- •I. Програмний матеріал блоків змістових модулів
- •Змістовий модуль 3. „Технологічні схеми галузевих виробництв. Задачі діагностування стану технологічних процесів і технологічний контроль”
- •Тема 1. Технологічні схеми галузевих виробництв
- •Змістовий модуль 1. „Класифікація процесів та їх рушійні сили. Гідромеханічні і механічні процеси та їх апаратна реалізація”
- •Тема 1. Класифікація процесів та їх рушійні сили
- •Тема 2. Механічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Тема 3. Гідромеханічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Змістовий модуль 2. „Процеси тепло- та масообміну, їх апаратна реалізація. Основні компоненти сировини та готового продукту”
- •Тема 1. Процеси теплообміну та їх апаратна реалізація
- •Тема 2. Процеси масообміну та їх апаратна реалізація
- •Тема 3. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •Тема 2. Задачі діагностування стану технологічних процесів і технологічний контроль
- •Іі. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем
- •Основні напрямки розвитку хімічної технології
- •Змістовий модуль 1 класифікація процесів та їх рушійні сили. Гідромеханічні і механічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Тема 1. Класифікація процесів та їх рушійні сили
- •Класифікація основних технологічних процесів
- •Безперервні процеси порівняно з періодичними мають ряд істотних переваг:
- •Моделювання та оптимізація процесів і апаратів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Механічні процеси та їх апаратна реалізація Переміщення твердих матеріалів
- •Пристрої безперервного транспортування горизонтального переміщення
- •Пристрої безперервного транспортування вертикального і змішаного переміщень
- •Подрібнення твердих матеріалів
- •Машини для подрібнення
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 3. Гідромеханічні процеси та їх апаратна реалізація Класифікація неоднорідних систем і методів їх розділення
- •Порівняльна характеристика управління процесами відстоювання Управління процесом протитечійного відстоювання
- •Регулювання зміни витрати суспензії
- •Регулювання подачі коагулянту
- •Регулювання режиму роботи гребкового механізму
- •Управління відстійниками періодичної дії
- •Розділення під дією сил тиску. Теорія фільтрування
- •Апарати для фільтрування
- •Мембранні методи розділення
- •Методи контролю параметрів
- •Запитання для самоконтролю
- •Змістовий модуль 2 процеси тепло- та масообміну, їх апаратна реалізація. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •Тема 1. Процеси теплообміну та їх апаратна реалізація
- •Основи теплопередачі
- •Теплообмінні апарати
- •Способи нагрівання в хімічній технології
- •Охолодження
- •Випаровування
- •Методика розрахунку випарних апаратів
- •Розрахунок однокорпусного випарного апарату
- •Спалювання (процес горіння)
- •Оптимальні умови спалювання Регулювання витрати палива і повітря
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Процеси масообміну та їх апаратна реалізація Загальні відомості про масообмінні процеси
- •Рівноваги між фазами. Закон Генрі для процесів адсорбції, хемосорбції, десорбції
- •Адсорбція. Ізотерма адсорбції
- •Фазова рівновага. Типи ізотерм адсорбції
- •Типи ізотерм адсорбції
- •Активність адсорбенту
- •Методи адсорбції і десорбції
- •Матеріальний баланс. Фактичний вихід продукту для гетерогенного процесу
- •Рівняння масопередачі
- •Молекулярна та конвективна дифузія
- •Конструкції масообмінних апаратів. Будова абсорберів
- •Кристалізатори
- •Будова йонообмінних апаратів та установок
- •Моделювання абсорбційно-десорбційних процесів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 3. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •Принципи збагачення сировини
- •Контроль якості сировини
- •Контроль якості продукції, різновиди контролю
- •Методи визначення показників якості продукції
- •Запитання для самоконтролю
- •Змістовий модуль 3 технологічні схеми галузевих виробництв. Задачі діагностування технологічних процесів і технічний контроль
- •Тема 1. Технологічні схеми галузевих виробництв
- •Математичне моделювання процесів масо- і тепловіддачі в газовій фазі насадочних колон
- •Технологія неорганічних речовин. Загальні положення хімічної технології Хімія і навколишнє середовище
- •Хімія, психологія і навколишнє середовище
- •Новий стиль діяльності
- •Нові ресурсозберігаючі безвідходні технології
- •Ресурсозберігаюча біциклічна схема виробництва амоніаку
- •Отримання рідких комплексних добрив на основі переробки екстракційної фосфатної кислоти
- •Нітратні добрива
- •Виробництво амоніачної селітри, карбаміду та амоній сульфату
- •Складнi (комплекснi) добрива
- •Нiтроамофоска
- •Отримання гумусових рідких добрив. Технологія органічних речовин
- •Основні процеси та реакції органічного синтезу
- •Хімічна переробка палива. Загальні принципи переробки палива з метою одержання сировини та продуктів основного органічного синтезу
- •Коксування кам'яного вугiлля
- •Продукти коксування та їх використання
- •Конструкції та робота коксових печей
- •Переробка продуктів коксування
- •Короткі відомості про напівкоксування вугілля, торфу та сланців
- •Напівкоксування торфу
- •Напівкоксування горючих сланців
- •Суха перегонка дерева
- •Технологія полімерів. Виробництво хімічних волокон
- •Технологія одержання напівпродуктів для синтетичних волокон
- •Виробництво віскози, капрону та найлону
- •Замкнуті системи водного господарства гальванічних виробництв
- •Поліамідне волокно капрон
- •Волокна найлон
- •Вода у виробництво
- •Метод зворотного осмосу, ультрафільтрація
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Задачі діагностування стану технологічних процесів і технологічного контролю Актуальні задачі діагностування
- •Цілі та об’єкти виявлення й діагностики несправностей
- •Визначення
- •Види несправностей і ймовірності їх появи
- •Проектування систем виявлення і діагностики несправностей
- •Техніка виявлення і діагностики несправностей
- •Діагностика несправностей
- •Випробування, які можуть бути проведені для виявлення і діагностики несправностей
- •Усунення несправностей
- •Методи контролю стану обладнання і перебігу процесів. Формулювання задач оптимізації
- •Методи термодинамічного аналізу і оптимізація технологічних процесів
- •Подібність в підходах
- •Відмінність підходів
- •Запитання для самоконтролю
- •Ііі. Теми практичних робіт
- •Іv. Контрольна тестова програма Тести поточного контролю Змістовий модуль 1. Класифікація процесів і їх рушійні сили. Гідромеханічні процеси та їх апаратна реалізація
- •Змістовий модуль 2. Процеси тепло- та масообміну, їх апаратна реалізація. Основні компоненти сировини та готового продукту
- •Змістовий модуль 3. Технологічні схеми галузевих виробництв. Задачі діагностування технологічних процесів і технологічного контролю
- •Паливо – це:
- •Тести підсумкового контролю
- •Паливо – це:
- •84. Екстракція – це:
- •90. Адсорбція – це:
- •V. Тематика самостійної та індивідуальної роботи
- •VI. Термінологічний словник
- •VII. Рекомендована література
- •VIII. Методичне забезпечення
- •V.Тематика самостійної та
- •Типові технологічні процеси та апарати
- •33028, М. Рівне, вул.Соборна, 11.
Отримання рідких комплексних добрив на основі переробки екстракційної фосфатної кислоти
Фосфатна кислота є напiвпродуктом у виробництвi подвiйного суперфосфату, складних концентрованих добрив та iнших сполук фосфору.
Фосфатну кислоту отримують електротермiчним та екстракцiйним методами, тобто екстракцiєю фосфатної кислоти з природних фосфатiв за допомогою мiнеральних кислот.
Основний метод одержання фосфатної кислоти – сульфатний метод. Цей метод полягає в обробцi природного подрiбненого фосфату надлишком сульфатної кислоти з отриманням фосфатної кислоти та осаду гiпсу (фосфогiпсу).
При змiшуваннi сульфатної кислоти та фосфату утворюється пульпа, в якiй спiввiдношення Р : Т пiдтримується в межах вiд 2 : 1 до 3 : 1. Для цього сульфатну кислоту розбавляють розчином, який утворюється при змiшуваннi частини продукцiйної фосфатної кислоти з промивною водою (вiд промивки фосфогiпсу). Таким чином, екстракцiя проводиться сумiшшю фосфатної та сульфатної кислот та виражається сумарною реакцiєю:
Розчин фосфатної кислоти, який отримують пiсля вiдокремлення фосфогiпсу фiльтрацiєю, забруднений домiшками, що потрапляють в розчин з фосфату: кремнеземом, сульфатами та фосфатами феруму і алюмiнiю.
Оптимальнi умови екстракцiї визначаються бажанням отримати найбiльш висококонцентровану кислоту, великi кристали фосфогiпсу (полегшує процес фiльтрацiї) та прискорити процес екстракцiї. Великi кристали фосфогiпсу отримують при температурах 70-800 С та невисокiй концентрацiї сульфатної кислоти. Для отримання концентрованої фосфатної кислоти та прискорення процесу екстракцiї використовують 75%-ну баштову сульфатну кислоту (iнодi купоросне масло 72,5%) та підвищену температуру на початку екстракцiї.
Екстракцiйна фосфатна кислота мiстить не бiльше 36% Н3РО4. Для виробництва подвiйного суперфосфату та iнших добрив необхiдно упарювати кислоту до концентрацiї 50-80%.
Концентрування фосфатної кислоти ускладнене процесами корозiї апаратiв і випаданням осадiв кальцій сульфату та iнших домiшок на нагрівних поверхнях. Часто використовують барабаннi барботажнi концентратори, в яких нагрiвання проводиться безпосередньо при контактi кислоти з топковими газами.
Подвiйний суперфосфат отримують розкладом природних фосфатiв 70-80%-ною фосфатною кислотою:
Подвiйний суперфосфат, на вiдмiну вiд простого складається в основному з монокальцiйфосфату i є концентрованим добривом, яке мiстить 40-50% Р2О5, а це в 2-3 рази бiльше, нiж в простому суперфосфатi.
Апаратне оформлення виробництва подвiйного суперфосфату майже таке ж, як i для простого суперфосфату (вiдмiннiсть в конструкцiї змiшувачiв та камерах безперервної дiї). В деяких схемах виробництва подвiйного суперфосфату затвердіння пульпи пiсля змiшувача відбувається на стрiчковому транспортерi, яким транспортують продукт на склад.
Нітратні добрива
Більшість нітратних добрив отримують синтетичним шляхом: нейтралізацією лугів кислотами. Вихідним матеріалом для нітратних добрив є сульфатна та нітратна кислоти, карбон(IV) оксид, рідкий або газоподібний амоніак, кальцій гідроксид. Нітроген знаходиться в добривах в амонійній, амідній та нітратній формах. Всі нітратні добрива водорозчинні та легко засвоюються рослинами. Проте вони дуже легко переносяться в глибину ґрунту, нижче кореневої системи рослин, і стають для рослин недосяжними.
