- •Варіаційні ряди та їх графічне зображення. Середні величини. Показники варіації Варіаційні ряди та їх графічне зображення
- •Середні величини
- •Показники варіації
- •Спрощені способи обчислення середнього арифметичного та дисперсії
- •Початкові і центральні моменти варіаційного ряду
- •Контрольні питання
- •Основи математичної теорії вибіркового методу Загальні відомості про вибірковий метод
- •Поняття оцінки параметрів
- •Властивості оцінок
- •Методи знаходження оцінок
- •Оцінка параметрів генеральної сукупності за власновипадковою вибіркою. Оцінка генеральної частки
- •Оцінка генерального середнього
- •Оцінка генеральної дисперсії
- •Поняття інтервального оцінювання. Довірча ймовірність і гранична похибка вибірки
- •Побудова довірчого інтервалу для генерального середнього і генеральної частки за великими вибірками
- •Побудова довірчого інтервалу для генеральної частки за помірно великими вибірками
- •Оцінка характеристик генеральної сукупності за малою вибіркою
- •Побудова довірчого інтервалу для генерального середнього за малою вибіркою
- •Побудова довірчого інтервалу для генеральної частки за малою вибіркою
- •Побудова довірчого інтервалу для генеральної дисперсії
- •Контрольні питання
Контрольні питання
Що називається варіаційним рядом?
Як складається емпірична функція розподілу?
Що таке «кумулята»?
Означення середнього арифметичного варіаційного ряду.
Чим відрізняються такі характеристики варіаційного ряду як мода і медіана?
Яка характеристика варіаційного ряду є аналогом математичного сподівання випадкової величини?
РОЗДІЛ 2
Основи математичної теорії вибіркового методу Загальні відомості про вибірковий метод
В практиці статистичних спостережень розрізняють два види спостережень: загальне, коли вивчаються всі об’єкти, і незагальне, вибіркове, коли вивчається частина об’єктів. Прикладом загального спостереження є перепис населення, що охоплює все населення країни. Вибірковим спостереженням є, наприклад, соціологічні дослідження, які охоплюють частину населення країни, області, району і т.ін.
Вся сукупність об’єктів (спостережень), що підлягають вивченню називається генеральною сукупністю. В математичній статистиці поняття генеральної сукупності трактується як сукупність всіх уявних спостережень, що могли б бути проведені за даним реальним комплексом умов. Поняття генеральної сукупності в певному значенні є аналогічним до поняття випадкової величини (закону розподілу ймовірностей, ймовірнісному простору).
Та частина об’єктів, що відібрана для безпосереднього вивчення з генеральної сукупності, називається вибірковою сукупністю, чи вибіркою. Кількість об’єктів (спостережень) в генеральній чи вибірковій сукупності називається їх об’ємами. Генеральна сукупність може мати як скінченний, так і нескінченний об’єм.
Вибірку можна розглядати як деякий емпіричний аналог генеральної сукупності. Суть вибіркового методу полягає в тому, щоб по деякій частині генеральної сукупності (за вибіркою) видавати міркування про її властивості в цілому.
Переваги вибіркового методу
Дозволяє суттєво економити на витраті ресурсів (матеріальних, трудових, часових);
Являється єдино можливим у випадку нескінченної генеральної сукупності чи у випадку, коли дослідження пов’язане зі знищенням об’єктів, за якими ведеться спостереження (наприклад, дослідження довговічності електричних лампочок, граничних режимів роботи приладів і т.п.);
При тих самих витратах ресурсів дає можливість проведення поглибленого дослідження за рахунок розширення програми дослідження;
Дозволяє знизити похибки реєстрації, тобто розбіжності між істинним та зареєстрованим значеннями ознаки.
Основний недолік вибіркового методу – похибки дослідження, чи похибки репрезентативності (представництва).
Для того, щоб за даними вибірки мати можливість робити висновки про генеральну сукупність, вона повинна бути вибрана випадково. Випадковість відбору елементів у вибірку досягається дотриманням принципу рівної можливості всім елементам генеральної сукупності бути відібраними. На практиці це досягається тим, що постачання елементів у вибірку проводиться методом жеребкування (лотереї) чи за допомогою випадкових чисел, що містяться у спеціальних таблицях, чи вироблених ЕОМ за допомогою датчика випадкових чисел.
Вибірка називається репрезентативною (представницькою), якщо вона достатньо добре відтворює генеральну сукупність.
Розрізняють наступні види вибірок:
власно-випадкова вибірка, утворена випадковим вибором елементів
без роздроблення на частини чи групи;
механічна вибірка, в яку елементи з генеральної сукупності вибира-
ються через певний інтервал. Наприклад, якщо об’єм вибірки має складати 10% (10%-на вибірка), то відбирається кожний 10-й її елемент і т.д.;
типова (стратифікована) вибірка, в яку випадковим чином відбира-
ються елементи з типових груп, на які за деякою ознакою розбивається генеральна сукупність;
серійна (гніздова) вибірка, в яку випадковим чином відбираються не
елементи, а цілі групи сукупності (серії), а самі серії підлягають загальному спостереженню.
Використовують два способи утворення вибірки:
повторний відбір (за схемою поверненої кулі), коли кожен елемент, випадково відібраний і досліджений, повертається у загальну сукупність і може бути повторно відібраним;
безповторний відбір (за схемою неповерненої кулі) , коли відібраний елемент не повертається у загальну сукупність.
Математична теорія вибіркового методу базується на аналізі власно-випадкової вибірки. Розглядом цієї вибірки ми і обмежимось.
Позначимо
– значення
ознаки (випадкової величини
);
N та n – об’єми генеральної та вибіркової сукупностей;
та
– кількість елементів генеральної та
вибіркової сукупностей зі значеннями
ознаки
;
та
– кількість елементів генеральної та
вибіркової сукупностей, що мають дану
ознаку.
Середні арифметичні розподілу ознаки в генеральній та вибірковій сукупностях називаються відповідно генеральним та вибірковим середнім,
а дисперсії цих розподілів – генеральною та вибірковою дисперсіями.
Відношення
кількості елементів генеральної та
вибіркової сукупностей, що мають певні
ознаки
,
до їх об’ємів, називаються відповідно
генеральною
і вибірковою
частками.
Всі формули зведемо в таблицю 2.1.
Таблиця 2.1
Найменування характеристики |
Генеральна сукупність |
Вибірка |
Середнє |
|
|
Дисперсія |
|
|
Частка |
|
|
Найважливішим завданням вибіркового методу є оцінка параметрів (характеристик) генеральної сукупності за даними вибірки. Теоретичною основою застосування вибіркового методу є закон великих чисел, згідно з яким при необмеженому збільшенні об’єму вибірки практично вірогідно, що випадкові вибіркові характеристики як завгодно близько наближаються (збігаються за ймовірністю) до певних параметрів генеральної сукупності.

(2.1)
(2.2)
(2.3)
(2.4)
(2.5)
(2.6)