- •1.Поняття кримінального провадження
- •2.Прокурорський нагляд та судовий контроль в досудовому провадженні.
- •3.Завдання кримінального провадження(ст.2 кпк)
- •4.Поняття та значення кримінально-процесуальної форми.
- •5.Кримінально-процесуальні гарантії. Поняття, значення, види(наприклад, надання безкоштовної правової допомоги).
- •7.Форми фіксування кримінального провадження. Порядок оформлення процесуальних дій. (протокол під час досуд.Розслідування та повне фіксування техн.Засобами і журнал суд.Засідання в суд.Засідання)
- •Види функцій:
- •9.Підстави відводу суддів та сл.Судді. Порядок заявлення та ухвалення відводів.
- •10. Поняття та види обвинувачення.(Приватне та публічне).
- •11.Функція захисту. Поняття та види захисту. (самостійний захист, законним представником та захисником).
- •12. Кпп як галузь права. Співвідношення кримінального та кп права. (кпп забезпечує реалізацію норм матеріального права, тобто кримінального)
- •14.Кримінально-процесуальні відносини, їх структура.
- •15.Законний представник підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого. Підстави їх залучення. Процесуальне становище.
- •19. Поняття та значення цивільного позову в кримінальному провадженні.Процесуальне становище цивільного позивача та відповідача. (Значення – полегшити можливість відшкодування шкоди)
- •Стаття 61. Цивільний позивач
- •2. Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
- •Стаття 62. Цивільний відповідач
- •2. Права та обов'язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
- •20.Особливості застосування в крим.Процесу загально-соціальних та заг.-правових принципів.(в цій сфері їх особливо важливо дотримуватись, бо наслідки нехтування більш негативні ніж в інших сферах)
- •Принцип гуманізму
- •Принцип справедливості
- •21. Принцип законності в крим.Провадженні. Застосування крим.Процес законодавства за аналогією.
- •22.Свобода від самовикриття. Його реалізація в досуд.Та суд. Стадіях.
- •23.Принцип забезпечення права на захист. Його реалізація.
- •24.Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини як засади.
- •25.Міжгалузеві принципи в кримінальному провадженні.
- •26. Принципи, що реалізуються на досуд.Провадженні.
- •2.Класифікація суб'єктів кримінального провадження.
- •28.Суд як органи правосуддян в крим.Провадженні. Завдання та загальна характеристика повноважень суду.Склад суду.
- •29.Форми участі населення в здійсненні правосуддя.(Шеффенський та суд присяжних)
- •30.Суб»єкти крим.Провадження зі сторони обвинувачення. Повноваження прокурора в досудових та судових стадіях.
- •Повноваження прокурора в досудових та судових стадіях
- •31. Суб»єкти крим.Провадження зі сторони захисту.
- •Сторона захисту
- •32. Процесуальне становище підозрюваного, обвинуваченого .
- •33.Експерти, спеціалісти як суб’єкти. Права та обов’язки.
- •Спеціаліст
- •34. Потерпілий в крим.Провадженні.Його права та обов’язки.
- •35.Відводи та самовідводи у кримінальному провадженні. § 6. Відводи
- •36. Свідок.Права, обов’язки, відповідальність .
- •Стаття 66. Права та обов'язки свідка
- •37.Орган досуд.Розслідування.Процесуальне становище. Стаття 38. Орган досудового розслідування
- •38.Процесуальне становище представника юр.Особи, щодо якої здійснюється провадження.
- •39.Слідчий суддя, як суб’єкт крим.Провадження. Повноваження.
- •40.Форма крим.Процесу України. Питання про диференціацію форм.
- •41.Історичні типи крим.Процесу.
- •3) Змішаний (слідчо-судовий, континентальний) процес.
- •1.Предмет доказування.Його структура.
- •2.Поняття та види доказування у кримінальному провадженні. (Доказування, яке спрямоване на з»ясування фактичних обставин і як діяльність , що здійснюється з метою обґрунтувати власні позиції)
- •3.Умови та критерії визнання доказів допустимими.
- •4.Локальний предмет доказування.
- •5.Межі доказування та фактичний об’єм доказів.
- •6.Предмет доказування у справах неповнолітніх.
- •7.Зміст обставин, що складають кінцеву мету доказування в крим.Провадженні.(ст.91)
- •8.Презумпція невинуватості. Її роль в доказуванні.
- •9.Поняття доказів та джерел доказів.
- •10.Участь в доказуванні цив.Позивача та відповідача. (визначити в чому полягає оригінальність норми)
- •11.Питання про асиметрію в оцінці допустимості доказів.
- •12.Поняття те елементи процесу доказування.
- •13. Властивості доказів(думка кафедри – тільки належність і допустимість). Ознаки
- •5.1.2.1. Допустимість
- •5.1.2.2. Належність
- •5.1.2.3. Достовірність
- •5.1.2.4. Достатність
- •14.Поняття та значення суб»єктів оцінки доказів.
- •15.Суб’єкти процесу доказування.Їх класифікація.
- •16.Участь в доказуванні сторони захисту(може самостійно збирати докази , а також брати участь в доказуванні, яке здійснює сторона обвинувачення)
- •17.Класифікація доказів. Підстави та значення поділу доказів на прямі та непрямі.
- •18.Показання з чужих слів. Умови визнання їх допустимості.
- •19. Види документів як джерел доказів.
- •20.Поняття та Значення поділу доказів на особисті та речові
- •21.Показання як джерело доказів в кримінальному провадженні. Види показань .
- •Стаття 95. Показання
- •22. Висновок експертів як джерело доказів. Особливості оцінки.
- •23.Особливості пізнання у кримінальному провадженні.
- •24. Підстави для залучення експерта та проведення експертизи.
- •25.Показання свідка як джерело доказів.Їх предмет та значення.
- •26. Участь потерпілого у доказуванні.
- •28. Підстави та значення поділу доказів на первинні та похідні.
- •29.Обовязок доказування. Його зміст. Суб»єкти доказування.
- •30. Особливості доказування за допомогою непрямих доказів.(улики)
- •32.Теорія пізнання як основа теорії доказів.
- •33.Участь у доказуванні сторони обвинуваченого.
- •34.Слідчий суддя як суб»єкт доказування.
- •37.Достатність доказів для ухвалення та обґрунтування окремих процесуальних рішень.
- •38.Зберігання речових доказів та документів у вирішенні питання про спеціальну конфіскацію.
- •39.Мета доказування. Поняття конвенціональної істини.
- •40.Показання потерпілого їх предмет. Особливості їх оцінки.
- •41.Участь у доказуванні представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
- •1.Обов»язки органу досуд.Розслідвання в зв»язку з затриманням особи.
- •3.Підстави, умови, порядок строки поміщення в приймальник-розподільник неповнолітніх. Стаття 498. Підстави для застосування примусових заходів виховного характеру
- •4.Загальні правила застосування запобіжних заходів( сл..Суддя на підставі клопотання)
- •5.Оскарження рішення сл..Судді про обрання запобіжного заходу. (можна оскаржити тримання під вартою, домашній арешт)
- •6.Клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу. Зміст клопотання. Порядок розгляду.
- •7.Особливості застосування запобіжних заходів до неповнолітніх підозрюваних, обвинувачених.
- •8.Домашній арешт як запобіжний захід. Порядок виконання ухвали сл..Судді про обрання домашнього арешту.
- •9.Поняття, підстави оскарження та скасування арешту майна. Стаття 174. Скасування арешту майна
- •11. Порядок зміни та скасування запобіжного заходу.
- •Стаття 503. Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру
- •14.Процесуальний порядок затримання особи на підставі ухвали сл..Судді.
- •15.Розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей. Стаття 163. Розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів
- •16.Строк дії ухвали про тримання під вартою. Продовження строку тримання під вартою. Стаття 197. Строк дії ухвали про тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою
- •17. Обставини, що враховуються при обранні запоб.Заходу Стаття 178. Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу
- •18.Застава як запобіжний захід.
- •Розміри застави
- •Заставодавець
- •Наслідки порушення
- •Застава, яка не була звернена в дохід держави
- •19.Особиста порука як запобіжний захі. Стаття 180. Особиста порука
- •21.Процесуальний порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
- •22. Наслідки виконання ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів. (наслідки невиконання – отримання дозволу на обшук)
- •24.Особисте зобов»язання як запобіжний захід.
- •Стаття 184. Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів
- •Стаття 177. Мета і підстави застосування запобіжних заходів
- •27.Підстави та порядок арешту майна.
- •28.Підстави та порядок тимчасового вилучення майна. Обов»язки осіб, які вилучили майно(на протязі доби або повернути, або звернутися з клопотанням про арешт майна).
- •29.Підстави, процесуальний порядок застосування відсторонення від посади. Продовження строку відсторонення. Стаття 154. Загальні положення відсторонення від посади
- •Стаття 158. Продовження строку відсторонення від посади та його скасування
- •30.Тимчасове обмеження в користуванні спеціальним правом. Продовження строку обмеження.
- •31.Підстави та порядок накладення грошового стягнення та скасування грошового стягнення.
- •32.Підстави та порядок застосування приводу.
- •33.Виклик слідчим, прокурором. Судовий виклик.
- •35.Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження(ст.131)
- •36.Загальні умови тимчасового доступу до речей та документів. Документи, до яких заборонено доступ(які містять держ.Таємницю)
- •37. Поняття, підстави та умови застосування запобіжного заходу.
- •39.Кримінально-процесуальна відповідальність.
- •40.Обрання, зміст та скасування запобіжних заходів в судді 1 інстанції.
24.Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини як засади.
У Конституції України визначення принципу презумпції невинуватості міститься у ст. 62: «Особа вважається невинуватою у здійсненні злочину й не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду».
Принцип презумпції невинуватості також закріплено у міжнародних правових документах. Так, у Загальній декларації прав людини, яка прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 p., презумпція невинуватості сформульована таким чином: «Кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинуватою доти, доки її винуватість не буде встановлена у законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечуються всі можливості для захисту» (п. 2 ст. 11).
У Міжнародному пакті про громадянські та політичні права, який прийнято Генеральною Асамблеєю ООН 18 грудня 1966 p., записано: ♦Кожен обвинувачений у вчиненні кримінального злочину має право вважатися невинуватим, доки його винуватість не буде доведена відповідно до закону» (п. 2 ст. 14).
У кримінально-процесуальному законодавстві цей принцип розкривається у ч. 2 ст. 15 КПК, згідно з яким особу не може бути визнано винною у вчиненні злочину, а також піддано до покарання інакше як за рішенням суду і відповідно до закону.
Юридичний зміст цього принципу складають такі правила:
ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (ч. 2 ст. 62 Конституції України) чи меншу винуватість, а також наявність обставин, які виключають кримінальну відповідальність;
обов'язок доказування винуватості особи покладено на слідчого,
прокурора, а в справах приватного обвинувачення — на потерпілого або його представника;
заборонено перекладати обов'язок доказування на підозрюваного, обвинуваченого, підсудного домагатися його показань шляхом насильства, погроз та інших незаконних заходів (ч. 2 і З ст. 22 КПК);
обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях (ч. 3 ст. 62 Конституції);
усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ч. 3 ст. 62 Конституції України);
недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочину в юридичному відношенні означає його невинуватість і тягне за собою закриття кримінальної справи на досудовому слідстві і постановления виправдувального вироку — в стадії судового розгляду (п. 2 ст. 213, ч. 4 ст. 327 КПК);
до остаточного вирішення кримінальної справи та офіційного визнання особи винною у вчиненні злочину з нею не можна поводитися як з винною, а також публічно, в засобах масової інформації та будь-яких офіційних документах твердити, що ця особа є злочинцем;
факт притягнення особи до участі у справі як підозрюваної, обвинуваченої, підсудної, обрання щодо неї запобіжного заходу не повинні розцінюватися як доказ її невинуватості, як покарання винного.
Презумпція невинуватості служить не тільки гарантією для підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від безпідставного обвинувачення та осудження, її вимоги про безсумнівну доведеність обвинувачення та тлумачення всіх сумнівів на користь обвинуваченого націлює органи держави на об'єктивне, всебічне та повне встановлення обставин справи, без чого неможливо законне, обґрунтоване та справедливе вирішення справи судом. Найменший відступ від презумпції невинуватості тягне за собою порушення законності в кримінальному судочинстві і обмеженню прав та законних інтересів громадян.
Принцип презумпції невинуватості діє у всіх стадіях процесу і є обов'язковим для усіх суб'єктів кримінального судочинства.
