6 Центральний економічний район

Центральний економічний район складається із двох адміністративних областей. За розмірами території та чисельністю населення належить до найменших серед регіонів України.

Головні передумови розвитку:

• розташування між п’ятьма іншими районами на перетині шляхів сполучення, сусідство з потужними індустріальними районами — Придніпровським, Північно-Східним, Столичним, вихід до судноплавного Дніпра;

• положення на стику лісостепової і степової зон із винятково сприятливими агрокліматичними ресурсами, родючими ґрунтами та рівнинним рельєфом;

• незначна різноманітність мінеральних ресурсів: буре вугілля (Ватутіне, Олександрія), графіт (Завалівське родовище), нікелеві і хромітові руди (Побужжя), уранові руди, будівельні матеріали (каолін, граніти, вогнетривкі глини);

• доволі низька щільність населення, середня урбанізованість, переважання у системі розселення сільських поселень і малих міст.

Особливості господарського комплексу

Центральний район має дещо нижчий рівень соціально-економічного розвитку, ніж інші райони країни. Галузями його спеціалізації є сільське господарство, гірничодобувна і харчова промисловість, сільськогосподарське машинобудування.

Сільське господарство високопродуктивне. Вирощують зернові, овочі, соняшник, баштанні культури, розвинене садівництво. У тваринництві переважають скотарство і свинарство, а у водосховищах — рибальство.

Харчова промисловість виробляє цукор, масло, олію, молочні і м’ясні продукти, консерви, борошно і крупи тощо. Поширена у багатьох містах, найбільші підприємства — у Черкасах, Кіровограді, Смілі, Умані.

Машинобудування виробляє сільськогосподарські знаряддя (Черкаси, Кіровоград, Умань, Олександрія), електроприлади (Олександрія, Кіровоград, Сміла, Умань), поліграфічну техніку (Олександрія, Кіровоград), автобуси (Черкаси).

Хімічна промисловість спеціалізується на випуску мінеральних добрив, штучних волокон і пластмас, хімреактивів (Черкаси, Кіровоград).

У районі розвинені також шовкова промисловість (Черкаси), виплавка нікелю (Побузьке) та твердих сплавів (Світловодськ).

Найбільше розвинені залізничний та автомобільний транспорт, а по Дніпру — ще й річковий. Найбільші залізничні вузли — Знам’янка, Помічна, Христинівка, Сміла.

Найбільші господарські центри. Визначні місця

Обласні центри Черкаси та Кіровоград, а також м. Умань є найбільшими промисловими та культурно-освітніми центрами району. Канів, Корсунь-Шевченківський, Чигирин належать до визначних історико-культурних осередків держави.

7 Причорноморський економічний район

Причорноморський економічний район, який об’єднує три адміністративні області і АР Крим, є найбільшим за площею території і другим за чисельністю населення районом в Україні.

Головними передумовами розвитку його господарства є:

• надзвичайно вигідне географічне положення на крайньому півдні України з широким виходом до морів і державних кордонів; сусідство з трьома іншими економічними районами;

• поєднання рівнинних і гірських форм рельєфу, різноманітні природні умови, в т. ч. субтропічні;

• недостатнє зволоження території, обмежені водні і лісові ресурси;

• багаті земельні і ґрунтові ресурси (чорноземи, каштанові ґрунти), які за умови зрошення дають високі врожаї сільськогосподарських культур;

• повсюдне поширення нерудних корисних копалин — вапняків, пісковиків, піску, глини, мергелю, а також кухонних солей у затоці Сиваш та озерах Криму, природного газу в Криму та на морському шельфі;

• сприятливе поєднання кліматичних умов, лікувальних грязей і води морів для рекреаційних цілей;

• середня і низька щільність населення, середній рівень урбанізації, наявність великих міст, у. т. ч. міста з майже мільйонною людністю – Одеси; доволі строкатий етнічний склад населення; значна кількість трудових ресурсів.

Особливості господарського комплексу

У загальноукраїнському поділі праці район виділяється машинобудуванням, харчовою промисловістю, сільським і рекреаційним господарством, морським транспортом.

Машинобудування представлене суднобудуванням (Миколаїв, Керч, Херсон, Феодосія), виробництвом сільськогосподарських машин та запчастин до них (Одеса, Херсон, Сімферополь), виготовленням електроприладів і електрообладнання (Сімферополь, Нова Каховка, Одеса).

Харчова промисловість забезпечує продукцією не тільки населення району, але й інших регіонів України. Потужні м’ясокомбінати є в Одесі, Херсоні, Миколаєві, Первомайську, Вознесенську, Сімферополі. Найбільші центри молочної промисловості — Балта, Одеса, Севастополь, а плодоовочеконсервної — Ізмаїл, Джанкой і Херсон.

Район — потужний виробник виноградних вин. Підприємств із виготовлення вин найбільше на півдні Криму і в Одеській області (Феодосія, Алушта, Судак, Масандра, Одеса, Коблеве, Херсон). Рибнапромисловість розвинена на узбережжі Чорного й Азовського морів. Найбільші центри — Одеса, Севастополь, Керч, Кілія, Очаків.

У районі є ефіроолійна промисловість, яка розвивається на місцевій сировині. Розвинена також легкапромисловість: бавовняна (Херсон), джутова (Одеса), вовняна (Одеса, Татарбунари), швейна.

Сільське господарство характеризується виробництвом зерна, соняшнику, овочів, винограду, ефіроолійних і баштанних культур. Серед зернових поширені пшениця, кукурудза та рис.

Виноградників найбільше у південно-західній частині Одеської області та в Криму, а садів — у Придністров’ї, Придніпров’ї та в передгір’ях Криму.

Основні галузі тваринництва — скотарство, свинарство, вівчарство, шовківництво і птахівництво.

Причорноморський район має потужний рекреаційний комплекс. Найбільші центри відпочинку населення — на Південному березі Криму (Ялта, Алушта, Алупка, Гурзуф, Судак), а також Євпаторія, Саки, Одеса, Затока, Коблеве, Скадовськ.

Розвинені усі види транспорту. Річковий (по Дніпру і Дунаю) та морський транспортвикористовуються, крім внутрішньорайонних, і для міжнародних перевезень. У районі — 15 великих морських портів, найбільші — Іллічівськ, Одеса, Південний, Миколаїв, Херсон, Керч. Вони обслуговують зовнішню торгівлю України й транзитні перевезення вантажів з Росії та Молдови. Від портів і курортних центрів в інші регіони України розходяться важливі залізничні й автомобільні шляхи.

Трубопровідний транспорт представлений нафтопроводами з Росії до Херсона і Одеси, новозбудованим нафтопроводом Одеса — Броди, низкою магістральних (Шебелинка — Одеса) та місцевих газопроводів.

Найбільші господарські центри. Визначні місця

Найбільшими містами району є Одеса, Миколаїв, Херсон, Сімферополь, Севастополь (багатофункціональні центри – адміністративні, промислові, транспортні, культурно-освітні, наукові), а також Керч і Євпаторія. У Криму і на північночорноморському узбережжі збереглося багато пам’яток археології, історії та культури – стоянки первісних людей, печерні міста і скельні монастирі, руїни античних міст, середньовічні замки, культові споруди, палацово-паркові комплекси. Відомими історико-культурними центрами, окрім названих вище міст,  є Білгород-Дністровський, Бахчисарай, Судак, Феодосія, Алупка, Лівадія та ін. Південноукраїнські і кримські міста стали місцями проведення щорічних культурних фестивалів – Ялта, Нова Каховка та ін.