Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
000.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
95 Кб
Скачать
☆

45. Політичне відчуження та форми його подолання в громадянському суспільстві.

Політичне відчуження – це втрата зв'язку між державою і суспільством, між особою і владою в рамках політичного простору, яка супроводжується комбінацією складних почуттів (незадоволення, безсилля, розчарування), а також процесами дистанціювання і віддалення в суспільстві.

Причини відчуження ми повинні розглядати з двох позицій: з позиції суспільства і з позиції влади. Основними причинами політичного відчуження з боку влади є:

  • бюрократичні настрої;

  • делегування;

  • політичний фетишизм;

  • самоосвячення.

Що стосується причин відчуження з боку суспільства, то ними є:

  • зустрічна реакція;

  • відчуття незадоволення владою;

  • відсутність підтримки з боку влади;

  • втрата мотивації до легітимації діючої влади;

  • низький рівень політичної культури;

Комплекс причин відчуження приводить до наступних наслідків:

  • відносна депривація;

  • екстремістські рухи;

  • політична маргіналізація;

  • політичний абсентеїзм;

  • символічність політики

46. Держава і народ в громадянському суспільстві.

Громадянське суспільство є головним чином, соціально-економічною та особистісною сферою життєдіяльності людей, вільною від державного втручання. В той же час громадянське суспільство пов'язане з державою і є можли­вим тільки в державно організованому суспільстві.

По-перше, ряд інститутів є одночасно компонентами і громадянського суспільства, і держави. Такими є, напри клад, політичні партії. Вони акумулюють і формулюють різноманітні інтереси індивідів і соціальних спільнот у єдиний політичний інтерес і забезпечують їх участь в управ­лінні суспільними та державними справами.

По-друге, межі між державою і громадянським суспіль­ством мають тенденцію до розмивання. З одного боку, громадянському суспільству держава делегує частину сво­їх повноважень. Тому в зарубіжних країнах нерідкими є такі явища як третейські (недержавні) суди, недержавні пенітенціарні установи, альтернативні (без формальної судової процедури) способи розв'язання конфліктів. З ін­шого боку, держава бере під контроль сфери діяльності, щораніше були закритими для державного втручання, напри­клад, регулює економічні відносини, здійснює інтервенцію в сімейні справи, якщо це необхідно для захисту від до­машнього насильства.

По-третє, громадянське суспільство передбачає контроль над державою, оскільки будь-яка державна влада постійно прагне до самозростання і підпорядкування собі суспіль­ства. Тому або громадянське суспільство формує і контролює державу, або держава поглинає суспільство і тоді воно пере­стає бути громадянським. Контроль громадянського су­спільства над державою здійснюється за допомогою полі­тичних партій (особливо опозиційних), засобів масової ін­формації, вільних демократичних виборів.

Громадянському суспільству відповідає тип держави, який називають правовим. Правова держава виступає як система органів та інститутів, які гарантують і захищають нормальне функціонування громадянського суспільства.

Принципи взаємодії громадянського суспільства і право­вої держави:

1) визнання державою економічного, політичного та ідеологічного плюралізму суспільства;

2) безумовне визнання і захист державою прав людини і громадянина, невтручаннядержави до приватного життя громадян;

3) взаємні обов'язки і відповідальність особи і держави;

4) взаємна відмова суспільства і держави від використання насильницьких, незаконних дій;

5) прагнення до соціального миру, партнерства та національної згоди.

Громадянське суспільство в Україні і пострадянських державах ще тільки належить створити. На досягнення цієї мети мають бути спрямовані зусилля як суспільства, так і державної влади.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]