- •1 Географія як наука. Розвиток географічних знань
- •1 Способи зображення Землі
- •Основні ознаки плану і карти
- •1 Літосфера та рельєф
- •1 Атмосфера і клімат
- •1 Гідросфера
- •1 Біосфера
- •Мал. 1. Біологічний кругообіг речовин
- •1 Географічна оболонка
- •1 Океани: Тихий океан, Атлантичний океан, Індійський океан, Північний Льодовитий океан.
- •1 Африка
- •1 Австралія
- •1 Південна Америка
- •1 Антарктида
- •1 Євразія
- •1 Земля – наш спільний дім
- •Класифікація природних ресурсів
- •Мал. 1. Природоохоронні території
- •Мал. 2. Способи розв’язання екологічних проблем
- •1 Географічне положення, формування території України. Загальні відомості про Україну.
- •1 Рельєф, тектонічна, геологічна будова, мінеральні ресурси
- •1 Кліматичні умови та ресурси
- •1 Внутрішні води та водні ресурси України
- •1 Грунти, рослинний покрив, тваринний світ України
- •1 Природно-територіальні комплекси України
- •1 Природні комплекси рівнин України
- •1 Природні комплекси морів України
- •1 Геоекологічна ситуація
- •1 Використання й охорона природних умов і ресурсів
- •1 Економічна та соціальна географія як наука
- •1 Кількість, розміщення, статева і вікова структури населення
- •Механічний рух населення
- •Класифікація міграцій
- •Статево-віковий склад населення, його наслідки
- •1 Система розселення населення Reconstruction
- •1 Трудові ресурси та зайнятість населення Reconstruction
- •1 Взаємодія суспільства і природи
- •1 Загальна характеристика господарства
- •1 Економічний потенціал
- •1 Промисловість
- •1 Сільське господарство
- •1 Транспорт
- •Мал.1. Галузева структура транспортного комплексу
- •Особливості видів транспорту
- •1 Соціальна сфера
- •1 Кількість, розміщення, статева і вікова структури населення України
- •1 Національний та етнічний склад населення України
- •1 Система розселення населення України
- •1 Трудові ресурси, зайнятість населення України
- •1 Загальна характеристика господарства України, економічний потенціал
- •1 Промисловість України
- •Сільське господарство України
- •1 Соціальна сфера України
- •1 Транспорт і зовнішньоекономічні зв'язки України
- •1 Економіко-географічні райони України
- •2 Донецький економічний район
- •3 Північно-Східний економічний район
- •4 Столичний економічний район
- •5 Придніпровський економічний район
- •6 Центральний економічний район
- •7 Причорноморський економічний район
- •8 Подільський економічний район
- •9 Північно-Західний економічний район
- •10 Карпатський економічний район
- •1 Сучасна політична карта світу
- •1 Населення світу
- •1 Світове господарство
- •2 Паливно-енергетичний баланс світу
- •3 Географія вугільної, нафтової і газової промисловості
- •4 Електроенергетика світу
- •5 Чорна і кольорова металургія світу
- •6 Машинобудування світу: географія основних галузей
- •7 Основні райони розміщення: хімічної, лісової і деревообробної, легкої, харчової промисловості
- •8 Географія сільського господарства
- •9 Географія транспорту
- •10 Міжнародні економічні зв'язки
- •11 Міжнародний туризм
- •1 Географія світових природних ресурсів
- •1 Глобальні проблеми людства
- •1 Економіко-географічна характеристика регіонів та країн світу
- •2 Німеччина
- •3 Великобританія
- •4 Франція
- •6 Польща
- •7 Білорусь
- •8 Молдова
- •10 Японія
- •11 Китай
- •14 Канада
- •15 Загальна характеристика країн Латинської Америки
- •16 Загальна характеристика країн Африки
- •17 Австралійський Союз
1 Економічний потенціал
Економічний потенціал країни характеризує можливості національної економіки виробляти матеріальні блага, надавати послуги, задовольняти економічні потреби суспільства. Ці можливості дають всі наявні в країні ресурси — виробничі, матеріальні, трудові, природні, фінансові, науково-технічні, інформаційні та ін. Відповідно економічний потенціал включає як складові частини виробничий, трудоресурсний, фінансовий, науковий та інші види потенціалів.
Виробничий потенціал формується основними виробничими фондами, до яких входять будівлі, споруди, трубопроводи, машини, устаткування тощо. В Україні існувало понад 100 тисяч підприємств, однак більшість із них мали застарілі, дуже зношені, а то й зруйновані основні виробничі фонди, які потребують оновлення або ж демонтування.
Трудоресурсний потенціал характеризується кількістю і якістю робочої сили. Тривалий час приріст трудових ресурсів різної кваліфікації в Україні задовольняв інтереси її економіки, частина робочої сили була задіяна в інших республіках колишнього СРСР. В останнє десятиріччя чисельність трудових ресурсів у країні зменшується, що є наслідком несприятливої демографічної ситуації, тоді як якість робочої сили залишається високою (зокрема, зростає частка осіб з вищою освітою).
Економічна криза в країні спричинила появу безробіття і неповної зайнятості населення, масову трудову еміграцію як у Росію, так і в країни Європи, Америки, інших регіонів світу. Серед тих, хто виїжджає на заробітки, велика кількість висококваліфікованих спеціалістів, які в нових умовах не реалізовують своїх професійних можливостей.
Природно-ресурсний потенціал складають усі види природних ресурсів, що є на території країни чи в підконтрольній їй частині Світового океану: мінерально-сировинні, земельно-ґрунтові, агро-кліматичні, водні, гідроенергетичні, біологічні (в т. ч. лісові), природно-рекреаційні. За сумарними запасами деяких з них Україна посідає одне з провідних місць в Європі (наприклад, мінеральних, ґрунтових, рекреаційних). Натомість відчувається загальний дефіцит водних, гідроенергетичних, лісових ресурсів.
Фінансовий потенціал країни визначається сукупністю грошових фондів підприємств, громадян, держави. Фінансові можливості України поки що дуже скромні. Річний державний бюджет країни менший, аніж бюджети окремих міст розвинених країн Заходу. Велика кількість українських підприємств є фінансовими боржниками або перебувають на межі банкрутства, а значна кількість громадян країни отримують доходи, нижчі від встановленого прожиткового мінімуму.
Багато фінансових операцій відбувається поза легальними рамками економіки, встановленими законодавством, тобто в "тіні". Все це не сприяє нормальному функціонуванню національної економіки.
Науковий потенціал України базується на розгалуженій мережі наукових інститутів, науково-дослідних закладів, які існують у системі Національної академії наук, міністерств і відомств. Їх працівниками є десятки тисяч спеціалістів вищої категорії — докторів і кандидатів наук. У деяких напрямах науки Україна проявила себе як один зі світових лідерів, наприклад, у кібернетиці, електрозварюванні металів, кардіохірургії, космічній техніці. Однак у багатьох галузях наукової діяльності, що стосуються розробки високопродуктивної техніки і новітніх технологій, відставання вітчизняної науки суттєве. В наш час ситуація ускладнюється недостатнім фінансуванням і нестабільною діяльністю наукових організацій, виїздом спеціалістів високої кваліфікації за кордон.
Ефективність використання економічного потенціалу в країні залежить від господарського механізму. Недосконалість останнього може призвести до нераціонального, малоефективного, а то й витратного використання складових економічного потенціалу.
Економічні показники. Роль кожної держави в сучасному світі визначається, насамперед, її економічною могутністю, яка є наслідком реалізації економічного потенціалу. Найбільш універсальними показниками, що характеризують економічну могутність країни, є її валовий внутрішній продукт (ВВП) і валовий національний дохід (ВНД).
Валовий внутрішній продукт держави — це сукупна вартість за ринковими цінами усього обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених у даній країні впродовж одного року (враховуючи надходження від їх експорту). ВВП охоплює результати економічної діяльності підприємств, організацій, закладів і окремих осіб, незалежно від їх державної приналежності та громадянства, які зайняті підприємництвом на території даної країни.
Валовий національний дохід відрізняється від ВВП тим, що враховує доходи фірм І громадян даної країни, отримані за кордоном, проте виключає доходи зарубіжних компаній та осіб, які займаються діяльністю в даній країні.
Показники ВВП і ВНД насамперед розраховуються в національній валюті. Для міжнародних порівняльних оцінок Світовий банк обчислює ВВП і ВНД країн світу у єдиних валютах — доларах США і т. зв. "міжнародних доларах".
У першому випадку розраховані в національній грошовій одиниці показники переводяться у долари США за середньорічним обмінним курсом валют із врахуванням рівнів інфляції у даній країні і провідних країнах світу (США, Японії, Великобританії і країнах Європейського Союзу, які входять у зону євро).
За даними Світового банку ВВП України (обчислений за такою методикою) складав у 2011 р. понад 165 млрд. дол. За цим показником наша країна займала 54-є місце у світі і 22-е — в Європі. Лідерами серед країн світу за обсягами ВВП є США (14,9 трлн. дол.), Китай (7,2 трлн. дол.), Японія (5,8 трлн. дол.), Німеччина (3,6 трлн. дол.), Великобританія, Франція та Бразилія (2,7 — 2,0 трлн. дол.).
При обчисленні ВВП і ВНД країн у "міжнародних доларах" враховуються не тільки обмінні курси національних валют щодо долара США, а й купівельна спроможність населення у даній країні і США. Валові показники у цій грошовій одиниці отримують шляхом зіставлення цін на основні товари і послуги, що виробляються у даній країні, з цінами на аналогічну продукцію у США.
Ще переконливіші показники рівня доходів — ВНД на душу населення, які є основними критеріями класифікації національних економік. У 2011 р. цей показник для України становив 3500 доларів США, тобто країна перебувала на 120-му місці серед майже 200 країн, що вивчалися Світовим Банком. Вона входила до групи країн з рівнем доходів, нижчим від середнього у світі.
Серед країн колишнього СРСР вищі від України показники середньодушового доходу мали Естонія, Латвія, Литва, Росія, Білорусь, Казахстан і Туркменистан. Найвищі показники (від 80 до 186тис. дол. США на особу) характерні для Люксембургу, Норвегії, Швейцарії, Монако, Ліхтенштейна. Натомість у Демократичній Республіці Конго, Ефіопії, Ліберії, Бурунді цифри не перевищують 220 дол. Це — найнижчі у світі показники.
Використовуються й інші показники для характеристики стану національних економік:
— темпи росту ВВП за рік, що розраховуються у відсотках;
— рівень безробіття, розрахований як відношення кількості безробітних до економічно активного населення ;
— інфляція — процес знецінення грошей, пов'язаний зі зростанням цін на товари і послуги.
— дефіцит бюджету — перевищення державних видатків над доходами, що веде до зростання державного боргу;
— рівень державного боргу (розмір державного боргу у % до ВВП), баланс зовнішньоекономічних операцій (різниця між видатками і надходженнями, пов'язана із зовнішньоекономічною діяльністю країни) та багато інших.
