Контрольні питання

1 Обробка верхнього коміру

2 З’єднання верхнього коміру з нижнім обшивним швом

3 З’єднання верхнього коміру з нижнім швом у підгин

4 З’єднання верхнього коміру з нижнім після з’єднання нижнього з горловиною.

Література

1 Т. Н. Реут, Р. Б. Конторер, А. И. Кочанова. Технология изготовления швейных изделий по индивидуальным заказам. – М.: Легпромбытиздат, 1989.с. 104, 106-108

2 Силаева М. А. Пошив изделий по индивидуальным заказам. – М: Издательский центр «Академия», 2006, стр. 292-297

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА

Тема: З’єднання коміру з горловиною в жіночих демісезонних пальтах.

При з’єднанні обробленого коміру з горловиною верхній комір обрізають по краю стійки, залишаючи припуск по краю стійки відносно нижнього на перегин стійки величиною 5 мм, в кінцях коміру припуск зводять внівець.

Верхній комір краєм стійки складають з підбортами лицьовими сторонами у середину і зметують по лінії розкепів..потім вметують в горловину нижній комір у два прийоми, починаючи від середини по направленню до кінців. При цьому над плечовими швами посаджують нижній комір (на ділянці 15 мм по спинці від плечового шву і на 30–40мм по пілочці); горловину посаджують на ділянці 40–50мм нижче плечового шву і не доходячи 40–50мм до лінії напівзаносу.

В ерхній комір зшивають з підбортами по лінії розкепів і вшивають нижній комір за один прийом строчкою 1 (рис. 1а, б). При зшиванні шви обшивання коміру в кінцях розкладають на дві сторони. Строчку прокладають зі сторони коміру. Середню ділянку верхнього коміру з’єднують подалі з підкладкою.

а б

Рисунок 1 – З’єднання коміру з горловиною

Шов вшивання нижнього коміру розпрасовують на спеціальній колодці. В уступах припуск шва коміру висікають. Щоб запобігти затягуванню, плечові шви підпарюють, не доходячи до строчки вшивання на 5 мм. Надлишки прокладки нижнього коміру і пілочок по шву вирізають, залишаючи 2 мм. Припуски швів розкепів з’єднують з припусками шва вшивання нижнього коміру клейовою павутинкою, на з’єднувальній машині або вручну (строчка 2, рис. 1б). Верхній комір приметують до нижнього по лінії стійки на спеціальній машині або вручну, утворюючи припуск на перегин. Кінці коміру і уступи лацканів скріплюють зі сторони нижнього коміру – п’ять - шість потайних стібків.

В обробленому комірі нижній комір можна з’єднати з горловиною не тільки зшивним швом, але і накладним швом. Таке з’єднання дозволяє виключити роз прасування і запрасування шва; з’єднання виконують на машині з зигзагоподібною строчкою, а в виробах з тонких тканин – на зшивній машині. Зріз нижнього коміру попередньо підгинають по краю стійки у бік прокладки і заметують. Нижній комір накладають на край горловини по крейдовій лінії, вметують і вшивають на відстані 2 мм від підігнутого краю. При вметуванні підкладають смужку тканини для послідуючого прикріплення до неї шву пришивання підкладки до верхнього коміру.

В виробах невсипучих тканин нижній комір з’єднують з горловиною на машині для зигзагоподібної строчки, не підгинаючи його по краю стійки. Настрочують зі сторони нижнього коміру, причому його прокладка повинна попасти під строчку.

При технологічній конструкції горловини і коміру можливий варіант обробки з вшиванням нижнього коміру на ділянках розкепів зшивним швом (рис. 2а), а на інших накладним (рис. 2б). Нижній комір на поперечній ділянці горловини вшивають одночасно зі зшиванням по лінії розкепів верхнього коміру і підбортів строчкою 1 (рис. 2а, б). Пілочки і підборта в кутах горловини розсікають , не доходячи до строчки на 3 мм, шви розпрасовують. На інших ділянках горловини нижній комір вшивають накладним швом (строчка2).

а б

Рисунок 2 – З’єднання коміру технологічної конструкції з виробом.