- •1.Поняття кримінального провадження
- •2.Прокурорський нагляд та судовий контроль в досудовому провадженні.
- •3.Завдання кримінального провадження(ст.2 кпк)
- •4.Поняття та значення кримінально-процесуальної форми.
- •5.Кримінально-процесуальні гарантії. Поняття, значення, види(наприклад, надання безкоштовної правової допомоги).
- •7.Форми фіксування кримінального провадження. Порядок оформлення процесуальних дій. (протокол під час досуд.Розслідування та повне фіксування техн.Засобами і журнал суд.Засідання в суд.Засідання)
- •Види функцій:
- •9.Підстави відводу суддів та сл.Судді. Порядок заявлення та ухвалення відводів.
- •10. Поняття та види обвинувачення.(Приватне та публічне).
- •11.Функція захисту. Поняття та види захисту. (самостійний захист, законним представником та захисником).
- •12. Кпп як галузь права. Співвідношення кримінального та кп права. (кпп забезпечує реалізацію норм матеріального права, тобто кримінального)
- •14.Кримінально-процесуальні відносини, їх структура.
- •15.Законний представник підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого. Підстави їх залучення. Процесуальне становище.
- •19. Поняття та значення цивільного позову в кримінальному провадженні.Процесуальне становище цивільного позивача та відповідача. (Значення – полегшити можливість відшкодування шкоди)
- •Стаття 61. Цивільний позивач
- •2. Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
- •Стаття 62. Цивільний відповідач
- •2. Права та обов'язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
- •20.Особливості застосування в крим.Процесу загально-соціальних та заг.-правових принципів.(в цій сфері їх особливо важливо дотримуватись, бо наслідки нехтування більш негативні ніж в інших сферах)
- •Принцип гуманізму
- •Принцип справедливості
- •21. Принцип законності в крим.Провадженні. Застосування крим.Процес законодавства за аналогією.
- •22.Свобода від самовикриття. Його реалізація в досуд.Та суд. Стадіях.
- •23.Принцип забезпечення права на захист. Його реалізація.
- •24.Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини як засади.
- •25.Міжгалузеві принципи в кримінальному провадженні.
- •26. Принципи, що реалізуються на досуд.Провадженні.
- •2.Класифікація суб'єктів кримінального провадження.
- •28.Суд як органи правосуддян в крим.Провадженні. Завдання та загальна характеристика повноважень суду.Склад суду.
- •29.Форми участі населення в здійсненні правосуддя.(Шеффенський та суд присяжних)
- •30.Суб»єкти крим.Провадження зі сторони обвинувачення. Повноваження прокурора в досудових та судових стадіях.
- •Повноваження прокурора в досудових та судових стадіях
- •31. Суб»єкти крим.Провадження зі сторони захисту.
- •Сторона захисту
- •32. Процесуальне становище підозрюваного, обвинуваченого .
- •33.Експерти, спеціалісти як суб’єкти. Права та обов’язки.
- •Спеціаліст
- •34. Потерпілий в крим.Провадженні.Його права та обов’язки.
- •35.Відводи та самовідводи у кримінальному провадженні. § 6. Відводи
- •36. Свідок.Права, обов’язки, відповідальність .
- •Стаття 66. Права та обов'язки свідка
- •37.Орган досуд.Розслідування.Процесуальне становище. Стаття 38. Орган досудового розслідування
- •38.Процесуальне становище представника юр.Особи, щодо якої здійснюється провадження.
- •39.Слідчий суддя, як суб’єкт крим.Провадження. Повноваження.
- •40.Форма крим.Процесу України. Питання про диференціацію форм.
- •41.Історичні типи крим.Процесу.
- •3) Змішаний (слідчо-судовий, континентальний) процес.
- •1.Предмет доказування.Його структура.
- •2.Поняття та види доказування у кримінальному провадженні. (Доказування, яке спрямоване на з»ясування фактичних обставин і як діяльність , що здійснюється з метою обґрунтувати власні позиції)
- •3.Умови та критерії визнання доказів допустимими.
- •4.Локальний предмет доказування.
- •5.Межі доказування та фактичний об’єм доказів.
- •6.Предмет доказування у справах неповнолітніх.
- •7.Зміст обставин, що складають кінцеву мету доказування в крим.Провадженні.(ст.91)
- •8.Презумпція невинуватості. Її роль в доказуванні.
- •9.Поняття доказів та джерел доказів.
- •10.Участь в доказуванні цив.Позивача та відповідача. (визначити в чому полягає оригінальність норми)
- •11.Питання про асиметрію в оцінці допустимості доказів.
- •12.Поняття те елементи процесу доказування.
- •13. Властивості доказів(думка кафедри – тільки належність і допустимість). Ознаки
- •5.1.2.1. Допустимість
- •5.1.2.2. Належність
- •5.1.2.3. Достовірність
- •5.1.2.4. Достатність
- •14.Поняття та значення суб»єктів оцінки доказів.
- •15.Суб’єкти процесу доказування.Їх класифікація.
- •16.Участь в доказуванні сторони захисту(може самостійно збирати докази , а також брати участь в доказуванні, яке здійснює сторона обвинувачення)
- •17.Класифікація доказів. Підстави та значення поділу доказів на прямі та непрямі.
- •18.Показання з чужих слів. Умови визнання їх допустимості.
- •19. Види документів як джерел доказів.
- •20.Поняття та Значення поділу доказів на особисті та речові
- •21.Показання як джерело доказів в кримінальному провадженні. Види показань .
- •Стаття 95. Показання
- •22. Висновок експертів як джерело доказів. Особливості оцінки.
- •23.Особливості пізнання у кримінальному провадженні.
- •24. Підстави для залучення експерта та проведення експертизи.
- •25.Показання свідка як джерело доказів.Їх предмет та значення.
- •26. Участь потерпілого у доказуванні.
- •28. Підстави та значення поділу доказів на первинні та похідні.
- •29.Обовязок доказування. Його зміст. Суб»єкти доказування.
- •30. Особливості доказування за допомогою непрямих доказів.(улики)
- •32.Теорія пізнання як основа теорії доказів.
- •33.Участь у доказуванні сторони обвинуваченого.
- •34.Слідчий суддя як суб»єкт доказування.
- •37.Достатність доказів для ухвалення та обґрунтування окремих процесуальних рішень.
- •38.Зберігання речових доказів та документів у вирішенні питання про спеціальну конфіскацію.
- •39.Мета доказування. Поняття конвенціональної істини.
- •40.Показання потерпілого їх предмет. Особливості їх оцінки.
- •41.Участь у доказуванні представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
- •1.Обов»язки органу досуд.Розслідвання в зв»язку з затриманням особи.
- •3.Підстави, умови, порядок строки поміщення в приймальник-розподільник неповнолітніх. Стаття 498. Підстави для застосування примусових заходів виховного характеру
- •4.Загальні правила застосування запобіжних заходів( сл..Суддя на підставі клопотання)
- •5.Оскарження рішення сл..Судді про обрання запобіжного заходу. (можна оскаржити тримання під вартою, домашній арешт)
- •6.Клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу. Зміст клопотання. Порядок розгляду.
- •7.Особливості застосування запобіжних заходів до неповнолітніх підозрюваних, обвинувачених.
- •8.Домашній арешт як запобіжний захід. Порядок виконання ухвали сл..Судді про обрання домашнього арешту.
- •9.Поняття, підстави оскарження та скасування арешту майна. Стаття 174. Скасування арешту майна
- •11. Порядок зміни та скасування запобіжного заходу.
- •Стаття 503. Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру
- •14.Процесуальний порядок затримання особи на підставі ухвали сл..Судді.
- •15.Розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей. Стаття 163. Розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів
- •16.Строк дії ухвали про тримання під вартою. Продовження строку тримання під вартою. Стаття 197. Строк дії ухвали про тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою
- •17. Обставини, що враховуються при обранні запоб.Заходу Стаття 178. Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу
- •18.Застава як запобіжний захід.
- •Розміри застави
- •Заставодавець
- •Наслідки порушення
- •Застава, яка не була звернена в дохід держави
- •19.Особиста порука як запобіжний захі. Стаття 180. Особиста порука
- •21.Процесуальний порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
- •22. Наслідки виконання ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів. (наслідки невиконання – отримання дозволу на обшук)
- •24.Особисте зобов»язання як запобіжний захід.
- •Стаття 184. Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів
- •Стаття 177. Мета і підстави застосування запобіжних заходів
- •27.Підстави та порядок арешту майна.
- •28.Підстави та порядок тимчасового вилучення майна. Обов»язки осіб, які вилучили майно(на протязі доби або повернути, або звернутися з клопотанням про арешт майна).
- •29.Підстави, процесуальний порядок застосування відсторонення від посади. Продовження строку відсторонення. Стаття 154. Загальні положення відсторонення від посади
- •Стаття 158. Продовження строку відсторонення від посади та його скасування
- •30.Тимчасове обмеження в користуванні спеціальним правом. Продовження строку обмеження.
- •31.Підстави та порядок накладення грошового стягнення та скасування грошового стягнення.
- •32.Підстави та порядок застосування приводу.
- •33.Виклик слідчим, прокурором. Судовий виклик.
- •35.Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження(ст.131)
- •36.Загальні умови тимчасового доступу до речей та документів. Документи, до яких заборонено доступ(які містять держ.Таємницю)
- •37. Поняття, підстави та умови застосування запобіжного заходу.
- •39.Кримінально-процесуальна відповідальність.
- •40.Обрання, зміст та скасування запобіжних заходів в судді 1 інстанції.
26. Принципи, що реалізуються на досуд.Провадженні.
27.Поняття та класифікація суб»єктів провадження. (КПК – суд, сторони та інші учасники. Кафедра – особи, які наділенні владними повноваження, особи, які мають власний інтерес, особи, які виконують допоміжні функції)
Суб'єкти кримінального процесу — це особи, які вступають у кримінально-процесуальні правовідносини у зв'язку з подією злочину, чиї права, повноваження та обов'язки регламентуються чинним законодавством.
Усі особи, які вступають у процесуальні правовідносини, незалежно від підстав обсягу їх прав, повноважень чи обов'язків, стадії кримінального процесу, в котрій вони беруть участь, чи тривалості їх участі в процесі, є суб'єктами (учасниками) кримінального процесу.
У кримінально-процесуальні відносини окремі особи вступають по-різному залежно від їх ставлення до факту, стосовно якого здійснюється процесуальне провадження. Перші — в силу необхідності захищати свої права і законні інтереси (потерпілий, цивільний позивач та інші); другі — в силу своїх посадових обов'язків щодо встановлення істини та забезпечення правосуддя (слідчий, прокурор, суддя і тд.); треті — за дорученням чи угодою (представник цивільного позивача, захисник і т,д.); четверті — притягаються до участі в процесі в примусовому порядку (обвинувачуваний, підозрюваний, підсудний).
Усі суб'єкти (учасники) процесу характеризуються тим, що вони:
а) беруть участь у справі на підставах і в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законом, за умови, що відсутні обставини, за яких закон виключає можливість їх участі у справі;
б) мають визначені в законі права та обов'язки (закон визначає порядок їх реалізації);
в) діють у кримінальному судочинстві відповідно до своїх прав та обов'язків у встановленому порядку;
г) зобов'язані дотримуватись чинного законодавства;
д) мають проявляти толерантність, поважати честь і гідність інших учасників процесу;
є) мають право на забезпечення особистої безпеки;
є) вступають у процесуальні правовідносини;
ж) несуть відповідальність за невиконання своїх обов'язків або порушення прав інших учасників.
За характером виконуваних функцій, завдань і свого процесуального статусу вони можуть бути поділені на чотири групи.
Терміни "суб'єкти кримінального процесу" та '"учасники кримінального процесу" ідентичні і вживаються як рівнозначні. Спроби дати окреме визначення кожному з них науково безперспективні і недоцільні.
1. Органи та посадові особи, які ведуть та безпосередньо здійснюють кримінально-процесуальне провадження: слідчий, начальник слідчого відділу, орган дізнання, особа, яка провадить дізнання, суд (суддя), прокурор, обвинувач. Загальним для них є охорона державних інтересів та виконання функцій, спрямованих на досягнення завдань кримінального процесу. Вони наділені владно-розпорядчими повноваженнями та повинні бути не заінтересовані в результатах справи. Закон гарантує державний захист названих осіб та встановлює відповідальність за втручання в діяльність, здійснення будь-якого впливу з метою перешкодити їх юридичній діяльності.
2. Особи, які мають та відстоюють самостійний інтерес: потерпілий, підозрюваний, обвинувачений, правопорушник у справах протокольної форми досудової підготовки матеріалів, цивільний позивач, цивільний відповідач. За слушною думкою деяких учених, сюди слід відносити і жертву злочину — особу, яка постраждала від злочину але до порушення кримінальної справи ще не визнана потерпілим.
3. Особи, які захищають та представляють інтереси "третіх осіб": захисник, представник цивільного позивача, представник цивільного відповідача. Спільним для них є те, що вони сприяють захисту прав осіб, які мають свої інтереси. Вони не можуть бути допитані про обставини справи, що стали відомі їм у зв'язку з виконуваною ними функцією.
4. Особи, які сприяють кримінальному судочинству: свідок, заявник про злочин, поняті, перекладач, експерт, спеціаліст, секретар судового засідання, заставодавець, поручитель тощо. Ці учасники кримінального процесу сприяють кримінальному судочинству за допомогою виконання завдань, покладених на них законом.
