- •Питання для підготовки до іспиту теорія держави та права
- •1. Предмет теорії держави і права: поняття і загальна характеристика. Загальні та спеціальні методи у вивченні держави і права.
- •2. Сучасні проблеми розвитку предмету теорії держави і права. Функції теорії держави і права.
- •3. Сутність держави. Визначення поняття держави.
- •4. Основні ознаки держави: територіальність, суверенітет, публічна влада.
- •6) Право на встановлення і стягнення податків
- •5. Суверенітет держави і його співвідношення із суверенітетом народу і суверенітетом нації.
- •6. Типологія держав. Загальна характеристика формаційного підходу до типології держави.
- •7. Наукові концепції сучасної держави.
- •8. Поняття та структура форми держави.
- •9. Механізм держави та державної влади: поняття та структура.
- •10. Поняття влади. Співвідношення політичної та державної влади, державної влади та держави.
- •2.Державна влада виконує роль арбітра у відносинах між різними соціальними верствами суспільства.
- •11. Поняття державного апарату (орган держави, інститут держави. Основні принципи організації та діяльності державного апарату.
- •13. Поняття, сутність та об'єктивний характер функцій держави. Внутрішні та зовнішні функції держави.
- •14. Форми і методи реалізації функцій держави.
- •15.Поняття політичної системи суспільства. Місце та роль держави у політичній системі суспільства.
- •16. Типологія політичних систем.
- •17. Громадянське суспільство, політична система, держава: взаємозв'язок та взаємодія.
- •18. Поняття, становлення та розвиток ідеї правової держави. Принципи правової держави.
- •19. Основні передумови формування та функціонування правової держави. Традиції та проблеми становлення української держави в сучасних умовах.
- •20. Функції української держави. Механізм української держави на сучасному етапі.
- •1) У гуманітарній сфері:
- •2) В економічній сфері:
- •3) У політичній сфері:
- •1) У гуманітарній сфері:
- •2) В економічній сфері:
- •3) У політичній сфері:
- •21. Теорія держави та права як суспільна наука та навчальна дисципліна.
- •22. Методологія теорії держави та права. Характеристика методів вивчення держави і права.
- •1) Загально філософські методи:
- •2) Загальнонаукові методи:
- •3) Загально логічні методи:
- •4) Спеціально-наукові методи;
- •23. Функції науки теорії держави та права, її місце і роль в системі юридичних наук.
- •4. Юридичні науки, що вивчають державне право зарубіжжя та міжнародне право.
- •24. Виникнення і розвиток загальнотеоретичної юридичної науки в Україні.
- •25. Причини та закономірності виникнення держави.
- •26. Основні теорії походження держави.
- •27. Сутність та соціальне призначення держави. Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної влади.
- •28. Співвідношення держави та особистості.
- •29. Характеристика історичних типів держави з точки зору формаційного підходу.
- •30. Цивілізаційний підхід до держави: поняття, загальна характеристика.
- •31. Особливості держав в рамках перехідного періоду.
- •32. Основні сучасні концепції держави: види та IX характеристика.
- •33.Місце і роль держави в політичній системі суспільства.
- •34. Принципи функціонування та розвитку політичної системи суспільства. Політичні партії в політичній системі суспільства.
- •35. Держава і громадські організації.
- •36. Правові форми взаємовідносин держави і громадського об'єднання.
- •37. Поняття і структура державного апарату. Класифікація органів державної влади. Основні принципи організації та діяльності державного апарату. Управління державним апаратом.
- •38. Загальна характеристика концепції поділу влади. Характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової.
- •39. Система стримувань і противаг органів законодавчої, виконавчої, судової влади.
- •40.Форма держави: поняття та класифікація.
- •41.Форма державного правління.
- •42. Форма державного (територіального) устрою.
- •43. Державний режим: поняття та види.
- •44. Становлення та розвиток громадянського суспільства.
- •45. Політичне відчуження та форми його подолання в громадянському суспільстві.
- •46. Держава і народ в громадянському суспільстві.
- •47. Народовладдя: поняття, ознаки. Організація та основні елементи народовладдя.
- •48. Поняття, ознаки, принципи і функції демократії. Форми та інститути демократії. Демократія і самоврядування.
- •49. Основні теорії демократії. Ознаки демократичної держави.
- •50. Історичний аспект формування правової і соціальної держави.
- •51. Східний шлях виникнення держави.
- •52. Західний шлях виникнення держави.
33.Місце і роль держави в політичній системі суспільства.
Особливий статус держави в політичній системі суспільства обумовлений тим, що саме держава на відміну від політичних партій, блоків політичних партій та рухів:
1) об'єднує все населення країни на умовах особливого членства в державі, своєрідної належності до держави, що пов'язана з фактом постійного проживання на її території, або набуття такої специфічної ознаки, як громадянство чи підданство. Це дає можливість кваліфікувати державну владу як найбільш ефективний засіб мобілізації зусиль всіх членів суспільства, дозволяє державі на відміну від політичних партій використовувати найвагоміші ресурси суспільства, насамперед — адміністративний ресурс, для вирішення тих чи інших актуальних проблем;
2) виступає як усередині країни, так і за її межами від імені і за уповноваженням народу як єдиного законного представника народного (національного) суверенітету.
3) державна влада як найбільш суттєва ознака державної організації має таку політико-правову властивість, як суверенність, що дає можливість визнавати державну владу верховною над проявами інших форм публічної влади всередині країни, що тягне за собою право визнавати недійсними будь-які протизаконні рішення інших суб'єктів політичної системи, та незалежною уміждержавних стосунках;
4) видає загальнообов'язкові правила поведінки, насамперед у формі законів, а також інших нормативно-правових актів, доводить їх до реалізації.
5) має постійний професійний апарат для здійснення управління суспільством, у якому працюють спеціально підготовлені для такої діяльності кадри — державні службовці.
6) володіє монополією на легальне застосування насилля, яке здійснюється за допомогою збройних сил.
34. Принципи функціонування та розвитку політичної системи суспільства. Політичні партії в політичній системі суспільства.
Політична система суспільства - упорядкована за допомогою юридичних та інших соціальних норм сукупність політичних явищ у країні, політико-правових інститутів (державних органів, політичних партій, рухів, громадських організацій та ін.), принципів їх взаємодії, а також ціннісних пріоритетів, що визначають стан і перспективи життєдіяльності суспільства.
Принципами функціонування і розвитку політичної системи є:
Забезпечення і захист основних прав людини і, в першу чергу, політичних;
Забезпечення і захист прав кожної нації, зокрема права народу на самовизначення;
Забезпечення і захист прав усіх легалізованих громадських об'єднань, зокрема політичних партій;
Забезпечення засад демократії та самоврядування народу.
Політичні партії - один з найважливіших інститутів політичної системи суспільства. Багато в чому політичні партії визначають характер і спрямування політичного процесу, стратегію і тактику оволодіння владою, політичну стабільність суспільства
35. Держава і громадські організації.
Втручання органів державної влади і посадових осіб у діяльність громадських об'єднань, як і втручання громадських об'єднань у діяльність органів державної влади та їх посадових осіб, неприпустиме, за виключенням випадків, передбачених законом. Держава забезпечує дотримання прав і законних інтересів громадських об'єднань, підтримує їх діяльність, законодавчо регулює надання їм податкових та інших пільг і переваг. Державна підтримка може виражатися у вигляді: цільового фінансування окремих суспільно корисних програм громадських об'єднань за їх заявками (державні гарантії); укладання будь-яких видів договорів, у тому числі на виконання робіт і надання послуг; соціального захисту щодо виконання різних державних програм необмеженому колу громадських об'єднань на конкурсній основі. Питання, що торкаються інтересів громадських об'єднань, у передбачених законом випадках вирішуються органами державної влади і органами місцевого самоврядування за участю відповідних об'єднань чи за погодженням з ними.
В Україні громадські організації беруть участь в реалізації політики держави. Вони делегують своїх представників до складу низки державних органів. Багато питань життя суспільства, його політичної системи вирішуються органами держави з врахуванням думки цих організацій чи разом з ними.