2.Прокурорський нагляд та судовий контроль в досудовому провадженні.

3а КПК України 1960 p. суд не мав ніякого відношення до розслідування злочинів і лише в 1992 p. було запрова-джено судовий контроль за розслідуван-ням кримінальних справ y формі оскарження до суду постанов органів досудового розслідування і прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи та про закриття кримінальної справи .

Після прийняття Конституції України і проведення малої судової реформи судам загальної юрисдикції було надано право на роз-гляд будь-яких скарг на дії і рішення органів дізнання , досудового слідства і прокурора, a також запровaджено судовий порядоквзяття підозрюваного, обвинуваченого під варту та видачі рішень на право проведення деяких слідчих дій, пов'язаних з обмеженням конституційних прав гро- мадян .

3 прийняттям нового КПК України судовий контроль посів одне із провідних місць y досудовому розслідуванні. Більше того, всі норми нового КПК України повністю узгоджуються з конституційними, запроваджена детальна правова регламентація процедури здійснення слідчим суддею судово-контрольної функції, чітко визначені об'ект і межі судового контролю y досудовому розслідуванні. Необхідність судового контролю y кримінальному процесі обумовлена розподілом державної влади на законодавчу, виконавчу і судову (ст. 6 Конституції цкраїни) та визнанням судових органів основними гарантами захисту прав людини і громадянина . Відповідно до цього будь-яке обмеження консти- туційних прав, свобод і законних інтере- сів особи, в тому числі і в стадії досудо- вого розслідування, можливе тільки на основі судового рішення . Крім основного призначення судового контролю —захист прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, він також сприяе ефективному розслідуванню криміналь- них правопорушень і забезпеченню оптимальних умов для відправлення правосуддя.Остання мета найбільшою міроюхарактеризуе основне призначення ісутність судового контролю y досудовому розслідуванні. Вона вказуе не тільки на контрольний характер судової діяльно- сті y досудовому розслідуванні, a й на взаемозв'язок останньої з наступним су- довим розглядом .

Прокурорський нагляд здійснювався y вигляді постійного спостереження за слідством на місці його провaдження y формі надання слідчому пропозицій, обов'язкових для виконання.

Судовий же контроль здійснювався y формі надання слідчому до- зволу на проведення деяких слідчих дій, a також y формі розгляду скарг на його (слідчого) дії, a також розгляду заяв про відводи слідчих .

О. Г. Шило, О. Г. Яновська, І. Л. Петрухін визначають судовий контроль як додаткову гарантію законності, алепо-різному тлумачать співвідношення між цим контролем і прокурорським на- глядом. Так, деякіавтори, розглядаючи судовий контроль з позиції кримінально-процесуальних функцій, відмічають головну роль суду в кримінальному судочинстві, його незалежність, відокремле- ність і самостійність, неприпустимістьвторгнення в діяльність щодо відправлення правосуддя, обов'язковість його рішень для всіх учасників судочинства.

Прийняття нового КПК України ознаменувалося подальшим розширенням судового контролю y досудовому провадженні. Відтепер прокурора звільнено від обов'язку санкціонувати найважливіші дії і рішення слідчих, які пов'язані з обмеженням основних конституційних прав учасників процесу. Разом із тим, йому нaдано право погоджувати або відмовляти y погодженні клопотань дізнавача і слідчого до слідчого судді про про- ведення слідчих (розшукових) дій,негласних слідчих (розшукових) дій, ін- ших процесуальних дій y випaдках, пе- редбачених кримінально-процесуальним законом, чи самостійно подавати слідчо- му судді такі клопотання (п. 10 ч. 2 ст. 36 КПК цкраїни). Інакше кажучи, за новим КПК цкраїни слідчому дозволяеться проведення найважливіших процесуальних дій виключно за судовим рішенням. При цьому слідчий зобов'яза- ний спочатку отримати згоду прокурора на проведення такої дії і на порушення відповідного клопотання перед слідчим суддею, тобто здійснення судового контролю проводиться як за законністю і об- Урунтованістю клопотань слідчого, так і за законністю і обУрунтованістю згоди прокурора.

Щодо суду це — фундаментальна пе- ревірка окремих питань досудового роз- слідування. ц словнику B. І. Даля по- няття в нагляд > і в контроль >тлума- чаться в такому самому значенні [12]. Все це свідчить про неприпустимість змішування понять впрокурорський нагляд> і всудовий контроль>y досудово-

му розслідуванні. Перший вид кримі- нaльно-процесуальної діяльності необ- хідно визначити як прокурорський на- гляд за додержанням законів y досудово- му розслідуванні, a другий як судовий контроль за законністю і обУрунтованіс- тю процесуaльних рішень, дій чи без- діяльності органів досудового розсліду- вання та прокурора при застосуванні заходів процесуaльного характеру, що обмежують конституційні права учасни- ків досудового провaдження.

Таке чітке визначення сутності проку- рорського нагляду і судового контролю повністю узгоджуватиметься з основни- ми функціями, що реaлізуються цими державними органами y досудовому роз- слідувані. Разом із тим, функціею нагля- ду наділяеться виключно прокурор, оскільки його наглядова діяльність но- сить постійний, безперервний і всеохоп- люючий характер, a y деяких випадках і оперативний, що свідчить про її незмін- ний, конституційних характер.

ц той сaмий час суд чи суддя виконуе y досудовому розслідуванні лише контроль- ні повновaження y випaдкax, прямо пере- дбачених законом, шляхом періодичного провaдження фундаментальних переві- рок, пов'язаних із прийняттям органами досудового розслідування і прокурором процесуaльних рішень, виконанням чи невиконанням процесуальних дій, пов'я- заних із застосуванням заходів процесу- aльного характеру, що обмежують кон-ституційні права учасників досудового провaдження. Контрольна діяльність суду носить епізодичний і обмежений за обся- гомхарактер, що повністю відповідае ви- значеному Конституціею цкраїни харак­теру судочинства як здійснення прaвосуд- дя, тобто розгляду правових конфліктів y судових засіданнях (статті 124-131 Кон- ституції цкраїни).

Невипaдково B. Лебедев та інші автори стверджують, що судовий контроль здій- снюеться в рамках правосуддя, охоплю- еться цим поняттям і входить до його змісту [13]. 3азначених авторів підтриму- ють і українські вчені-правознавці. Так, B. П. Півненко прямо зазначае, що пря- мий зв'язок контрольної діяльності судді на досудовому розслідуванні е «одним із засобів підготовки спрaви до розгляду по суті, a це —склaдова частина прaвосуддя і ніякої тут нової функції «судового кон- тролю> немае і не може бути. Реалізація судової влaди y кримінальному судочин- стві здійснюеться не лише засобами пра- восуддя y класичному його розумінні, a й засобами безпосередньої участі судді y провадженні досудового слідства з метою захисту основних конституційних прав людини при підготовці справи до судового розгляду> [14].

Всі контрольні повноваження, перед- бачені IПI цкраїни, a також всі рішення, що виносяться слідчим суддею y досудовому провадженні на їх основі, приймаються ним (суддею) виключно за одностороннім клопотанням дізнавача, слідчого, прокурора чи за скаргою іншо- го зацікавленого учасника досудового провaдження. При цьому юридична сила згоди прокурора з клопотанням слідчого до судді мае не менш важливе значення, ніж саме рішення судді про дозвіл на проведення слідчої (розшукової) дії чи застосування запобіжного заходу. На- приклад, прийняття рішення про засто- сування запобіжних заходів віднесено до виключної компетенції слідчого судді (ч. 4 ст. 176 IПI цкраїни). Однак обран- ня будь-якого запобіжного заходу уне- можливлюеться, якщо прокурор не дав згоди на направлення органом досудово- го розслідування відповідного клопотан- ня до суду (ст. 184 IПI цкраїни). Таким чином, дача чи відмова в дачі згоди — це не формально-механічний процес, a відповідальне юридичне рішення, що вима- гае від прокурора ретельного досліджен- ня всіх матеріалів досудового розслі- дування, що обУрунтовують нагaльну не- обхідність проведення слідчої (розшуко- вої) дії чи прийняття слідчого (розшу- кового) рішення. Тому вимоги, що вису- валися тоді, коли остаточне рішення з цього питання прокурор приймав сам, е обов'язковим і сьогодні. При обУрунту- ванні рішення про дачу дозволу на прове- дення слідчої (розшукової) дії чи обрання запобіжного заходу слідчий суддя не мае права включати в свою ухвaлу будь-які дані, не зазначені y клопотанні слідчого, адже в іншому випaдку суддя виконува- тиме не властиву йому функцію [15]. Більше того, скарга слідчого на рішення наглядаючого прокурора про відмову в дачі згоди на звернення з клопотанням до слідчого судді, розглядаеться лише вищестоящим прокурором, який прий- мае з цього питання остаточне рішення, що не підлягае оскарженню до суду (ч. 4 ст. 313 КПК цкраїни).

Сам слідчий суддя за власною іні- ціативою приймати подібні рішення не уповноважений. Хоч роль судового рішення тут е вирішaльною і значно піднімаєавторитет і доказове значення матеріалів досудового розслідування, але вона суттево обмежена обов'язковим нaдходженням клопотання чи скарги. А це свідчить не на користь наявності y ор- ганів судової влади нової самостійної кримінально-процесуальної функції — судового контролю y досудовому розслі- дуванні. Скоріше за все, контрольні пов- новаження — це лише аспект единої, не- подільної, конституційної функції пра- восуддя, пов'язаний з якісною підготов- кою матеріaлів розслідування до судово­го розгляду, що е одніею із склaдовихцієї функції.

Більше того, контрольні повноважен- ня слідчого судді е обмеженими не тіль- ки за своїм характером, a й за обсягом. Вони не можуть більше розширюватися. Обумовлено це тим, що кримінaльне су- дочинство мае свою особливу структуру і розвиваеться за своїми внутрішніми законами, які не під силу змінити чи ска- сувати ніякому законодавцю. Одним із таких законів і аксіомою кримінального судочинства е його стадійна (етапна) ар­хітектоніка з обов'язковою, підсумко- вою, ревізійною перевіркою результатів дослідження проведеного на попередній стадії. Цей закон — основа життедіяль- ності кримінального судочинства. До певних меж з нього допускаються окремі винятки. Вони стосуються безпосеред- нього прийняття суддею на досудовій стадії процесу лише рішень про застосу- вання заходів процесуального характеру з методу захисту конституційних прав і свобод людини та розгляду скарг учасни- ків процесу на рішення органів дізнан- ня, досудового слідства та прокуратури, що перешкоджають руху справи до судо­вого розгляду (правосуддя) і не більше.

3начне розширення контрольних пов- новажень суду, тобто заміна природних інадзвичайно ефективних для кримінального судочинства етапних (підсумкових, ревізійних) перевірок достроковими по- передніми судово-контрольними перевір- ками всеохоплюючого характеру обо- в'язково зруйнуе кримінальне судочин- ство і призведе до загибелі кримінальної юстиції. Це добре усвідомлюе законода- вець, підкреслюючи в ч. 2 ст. 303 IПI цкраїни, що вскарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або проку- рора не розглядаються під час досудово- го розслідування і можуть бути предме­том розгляду під час підготовчого провадження y суді згідно з правилами ст. 314-316 цього кодексу>. Таке зако- нодавче визначення свідчить про обме- женість контрольних повноважень суду та їх неоперативний характер. ц той са- мий час питання про межі судово-кон- трольної діяльності y досудовому прова- дженні продовжуе залишатися фактично не дослідженим, що негативно вливае на ступінь обУрунтованості судових рішень, що приймаються в порядку контролю за розслідуванням кримінальних правопо- рушень.

Як бачимо, судовий контроль y досу- довому розслідуванні не підміняе прокурорський нагляд за додержанням зако- нів. Прокурор і слідчий суддя виконують свої повновaження незалежно один від одного. Кожен з них діе своїми засобами і методами в межах, визначених Консти- туціею цкраїни, КПК цкраїни та спе- ціальними законами. Крім того, й саме законодавство цкраїни визначае кон трольні повноваження судді і наглядову діяльність прокурора по-різному. Ми вже зазначали вище, що прокурор, як дер- жавний наглядовий орган, діе постійно, безперервно протягом усього досудового розслідування, охоплюючи наглядовими засобами не тільки всю діяльність орга- нів дізнання і досудового слідства при проведенні ними будь-яких слідчих (роз- шукових) дій та прийнятті слідчих (роз- шукових) рішень, a й діяльність інших учасників цього провадження. Судовий же контроль таких якостей не мае, бо він не охоплюе всіеї діяльності органів і учасників досудового розслідування, a реалізуеться лише при розгляді клопо- тань слідчого і прокурора про застосуван- ня заходів процесуального характеру, ко- ли відповідно до Конституції та IПI України вимагаеться судове рішення (взяття під варту, обшук тощо), або коли подана скарга про порушення прав, сво­бод і законних інтересів людини, грома- дянина органом досудового розслідуван- ня чипрокурором.

Таким чином, як за масштабами і цілями, так і за своею спрямованістю та змістом судовий контроль y досудовому провадженні не тільки не тотожний про- курорському нагляду на цьому етапі кри- мінaльного судочинства, a й не дублюе його. У зв'язку з цим, слід ввaжати без- підставним побоювання тих авторів, які вбачають можливість витіснення проку- рорського нагляду судовим контролем.

Тим більше, що сам законодавець, ке- руючись Основним Законом України, зняв всі питання щодо вбезпроблемно- сті>, тобто всеосяжності, судового кон- тролю. При цьому він (законодавець) ви- ходив із того, що орган дізнання, слідчий, прокурор —процесуально само- стійні особи, представники інших гілок державної влaди і нaдзвичайна зарегульо- ваність їх діяльності судовим контролем не буде сприяти ефективному і оператив­номувиконанню ними своїх прямих обо- в'язків.

Новий КПК України чітко визначив співвідношення між прокурорським на- глядом і судовим контролем y досудовому провадженні. Забезпеченню закон- ності y досудовому розслідуванні буде сприяти поеднання прокурорського на- гляду і судового контролю, при якому прокурор буде продовжувати здійснюва- ти систематичний і безперервний нагляд за додержанням законів усіма суб'екта- ми досудового розслідування, a судовий контроль здійснюватиметься за основни- ми процесуальними діями дізнавача, слідчого і прокурора при дачі дозволу на їх проведення та шляхом розгляду скарг на рішення і дії чи бездіяльність органів досудового розслідування та прокурора. Таке співвідношення прокурорського на- гляду і судового контролю y досудовому провадженні дозволяе як забезпечувати законне і обУрунтоване кримінальне пе- реслідування осіб, які вчинили кри- мінальні правопорушення, так і надійно захищати права, свободи і законні інте- реси всіх учасників досудового розсліду- вання.