- •Варіаційні ряди та їх графічне зображення. Середні величини. Показники варіації Варіаційні ряди та їх графічне зображення
- •Середні величини
- •Показники варіації
- •Спрощені способи обчислення середнього арифметичного та дисперсії
- •Початкові і центральні моменти варіаційного ряду
- •Контрольні питання
- •Основи математичної теорії вибіркового методу Загальні відомості про вибірковий метод
- •Поняття оцінки параметрів
- •Властивості оцінок
- •Методи знаходження оцінок
- •Оцінка параметрів генеральної сукупності за власновипадковою вибіркою. Оцінка генеральної частки
- •Оцінка генерального середнього
- •Оцінка генеральної дисперсії
- •Поняття інтервального оцінювання. Довірча ймовірність і гранична похибка вибірки
- •Побудова довірчого інтервалу для генерального середнього і генеральної частки за великими вибірками
- •Побудова довірчого інтервалу для генеральної частки за помірно великими вибірками
- •Оцінка характеристик генеральної сукупності за малою вибіркою
- •Побудова довірчого інтервалу для генерального середнього за малою вибіркою
- •Побудова довірчого інтервалу для генеральної частки за малою вибіркою
- •Побудова довірчого інтервалу для генеральної дисперсії
- •Контрольні питання
Поняття інтервального оцінювання. Довірча ймовірність і гранична похибка вибірки
Вище
розглянута оцінка параметрів θ
генеральної сукупності одним
числом, тобто
– числом
,
p
– числом w,
– числом
або
.
Такі оцінки параметрів називаються
точковими. Проте точкова оцінка
є лише наближеним значенням невідомого
параметра θ навіть у тому випадку, якщо
вона незміщена (в середньому співпадає
з θ), спроможна (прямує до θ з ростом n)
і ефективна (має найменшу міру випадкових
відхилень від θ), і для вибірки малого
об’єму може істотно відрізнятись від
θ. Для того, щоб отримати уявлення про
точність і надійність оцінки
параметра θ, використовують інтервальну
оцінку параметра.
Означення
3.1 Інтервальною оцінкою
параметра θ називається числовий
інтервал
,
який із заданою ймовірністю γ накриває
невідоме значення параметра θ (рис.
3.1). Межі інтервалу
і його величина знаходяться за вибірковими
даними, і тому є випадковими величи-
Рис. 3.1
нами на відміну від параметра, що оцінюється θ – величини невипадкової. Тому доцільніше говорити про те, що інтервал «накриває», а не «містить» значення θ.
Такий інтервал називається довірчим, а ймовірність γ – довірчою ймовірністю, рівнем довіри або надійністю оцінки.
Величина
довірчого інтервалу суттєво залежить
від об’єму вибірки n
(зменшується з ростом n)
і від значення довірчої ймовірності γ
(збільшується при наближенні γ до
одиниці). Дуже часто (але не завжди)
довірчий інтервал вибирається симетричним
відносно параметра θ, тобто
.
Найбільше відхилення Δ оцінки від параметра, що оцінюється θ, зокрема, вибіркового середнього (або частки) від генерального середнього (або частки), яке можливе із заданою довірчою ймовірністю γ, називається граничною похибкою вибірки.
Похибка Δ є похибкою репрезентативності (представництва) вибірки. Вона виникає тільки внаслідок того, що досліджується не вся сукупність, а лише її частина (вибірка), яка відібрана випадково.
Побудова довірчого інтервалу для генерального середнього і генеральної частки за великими вибірками
Теорема 3.1 Ймовірність того, що відхилення вибіркового середньго (чи частки) не перевищить число Δ>0 (за абсолютною величиною), дорівнює:
де
|
де
|
-
функція (інтеграл ймовірностей) Лапласа.
Доведення.
Вибіркове середнє
і вибіркова частка w
повторної вибірки є сумою n
незалежних випадкових величин
,
де
має один і той самий закон розподілу –
зі скінченним математичним сподіванням
і дисперсією. Звідси, на основі теореми
Ляпунова при
розподіли
і
необмежено наближаються до нормальних
(практично при
розподіли
і w
можна вважати наближено нормальними).
Для безповторної вибірки
і w
є сумою залежних випадкових величин.
Можна показати, що і в цьому випадку при
закон розподілу
і w наближається
до нормального.
Формули (3.4) і (3.5) випливають безпосередньо із властивості нормального закону . Ці формули отримали назву формул довірчої ймовірності для середнього та частки.
Означення
3.2 Середнє квадратичне відхилення
вибіркового середнього
та вибіркової частки
власно-випадкової вибірки називається
середньою квадратичною (стандартною)
похибкою вибірки.
Наслідок
1 При заданій довірчій ймовірності
γ гранична похибка вибірки дорівнює
t-кратній величині
середньої квадратичної похибки, де
,
тобто
,
(3.6)
.
(3.7)
Наслідок 2 Інтервальні оцінки (довірчі інтервали) для генерального середнього і генеральної частки можуть бути знайдені за формулами:
(3.8)
(3.9)
Оскільки
генеральні частка p
і дисперсія
невідомі, то в формулах табл. 3.1 заміняємо
їх спроможними оцінками по вибірці –
відповідно w і
,
бо при достатньо великому об’ємі вибірки
n практично
достовірно, що
Таблиця 3.1
Оцінюваний параметр |
Формули середніх квадратичних похибок вибірки |
|
повторна вибірка |
безповторна вибірка |
|
Середнє |
|
|
Частка |
(3.12) |
(3.13) |
При
визначенні середньої квадратичної
похибки вибірки для частки, якщо навіть
w невідома, в якості
pq можна взяти його
максимально можливе значення
.
◄ Приклад 3.3 При дослідженні виробітку 1000 робітників цеху в звітному році у порівнянні з попереднім за схемою власно-випадкової вибірки було відібрано 100 робітників. Отримані наступні дані (див. перші дві графи табл. 1.1, розділ 1). Необхідно визначити: а) ймовірність того, що середній виробіток робітників цеху відрізняється від попереднього вибіркового не більше, ніж на 1% (за абсолютною величиною); б) межі, між якими з ймовірністю 0,9545 знаходиться середній виробіток робітників цеху. Розглянути випадки повторної і безповторної вибірки.
Розв’язання.
а) Маємо
,
.
Раніше в прикладі 1.8 були обчислені
,
.
Знайдемо середню квадратичну похибку
вибірки для середнього:
для повторної вибірки
|
для безповторної вибірки
|
Тепер шукану довірчу ймовірність знаходимо за (3.5):
|
|
(Значення
знаходимо за стандартною таблицею, яку
можна знайти в додатках будь – якої
книжки, що запропонована у переліку
використаної
літератури).
Отже, ймовірність того, що вибіркове середнє відрізняється від генерального середнього не більше, ніж на 1% (за абсолютною величиною),
дорівнює 0,715 для повторної і 0,741 для безповторної вибірок.
б)
Знайдемо граничні похибки повторної і
безповторної вибірок за формулою (2.22),
в якій
(знаходимо із співвідношення
).
|
|
Тепер шуканий довірчий інтервал визначаємо за (3.8):
або
|
або
|
Таким чином, з надійністю 0,9545 середній виробіток робітників цеху знаходиться в межах від 117,33 до 121,07%, якщо вибірка повторна, і від 117,03 до 120,97%, якщо вибірка безповторна.►
Об’єм вибірки
Для проведення вибіркового спостереження досить важливо правильно визначити об’єм вибірки n, який значною мірою визначає необхідні при цьому часові, трудові і вартісні витрати. Для визначення n необхідно задати надійність (довірчу ймовірність) оцінки γ і точність (граничну похибку вибірки) Δ.
Об’єм вибірки знаходиться з формули, що виражає граничну похибку вибірки через дисперсію ознаки. Наприклад, для повторної вибірки фо-
рмула
має вигляд:
,
звідки
,
де
.
Аналогічно можуть бути отримані й інші
формули об’єму вибірки, які зведемо в
таблицю 3.2. Для визначення об’єму
вибірки необхідно знати характеристики
генеральної сукупності
або
,
які невідомі, і для визначення яких
передбачаєтся проведення
вибіркового спостереження.
В якості цих характеристик зазвичай використовують вибіркові дані
або
попереднього дослідження в аналогічних
умовах, тобто вважають
(або
)
або
.
Таблиця 3.2
Оцінюваний параметр |
Повторна вибірка |
Безповторна вибірка |
Генеральне середнє |
|
|
Генеральна частка |
|
|
При
оцінці генеральної частки (якщо про неї
нічого невідомо) замість проведення
пробної вибірки можна в якості
взяти його максимально можливе значення,
рівне 0,25, але при цьому необхідно
враховувати, що знайдене значення об’єму
вибірки буде більшим від мінімально
необхідного для заданих точності та
надійності оцінок.
◄ Приклад 3.4 За умовою прикладу 3.3 визначити об’єм вибірки, при якому із ймовірністю 0,9973 відхилення середнього виробітку робітників у вибірці від середнього виробітку всіх робітників цеху не перевищить 1% (за абсолютною величиною).
Розв’язання.
В якості невідомого значення
для визначення об’єму вибірки беремо
його спроможну оцінку
,
знайдену раніше в прикладі 3.3. Враховуючи,
що
і
,
знайдемо об’єм повторної вибірки за
(3.14), тобто
.
Об’єм безповторної вибірки за (3.15):
.
Як
бачимо, при одній і тій самій точності
і надійності
оцінки, об’єм безповторної вибірки значно менший, ніж повторної. ►

,
(3.4)
,
,
(3.5)
,
(3.10)
(3.11)
.
.
.
.
(3.14)
(3.15)
(3.16)
(3.17)