Робота лікувального-дослідницького центру:

Лікувальні властивості:

В народній медицині бузина має широке і різнобічне застосування, причому використовується все: корінь, листя, квіти, ягоди, а інколи і кора рослини.

Квіти бузини мають потогінні, жарознижувальні, сечогінні, відхаркувальні, протизапальні та заспокійливі властивості. Настій квіток вживають при простудних захворюваннях, сухому кашлі, хворобах нирок, ревматизмі. Водний настій з них застосовують для полоскання при ангіні, бронхіті, грипі, захворюваннях порожнини рота.

Ягоди і коріння бузини чорної рекомендують застосовувати як укріпляючий засіб при дизентерії, діабеті.

Виготовлення ліків:

А з нами на зв’язку знову лікар Айболить. Він дякує нам за зібрану інформацію для дитячого журналу «Пізнайко» про цілющу бузину. Тепер про ягоду довголіття знатимуть всі діти.

Айболить пропонує нам рецепт вітамінного напою, аби покращити наш імунітет і захистити від хвороб.

Для цього візьмемо (з розрахунку на одну дитину) в запарник 1 чайну ложку сухих квітів бузини, заллємо окропом. Дамо настоїться, розіллємо по чашках, додамо за смаком меду. Щоб напій мав красивий фіолетово-червоний колір можна до запарника додати столову ложку сухих ягід бузини. Вітамінний напій готовий.

Запрошуємо до столу «Рецепти здоров’я»:

«Желе з бузини»

70 г ягід бузини, 60 г цукру, 12 г желатину, 320 г води.

Ягоди бузини промити, залити холодною водою і варити 5-7 хв., протерти ягоди разом з відваром, додати цукор і настояний желатин, довести до кипіння, розлити по формочкам і охолодити. Смачного!

Лабораторна робота №8

Т ема : «Шипшина»

Мета: продовжувати знайомити дітей із цілющими властивостями куща шипшини (квіти, плоди). Вчити виготовляти ліки, практично використовувати здобуті знання; сприяти розвиткові пізнавальних процесів. Розвивати словниковий запас.

Виховувати любов до природи.

Матеріал: картинки з зображенням куща шипшини в період цвітіння та дозрівання ягід, статті з журналів та газет «Сад і город», «Огородник», «Зелена планета».

Обладнання: плоди шипшини, кип’ячена вода,термос, мед, лабораторний посуд.

Хід роботи:

Т елеміст з лікарем Айболить

Малята, я хочу розповісти вам цікаву історію яку мені переповіла моя подружка стара мудра Сова. Ось послухайте:

…Якось розгнівалася Троянда на Шипшину, звинуватила її в тому, що вона їй сонце затуляє, що тінь від неї попадає на Троянду.

• Знаєш що, сестро! Ходімо до матінки Покрови.

Розповімо їй нашу біду і попросимо щоб вона нас розсадила. Богиня наша добра. Вона нам допоможе. Мені соромно за себе: адже я вам своїм ростом до лиха спричинилася…

І став рід розових перед зелені очі богині рослинності Покрови. І мовила невеличка блідо-рожева троянда:

• Паніматко наша! Ми прийшли не скаржитися тобі на нашу сестру

Шипшину, а просити тебе - або нас пересади від неї, або її від нас: сонце нам затуляє своїм зростом. Поглянь на мене, яка я немічна.

І замовкла, безсило звісивши додолу свою голівку-квітку, єдину на все куценьке стебло.

• Так, паніматко. Бачиш, я вже й не витка, а ріденькою стала. Сил, щоб

витися, не вистачає. Тепла немає, - хитнула тоненькою головою жовта голівка виткої троянди.

• Ти, богине, створила мене не дуже вибагливою, але мій квіт змізернів

без сонця. Ти наша мати, паніматко, а сонце – наш батько. Дітям без батьківського тепла також важко жити, - мовила блакитна троянда.

• І я такої ж думки, - шелеснула червона квітка.

Але Покрова не поспішала. Вона пригладила свої зелені ялинові коси,

поправила на собі вербовий одяг, уважно подивилася на Шипшину й мовила:

• Послухаймо, діти, й Шипшину!

• Горе, матінко, їхніми устами мовить. Добре мені з ними, з моїми

сестрами. Я все гадала, що своїм дужим тілом холодний північний вітер до них не пускаю і зовсім забула, що і сонце також затуляю. Відсади мене від них. Коли сонця вдосталь нап’ються, то дужими стануть. А я віддалік собі стану й любитиму їх у розмаю, бо вроди своєї не маю.

• Гарно говориш, дочко, розумно й без зла. Покрию тобою місця біля

доріг, в яру над струмочками, на узліссі, посаджу по дві чи по три рядочком. Хто у мої володіння не йтиме, то тебе зустріне. Вроди, кажеш, своєї не маєш…

І Покрова знову замислилась…

Стало тихо-тихо: все, що росло навкруг, хотіло почути, якою красою наділить богиня добру й розумну Шипшину.

• Ось яку красу віддам тобі, доню, - весело мовила Покрова. - Прикрашу

твоє колюче тіло червоними ягодами. Ти будеш не тільки красивою, а й корисною. Будеш завжди щедрою і доброю до людей. А колючки хай будуть з тобою. Краса не повинна бути м’якою: її люди замажуть доторками, обірвуть спочатку квіти, а потім і обламають гілки. А з колючками ти житимеш і прикрашатимеш землю вічно.

Поклонилися квіти Покрові. Троянди повернулася на старе місце, а Шипшина - на узлісся, в яри, чагарники в придорожні рови. І нині її можна побачити скрізь в Україні.

Айболить: - Мені дуже сподобалася ця дивовижна історія про шипшину. А вам? Я хочу більше дізнатися про цю лікарську рослину. Тож допоможіть, будь ласка, мені зібрати цікаву та корисну інформацію про колючу лікарку – шипшину для моєї «Зеленої аптеки».

Для початку знайдіть відповіді на слідуючі запитання:

• Шипшина – трава, дерево чи кущ?

• Для яких квітів шипшина старша сестра?

• Що у шипшини цілюще? Чим корисна?

• Про які народні способи лікування шипшиною вам розповіли батьки?