригінальним, хоча його не можна назвати оптимістичним. Теми, підняті у його піснях, є актуальними проблемами сьогодення, а засоби вираження, які він використовує, є унікальними та створюють яскравий та неповторний стиль, тому творчість Stromae потребує детального вивчення та уваги з боку дослідників різних сфер науки.