5 Основні прийоми волого-теплової обробки бортової прокладки
Волого теплова обробка бортових прокладок для утворення випуклості на ділянці грудей виконується праскою на прасувальному столі, який вкритий сукном. Бортові прокладки без накладок обробляють, склавши деталі разом, з накладками – кожну (ліву і праву) окремо. Бортові прокладки з накладками обробляються в декілька, прийомів, розташувавши їх на столі у основи універсальної колодки. Спрасування виконують у шість прийомів.
1 Спрасування прокладки в області лацканів (рис. 8а). Укладають бортову прокладку краєм лацкану до робітника, розташовуючи випуклість грудей паралельно основі колодки.
2 Спрасування прокладки на ділянці пройми (рис. 8б). розташувати бортову прокладку на прасувальному столі проймою до робітника. Направлення випуклості грудей проходить паралельно основі колодки.
3 Спрасування бортової прокладки по внутрішньому зрізу (рис. 8в). бортову прокладку укладають внутрішнім зрізом до робітника, випуклість у основи колодки і спрасувують слабке місце.
4 Спрасування надлишкової посадки між строчками (рис. 8г). Бортову прокладку укладають на овальне ребро колодки, дотримуючись направлення випуклості грудей. Праску пересувають від центру грудей по направленню до зрізу плеча, потім від центру випуклості грудей до лінії талії, спресовуючи посадку і утворюючи гладку поверхню бортової прокладки.
5 Спрасування бортової прокладки від лінії талії до лінії низу (рис. 8д). Бортову прокладку укладають на столі зрізом до робітника і паралельно до краю столу і спрасовують від лінії талії до низу і край борту.
6 Остаточна волога теплова обробка бортової прокладки. Бортову прокладку укладають на прасувальному столі і незначно відтягують зріз горловини, не торкаючись випуклості грудей, одночасно припрасовують ділянку лацкану, плечову ділянку.
Рисунок 8 – Волого-теплова обробка бортової прокладки
Контрольні питання.
Перелічити види прокладок і їх уніфікацію.
Перелічити клейові прокладки для дублювання пілочок та інших деталей.
Призначення бортової прокладки та її вплив на форму та експлуатаційні якості одягу.
Перелічити способи обробки бортової прокладки без додаткових накладок.
Обробка бортової прокладки з додатковими накладками.
Перелічити основні прийоми волого-теплової обробки бортової прокладки
Література
1 Реут Т. Н. и др. Технология изготовления швейних изделий по индивидуальным заказам. – М: Легпромбытиздат, 1989, стр.46-51
САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА
Тема: Особливості обробки бортової прокладки з використанням клейових матеріалів
При обробки бортових прокладок клейові матеріали використовуються для звідки, плечової накладки або додаткового шару, волосяної накладки. Це дозволяє знизити трудомісткість в порівнянні з нитковим з’єднанням. Збирання бортової прокладки виконують на пресі зі спеціальними подушками.
На нижню подушку пресу укладають всі деталі прокладки. З’єднання деталей і формування бортової прокладки здійснюється в процесі пресування за один прийом, окремо для правої пілочки і лівої частини прокладки. Перед пресуванням припускається попереднє наметування додаткових накладок на основну частину бортової прокладки посередині або з’єднання деталей однією строчкою на машині з зигзагоподібною строчкою або зшивній машині.
При використанні бортової прокладки з не клейового матеріалу замість вистьобування на визначених ділянках можна застосовувати клейові матеріали, наприклад, викроювати прокладку в лацкани з клейового прокладочного матеріалу і настрочити її на основну частину формованої бортової прокладки, яку викроюють без лацканів. Причому клейові прокладки розташовують з того боку, який потім прикріплюватися до тканини верху. Після з’єднання бортової проклади з пілочками верху до неї прикріплюються лацкани на пресі або праскою.
Тема: Забезпечення формостійкості одягу в області грудей без використання бортової прокладки.
Основне призначення бортової прокладки – це забезпечення формостійкості на ділянці грудей. Але такий метод має ряд недоліків:
– виріб збільшує вагу:
– збільшується трудомісткість виробу;
– в процесі експлуатації швидко втрачається форма виробу, яку постійно треба відновлювати.
Розвиток виготовлення сучасних матеріалів призвів до потребі нових сучасних прокладкових матеріалів, які б відповідали новим матеріалам, зменшували вагу виробів та трудомісткість їх виготовлення. Нові прикладкові матеріали, що виготовляються з клейовим покриттям дозволили змінити класичну технологію використання прокладок. Це значно дозволило зменшити частку ручних операцій при підвищенні якості обробки, покращило зовнішній вигляд виробу і збільшило строк тривалості збереження форми виробу.
При виготовленні одягу пальтово-костюмного асортименту клейові прокладки використовуються в усіх дрібних деталях (хлястики, пояси, клапани, листочки, шлиці тощо), а також при дублюванні основних деталей – пілочок і спинки.
В жіночих та чоловічих виробах дублювання відрізняється. Для жіночих виробів характерні більш м’які форми виробів. Для чоловічих виробів характерні більш напівжорсткі та жорсткі форми виробів.
В виробах м’якої форми пілочки дублюють клейовою прокладкою і прокладається пружок по лінії згину лацкану (рис. 1а).
а б в
Рисунок 1 – Дублювання пілочок для виробів різних форм:
а – для виробів м’якої форми; б – для виробів напівжорсткої форми; в – для виробів жорсткої форми.
В виробах напівжорсткої форми додатково дублюються ділянки плеча та лацкану. Плечову накладку (деталь 1, рис. 1б) викроюють з нетканого полотна з клейовим покриттям. Накладку на лацкан (деталь 2) викроюють з матеріалів з клейовим покриттям і наклеюють по лінії перегину лацкану. Прокладка лацкану не повинна попадати у шов обшивання лацкану. Кромку по лінії перегину лацкану прокладають по загальним правилам.
В виробах жорсткої форми використовуються додаткові накладки. Плечову накладку (деталь 1, рис. 1в). Наклеюють на додатковий шар бортової прокладки (деталь 2). Яку викроюють з напіввовняної шерстяної бортової тканини або нетканого матеріалу без клейового шару. Додатковий шар клейової прокладки з’єднують по зрізах пройм, горловини і плечовим зрізам на зшивній машині на відстані 0,5 см від зрізів. До зовнішнього краю додаткового шару пришивають клейову кромку (деталь 3) ширино. 2,0-2,5 см. За допомогою цієї кромки прокладку приклеюють по лінії перегину лацкану, відступивши від неї 0,5-1,0 см. Лацкан приклеюють прокладкой лацкану (деталь 4).
В удосконаленні дублювання важливе місце займає розробка нових прокладочних матеріалів з меншим збіганням і масою, з кращими споживацькими властивостями. Перспективним являється розробка і застосування багатозональних прокладкових матеріалів. Так, для фронтального дублювання піджаків запропонована напівшерстяна трьохзональна тканина, що має в поздовжньому напрямку три зони, які відрізняються сировинним складом, номерами ниток і фізико-механічними властивостями. Застосування таких прокладок дозволяє знизити багатошаровість пакету одягу, витрати матеріалів і трудомісткість обробки. Полегшення маси одягу, зниження трудомісткості і матеріалоємності виробів досягається при використанні методу прямої локальної стабілізації деталей і ділянок одягу полімерними композиціями, що забезпечують збереження їх форми. При такому способі виключається застосування клейових і не клейових прокладок. Так, на швейних підприємствах Німеччини функціонує устаткування фірми «Каннегиссер» для нанесення полімерної пасти на відповідних ділянках одягу.
Тема: Обробка верхніх плечових накладок. Обробка прокладок спинки, пілочок. Підкроювання підокатників з ватину. Обробка утеплюючої прокладки з ватину, ватиліну, інших сучасних матеріалів, прокладки вистьобаної разом з підкладкою.
Верхні плечові накладки, задня плечова накладка, накладка на грудь, накладка на горловину спинки, підокатники відносяться до додаткових накладок. Додаткові накладки застосовуються в тих випадках, коли їх наявність передбачено конструкцією і зовнішнім видом моделі; крім цього вони необхідні для усунення недоліків фігури замовника.
Сучасною промисловістю випускаються додаткові накладки, які виконуються з якісних сучасних нетканих матеріалів. Нижче надаються способи обробки накладок в індивідуальному виробництві, виконані із синтепону чи ватину.
Обробка верхніх плечових накладок. Верхні плечові накладки виготовляються різної форми в залежності від конструкції рукава. Їх використовують для утворення відповідної форми плечової ділянки.
Обробка плечових накладок для вшивних рукавів. Між двома викроєними деталями накладок з бортової тканини або нетканого матеріалу настилають декілька шарів ватину, вати, або синтепону, зводячи товщину настилу до овальних країв нанівець (рис. 2а). Накладки вистьобують паралельно овальному краю з інтервалом в 1 см на машині зигзагоподібної строчки або на зшивній при послабленому на тяжінні ниток. Якщо необхідно збільшити товщину накладки на ділянці пройм, шар вати або ватину збільшують і вистьобують ручним способом. Пресові накладки пресують на спеціальному пресі або припрасовують праскою, надаючи їм ввігнутої форми (рис. 2б). Щоб запобігти проявлення строчок з лиця виробу, до накладок з боку спинки приклеюють клейовою павутинкою або прямими стібками додатковий шар м’якої тканини або нетканий матеріал. Для підвищення якості і зниження трудомісткості виготовлення верхніх плечових накладок проектується випуск спеціальної голкопробивної машини для вистьобування плечових накладок.
Обробка плечових накладок для рукавів покрою реглан та суцільно кроєних рукавів. Для однієї накладки необхідно6 чотири деталі з льняної тканини (або нетканого матеріалу); декілька шарів (кожен шар викроюється зі зменшенням розмірів кожного шару на 1 см) із синтепону по дві деталі кожного розміру (рис. 3а).
а б в
Рисунок 2 – Обробка плечових накладок для виробів з вшивним рукавом
В
ерхні
плечові зрізи парних деталей зшивають
накладним швом або швом у стик
зигзагоподібною строчкою (рис. 3б).
Складають деталі в такій послідовності:
спочатку шар з льняного матеріалу, потім
самий великий шар з синтепону і так
поступово складають шар за шаром
зменшуючи розміри деталі укладають шар
за шаром змінюючи прикладкові матеріали.
Всі шари плечової накладки вистьобують
на машині або вручну косими крізними
стібками (рис. 3в): перша строчка –с по
плечовому шву, інші до країв накладок.
Відстань між строчками 0,5-0,8 см при
машинному способі вистьобування, і 1 см
при ручному вистьобуванні. Припрасовують
такі плечові накладки на спеціальній
колодці.
а б в
Рисунок 3 – Обробка плечових накладок для виробів з рукавами реглан та суцільно кроєними рукавами
Обробка прокладок спинки, пілочок. Ці прокладки як правило слугують для усунення окремих недоліків фігури: виступаючих лопаток, різної висоти точок грудей або впалої груді, різної ширини стегон тощо. Величина і форма накладок залежать від індивідуальних особливостей накладок.
Накладки спинки (папоротники) виготовляють з вати або з ватину. При виготовлені накладок з вати між двома шарами марлі, викроєної по формі пройми спинки, настилають вату необхідної товщини і зводячи її до країв внівець. Ватин при виготовленні накладок викроюють в один або декілька шарів з марлею або без неї. Накладки вистьобують на зшивній машині прокольними строчками або вручну (для виробів з тонких тканин). Відстань між строчками 1,5-2,0 см (рис. 4а)
а б в
Рисунок 4 – Обробка накладок пілочок і спинки
Накладки горловини. Викроюють по формі горловини спинки: ширина 8-12 см; товщина 0,5-1,01 см (до овального зрізу зводять внівець). Обробляються так само як і задні плечові накладки (накладки спинки, рис. 4б).
Накладки для ділянки грудей (рис. 4в). Викроюють по формі еліпса: товщина накладок залежить від фігури замовника: товщина накладок залежить від фігури замовника. Може складатися з декількох (або одного) шарів утеплюю чого матеріалу зі зменшенням товщини країв. Виготовлять по принципу виготовлення задньої плечової накладки. Розміри накладки 16-18 см – по більшій довжині еліпсу і 10-12 – по менший довжині еліпсу.
Підкроювання підокатників з ватину. Підокатники сприяють плавному переходу від плечової ділянки до вшивного рукаву. Наявність і товщина підокатників залежить від форми плеча і окату рукаву. Виготовляють також саме як ізадні плечові накладки. Викроюють підокатники по верхній частині від переднього перекату до ліктьового шву.
Обробка утеплюючої прокладки з ватину, ватиліну, інших сучасних матеріалів, прокладки вистьобаної разом з підкладкою. Утеплююча прокладка в основному застосовується для зимових виробів і виготовляється з ватина, вати, хутра, синтипона тощо. Прокладка зхутра в виробах одночасно може бути і підкладкою.
Обробка утеплюючої прокладки з ватину. В залежності від кліматичної зони і бажання замовника ватин настилають в один або два шари, але другий шар ватину в пілочках і спинці передбачають до лінії стегон, а у верхніх половинках рукавів – на 6-12 см коротше основної деталі. Надставки до деталей пришивають на машині накладним швом.
Ватин зі сторони, що торкається основної тканини верху, накривають марлею. Вистьобування виконують на зшивній машині починаючи від середини деталі з максимально рідкою строчкою; відстань між поздовжніми строчками 12 см. При хорошій якості ватину, що виключає проникнення волокон на лицьову сторону верху або підкладки, припускається обробка без марлі. При цьому з’єднують шари ватину на зшивній машині посередині спинки, а також прокладають безперервну строчку паралельно зрізам додаткового шару, крім нижнього, на відстані 3-5 см. На утеплюючий прокладці намічають місця розташування виточок і вирізають їх. Потім виточки, бічні або середні (в прокладці, що викроєна по уніфікованим лекалам) зрізи прокладки зшивають накладним швом в виробах з відлітною прокладкою. Виточки і шви розпрасовують з одночасним припрасування всієї прокладки.
Обробку утеплюючої прокладки з вати в сучасний час не виготовляють.
Утеплююча прокладка з синтепону, як правило, виготовляється з вистьобування з підкладкою на спеціалізованих підприємствах з використанням спеціального обладнання. Розкроюється прокладка разом з підкладкою.