- •(Властивості, методика прогнозування і захист від ахнр) нвф “приватінформ” київ-2003
- •0832, Київська область,
- •Розділ 1. Характеристики аварійно хімічно небезпечних речовин та характер можливих хімічних надзвичайних ситуацій
- •1. Основні поняття
- •Перелік і гранично допустимі концентрації у повітрі найбільш розповсюдженні аварійно хімічно небезпечні речовини (ахнр)
- •2. Визначення аварійно хімічно небезпечних речовин
- •Характеристика ахнр за ступенями токсичності
- •Клас небезпеки ахнр за ступенем дії на організм людини
- •4. Характеристика фізико-хімічних властивостей аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр)
- •Характеристика стану ахнр в повітрі
- •3. Класифікація хімічно небезпечних об’єктів
- •Фізичні властивості найбільш розповсюджених ахнр
- •Фізико-хімічні властивості найбільш розповсюджених ахнр
- •Примітки:
- •5. Токсичні властивості аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр)
- •Класифікація ахнр за ступенем дії на організм людини
- •Значення середніх порогів токсичних доз найбільш поширених ахнр
- •Класифікація основних ахнр за ступенем небезпеки
- •Загальний характер дії і признаки ураження найбільш розповсюджених ахнр
- •Основні характеристики основних ахнр
- •6. Перевезення ахнр залізничним і автомобільним транспортом
- •Основні характеристики залізничних цистерн, які використовуються для перевезення ахнр
- •7. Характер можливих хімічних надзвичайних ситуацій
- •Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць і об’єктів господарської діяльності за ступенем хімічної небезпеки
- •Примітки до таблиці 12:
- •Основні групи ахнр і речовини, які виникають при аваріях на хно
- •Розділ 11. Прогнозування масштабів і наслідків хімічних небезпечних ситуацій
- •Терміни і визначення
- •2. Сфера застосування методики
- •2.1. Довгострокове прогнозування.
- •2.2. Оперативне прогнозування.
- •3. Прийняті допущення
- •4. Прогнозування глибини зони зараження ахнр
- •4.1. Визначення кількісних характеристик викиду ахнр для розрахунків масштабів зараження визначається за їх еквівалентними значеннями.
- •4.2. Розрахунок глибини зони зараження при аварії на хімічно небезпечному об’єкті.
- •4.3. Розрахунок глибини зони зараження при руйнуванню хімічно небезпеч-ного об’єкту
- •4.4. Приклади визначення глибини зони зараження ахнр
- •5. Визначення площі зони зараження аварійно хімічно небезпечними речовинами (ахнр)
- •6. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту і тривалість дії ураження ахнр
- •6.1. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту.
- •6.2. Визначення тривалості дії ураження ахнр.
- •6.3. Приклади визначення глибини зони зараження ахнр
- •7. Порядок нанесення зон зараження ахнр на топографічні карти і схеми
- •Визначення ступені вертикальної стійкості атмосфери за даними прогнозу
- •Глибина (км) зони зараження аварійно хімічно небезпечними речовинами (ахнр)
- •Характеристики ахнр і допоміжні коефіцієнти для визначення глибини зони зараження
- •Значення коефіцієнту к4 в залежності від швидкості вітру
- •Швидкість (км/год) переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру
- •8. Особливості прогнозування показників небезпеки хімічного зараження
- •Орієнтовний процент уражених при відсутності засобів захисту при проходу первинної хмари ахнр
- •Доля глибини зони розповсюдження ахнр, в межах якої будуть спостерігатися ураження незахищеного населення визначеної ступені важкості
- •Орієнтовний час випарювання аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр) з поверхні розливу при швидкості приземного вітру 1 м/сек (годин, діб, місяців)
- •Орієнтовний час підходу хмари ахнр до об’єкту для місцевості без лісів з урахуванням вертикальної стійкості атмосфери (хвилини, години)
- •Орієнтовний час підходу хмари ахнр до об’єкту для лісистої місцевості з урахуванням вертикальної стійкості атмосфери (хвилини, години)
- •Перелік небезпечних речовин та їх порогу кількості
- •Рекомендовані орієнтовні відстані віддалення виробництв та об’єктів зі ахнр (які пов’язані зі значними небезпеками) від житлових масивів
- •1. Організація захисту населення і сил цивільної оборони
- •2. Організація оповіщення про хімічні надзвичайні ситуації
- •3. Тимчасова евакуація і укриття населення і сил цо, обмеження
- •4. Медична допомога потерпілим при хімічних небезпечних ситуаціях
- •5. Підготовка сил і засобів для ліквідації наслідків
- •6. Підготовка особового складу сил цо і населення до захисту
- •1. Організація ліквідації наслідків хімічних
- •2. Хімічна розвідка і хімічний контроль при ліквідації наслідків
- •3. Способи і засоби ліквідації наслідків хімічних
- •4. Особливості проведення робіт з ліквідації хімічно
- •Розділ у. Засоби індивідуального і колективного захисту сил цо і населення від ахнр
- •1. Засоби індивідуального захисту
- •1.1. Засоби захисту органів дихання
- •Призначення коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
- •Призначення патронів респіраторів
- •Характеристика респіраторів
- •Характеристика саморятівників
- •Основні характеристики респіраторів
- •Ізолюючі засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Основні характеристики саморятівників
- •Основні характеристики ізолюючих респіраторів
- •Основні характеристики дихальних апаратів
- •1.2. Індивідуальні засоби захисту шкіри
- •1.3. Деякі особливості використання засобів індивідуального захисту від ахнр
- •Час захисної дії коробок великих розмірів промислових протигазів за контрольними шкідливими речовинами
- •Час захисної дії коробок малих розмірів промислових протигазів за контрольними шкідливими речовинами
- •Час захисної дії протигазових і універсальних респіраторів за контрольними шкідливими речовинами
- •Орієнтовний час захисної дії по шкідливим речовинам коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
- •Гранично допустимі терміни роботи в зіз, годин (при позитивній температурі навколишнього повітря, відносній
- •Загального перегріву організму людини)
- •Примітка:
- •Гранично допустимі терміни роботи в зіз при позитивній температурі навколишнього повітря під безпосередньою дією промінів сонця при відсутності вітру і опадів, г (годин)
- •Гранично допустимі терміни роботи на суші при використанні ізолюючих дихальних апаратів, хв.
- •Примітка:
- •Поправні коефіцієнти гранично допустимого часу роботи в засобах індивідуального захисту для осіб різного віку
- •Вимоги до вибору і порядку використання зіз:
- •1.4. Медичні індивідуальні засоби
- •2. Колективні засоби захисту від ахнр
- •Об’ємно-планувальне рішення вбудованого сховища
- •Експлікація:
- •Об’ємно-планувальне рішення окремо розташованого сховища (варіант)
- •Експлікація:
- •Норми подачі повітря в сховище
- •Гранично допустимі параметри повітря в сховищах
- •Розрахункові значення тепло-, волого- і газовиділення одною людиною в сховищі (стан покою)
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Характеристика масляного фільтра типа “рекк”
- •Основні характеристики регенеративної установки ру 150 / 6
- •Основні характеристики устроїв проти вибухів
- •Додаток № 1
- •(Фамілія, ініціали, підпис)
- •На виконання робіт в зоні зараження
- •Додаток № 2
- •Захисний костюм – куртка і брюки із необхідної тканини:
- •Скорочення:
- •Аварійна картка № ___ перелік небезпечних вантажів
- •Основні властивості і види небезпеки
- •Заходи першої допомоги
- •Алфавітний показчик небезпечних вантажів Додаток № 3
- •Хімічно небезпечного об’єкту господарської діяльності
- •1. Характеристика хімічно небезпечного об’єкту господарської діяльності і його технологічних процесів:
- •2. Характеристика систем безпеки, які необхідно забезпечити, і умов, при яких можливе виникнення аварій (катастроф):
- •4. Характеристика вимог з техніки безпеки при роботі зі ахнр:
- •Примітки:
- •Примітки:
Таблиця
25
№ пп.
Найменування
АХНР
Максимальна
місткість ємності, т
Безпечна
відстань, м
1.
Фосген
2
і більше
1000
2.
Хлор
10-100
1000
3.
Фтористий
водень
10
і більше Більше
100
1000 1500
4.
Сірчаний
ангідрид
15
і більше
1000
5.
Акрил
нітрилу
20
і більше
250
6.
Ціанистий
водень
20
і більше
1000
7.
Сірковуглець
20
і більше
250
8.
Нітрат
амонію (азот > 28%)
500
і більше
>
600
9.
Двоокис
сірки
20
і більше
1000
10.
Аміак
100
і більше
1000
11.
Бром
40
і більше
600
12.
Водень
2
і більше
500
13.
Окисел
етилену
5
– 25 Більше
25
100 500
14.
Оксид
пропілену
Без
тиску
5
- 25
500
Під
тиском
Більше
25
1000
15.
Метил
ізоціанат
1
1000
Рекомендовані орієнтовні відстані віддалення виробництв та об’єктів зі ахнр (які пов’язані зі значними небезпеками) від житлових масивів
Розділ
111. ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ І СИЛ ЦИВІЛЬНОЇ
ОБОРОНИ ВІД АВАРІЙНО ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИХ
РЕЧОВИН
від
аварійно хімічно небезпечних речовин
Особливістю
хімічних надзвичайних ситуацій є висока
швидкість формування і дія факторів
ураження, що викликає необхідність
прийняття цілого ряду опера-тивних і
попереджувальних заходів, які спрямовані
на захист населення і сил ЦО під час
ліквідації їх наслідків.
У
зв’язку з цим захист населення і сил
ЦО організується при можливості
завчасно, а у разі виникнення хімічної
надзвичайної ситуації проводиться в
мінімально можливі строки. Він
організується і проводиться управліннями
(відді-лами) з питань надзвичайних
ситуацій і цивільного захисту територій,
штабами сил ЦО і суб’єктів господарської
діяльності.
Захист
населення і сил ЦО від аварійно хімічно
небезпечних речовин
– це комплекс організаційних, оперативних,
попереджувальних і захисних заходів,
що здійснюються з метою виключення або
максимального послаблення дії ураження
АХНР населення і сил ЦО, збереження їх
боєздатності і працездатності.
Комплекс
заходів з захисту населення і сил
цивільної оборони від наслідків хімічної
надзвичайної ситуації включає:
організаційні
і оперативні заходи з організації,
планування і проведення заходів з
захисту населення і сил цивільної
оборони на підлеглій території;
інженерно-технічні
заходи щодо дотримання умов безпеки
при використанні, зберіганні і
транспортуванні АХНР;
підготовку
сил і засобів для ліквідації наслідків
хімічних надзвичайних ситуацій;
навчання
населення порядку і правилам поведінки
в умовах хімічних надзви-чайних ситуацій;
забезпечення
засобами індивідуального і колективного
захисту;
забезпечення
безпеки населення і використання
засобів індивідуального і колективного
захисту;
повсякденний
хімічний контроль;
проведення
попереджувальних і профілактичних
заходів на хімічних небезпеч-них
об’єктах;
прогнозування
можливих наслідків хімічної надзвичайної
ситуації;
попередження
(оповіщення) про безпосередню небезпеку
ураження АХНР; тимчасову евакуацію
(відселення) населення і сил ЦО із
небезпечних районів;
хімічну
розвідку району аварії;
знаходження
і надання медичної допомоги потерпілим;
локалізацію
і ліквідацію наслідків хімічної
надзвичайної ситуації.
Об’єм
і порядок здійснення заходів з захисту
населення і сил цивільної обо-рони
залежать від визначеної обстановки,
що може скластися в результаті хіміч-ної
надзвичайної аварії (катастрофи),
наявності часу, сил і засобів для
проведення заходів з захисту та інших
факторів.
Великі
хімічні небезпечні аварії (катастрофи),
особливо з викидом (виливом) аварійно
хімічно небезпечних речовин, можуть
нанести відчутні збитки народ-ному
господарству і привести до людських
жертв.
1. Організація захисту населення і сил цивільної оборони
В
зв’язку з цим захист населення і сил
ЦО від АХНР має важливе значення і
здійснюється на всіх рівнях.
На
початок всього захист від АХНР
організується і здійснюється безпосередньо
на хімічних небезпечних об’єктах, де
головна увага приділяється заходам
попе-редження виникнення можливих
надзвичайних ситуацій. Вони носять як
органі-заційний, так і інженерно-технічний
характер і спрямовані на виявлення і
усу-нення причин аварій (катастроф),
максимальне пониження можливих руйнувань
і втрат, а також створення умов для
своєчасного проведення робіт з
локалізації і ліквідації можливих
наслідків хімічної небезпечної ситуації.
Всі
ці заходи відображаються в плані захисту
об’єкта від АХНР, який розроб-ляється
з участю всіх головних спеціалістів і
штабу цивільної оборони об’єкту. План
розробляється, як правило, текстуально
з додатками необхідних схем, що пояснюють
розміщення об’єкту, сили і засоби при
ліквідації аварії (катастрофи), їх
організацію, прогноз можливої хімічної
обстановки і т.д. Він складається з
декілька розділів і визначає підготовку
об’єкту до захисту від АХНР і порядок
ліквідації наслідків хімічної
надзвичайної ситуації.
В
розділі організаційні заходи плану
захисту від аварійно хімічно небез-печних
речовин відображаються:
характеристика
об’єкту, його структурних підрозділів
(цехів і т.д.), які є на об’єкті;
оцінка
можливої обстановки на об’єкті
господарської діяльності у випадку
виникнення хімічної надзвичайної
ситуації;
організація
виявлення і контролю хімічної обстановки
на об’єкті в повсякчас-них умовах і
при виникненні хімічної надзвичайної
ситуації, порядок підтримання сил і
засобів хімічної розвідки і хімічного
контролю в постійній готовності;
організація
оповіщення персоналу об’єкту, особового
складу сил ЦО і насе-лення, що розташоване
(мешкає) близько від об’єкту;
організація
укриття персоналу об’єкту в захисних
спорудах, що знаходяться на території
об’єкту, порядок підтримання їх в
постійній готовності для укриття
робітників і
службовців;
організація
евакуації (відселення) персоналу об’єкту
у разі необхідності;
порядок
забезпечення і використання сил ЦО на
об’єкті для ліквідації наслідків
хімічної небезпечної ситуації;
організація
охорони осередку ураження, порядок
надання медичної допомоги, сили і засоби
для цих цілей;
організація
управління силами і засобами об’єкту
при ліквідації хімічної небез-печної
ситуації і її наслідків, порядок
використання сил і засобів, які прибувають
на об’єкт для надання допомоги в
ліквідації наслідків аварії (катастрофи);
порядок
подання доповідей про виникнення
хімічної надзвичайної ситуації і хід
ліквідації її наслідків;
організація
забезпечення персоналу об’єкту і сил
ЦО засобами індивідуального захисту
і ліквідації наслідків аварії, порядок
і строки їх накопичення і зберігання;
організація
взаємодії з питань локалізації і
ліквідації наслідків можливих аварій
(катастроф) з територіальними органами
управління;
організація
транспортного, енергетичного,
матеріального і технічного забезпе-чення
робіт з ліквідації наслідків хімічної
небезпечної ситуації.
