- •I. Програмний матеріал блоків змістових модулів
- •Змістовий модуль 3. „Технологічні схеми галузевих виробництв. Задачі діагностування стану технологічних процесів і технологічний контроль”
- •Тема 1. Технологічні схеми галузевих виробництв
- •Змістовий модуль 1. „Класифікація процесів та їх рушійні сили. Гідромеханічні і механічні процеси та їх апаратна реалізація”
- •Тема 1. Класифікація процесів та їх рушійні сили
- •Тема 2. Механічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Тема 3. Гідромеханічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Змістовий модуль 2. „Процеси тепло- та масообміну, їх апаратна реалізація. Основні компоненти сировини та готового продукту”
- •Тема 1. Процеси теплообміну та їх апаратна реалізація
- •Тема 2. Процеси масообміну та їх апаратна реалізація
- •Тема 3. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •Тема 2. Задачі діагностування стану технологічних процесів і технологічний контроль
- •Іі. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем
- •Основні напрямки розвитку хімічної технології
- •Змістовий модуль 1 класифікація процесів та їх рушійні сили. Гідромеханічні і механічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Тема 1. Класифікація процесів та їх рушійні сили
- •Класифікація основних технологічних процесів
- •Безперервні процеси порівняно з періодичними мають ряд істотних переваг:
- •Моделювання та оптимізація процесів і апаратів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Механічні процеси та їх апаратна реалізація Переміщення твердих матеріалів
- •Пристрої безперервного транспортування горизонтального переміщення
- •Пристрої безперервного транспортування вертикального і змішаного переміщень
- •Подрібнення твердих матеріалів
- •Машини для подрібнення
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 3. Гідромеханічні процеси та їх апаратна реалізація Класифікація неоднорідних систем і методів їх розділення
- •Порівняльна характеристика управління процесами відстоювання Управління процесом протитечійного відстоювання
- •Регулювання зміни витрати суспензії
- •Регулювання подачі коагулянту
- •Регулювання режиму роботи гребкового механізму
- •Управління відстійниками періодичної дії
- •Розділення під дією сил тиску. Теорія фільтрування
- •Апарати для фільтрування
- •Мембранні методи розділення
- •Методи контролю параметрів
- •Запитання для самоконтролю
- •Змістовий модуль 2 процеси тепло- та масообміну, їх апаратна реалізація. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •Тема 1. Процеси теплообміну та їх апаратна реалізація
- •Основи теплопередачі
- •Теплообмінні апарати
- •Способи нагрівання в хімічній технології
- •Охолодження
- •Випаровування
- •Методика розрахунку випарних апаратів
- •Розрахунок однокорпусного випарного апарату
- •Спалювання (процес горіння)
- •Оптимальні умови спалювання Регулювання витрати палива і повітря
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Процеси масообміну та їх апаратна реалізація Загальні відомості про масообмінні процеси
- •Рівноваги між фазами. Закон Генрі для процесів адсорбції, хемосорбції, десорбції
- •Адсорбція. Ізотерма адсорбції
- •Фазова рівновага. Типи ізотерм адсорбції
- •Типи ізотерм адсорбції
- •Активність адсорбенту
- •Методи адсорбції і десорбції
- •Матеріальний баланс. Фактичний вихід продукту для гетерогенного процесу
- •Рівняння масопередачі
- •Молекулярна та конвективна дифузія
- •Конструкції масообмінних апаратів. Будова абсорберів
- •Кристалізатори
- •Будова йонообмінних апаратів та установок
- •Моделювання абсорбційно-десорбційних процесів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 3. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •Принципи збагачення сировини
- •Контроль якості сировини
- •Контроль якості продукції, різновиди контролю
- •Методи визначення показників якості продукції
- •Запитання для самоконтролю
- •Змістовий модуль 3 технологічні схеми галузевих виробництв. Задачі діагностування технологічних процесів і технічний контроль
- •Тема 1. Технологічні схеми галузевих виробництв
- •Математичне моделювання процесів масо- і тепловіддачі в газовій фазі насадочних колон
- •Технологія неорганічних речовин. Загальні положення хімічної технології Хімія і навколишнє середовище
- •Хімія, психологія і навколишнє середовище
- •Новий стиль діяльності
- •Нові ресурсозберігаючі безвідходні технології
- •Ресурсозберігаюча біциклічна схема виробництва амоніаку
- •Отримання рідких комплексних добрив на основі переробки екстракційної фосфатної кислоти
- •Нітратні добрива
- •Виробництво амоніачної селітри, карбаміду та амоній сульфату
- •Складнi (комплекснi) добрива
- •Нiтроамофоска
- •Отримання гумусових рідких добрив. Технологія органічних речовин
- •Основні процеси та реакції органічного синтезу
- •Хімічна переробка палива. Загальні принципи переробки палива з метою одержання сировини та продуктів основного органічного синтезу
- •Коксування кам'яного вугiлля
- •Продукти коксування та їх використання
- •Конструкції та робота коксових печей
- •Переробка продуктів коксування
- •Короткі відомості про напівкоксування вугілля, торфу та сланців
- •Напівкоксування торфу
- •Напівкоксування горючих сланців
- •Суха перегонка дерева
- •Технологія полімерів. Виробництво хімічних волокон
- •Технологія одержання напівпродуктів для синтетичних волокон
- •Виробництво віскози, капрону та найлону
- •Замкнуті системи водного господарства гальванічних виробництв
- •Поліамідне волокно капрон
- •Волокна найлон
- •Вода у виробництво
- •Метод зворотного осмосу, ультрафільтрація
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Задачі діагностування стану технологічних процесів і технологічного контролю Актуальні задачі діагностування
- •Цілі та об’єкти виявлення й діагностики несправностей
- •Визначення
- •Види несправностей і ймовірності їх появи
- •Проектування систем виявлення і діагностики несправностей
- •Техніка виявлення і діагностики несправностей
- •Діагностика несправностей
- •Випробування, які можуть бути проведені для виявлення і діагностики несправностей
- •Усунення несправностей
- •Методи контролю стану обладнання і перебігу процесів. Формулювання задач оптимізації
- •Методи термодинамічного аналізу і оптимізація технологічних процесів
- •Подібність в підходах
- •Відмінність підходів
- •Запитання для самоконтролю
- •Ііі. Теми практичних робіт
- •Іv. Контрольна тестова програма Тести поточного контролю Змістовий модуль 1. Класифікація процесів і їх рушійні сили. Гідромеханічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Змістовий модуль 2. Процеси тепло- та масообміну, їх апаратна реалізація. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •Змістовий модуль 3. Технологічні схеми галузевих виробництв. Задачі діагностування технологічних процесів і технологічного контролю
- •Паливо – це:
- •Тести підсумкового контролю
- •Паливо – це:
- •84. Екстракція – це:
- •90. Адсорбція – це:
- •V. Тематика самостійної та індивідуальної роботи
- •VI. Термінологічний словник
- •VII. Рекомендована література
- •VIII. Методичне забезпечення
- •V.Тематика самостійної та
- •Типові технологічні процеси та апарати
- •33028, М. Рівне, вул.Соборна, 11.
Активність адсорбенту
Здатність адсорбенту поглинати речовину називають активністю.
Активність адсорбенту може бути статичною і динамічною.
Статична (або рівноважна) активнісь аСТ (або а*) – це кількість адсорбованої речовини, яка поглинається до моменту досягнення рівноваги одиницею маси або об'єму адсорбенту при даній температурі і концентрації адсорбтиву в газі (рідині)-носії (в стані нерухомості).
Динамічна активність аД – це кількість адсорбованої речовини, поглинутої одиницею маси або об'єму адсорбенту при пропусканні крізь нього газу або рідини (які містять адсорбтив) до початку проскоку.
Момент проскоку – це момент виявлення речовини в потоці газу, що виходить з адсорбера.
Активність адсорбенту
залежить від температури і концентрації
поглинутої речовини. Динамічна активність
завжди менша за статичну (aД<aСТ).
Витрати адсорбенту на установку
визначають за динамічною активністю
адсорбенту аД
(аД
80%
аСТ).
Методи адсорбції і десорбції
Адсорбцію проводять в нерухомому шарі адсорбента, а також у рухомому і зрідженому шарах адсорбента.
Десорбцію проводять:
- витісненням з адсорбента поглинутих речовин агентом, який має поглинальну здатність, яка є вищою від поглинальної здатності поглинутих речовин;
- випаровуванням поглинутих речовин (якщо їхня леткість достатньо висока) шляхом нагрівання адсорбента.
Як десорбуючі агенти використовують водяну пару, пари органічних речовин або інертні гази.
Дози сорбенту, які необхідні для очищення таких вод, підбирають експериментально, тому що адсорбційна ємкість сорбенту (кількість ммоль речовини, 1г сорбенту) залежить від природи адсорбтива (речовина, що адсорбується) та адсорбента, тобто від сировини, з якої отриманий сорбент, та методу його активування, що обумовлює визначену марку сорбента.
Максимальну адсорбційну ємкість|місткість| сорбенту визначають експериментально|експериментальний|. За отриманими|одержувати| експериментальними даними будують ізотерми адсорбції в координатах „адсорбційна ємкість|місткість| сорбенту - концентрація адсорбованої речовини після|потім| адсорбції, або так звана рівноважна концентрація|”.
Для побудови|шикування| ізотерми адсорбції однакові наважки сорбенту заливають розчинами, що містять|утримують| різні кількості| адсорбованої речовини, струшують певний час для встановлення адсорбційної рівноваги, потім сорбент фільтрують і у фільтратах| визначають залишкові (рівноважні) концентрації адсорбованої речовини.
Знаючи вихідні|вихідні| і залишкові концентрації адсорбованої речовини, а також наважки сорбенту, які використані для адсорбції, обчислюють|обчисляти| адсорбційну ємність|місткість| сорбенту.
Матеріальний баланс. Фактичний вихід продукту для гетерогенного процесу
Матеріальний баланс і рівняння робочої лінії. Скористаємось такими позначеннями: G – витрата газової (парової) фази; L – витрата рідкої фази; у і х – мольні частки в газовій і рідкій фазах компоненту, що поглинається, (у випадку абсорбції) чи легколетучого компоненту (при ректифікації).
Розрахунок матеріального балансу будемо виконувати відносно до робочого потоку, в якому можна знехтувати поперечною нерівномірністю концентрацій. Якщо така нерівномірність існує, то можна отримати аналогічні співвідношення, але вони будуть відноситись до усереднених розрізів потоків.
Рис. 33. Принципова схема масообмінного процесу:
GГ,GР – подача газу і рідини в абсорбер; СР.ПОЧ.,СР.КІНЦ.,СГ.ПОЧ.,СГ.КІНЦ. – початкові і
кінцеві концентрації абсорбуючої рідини (в рідині і газі)
Виділимо елементарний об’єм довжиною dl, де за позитивне значення приймемо напрям осі 1 знизу вверх (рис.33). Матеріальний баланс зв’язує кількість речовин dg/t, що переходить в одиницю часу з фази в фазу, зі зміною витрат і складом фаз:
(37)
Знаки плюс відносяться до процесів ректифікації, коли величини х і у зростають знизу догори по висоті колони, знаки мінус – до процесів абсорбції, коли вміст речовини, що поглинається, в фазах зменшується знизу догори вздовж технологічного потоку.
При прямотечійній абсорбції величина у зменшується зверху донизу вздовж потоку; в цьому випадку:
В подальшому розглядається тільки протитечія.
Рівняння (37) – складне для аналізу внаслідок своєї нелінійності: воно містить диференціали від добутків змінних величин. Найчастіше аналіз цього рівняння проводять при лінеаризуючих припущеннях, що спрощують зазначене рівняння.
Для процесів адсорбції лінералізація рівняння (37) здійснюється за кількостями складових частин робочого середовища, що не переходять з фази в фазу: G0 – кількість непоглинутих складових частинок і L0 – кількість поглинача. Бачимо, що величини G0 і L0 не змінюються по висоті абсорбера. Тоді вміст компоненту, що абсорбується, слід віднести не до загальної кількості фази (що дало б мольні частки величин х і у), а до тієї частки фази, яка не бере участь в масообміні, тобто вміст зазначеного компонента слід виражати відносними концентраціями величин Х і Y. Так, величина Y показує число моль поглинутої речовини, що відповідає одному молю непоглинутої частини газу.
Тоді постійні величини Lo і Go можна винести за знак диференціалу, і рівняння (37) зводиться до вигляду:
(38)
Часто абсорбцію проводять в умовах, коли величини х і у невеликі. Тоді LdL0, GdG0, xdX, ydY і рівняння (38) можна записати:
(39)
Аналіз процесу ректифікації спрощується в тих випадках, коли величини теплот випаровування компонентів є близькими. Тоді при конденсації одного моля важколетючих компонентів виділяється майже стільки ж тепла, скільки потрібно для випаровування одного моля легколетючого компоненту. Конденсація і випаровування відбуваються в рівних кількостях речовин, в результаті чого величини L і G залишаються постійними. Як наслідок, можна застосовувати рівняння (39), замінивши знаки мінус на знак плюс.
Розв’язок рівняння (39) для будь-яких двох поперечних перерезів 1 і 2 апарата має вигляд:
(40)
Розглянувши найнижчий перетин „н” (вхід газу) і саме верхнє положення „в” (вхід рідини), отримаємо рівняння для апарату в цілому:
(41)
З рівнянь (40) і (41) легко отримати рівняння робочої лінії, що пов’язує величини х і у в довільному поперечному перерізі апарата:
(42)
а витрата повітряної суміші абсорберу
складає:
Для процесу абсорбції рівняння (42) є точним лише при заміні величин х і у на величини Х і Y, або при малих значеннях х і у. В загальному випадку доводиться працювати з більш складним, нелінійним рівнянням матеріального балансу. Для процесу ректифікації записують два рівняння (42) – для скріплюючої і вичерпуючої частин ректифікаційної колони; при значній відмінності величин теплот випаровування доводиться також застосовувати нелінійні рівняння матеріального балансу.
