- •(Властивості, методика прогнозування і захист від ахнр) нвф “приватінформ” київ-2003
- •0832, Київська область,
- •Розділ 1. Характеристики аварійно хімічно небезпечних речовин та характер можливих хімічних надзвичайних ситуацій
- •1. Основні поняття
- •Перелік і гранично допустимі концентрації у повітрі найбільш розповсюдженні аварійно хімічно небезпечні речовини (ахнр)
- •2. Визначення аварійно хімічно небезпечних речовин
- •Характеристика ахнр за ступенями токсичності
- •Клас небезпеки ахнр за ступенем дії на організм людини
- •4. Характеристика фізико-хімічних властивостей аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр)
- •Характеристика стану ахнр в повітрі
- •3. Класифікація хімічно небезпечних об’єктів
- •Фізичні властивості найбільш розповсюджених ахнр
- •Фізико-хімічні властивості найбільш розповсюджених ахнр
- •Примітки:
- •5. Токсичні властивості аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр)
- •Класифікація ахнр за ступенем дії на організм людини
- •Значення середніх порогів токсичних доз найбільш поширених ахнр
- •Класифікація основних ахнр за ступенем небезпеки
- •Загальний характер дії і признаки ураження найбільш розповсюджених ахнр
- •Основні характеристики основних ахнр
- •6. Перевезення ахнр залізничним і автомобільним транспортом
- •Основні характеристики залізничних цистерн, які використовуються для перевезення ахнр
- •7. Характер можливих хімічних надзвичайних ситуацій
- •Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць і об’єктів господарської діяльності за ступенем хімічної небезпеки
- •Примітки до таблиці 12:
- •Основні групи ахнр і речовини, які виникають при аваріях на хно
- •Розділ 11. Прогнозування масштабів і наслідків хімічних небезпечних ситуацій
- •Терміни і визначення
- •2. Сфера застосування методики
- •2.1. Довгострокове прогнозування.
- •2.2. Оперативне прогнозування.
- •3. Прийняті допущення
- •4. Прогнозування глибини зони зараження ахнр
- •4.1. Визначення кількісних характеристик викиду ахнр для розрахунків масштабів зараження визначається за їх еквівалентними значеннями.
- •4.2. Розрахунок глибини зони зараження при аварії на хімічно небезпечному об’єкті.
- •4.3. Розрахунок глибини зони зараження при руйнуванню хімічно небезпеч-ного об’єкту
- •4.4. Приклади визначення глибини зони зараження ахнр
- •5. Визначення площі зони зараження аварійно хімічно небезпечними речовинами (ахнр)
- •6. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту і тривалість дії ураження ахнр
- •6.1. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту.
- •6.2. Визначення тривалості дії ураження ахнр.
- •6.3. Приклади визначення глибини зони зараження ахнр
- •7. Порядок нанесення зон зараження ахнр на топографічні карти і схеми
- •Визначення ступені вертикальної стійкості атмосфери за даними прогнозу
- •Глибина (км) зони зараження аварійно хімічно небезпечними речовинами (ахнр)
- •Характеристики ахнр і допоміжні коефіцієнти для визначення глибини зони зараження
- •Значення коефіцієнту к4 в залежності від швидкості вітру
- •Швидкість (км/год) переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру
- •8. Особливості прогнозування показників небезпеки хімічного зараження
- •Орієнтовний процент уражених при відсутності засобів захисту при проходу первинної хмари ахнр
- •Доля глибини зони розповсюдження ахнр, в межах якої будуть спостерігатися ураження незахищеного населення визначеної ступені важкості
- •Орієнтовний час випарювання аварійно хімічно небезпечних речовин (ахнр) з поверхні розливу при швидкості приземного вітру 1 м/сек (годин, діб, місяців)
- •Орієнтовний час підходу хмари ахнр до об’єкту для місцевості без лісів з урахуванням вертикальної стійкості атмосфери (хвилини, години)
- •Орієнтовний час підходу хмари ахнр до об’єкту для лісистої місцевості з урахуванням вертикальної стійкості атмосфери (хвилини, години)
- •Перелік небезпечних речовин та їх порогу кількості
- •Рекомендовані орієнтовні відстані віддалення виробництв та об’єктів зі ахнр (які пов’язані зі значними небезпеками) від житлових масивів
- •1. Організація захисту населення і сил цивільної оборони
- •2. Організація оповіщення про хімічні надзвичайні ситуації
- •3. Тимчасова евакуація і укриття населення і сил цо, обмеження
- •4. Медична допомога потерпілим при хімічних небезпечних ситуаціях
- •5. Підготовка сил і засобів для ліквідації наслідків
- •6. Підготовка особового складу сил цо і населення до захисту
- •1. Організація ліквідації наслідків хімічних
- •2. Хімічна розвідка і хімічний контроль при ліквідації наслідків
- •3. Способи і засоби ліквідації наслідків хімічних
- •4. Особливості проведення робіт з ліквідації хімічно
- •Розділ у. Засоби індивідуального і колективного захисту сил цо і населення від ахнр
- •1. Засоби індивідуального захисту
- •1.1. Засоби захисту органів дихання
- •Призначення коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
- •Призначення патронів респіраторів
- •Характеристика респіраторів
- •Характеристика саморятівників
- •Основні характеристики респіраторів
- •Ізолюючі засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Основні характеристики саморятівників
- •Основні характеристики ізолюючих респіраторів
- •Основні характеристики дихальних апаратів
- •1.2. Індивідуальні засоби захисту шкіри
- •1.3. Деякі особливості використання засобів індивідуального захисту від ахнр
- •Час захисної дії коробок великих розмірів промислових протигазів за контрольними шкідливими речовинами
- •Час захисної дії коробок малих розмірів промислових протигазів за контрольними шкідливими речовинами
- •Час захисної дії протигазових і універсальних респіраторів за контрольними шкідливими речовинами
- •Орієнтовний час захисної дії по шкідливим речовинам коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
- •Гранично допустимі терміни роботи в зіз, годин (при позитивній температурі навколишнього повітря, відносній
- •Загального перегріву організму людини)
- •Примітка:
- •Гранично допустимі терміни роботи в зіз при позитивній температурі навколишнього повітря під безпосередньою дією промінів сонця при відсутності вітру і опадів, г (годин)
- •Гранично допустимі терміни роботи на суші при використанні ізолюючих дихальних апаратів, хв.
- •Примітка:
- •Поправні коефіцієнти гранично допустимого часу роботи в засобах індивідуального захисту для осіб різного віку
- •Вимоги до вибору і порядку використання зіз:
- •1.4. Медичні індивідуальні засоби
- •2. Колективні засоби захисту від ахнр
- •Об’ємно-планувальне рішення вбудованого сховища
- •Експлікація:
- •Об’ємно-планувальне рішення окремо розташованого сховища (варіант)
- •Експлікація:
- •Норми подачі повітря в сховище
- •Гранично допустимі параметри повітря в сховищах
- •Розрахункові значення тепло-, волого- і газовиділення одною людиною в сховищі (стан покою)
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Характеристика масляного фільтра типа “рекк”
- •Основні характеристики регенеративної установки ру 150 / 6
- •Основні характеристики устроїв проти вибухів
- •Додаток № 1
- •(Фамілія, ініціали, підпис)
- •На виконання робіт в зоні зараження
- •Додаток № 2
- •Захисний костюм – куртка і брюки із необхідної тканини:
- •Скорочення:
- •Аварійна картка № ___ перелік небезпечних вантажів
- •Основні властивості і види небезпеки
- •Заходи першої допомоги
- •Алфавітний показчик небезпечних вантажів Додаток № 3
- •Хімічно небезпечного об’єкту господарської діяльності
- •1. Характеристика хімічно небезпечного об’єкту господарської діяльності і його технологічних процесів:
- •2. Характеристика систем безпеки, які необхідно забезпечити, і умов, при яких можливе виникнення аварій (катастроф):
- •4. Характеристика вимог з техніки безпеки при роботі зі ахнр:
- •Примітки:
- •Примітки:
Командний
і начальницький склад навчається, в
основному, на об’єктах госпо-дарської
діяльності при проведенні зборів і
планових занять, а також проходить
підготовку на міських і районних курсах
цивільної оборони, а також самостійно.
Командири
невоєнізованих формувань несуть
відповідальність за підготовку і
навчання особового складу формувань
ЦО. Навчання включає підготовку за
програмою підготовки сил ЦО, спеціальну
і тактичну спеціальну підготовку.
При
підготовці особового складу
використовуються різні форми і методи
навчання: вправи і тренування, групові
навчання, виконання нормативів, змагання
і огляди, а також тактичні спеціальні
заняття і навчання.
Якість
підготовки особового складу формувань
ЦО значно залежить від наявності і
стану навчальної матеріальної бази –
навчальних містечок і натурних місць,
обладнаних класів, спеціальних кабінетів,
навчальних пунктів, макетів і приладів,
наглядних посібників, літератури і
навчального майна. Основу навча-льної
матеріальної бази для практичного
навчання формувань складають нав-чальні
містечка, що створюються на великих
хімічних небезпечних об’єктах, в містах
і районах.
При
створенні навчальної матеріальної
бази для практичного навчання необ-хідно
враховувати місцеві умови і характер
можливих дій формувань цивільної
оборони. Це дозволяє проводити їх
підготовку найбільш цілеспрямовано і
ефективно.
від
аварійно хімічно небезпечних речовин
Підготовка
особового складу сил ЦО до захисту від
АХНР організовується і здійснюється
в ході бойової підготовки в об’ємах,
що визначаються програмами, затвердженими
МНС України, НЦО областей, міст
республіканського підпоряд-кування
Києва і Севастополя, районів і міст
обласного підпорядкування, суб’єктів
господарської діяльності.
Підготовка
робітників і службовців, які не входять
до складу формувань ЦО, організується
і здійснюється за місцем роботи за
програмами з метою дати їм необхідний
об’єм знань і привити практичні навички
в ефективному використанні засобів і
способів захисту при виникненні
стихійного лиха, аварій і катастроф.
Головна
задача навчання заключається в вивченні
основних засобів і способів захисту,
отримання твердих і упевнених практичних
навичок в їх використанні та умілим
діям в осередках ураження і зонах
зараження, удосконаленню практичних
навичок з надання само- і взаємодопомоги
при ураженнях.
Для
навчання робітників і службовців на
об’єктах господарської діяльності
створюються навчальні групи.
Керівники
цих груп щорічно проходять методичну
підготовку на курсах цивільної оборони
або на об’єктах господарської діяльності.
За відповідними програмами підготовки.
Заняття проводяться у відповідності
з розкладом занять на навчальний рік.
Безпосередніми
організаторами навчання даної категорії
є територіальні органи управління з
питань надзвичайних ситуацій і цивільного
захисту населення відпо-відних територій
і штаби ЦО суб’єктів господарської
діяльності, які повинні контролювати
хід навчання, надавати керівникам
занять необхідно допомогу.
6. Підготовка особового складу сил цо і населення до захисту
Навчання
має за мету підготовити населення до
умілих дій в умовах НС техногенного,
природного і екологічного характеру.
Навчання
захисту від АХНР учнів та студентів
закладів освіти здійснюється за місцем
навчання за програмами, які затвердженні
Міносвіти і МНС України. Відповідальність
за їх навчання несуть начальники
цивільної оборони навчальних закладів.
В
результаті підготовки з захисту від
аварійно хімічно небезпечних речовин
(АХНР) населення повинно знати:
основні
характеристики АХНР, способи захисту
від них і уміти вико-ристовувати їх на
практиці;
вміти
своєчасно займати захисні споруди і
знати правила поведінки в них; вміти
користуватися засобами індивідуального
захисту; знати свої обов’язки при
загрозі ураження АХНР, вміти підготовити
своє житло, захистити продукти харчування
і води;
знати
сигнали ЦО, вміти правильно діяти за
ними,
виконувати
правила пове-дінки в осередках ураження
і зонах зараження; знати і виконувати
правила евакуації (відселення);
вміти
надавати само- і взаємодопомогу при
ураженнях; вміти захищати дітей і
забезпечувати їх безпеку при виконанні
заходів ЦО.
************************************
