Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
000.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
95 Кб
Скачать
☆

2. Сучасні проблеми розвитку предмету теорії держави і права. Функції теорії держави і права.

Функції теорії держави і права — це основні напрями вияв­лення та фіксації знань про сутність, зміст, соціальне, наукове і навчальне призначення теорії держави і права.

Існують різні класифікації функцій теорії держави і права:

1) онтологічна функція — призначення якої полягає в об'єктивному розкритті наукою тео­рія держави і права існуючої дійсності, поясненні її такою, якою вона є.

2) евристична функція — відкриває нові закономірності, що виникають у процесі розвитку політико-правових відносин та інститутів;

3) гносеологічна (пізнавальна) функція —вивчає проблеми пізнання зако­номірностей;

4) методологічна функція — формулює ідеї й дає практичні висновки та рекомендації, формує понятійний апарат, який є науковою базою для інших юридичних наук;

5) політична функція — теорія держави і права впливає на фор­мування наукових засад внутрішньої і зовнішньої державно-правової політики, забезпечує науковість державотворення і правотворення;

6) ідеологічна (виховна) функція — теорія держави і права роз­робляє фундаментальні ідеї та концепції щодо подальшого про­гресивного розвитку держави і права, формує правосвідомість та правомірну поведінку суб'єктів права і тим самим впливає на ідеологічний стан суспільства та його структуру, а також на пра­вове регулювання суспільного життя у цілому;

7) науково прикладна функція — спрямована на вироблення ре­комендацій для практичного вирішення завдань державно-правового будівництва, функціонування державного апарату, за­стосування норм права, зміцнення законності й правопорядку, а також розробляє структури, системи та методи діяльності правотворчих, судових, правоохоронних й інших державних органів;

8) навчальна функція — спрямована на здобуття і розширення наукових знань про державу і право, пізнання державно-правових явищ, процес їх виникнення, розвитку та функціону­вання;

9) прогностична функція — передбачає шляхи розвитку в майбутньому.

3. Сутність держави. Визначення поняття держави.

Сутність держави - це внутрішній зміст її діяльності, що виражає єдність (спільність, солідарність) загально-соціальних і вузько-класових (соціально-групових) інтересів громадян.

Держава - це особлива політико-територіальна організація, яка володіє суверенітетом, особливим апаратом управління і примусу та здатна надавати своїм велінням загальнообов’язковий характер.

4. Основні ознаки держави: територіальність, суверенітет, публічна влада.

1) Територія. Порівняно з первісним суспільством держава є організацією територіальною, яка існує тільки у певних територіальних межах. Сама територія не породжує держави, вона лише створює простір, у межах якого держава поширює свою владу на населення, що проживає на цій території.

2) Населення Тобто людська спільнота, яка проживає на території держави і підпорядковується державній владі. Більшість населення пов'язана з державою стійкими відносинами громадянства (підданства).

3) Наявність публічної влади Яка відокремлена від суспільства і стоїть над ним. Публічна влада має свою систему державних органів і посадових осіб, які забезпечують реалізацію функцій держави і становлять апарат держави, який включає такі види державних органів: 1) органи законодавчої влади (парламент), основною функцією яких є розробка та прийняття законів; 2) органи виконавчої влади (уряд), що виконують виконавчо-розпорядчі функції в державі та здійснюють безпосереднє управління державними справами; 3) судові органи влади, що здійснюють у строго визначеній законом процесуальній формі правосуддя; 4) органи контролю й нагляду, які забезпечують виконання функцій держави; 5) глава держави - конституційний орган або вища посадова особа (монарх, президент), що здійснює верховне представництво держави у внутрішній та зовнішній політиці;

4) Суверенітет Це політико-правова властивість державної влади, яка відображається у самостійності, повноті, єдності і верховенстві всередині країни та незалежності і рівноправності у міжнародних відносинах.

5) Право на видання законів. Тільки держава наділяється правом видання законів та інших нормативно-правових актів, які є загальнообов'язковими для всіх громадян і посадових осіб на всій її території, а також вимагати та забезпечувати їх виконання.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]