- •(Властивості, методика прогнозування і захист від ахнр) нвф “приватінформ” київ-2003
- •0832, Київська область,
- •Розділ 1. Характеристики аварійно хімічно небезпечних речовин та характер можливих хімічних надзвичайних ситуацій
- •1. Основні поняття
- •Перелік і гранично допустимі концентрації у повітрі найбільш розповсюдженні аварійно хімічно небезпечні речовини (ахнр)
- •2. Визначення аварійно хімічно небезпечних речовин
- •Характеристика ахнр за ступенями токсичності
- •Клас небезпеки ахнр за ступенем дії на організм людини
- •4. Характеристика фізико-хімічних властивостей аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр)
- •Характеристика стану ахнр в повітрі
- •3. Класифікація хімічно небезпечних об’єктів
- •Фізичні властивості найбільш розповсюджених ахнр
- •Фізико-хімічні властивості найбільш розповсюджених ахнр
- •Примітки:
- •5. Токсичні властивості аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр)
- •Класифікація ахнр за ступенем дії на організм людини
- •Значення середніх порогів токсичних доз найбільш поширених ахнр
- •Класифікація основних ахнр за ступенем небезпеки
- •Загальний характер дії і признаки ураження найбільш розповсюджених ахнр
- •Основні характеристики основних ахнр
- •6. Перевезення ахнр залізничним і автомобільним транспортом
- •Основні характеристики залізничних цистерн, які використовуються для перевезення ахнр
- •7. Характер можливих хімічних надзвичайних ситуацій
- •Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць і об’єктів господарської діяльності за ступенем хімічної небезпеки
- •Примітки до таблиці 12:
- •Основні групи ахнр і речовини, які виникають при аваріях на хно
- •Розділ 11. Прогнозування масштабів і наслідків хімічних небезпечних ситуацій
- •Терміни і визначення
- •2. Сфера застосування методики
- •2.1. Довгострокове прогнозування.
- •2.2. Оперативне прогнозування.
- •3. Прийняті допущення
- •4. Прогнозування глибини зони зараження ахнр
- •4.1. Визначення кількісних характеристик викиду ахнр для розрахунків масштабів зараження визначається за їх еквівалентними значеннями.
- •4.2. Розрахунок глибини зони зараження при аварії на хімічно небезпечному об’єкті.
- •4.3. Розрахунок глибини зони зараження при руйнуванню хімічно небезпеч-ного об’єкту
- •4.4. Приклади визначення глибини зони зараження ахнр
- •5. Визначення площі зони зараження аварійно хімічно небезпечними речовинами (ахнр)
- •6. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту і тривалість дії ураження ахнр
- •6.1. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту.
- •6.2. Визначення тривалості дії ураження ахнр.
- •6.3. Приклади визначення глибини зони зараження ахнр
- •7. Порядок нанесення зон зараження ахнр на топографічні карти і схеми
- •Визначення ступені вертикальної стійкості атмосфери за даними прогнозу
- •Глибина (км) зони зараження аварійно хімічно небезпечними речовинами (ахнр)
- •Характеристики ахнр і допоміжні коефіцієнти для визначення глибини зони зараження
- •Значення коефіцієнту к4 в залежності від швидкості вітру
- •Швидкість (км/год) переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру
- •8. Особливості прогнозування показників небезпеки хімічного зараження
- •Орієнтовний процент уражених при відсутності засобів захисту при проходу первинної хмари ахнр
- •Доля глибини зони розповсюдження ахнр, в межах якої будуть спостерігатися ураження незахищеного населення визначеної ступені важкості
- •Орієнтовний час випарювання аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр) з поверхні розливу при швидкості приземного вітру 1 м/сек (годин, діб, місяців)
- •Орієнтовний час підходу хмари ахнр до об’єкту для місцевості без лісів з урахуванням вертикальної стійкості атмосфери (хвилини, години)
- •Орієнтовний час підходу хмари ахнр до об’єкту для лісистої місцевості з урахуванням вертикальної стійкості атмосфери (хвилини, години)
- •Перелік небезпечних речовин та їх порогу кількості
- •Рекомендовані орієнтовні відстані віддалення виробництв та об’єктів зі ахнр (які пов’язані зі значними небезпеками) від житлових масивів
- •1. Організація захисту населення і сил цивільної оборони
- •2. Організація оповіщення про хімічні надзвичайні ситуації
- •3. Тимчасова евакуація і укриття населення і сил цо, обмеження
- •4. Медична допомога потерпілим при хімічних небезпечних ситуаціях
- •5. Підготовка сил і засобів для ліквідації наслідків
- •6. Підготовка особового складу сил цо і населення до захисту
- •1. Організація ліквідації наслідків хімічних
- •2. Хімічна розвідка і хімічний контроль при ліквідації наслідків
- •3. Способи і засоби ліквідації наслідків хімічних
- •4. Особливості проведення робіт з ліквідації хімічно
- •Розділ у. Засоби індивідуального і колективного захисту сил цо і населення від ахнр
- •1. Засоби індивідуального захисту
- •1.1. Засоби захисту органів дихання
- •Призначення коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
- •Призначення патронів респіраторів
- •Характеристика респіраторів
- •Характеристика саморятівників
- •Основні характеристики респіраторів
- •Ізолюючі засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Основні характеристики саморятівників
- •Основні характеристики ізолюючих респіраторів
- •Основні характеристики дихальних апаратів
- •1.2. Індивідуальні засоби захисту шкіри
- •1.3. Деякі особливості використання засобів індивідуального захисту від ахнр
- •Час захисної дії коробок великих розмірів промислових протигазів за контрольними шкідливими речовинами
- •Час захисної дії коробок малих розмірів промислових протигазів за контрольними шкідливими речовинами
- •Час захисної дії протигазових і універсальних респіраторів за контрольними шкідливими речовинами
- •Орієнтовний час захисної дії по шкідливим речовинам коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
- •Гранично допустимі терміни роботи в зіз, годин (при позитивній температурі навколишнього повітря, відносній
- •Загального перегріву організму людини)
- •Примітка:
- •Гранично допустимі терміни роботи в зіз при позитивній температурі навколишнього повітря під безпосередньою дією промінів сонця при відсутності вітру і опадів, г (годин)
- •Гранично допустимі терміни роботи на суші при використанні ізолюючих дихальних апаратів, хв.
- •Примітка:
- •Поправні коефіцієнти гранично допустимого часу роботи в засобах індивідуального захисту для осіб різного віку
- •Вимоги до вибору і порядку використання зіз:
- •1.4. Медичні індивідуальні засоби
- •2. Колективні засоби захисту від ахнр
- •Об’ємно-планувальне рішення вбудованого сховища
- •Експлікація:
- •Об’ємно-планувальне рішення окремо розташованого сховища (варіант)
- •Експлікація:
- •Норми подачі повітря в сховище
- •Гранично допустимі параметри повітря в сховищах
- •Розрахункові значення тепло-, волого- і газовиділення одною людиною в сховищі (стан покою)
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Характеристика масляного фільтра типа “рекк”
- •Основні характеристики регенеративної установки ру 150 / 6
- •Основні характеристики устроїв проти вибухів
- •Додаток № 1
- •(Фамілія, ініціали, підпис)
- •На виконання робіт в зоні зараження
- •Додаток № 2
- •Захисний костюм – куртка і брюки із необхідної тканини:
- •Скорочення:
- •Аварійна картка № ___ перелік небезпечних вантажів
- •Основні властивості і види небезпеки
- •Заходи першої допомоги
- •Алфавітний показчик небезпечних вантажів Додаток № 3
- •Хімічно небезпечного об’єкту господарської діяльності
- •1. Характеристика хімічно небезпечного об’єкту господарської діяльності і його технологічних процесів:
- •2. Характеристика систем безпеки, які необхідно забезпечити, і умов, при яких можливе виникнення аварій (катастроф):
- •4. Характеристика вимог з техніки безпеки при роботі зі ахнр:
- •Примітки:
- •Примітки:
Розділ
IV.
ЛІКВІДАЦІЯ НАСЛІДКІВ ХІМІЧНИХ НЕБЕЗПЕЧНИХ
НАДЗВИЧАЙНИХ
СИТУАЦІЙ
небезпечних
надзвичайних ситуацій
Організація
ліквідації хімічних небезпечних аварій
(катастроф) залежить від масштабів і
їх наслідків. Масштаб аварії визначається
кількістю СДОР, які вики-нуті в атмосферу
(на місцевість), і його розподілом за
простором і часом, а також щільністю
населення і наявністю особового складу
сил ЦО, для яких створюється загроза
ураження. Сукупність масштабів аварії,
результатів дії хімічного заражен-ня
на сили ЦО і населення, об’єкти
господарської діяльності і навколишнє
при-родне
середовище
створюють
наслідки хімічних небезпечних
надзвичайних
ситуацій.
Хімічні
небезпечні надзвичайні ситуації,
виходячи із протяжності меж розпов-сюдження
сильнодіючих отруйних речовин і їх
наслідків та матеріальних ресур-сів,
що необхідні для їх ліквідації прийнято
розділяти на НС: загальнодержавного,
реґіонального, місцевого та об’єктового
рівня.
Ліквідація
наслідків надзвичайної ситуації
об’єктового рівня здійснюється си-лами
і засобами об’єктів господарської
діяльності, на яких виникла аварія
(ката-строфа). Для цього на об’єктах
великої потужності з виробництва або
вико-ристання АХНР створюються спеціальні
штатні газорятувальні загони (команди)
і невоєнізовані формування (загони,
команди, групи).
Газорятувальний
загін (команда), як правило, складається
з трьох взводів: опе-ративного, що несе
постійне чотирьох змінне чергування
і призначеного для лік-відації аварій
і рятування людей; забезпечення безпеки,
що займається перевір-кою дотримання
вимог безпеки на робочих місцях, в цехах
(дільницях) і надання допомоги у
виконанні цих завдань на об’єкті;
технічного, завданням якого є забезпечення
цехів (дільниць) підприємства засобами
захисту і їх перевірка.
В
кожному цеху (дільниці) об’єкта, який
пов’язаний з виробництвом або
вико-ристанням АХНР, повинні створюватися
нештатні аварійні команди (групи).
Керівництво
ліквідацією наслідків локальної
хімічної аварії на підприємстві здійснює
штаб проведення аварійних робіт на
чолі з головним інженером об’єкту
господарської діяльності.
До
ліквідації наслідків місцевої хімічної
аварії крім сил і засобів суб’єкта
господарської діяльності можуть
залучатися військові частини і
невоєнізовані формування цивільної
оборони області (району, міста обласного
підпорядку-вання). Керівництво ліквідацією
місцевої хімічної аварії здійснює штаб
прове-дення аварійних робіт або районна
(міська) постійна комісія з питань
техногенної і екологічної безпеки.
До
ліквідації наслідків загальної хімічної
аварії крім сил і засобів суб’єкту
господарської діяльності (району, міста
обласного підпорядкування, області)
залучаються у разі необхідності сили
МНС України, інших міністерств і
відомств.
Керівництво
роботами з ліквідації наслідків
загальної хімічної аварії здійснює в
залежності від масштабів обласна,
районна, міська постійна комісія з
питань техногенної та екологічної
безпеки, а у особливо важких випадках
Урядова комісія.
Постійні
комісії з техногенної та екологічної
безпеки (районні, міські, обласні,
республіканська) призначені для
керівництва роботою з профілактики
надзвичай-1. Організація ліквідації наслідків хімічних
них
ситуацій на відповідній території та
організації робіт з локалізації і
ліквідації їх наслідків. Вони очолюються,
як правило, першими заступниками
керівників відповідних територіальних
органів управління. До складу комісій
входять зас-тупники голів територіальних
державних адміністрацій, начальники
управлінь, відділів і служб територіаль-них
органів управління.
Для
оперативного керівництва ліквідацією
наслідків хімічних аварій та органі-зації
взаємодії військ і сил цивільної оборони
та сил міністерств і відомств та
організації надання допомоги потерпілому
населенню створюється оперативна група
МНС України на чолі з одним із заступників
державного секретаря МНС України.
У
випадку хімічної небезпечної ситуації
на транспорті при перевезенні АХНР
організація її ліквідації залежить
від масштабів аварії (катастрофи) і її
наслідків. Ліквідацією аварій і їх
наслідків, що пов’язані з порушенням
герметичності засувних устроїв цистерн
і крапельним витіканням сильнодіючих
отруйних речо-вин, здійснюється
спеціалістами, що супроводжують
транспорт з АХНР.
При
більш великих хімічних аваріях, що
пов’язані з порушенням герметичності
цистерн і значним викидом (виливом)
АХНР, ліквідація аварії і її наслідків
органі-зується управлінням залізної
дороги з участю місцевих державних
адміністрацій. Якщо аварія виникла при
перевезенні сильнодіючих отруйних
речовин автомо-більним транспортом,
то ліквідація здійснюється місцевими
органами виконавчої влади (району або
міста обласного підпорядкування).
До
ліквідації наслідків хімічних аварій
на транспорті можуть також залучатися
спеціальні команди з об’єктів-вантажовідправників,
військові частини і форму-вання ЦО, а
при необхідності сили інших міністерств
і відомств.
Керівництво
військовими частинами і силами ЦО, що
залучаються до ліквідації транспортних
хімічних аварій з виливом (викидом)
АХНР здійснюється терито-ріальними
органами
або оперативною групою МНС
Украї ни.
Ліквідація
наслідків хімічних небезпечних
надзвичайних ситуацій включає комплекс
заходів, який проводиться в короткі
терміни з метою надання допомоги
потерпілому населенню і силам ЦО в
районі аварії (катастрофи), недопущення
подальших втрат, а також відновлення
життєдіяльності населених пунктів та
функціонування суб’єктів господарювання.
Комплекс
заходів з ліквідації наслідків хімічної
небезпечної надзвичайної ситуації
включає:
прогнозування
можливих наслідків хімічних небезпечних
аварій;
виявлення
і оцінка наслідків хімічних небезпечних
аварій (катастроф);
здійснення
рятувальних і інших невідкладних
аварійних відновлювальних робіт;
ліквідацію
хімічного зараження;
проведення
спеціального оброблення техніки і
санітарного
оброблення
людей;
надання
медичної допомоги потерпілим; відновлення
життєдіяльності населе-них пунктів та
функціонування об’єктів господарської
діяльності. Прогнозування можливих
наслідків хімічних небезпечних аварій
(катастроф) здійснюється розра-хунковими
аналітичними станціями, групами або
окремими спеціалістами. Отри-мані дані
використовуються для прийняття
невідкладних заходів захисту особо-вого
складу сил, робітників, службовців
і
населення, організації виявлення
наслід-ків аварії (катастрофи), проведення
рятувальних та інших невідкладних
робіт.
Виявлення
наслідків аварії здійснюється проведенням
хімічної і інженерної розвідки. Склад
сил і засобів, що залучаються для
виконання задач розвідки, зале-жить
від характеру і її масштабів. Дані
розвідки збираються в штабі керівництва
ліквідації аварії (катастрофи) і на їх
основі здійснюється оцінка наслідків
хімічної надзвичайної ситуації та
розробляється план їх ліквідації.
Рятувальні
та інші невідкладні аварійні відновлювальні
роботи проводяться з метою спасіння
життя людей і надання допомоги потерпілим,
локалізації і усу-нення аварійних
пошкоджень, створення умов для наступного
проведення робіт з ліквідації наслідків
аварії (катастрофи).
Ліквідація
хімічного зараження проводиться шляхом
дегазації (нейтралізації) обладнання,
будинків, споруд і місцевості в районі
аварії, що заражені СДОР, і здійснюється
з метою пониження ступеню їх зараження
і виключення наступного ураження людей.
Спеціальне
оброблення техніки і санітарне оброблення
людей проводиться на виході із зон
зараження і здійснюється з метою
запобігання ураження людей сильнодіючими
отруйними речовинами. Ефективність
цих заходів залежить від своєчасного
і якісного їх проведення.
Медична
допомога потерпілим надається з метою
зменшення загрози їх здо-ров’ю,
послаблення дії на них аварійно хімічно
небезпечних речовин.
Здійснення
комплексу заходів з ліквідації наслідків
хімічних небезпечних надзвичайних
ситуацій потребує чіткої організації
і впевненого керівництва за їх
проведенням.
При
хімічній небезпечній надзвичайній
ситуації керівник робіт з ліквідації
її наслідків зобов’язаний:
оцінити
хімічну обстановку, визначити межі зон
зараження, прийняти заходи щодо її
позначення і оточення;
виявити
людей, що підверглися дії факторів
ураження АХНР ;
розробити
план ліквідації наслідків хімічної
аварії, в якому в залежності від масштабів
і характеру хімічного зараження
викласти: коротку характеристику
наслідків аварії і висновки із оцінки
хімічної обстановки; задачі силам ЦО,
що залучаються до робіт з ліквідації
наслідків аварії; черговість
робіт
і терміни їх виконання; способи дегазації
(нейтралізації) АХНР; організацію
контролю за пов-нотою дегазації
(нейтралізації) місцевості, техніки,
будинків, споруд і транспорту; організацію
медичного забезпечення; вимоги заходів
безпеки; організацію управ-ління і
порядок подання доповідей про виконання
ходу робіт.
Як
правило, робота починається з
рекогносцировки району аварії
(катастро-фи), в ході якої визначається:
масштаб
аварії і загальний порядок її ліквідації;
можливі
масштаби розповсюдження рідкої і
парової фаз викиду (виливу) АХНР;
протипожежний
стан району наступних робіт;
об’єм
робіт з евакуації (відселення) населення
(сільськогосподарських
тварин);
необхідна
кількість сил і засобів для проведення
робіт;
місця
зосередження сил і засобів для ліквідації
наслідків аварії;
задачі
з розчищення шляхів підходу і під’їзду
до місця аварії;
метеорологічні
умови і місця організації баз засобів
матеріального
забезпечен-ня, пунктів управління,
видачі засобів індивідуального захисту,
харчування і т.д.
