Робота лікувального-дослідницького центру

Лікувальні властивості:

Кульбаба - це криниця всіляких лікувальних речовин. Суцвіття і листя містить вітаміни А, С, і В2, залізо, кальцій і фосфор; коріння - жирне масло і навіть каучук.

З лікувальною метою використовують коріння з листям весняного осіннього зборів.

Проводячи наукові дослідження, вчені встановили, що гіркі речовини рослини збуджують апетит і покращують діяльність кишківника, є жовчогінним, глистогінним , сечогінним та м’яким проносним засобом. Корінь і траву кульбаби стали використовувати при захворюваннях печінки, жовчного міхура, жовчнокам’яної хвороби, гастритах тощо.

Крім коріння і листя в народній медицині знайшло широке використання і молочко (сік кульбаби) при видаленні мозолів, як косметичний засіб для виведення веснянок, плям, вугрів.

До нас знову телефонує Айболить. Він пропонує виготовити нам корисний салат з вітамінної кульбаба. Адже з приходом весни майже всі люди і діти хворіють на авітаміноз – брак вітамінів в організмі. І щоб покращити свій імунітет в нагоді стане цей салат.

Виготовлення ліків:

Візьмемо листя молодої кульбаби обдамо її окропом, аби видалити гіркоту. Покришимо листя , додамо дрібно посічені варені яйця, зелену цибулю заправимо сметаною і посолимо за смаком. На здоров’я!

Домашнє завдання: «Рецепти здоров’я» приготувати кульбабовий мед.

Лабораторна робота №14 т ема : «Барвінок»

Мета: познайомити дітей з лікарською травою - барвінком. Дати уяву про лікарські властивості та способом отримання ліків із барвінку. Розвивати словниковий запас, увагу. Удосконалювати трудові навички. Виховувати інтерес до природи.

Матеріал: статті про барвінок з газети «Зелена планета», демонстраційний матеріал «Трав’янисті лікарські рослини», «Дошкільникам про природу», гербарій.

Обладнання: листя з квітами барвінку, термос, лабораторний посуд, ложечка, серветка, бинт.

Хід роботи: Телеміст з лікарем Айболить:

З приходом весни у моїх пацієнтів побільшало турбот. А особливо у матусь: то зайчата лапки поранять, то у вовченят зуби, а у лисенят животи болять, то ведмежата весняних корінців переїдять. І так цілий день. Мудра тітонька Сова, порадила мені виготовити універсальні ліки , від усіх цих хвороб з нової рослини по її загадці-рецепту. А я про цю рослину майже нічого не знаю.

Р ецепт-загадка:

Цвіте синьо, лист зелений квітник прикрашає,

Хоч мороз усе побив – його не займає. (Барвінок)

Мої маленькі колеги, допоможіть, будь ласка, мені зібрати цікаву та корисну інформацію про вічнозелену рослину – барвінок. Для початку знайдіть відповіді на слідуючі запитання:

• Барвінок – це трава чи кущ?

• Які барвінок має лікувальні властивості?

• Що означає назва рослини, звідкіль вона до нас потрапила?

• Що в народі знають про барвінок?

Робота інформаційно-дослідницького центру

Історична довідка:

Барвінок як лікарська рослина відома з давніх-давен. Про використання його з лікувальною метою згадували ще древні автори. В середні віки рахувалось, що рослина наділена чудодійною силою, вона виступала в якості оберегу, оберігаючи від лихого. В українську мову назва рослини барвінок потрапила з Європи і означає воно «обв’язувати, обвивати».

Енциклопедична довідка:

Барвінок дрібний – вічнозелена невеликий кущ. Стебла лежачі, розгалужені, укорінюються у вузлах: квітучі пагони прямостоячі. Листки супротивні, еліптичні, на коротких черешках, блискучі, взимку не опадають. Квіти декоративні й досить великі, блакитно-сині, одинарні. Віночок з довгою вузької трубкою. П’ять тичинок. Плід дві циліндричні листівки. Цвіте у травні. Росте у лісах, на узліссі, на схилах балок.

З народних джерел:

Барвінок супроводжує людину від колиски до могили. Барвінок – символ безсмертя, пам’яті. В різних місцевостях є свої народні назви цієї рослини: барвін, барвін-зілля, барвінець, могильник. Вічнозелена трав'яниста рослина, листя якої зберігає зелений колір навіть під снігом. Живучість і витривалість барвінку, краса його цвіту оспівані в багатьох народних піснях. В українському фольклорі це символ молодості, кохання та шлюбу. У перекладі слово «барвінок» - означає перемагати. Тому ця квітка - символ хлопця. Це завжди вродливий, статний парубок.

Вінком, сплетеним із барвінку, прикрашали голову молодої на весіллі. На Бойківщині збирання барвінку для весільного вінка супроводжувалося ритуальними піснями і спеціальними обрядами, які мали забезпечити молодим щасливе подружнє життя. Разом з ягодами калини, колосками жита, васильками, барвінком прикрашали весільне дерево - гільце, використовували в інших весільних ритуалах.

У відварі з барвінку купали немовлят, щоб росли здоровими і щасливими, ним заквітчували коси дівчат. Він ріс біля криниці, щоб вода була чиста й цілюща.

Легенди

Легенда «Хрещатий барвінок»

Жили колись чоловік із жінкою, і був у них син-одинак на ім’я Бар. От виріс він і став дуже гарним парубком. Покохав він дівчину на ім’я Вінка. А Бара покохала ще одна дівчина, у якої мати була відьма. Хотіла вона причарувати хлопця, та ніякі чари не допомагали їй. Бар та Віка мали одружитися. І ось у день весілля ішли вони до церкви, щоб узяти шлюб. Раптом з’явилася зла відьма, окропила їх якимось відваром зілля, і виголосила прокляття. За мить на місці, де стояли молодята, нікого не було. Впала Барова матінка на те місце і скропила землю слізьми. Сталося диво: зазеленіли дрібні листочки, уквітчані голубим цвітом. І назвали рослину Барвінком. З того часу тягнеться він до людських осель, до батьківських могил. А дівчата вплітають його у свій весільний вінок.

Легенда про барвінок

Ріс собі невеличкий кущик. Щоранку будили його промінці сонця, він солодко потягався, вмивався і відкривав свої блакитні очі. І все було добре, тільки ніхто на нього не звертав уваги, і він часто плакав.

Одного разу побачила його чарівниця-фея. Вона почула, як він схлипував, томі підійшла і запитала:

• Хто це плаче?

• Це я, - відповів тонесенький голосок.

Фея підійшла і побачила невеличкий кущик з блакитними зірчастими

оченятами.

• Чому ж ти плачеш? Хто образив тебе?

• В мене зовсім немає друзів, на мене ніхто не звертає уваги, адже в мене

немає запаху.

Фея була доброю. Вона заспокоїла його і сказала:

• Не плач, любий , запаху дати тобі не можу, але ти будеш квітнути

довше за всі інші квіти, будеш квітнути і тоді, коли друзі твої будуть довго спати.

Коли чарівниця хотіла вже йти, кущик напружив свої листочки і тихенько попросив:

• Добра фея, будь ласка, дай мені ім’я, адже я без імені…

• Добре, любий, - посміхнулася фея. – Тебе будуть звати Барвінком –

«перемагаю». Це за те, що ти бажаєш вистояти.

Прислів'я та приказки:

• Витись мов барвінок.

Прикметі вір, але перевір:

• Барвінок, звільнившись від снігу, одразу рясно зацвів – влітку буде багато трави.

• Зацвів барвінок – настала весна.

Скоромовка:

• У садочку барвінок, на барвінку втінок,

Зберемо втінок, вирвімо барвінок.

Загадки:

• Лист зелений і міцний,

Сніг для нього не страшний,

А коли весну стрічає,

Сині очі розкриває.

Поетична скарбничка:

Н. Кир’ян «Барвінок»

В моєї бабусі під самим вікном,

Барвінок всю зиму дрімав тихим сном.

Вітри хугували, метелиця била,

А лист кучерявий тримався щосили.

Краплини з-під стріхи умили барвінка,

І в небо звела сині очі рослинка.

В. Паронова «Барвінок»

Зелене листя, зелений килим

Зима сховала під білий килим.

За ним дивилася, доглядала,

Весні красуні подарувала.

Весна з любов’ю прийняла килим,

В струмках співучих його омила

І на галяві його прослала,

Барвінком синім позаквітчала.

М. Пономаренко «Барвінок»

У блакитнім капелюсі,

Де сухенький видолинок,

В зелень-листі аж по вуха

Усміхається барвінок.

В. Василашко «Барвінок»

Барвінок стелиться низенько,

Не клякне в приземку стебло.

Чи не тому в барвінку, ненько,

І взимку листя зелененьке,

Що від землі бере тепло?

Коломийка

Рости, рости, барвіночку,

Весною і влітку,

Щоб раділи, веселились маленькії дітки.

Ой, дана-дана-дана, маленькії дітки.

Сплетем собі з барвіночку

Гарненький віночок,

Заспіваєм, затанцюєм веселий таночок.

Ой, дана-дана-дана, веселий таночок.