висота обвалування ємності (піддону);

реальні метеорологічні умови: температура повітря (ºC), швидкість вітру (м/сек), направленість вітру у приземному шарі, СВСП (інверсія, конвекція, ізотермія);

середня щільність населення для даної місцевості;

площа зони можливого зараження приймається згідно з розрахунками;

прогнозування здійснюється на термін не більше ніж 4 години, після чого розрахунки уточнюються.

3. Прийняті допущення

Для прогнозування за даною методикою розлив “вільно” приймається, якщо вилита АХНР розливається на підстильній поверхні при висоті шару не вище 0,05 м. Розлив “у піддон” приймається, якщо вилита АХНР розливається по поверхні, яка має обвалування, при цьому висота шару (h) розлитої АХНР має бути рівною:

а) при розливах із ємностей, що мають самостійний піддон (обвалування):

h = H ­ 0,2 , де:

Н – висота піддону (обвалування), м;

б) при розливах із ємностей, розташованих групою, що мають загальний піддон (обвалування):

h = Q_o : F · d , де:

Q_o - кількість викинутої (вилитої) при аварії речовини;

F - реальна площа розливу в піддон (обвалування), м²;

d - щільність АХНР, т/м³.

4. Прогнозування глибини зони зараження ахнр

4.1. Визначення кількісних характеристик викиду ахнр для розрахунків масштабів зараження визначається за їх еквівалентними значеннями.

а) Визначення еквівалентної кількості Q_е1 (т) речовини в первинній хмарі

Еквівалентна кількість Q_е1 (т) речовини в первинній хмарі визначається за фор-мулою:

Q_е1 = К₁ ·К₃ ·К₅·К₇·Q_О (1) , де:

К₁ – коефіцієнт, що залежить від умов зберігання АХНР (табл.16; для стиснутих газів К₁= 1);

К₃ – коефіцієнт, що дорівнює відношенню порогу токсодози хлору до порогу токсодози іншого АХНР (табл.16);

К₅ – коефіцієнт, що враховує ступінь вертикальної стійкості атмосфери; для інверсії приймається рівним 1, для ізотермії 0,23, для конвекції 0,08;

К₇ - коефіцієнт, що враховує вплив температури повітря (табл.16; для стиснених газів К₇=1);

Q_о – кількість викинутої (розлитої) при аварії речовини, т. При аваріях на схо-вищах стиснутого газу Q_о розраховується за формулою:

Q_о = d · V_х (2), де:

d – щільність АХНР, т/м³ (табл.2.3); V_х – об’єм сховища, м³.

При аваріях на газопроводі Q_о розраховується за формулою:

Q_о = n · d · V_г / 100 (3), де: