3.4. Світова криза

Актуальною є також проблема глобальної кризи, що включає в себе екологічні проблеми, темний бік науково-технічного прогресу, проблеми країн, що розвиваються та лицемірство політичних організацій, що насправді діють виключно для своїх інтересів, прикриваючись гарними намірами. Також піднімається питання про правильність напрямку еволюції, який обрало людство.

У пісні «Humain à l'eau» розвинені країни протиставляються країнам третього світу. Зіткнення двох світів – «цивілізації» та «природи». Пісня побудована у формі звернення первісної людини до людини сучасної, що живе в індустріальному світі. «Moi humain Papou/ рrimaire et pas vous?» Первісний чоловік дивиться на згубні наслідки, до яких призводить модернізація, і каже, що якщо у цьому і полягає еволюція, то він взагалі відмовляється еволюціонувати – природа важливіша за високі технології та комфорт: «Si évoluer c'est ça/ moi j'évolue pas pour un sou». Автор навмисне не узгоджує підмет та присудок: «Moi parler des glaciers/ Si couler moi fâché», цим він підкреслює, що примітивна людина не навчена грамоті. Йдеться про танення льодовиків, первісний чоловік звинувачує у цьому цивілізацію. Він знає, що сучасні люди покинуть свій комфорт і повернуться на лоно природи, коли урбанізація до кінця зруйнує їхнє середовище проживання: «Je saurai où te chercher/ Quand comme moi tu seras perché». У цьому реченні слово «perché» можна розуміти двояко: з одного боку, пряме значення – «сидіти на дереві», тобто жити так, як первісні люди, збудувавши дім на дереві. З іншого боку – бути у «підвішеному становищі», позбавленим житла, зручностей та захисту, у чужому середовищі.

«Le même trou qu'à la couche d'ozone/ Je te le ferai à l'étui pénien». Автор використовує вираз на позначення предмету, відсутнього у цивілізованих людей, але який є у примітивних племен – étui pénien. З цього розуміємо, що первісний чоловік передрікає сучасним людям такий же стиль життя, який є зараз у його оточенні.

«Mais pot de colle, crache loin/ Dans votre bol de potage/ Dans votre monde de gotha/ Moi ? Je n'en voulais pas». Помічаємо повтор слова votre – наголошення на тому, щоб кожен слідкував за своїм світом, не докучав і не нав’язував іншим свій стиль життя. Первісні люди чудово справляються самі, називаючи цивілізованих «pot de colle», через манеру останніх допомагати, не питаючи чи це потрібно.

«Mais petit modernisé/ Pourquoi tu me parles mal? Je respecte les Pygmées/ Donc respecte les Maassaï» Примітивні люди називають цивілізованих «маленькими, меншими», що означає «слабкішими». «Більші» люди обурені зухвалим ставленням до себе з боку «менших». Автор використовує цікаве порівняння – сучасних людей з пігмеями (маленького зросту), а первісних – з маасай (великого зросту). Таким чином, Stromae не погоджується з думкою про те, що цивілізовані люди є чимось кращими за примітивних.

Первісні люди поважають природу і вимагають того ж від цивілізованих: «Je respecte ton terrier/ Respecte mes terres/ Je respecte les insectes/ Donc respecte les mammifères» у кожній репліці повторюється слово «respecte».

Коли сучасні люди дивляться передачі про бідніші народи, у них завжди виникають думки, що справді, ці народи живуть у злиднях і не мають навіть елементарних речей. І їм потрібно допомагати: «Le pauvre il faut l'aider/ Son pote il faut l'aider». Але у більшості випадків ця допомога закінчується на словах, і фактично ніхто нічого не отримує. Stromae іронізує, використовуючи тавтологію, що демонструє бюрократичний процес різних місій: «Donc déléguer au délégué/ Qui déléguera au délégué».

«Toi et toutes tes perruches/ Tes Christophe Colombus/ Trop tard pour les excuses/ Au nom du déluge». Бачимо, що ім’я Христофора Колумба вживається у множині, що свідчить про зневагу до нього. Колумб та інші першовідкривачі, мабуть самі того не бажаючи, запустили механізм руйнування гармонійного світу аборигенів, і тепер цей механізм можна зупинити тільки тоді, коли люди змінять свою стратегію. А поки все залишається на своїх місцях, варто чекати на воду від танення льодовиків, яка затопить весь цивілізований світ. І первісні люди будуть цьому раді, можливо вони навіть чекають на цей потоп (Au nom du déluge), що знищить весь комфорт і зрівняє всіх людей.

Автор звертається до зашкарублих високопосадовців, які мають освіту та відмінно знають теорію, проте на практиці безпомічні. Мати освіту – ще не означає мати розум: «Donc arrêtez de suite/ Vous êtes stupides ou quoi/ Les études ne donnent aucune science infuse». Незважаючи на освіченість чиновників, первісні люди зневажають їх та називають дурними (stupides).

Таблиця 3. Семантика теми глобальної кризи

Семантичне поле	Лексичні одиниці
Екологічні питання	moi parler des glaciers, si coulés moi fâché trou à la couche d'ozone respecte mes terres respecte les mammifères mais garde-les tes arbustes au nom du déluge déchets oubliés
Життя «первісних» людей	le pauvre il faut l'aider hélico passe еt tout l'village a les boules la nature est là Je respecte les Pygmées donc respecte les Maassaï respecte mes terres je respecte les insectes donc respecte les mammifères tout l'village étui pénien chez moi c'est l'Amazonie mais garde les tes arbustes touche encore un poil à ma forêt
Атрибути цивілізації	évoluer c'est ça vole, voyage fais-les tes reportages ça pue le coup d’état mais petit modernisé donc déléguer au délégué qui déléguera au délégué ton hélico passe y'a pas d'gang ou de police les jaguars ne roulent pas 3G, 4G, G8, G20 monde de gotha les études ne donnent aucune science infuse la culture de la bêtise
Гнів первісної людини на цивілізовану	je saurai où te chercher retiens-moi bien le même trou qu'à la couche d'ozone je te le ferai à l'étui pénien pot de colle, crache loin dans votre bol de potage toi pas comprendre, pas parler ou plutôt réfléchir? imbécile tais-le ton hélico passe … faites gaffe si un jour il s'écroule touche encore un poil à ma forêt ton pénis j'en ferai des bûches toi et toutes tes perruches, tes Christophe Colombus trop tard pour les excuses donc arrêtez de suite vous êtes stupides ou quoi?

Як видно з таблиці, велика кількість лексичних одиниць описує гнів первісної людини та її бажання покарати винних у руйнуванні озонового шару, таненні льодовиків, надмірної кількості сміття та вирубки лісів. Варто зазначити, що тема світової та екологічної кризи у пісні Stromae висвітлена у цікавий та оригінальний спосіб – порівнюючи цивілізацію із первісними племенами, з точки зору члена такого племені.