- •(Властивості, методика прогнозування і захист від ахнр) нвф “приватінформ” київ-2003
- •0832, Київська область,
- •Розділ 1. Характеристики аварійно хімічно небезпечних речовин та характер можливих хімічних надзвичайних ситуацій
- •1. Основні поняття
- •Перелік і гранично допустимі концентрації у повітрі найбільш розповсюдженні аварійно хімічно небезпечні речовини (ахнр)
- •2. Визначення аварійно хімічно небезпечних речовин
- •Характеристика ахнр за ступенями токсичності
- •Клас небезпеки ахнр за ступенем дії на організм людини
- •4. Характеристика фізико-хімічних властивостей аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр)
- •Характеристика стану ахнр в повітрі
- •3. Класифікація хімічно небезпечних об’єктів
- •Фізичні властивості найбільш розповсюджених ахнр
- •Фізико-хімічні властивості найбільш розповсюджених ахнр
- •Примітки:
- •5. Токсичні властивості аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр)
- •Класифікація ахнр за ступенем дії на організм людини
- •Значення середніх порогів токсичних доз найбільш поширених ахнр
- •Класифікація основних ахнр за ступенем небезпеки
- •Загальний характер дії і признаки ураження найбільш розповсюджених ахнр
- •Основні характеристики основних ахнр
- •6. Перевезення ахнр залізничним і автомобільним транспортом
- •Основні характеристики залізничних цистерн, які використовуються для перевезення ахнр
- •7. Характер можливих хімічних надзвичайних ситуацій
- •Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць і об’єктів господарської діяльності за ступенем хімічної небезпеки
- •Примітки до таблиці 12:
- •Основні групи ахнр і речовини, які виникають при аваріях на хно
- •Розділ 11. Прогнозування масштабів і наслідків хімічних небезпечних ситуацій
- •Терміни і визначення
- •2. Сфера застосування методики
- •2.1. Довгострокове прогнозування.
- •2.2. Оперативне прогнозування.
- •3. Прийняті допущення
- •4. Прогнозування глибини зони зараження ахнр
- •4.1. Визначення кількісних характеристик викиду ахнр для розрахунків масштабів зараження визначається за їх еквівалентними значеннями.
- •4.2. Розрахунок глибини зони зараження при аварії на хімічно небезпечному об’єкті.
- •4.3. Розрахунок глибини зони зараження при руйнуванню хімічно небезпеч-ного об’єкту
- •4.4. Приклади визначення глибини зони зараження ахнр
- •5. Визначення площі зони зараження аварійно хімічно небезпечними речовинами (ахнр)
- •6. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту і тривалість дії ураження ахнр
- •6.1. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту.
- •6.2. Визначення тривалості дії ураження ахнр.
- •6.3. Приклади визначення глибини зони зараження ахнр
- •7. Порядок нанесення зон зараження ахнр на топографічні карти і схеми
- •Визначення ступені вертикальної стійкості атмосфери за даними прогнозу
- •Глибина (км) зони зараження аварійно хімічно небезпечними речовинами (ахнр)
- •Характеристики ахнр і допоміжні коефіцієнти для визначення глибини зони зараження
- •Значення коефіцієнту к4 в залежності від швидкості вітру
- •Швидкість (км/год) переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру
- •8. Особливості прогнозування показників небезпеки хімічного зараження
- •Орієнтовний процент уражених при відсутності засобів захисту при проходу первинної хмари ахнр
- •Доля глибини зони розповсюдження ахнр, в межах якої будуть спостерігатися ураження незахищеного населення визначеної ступені важкості
- •Орієнтовний час випарювання аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр) з поверхні розливу при швидкості приземного вітру 1 м/сек (годин, діб, місяців)
- •Орієнтовний час підходу хмари ахнр до об’єкту для місцевості без лісів з урахуванням вертикальної стійкості атмосфери (хвилини, години)
- •Орієнтовний час підходу хмари ахнр до об’єкту для лісистої місцевості з урахуванням вертикальної стійкості атмосфери (хвилини, години)
- •Перелік небезпечних речовин та їх порогу кількості
- •Рекомендовані орієнтовні відстані віддалення виробництв та об’єктів зі ахнр (які пов’язані зі значними небезпеками) від житлових масивів
- •1. Організація захисту населення і сил цивільної оборони
- •2. Організація оповіщення про хімічні надзвичайні ситуації
- •3. Тимчасова евакуація і укриття населення і сил цо, обмеження
- •4. Медична допомога потерпілим при хімічних небезпечних ситуаціях
- •5. Підготовка сил і засобів для ліквідації наслідків
- •6. Підготовка особового складу сил цо і населення до захисту
- •1. Організація ліквідації наслідків хімічних
- •2. Хімічна розвідка і хімічний контроль при ліквідації наслідків
- •3. Способи і засоби ліквідації наслідків хімічних
- •4. Особливості проведення робіт з ліквідації хімічно
- •Розділ у. Засоби індивідуального і колективного захисту сил цо і населення від ахнр
- •1. Засоби індивідуального захисту
- •1.1. Засоби захисту органів дихання
- •Призначення коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
- •Призначення патронів респіраторів
- •Характеристика респіраторів
- •Характеристика саморятівників
- •Основні характеристики респіраторів
- •Ізолюючі засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Основні характеристики саморятівників
- •Основні характеристики ізолюючих респіраторів
- •Основні характеристики дихальних апаратів
- •1.2. Індивідуальні засоби захисту шкіри
- •1.3. Деякі особливості використання засобів індивідуального захисту від ахнр
- •Час захисної дії коробок великих розмірів промислових протигазів за контрольними шкідливими речовинами
- •Час захисної дії коробок малих розмірів промислових протигазів за контрольними шкідливими речовинами
- •Час захисної дії протигазових і універсальних респіраторів за контрольними шкідливими речовинами
- •Орієнтовний час захисної дії по шкідливим речовинам коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
- •Гранично допустимі терміни роботи в зіз, годин (при позитивній температурі навколишнього повітря, відносній
- •Загального перегріву організму людини)
- •Примітка:
- •Гранично допустимі терміни роботи в зіз при позитивній температурі навколишнього повітря під безпосередньою дією промінів сонця при відсутності вітру і опадів, г (годин)
- •Гранично допустимі терміни роботи на суші при використанні ізолюючих дихальних апаратів, хв.
- •Примітка:
- •Поправні коефіцієнти гранично допустимого часу роботи в засобах індивідуального захисту для осіб різного віку
- •Вимоги до вибору і порядку використання зіз:
- •1.4. Медичні індивідуальні засоби
- •2. Колективні засоби захисту від ахнр
- •Об’ємно-планувальне рішення вбудованого сховища
- •Експлікація:
- •Об’ємно-планувальне рішення окремо розташованого сховища (варіант)
- •Експлікація:
- •Норми подачі повітря в сховище
- •Гранично допустимі параметри повітря в сховищах
- •Розрахункові значення тепло-, волого- і газовиділення одною людиною в сховищі (стан покою)
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Характеристика масляного фільтра типа “рекк”
- •Основні характеристики регенеративної установки ру 150 / 6
- •Основні характеристики устроїв проти вибухів
- •Додаток № 1
- •(Фамілія, ініціали, підпис)
- •На виконання робіт в зоні зараження
- •Додаток № 2
- •Захисний костюм – куртка і брюки із необхідної тканини:
- •Скорочення:
- •Аварійна картка № ___ перелік небезпечних вантажів
- •Основні властивості і види небезпеки
- •Заходи першої допомоги
- •Алфавітний показчик небезпечних вантажів Додаток № 3
- •Хімічно небезпечного об’єкту господарської діяльності
- •1. Характеристика хімічно небезпечного об’єкту господарської діяльності і його технологічних процесів:
- •2. Характеристика систем безпеки, які необхідно забезпечити, і умов, при яких можливе виникнення аварій (катастроф):
- •4. Характеристика вимог з техніки безпеки при роботі зі ахнр:
- •Примітки:
- •Примітки:
Для
верхніх шарів маски найбільш підходить
б’язь, штапельне або трикотажне полотно,
мадаполам, міткаль, шотландка та інші.
Внутрішні шари можуть бути із дитячого
тику,
байки, бумазеї, бавовняно-паперових,
шерстяних та інших тканин.
Ватяна
марлева пов’язка виготовлюється
з марлі розміром 100х50 см, на середину
якої накладається шар вати розміром
30х20 см і товщиною 1-2 см. Мар-ля з обох
сторін загибається і накладається на
вату. Кінці розрізуються вздовж середини,
в результаті чого виникають зав’язки.
Перевага
ізолюючих дихальних апаратів (ІДА), які
забезпечують органи дихан-ня людини
необхідною кількістю чистого повітря,
є то, що вони можуть вико-ристовуються
незалежно від складу навколишньої
атмосфери.
До
них відносяться: автономні дихальні
апарати, що забезпечують органи дихання
людини дихальною суміш’ю з балонів з
стисненим повітрям або стис-неним
киснем або за рахунок регенерації кисню
за допомогою продуктів, що затримують
кисень; шлангові дихальні апарати, з
допомогою яких чисте повітря подається
до органів дихання за допомогою шлангу
від повітродувок або від компресорних
магістралей.
Ізолюючі
дихальні апарати
(ІДА)
діляться на дві групи: протигази з
хімічно зв’я-заним киснем (ИП-4, ИП-46,
ИП-46М) і протигази з стисненим киснем
(КИП-8).
Ізолюючий
дихальний апарат ИП-4
призначається
для захисту органів дихан-ня, шкіри
обличчя і очей від любої шкідливої
домішки в повітрі незалежно від її
концентрації при виникненні робіт в
умовах недостатку або відсутності
кисню.
Ізолюючий
дихальний апарат ИП-4 складається з
лицевої частини з з’єдналь-ною трубкою,
регенеративного патрону, дихального
мішку, каркасу. В комплект також входять
не запітнілі плівки, утеплювальні
манжети і сумка.
Лицева
частина ИП-4 призначена для ізоляції
органів дихання від навколиш-нього
середовища, направлення газової суміші,
що видихається в регенеративний патрон,
підведення очищеної від вуглекислого
газу і водяного пару і збагаченої киснем
газової суміші до органів дихання, а
також для захисту очей і обличчя від
любої шкідливої суміші в повітрі.
Регенеративний
патрон призначається для отримання
кисню, необхідного для дихання, а також
для поглинання вуглекислого газу і
вологи, які знаходяться в газовій
суміші, що видихається.
Дихальний
мішок являється резервуаром для газової
суміші, що видихається і кисню, який
виділяється регенеративним патроном.
Клапан надмірного тиску призначається
для випуску зайвого газу з системи
дихання при роботі. Каркас призначається
для розміщення в ньому дихального
мішка, попередження стиснен-ня мішку
при експлуатації апарату і закріплення
регенеративного патрону.
Сумка
служить для зберігання і перенесення
ізолюючого дихального апарату, а також
для захисту його вузлів від обливання
АХНР і механічних пошкоджень, виготовлена
із спеціальної проґумованої тканини,
стійка до агресивних рідин.
В
основі роботи подібних ізолюючих
дихальних апаратів лежить принцип
хімічної регенерації повітря, що
видихається, в регенеративному патроні,
за раху-нок поглинання вуглекислого
газу і пару води та виділення кисню,
який супро-воджується виділенням тепла,
чому за часом використання регенеративний
пат-рон
нагрівається.Ізолюючі засоби індивідуального захисту органів дихання
Час
роботи в ізолюючому дихальному апараті
визначається фізичним наван-таженням
і для ИП-4 складає при відносному покою
і легкому фізичному наван-таженні біля
180 хв., при середньому фізичному
навантаженні – 60 хв., а при важ-кому
фізичному навантаженні – 30 хв., робочий
інтервал температур складає від мінус
40 до плюс 40˚ С. Попередня перевірка
герметичності лицевої частини ІДА
виконується на вдиху при
одночасному притискуванні ніпеля
з’єднувальної труб-ки до долоні.
Якщо при вдиху повітря не проходить,
то лицева частина
герметична.
Працювати
в ІДА до повного відпрацювання
регенеративного патрону не реко-мендується.
Заміна відпрацьованого регенеративного
патрону в зараженому або не придатному
для дихання повітрю допускається лише
в окремих випадках. Про-тигази ИП-4 і
ИП-46 використовуються на суші, ИП-46М -
для проведення легких робіт під водою.
Підбір лицевої частини за ростом
проводиться за обміром голови (довжина
замкнутої лінії, яка проходить через
маківку голови, щоки і підбо-ріддя).
Розміри ростів шлему наведені в таблиці
нижче.
Ріст
шлему
Величина
виміру голови, см
ИП-4,
ИП-46
ИП-46М
1
До
64
До
63
2
64,5-68,5
63,5-66,5
3
69
і більше
67-68,5
4
-
69
і більше
Серед
промислових ІДА слідує виділити ізолюючі
протигази, шахтні саморя-тівники,
ізолюючі респіратори, киснево-ізолюючий
протигаз КІП-8, дихальні апарати ВЛАДА
і АСВ-2, які можуть успішно використовуватися
для захисту органів дихання від АХНР,
характеристики яких наведено в таблицях
43-46.
Киснево-ізолюючий
протигаз КІП-8 призначається
для захисту органів дихання при
газорятувальних роботах від шкідливої
дії непридатної для дихання атмосфери,
яка має отруйні речовини високої
концентрації і збіднена киснем. Час
захисної дії киснево-ізолюючого
протигазу складає 2 години. Місткість
балону 1л; запас кисню в балоні 200 л; маса
протигазу складає 10 кг.
Всі
вузли КІП-8, за виключенням клапанної
коробки з маскою МИП-1 або шлем-маскою,
з’єднувальних трубок і манометру,
розташовані в металевому корпусі:
кисневий балон з запірним вентилем,
блок легеневого автомату з редук-тором
і байпасом; дихальний мішок з запобіжним
клапаном, звуковий сигнал; регенеративний
патрон, поясний і плечовий ремні. Після
кожного використання КІП-8 чистять,
провіряють і перезаряджають. Зберігають
КІП-8 в зібраному виді в приміщенні при
температурі повітря від 3 до 20˚ С та
відносній волозі 65-60%.
Таблиця
43 Основні
характеристики ізолюючих протигазів
і приборів
Характеристика
Ізолюючий
протигаз
КІП-8
ИП-4
ИП-46
ИП-46М
Маса
, кг
3,4
4,6
5,5
10
Лицева
частина
ШИП-2б
(к)
ШВСМ
ШВСМ
МИП-1
Регенеративний
патрон
РП-4
РП-46
РП-46М
-
Час
захисної дії при навантаженні
(хв.):
Важкому
40
50
50
-
Середньому
75
60
60
-
Легкому
180
180
180
120
В
воді (15-20˚ С)
-
-
120
-
В
воді (15-20˚ С)
-
-
20
-
