Загальні заходи підвищення ефективності профілактики влі:

• використання комп’ютерних технологій для підвищення ефективності аналізу епідеміологічної ситуації в стаціонарі;

• раціоналізація системи проведення профілактичних і протиепідемічних заходів (у пологових будинках (відділеннях) впроваджені прогресивні форми і методи роботи: нова сімейно орієнтована технологія пологової допомоги – організація індивідуальних пологових палат (залів), присутність партнера при пологах, перебування однієї пари матері і дитини в одній палаті, рання виписка, патронаж проділь і немовлят вдома та ін.);

• зміна співвідношення долікарняної і стаціонарної допомоги зі зменшенням масштабів госпіталізації і тривалості перебування хворих у стаціонарі;

• обмеження числа інвазійних діагностичних і лікувальних процедур (згідно даним ВООЗ і результатам наших спостережень, 30 % інвазійних процедур не обґрунтовано);

• використання нових ефективних засобів дезінфекції і стерилізації;

• розширення застосування у групах ризику імуномодуляторів;??????

• вакцинація медичного персоналу, як стратегічний напрямок у боротьбі з гепатитом В, дифтерією і правцем;

• неухильне дотримання правил індивідуального захисту медичного персоналу для попередження артифіціального зараження (додаток 1);

• проведення екстрених профілактичних заходів в аварійних ситуаціях, коли існує реальна небезпека зараження хворих і медичного персоналу стаціонарів;

• ефективне диспансерне обстеження персоналу і створення бази даних про захворюваність та проведені лікувальні заходи.

- удосконалення системи обліку ВЛІ (реєстрація ВЛІ введена у 1990 р.);

- докорінне поліпшення стану матеріально-технічного оснащення мікробіологічної служби і рівня професійної підготовки клінічних мікробіологів та їх відповідність сучасним вимогам;

- впровадження у ЛПЗ політики раціонального застосування антибіотиків для профілактики і лікування ВЛІ;

- розробка та впровадження методів оцінки економічної ефективності заходів щодо профілактики ВЛІ;

- удосконалення навчання фахівців різного профілю питанням профілактики ВЛІ у вищих і середніх навчальних закладах і при післядипломній підготовці;

- створення Державної програми профілактики ВЛІ, концепція якої передбачає розробку пріоритетних напрямків боротьби з ВЛІ.

Додаток 5

Організація прибирання в медичних установах

Прибирання розподіляються на поточні та генеральні. Залежно від функціонального призначення приміщень прибирання здійснюються по різному. Поняття «заключна дезінфекція» у неінфекційному стаціонарі означає проведення прибирання з використанням дезінфекційних препаратів:

1. У відділеннях – після виписки хворого з інфекційним захворюванням.

2. В операційній – після проведення операції.

3. У залах реанімації й інтенсивної терапії – після виписки або переводу пацієнтів із залу.

Поточне прибирання проводиться щодня вологим способом. Залежно від призначення приміщення поточне прибирання проводиться з миючими або дезінфікуючими засобами.

Час проведення збирань:

- до початку роботи проводиться вологе прибирання поверхонь – меблів, устаткування;

- через 4 години роботи проводиться прибирання з миючими або дезінфікуючими засобами, залежно від призначення приміщення (див. таблицю);

- наприкінці зміни також проводиться прибирання з миючими засобами, відповідно до нижче наведеної таблиці.

Поточне прибирання з миючими засобами.

Необхідно мати ємності з миючим розчином для обробки поверхонь і обробки підлоги, стерильні серветки окремо для кожного предмету, швабру із ганчір'ям або швабру з губкою. Ємність для обробки поверхонь наповнюється миючим розчином (вода з додаванням 0,5% миючого засобу). Стерильна серветка змочується миючим розчином і нею протирається поверхня одного предмета (меблі, устаткування, прилади, підвіконня й та ін.), на кожний предмет використовується окрема серветка. Потім миється підлога шваброю із ганчір'ям або губкою миючим розчином з ємності для підлоги. У випадку, якщо залишився миючий розчин від обробки устаткування, його можна вилити в ємність для миття підлоги.

Миючий розчин у ємностях міняють після прибирання кожного приміщення (але не більше 60м²).

Після вологого прибирання приміщення провітрюють протягом 15 хвилин.

Після проведення поточного прибирання з миючими засобами серветки для обробки поверхонь промивають і складають у пакет для відправлення в пральню, після прання автоклавірують, ганчір'я для підлоги прополіскують і просушують.

Поточне прибирання з дезінфікуючими засобами.

Необхідно мати ємності з миюче - дезінфікуючим розчином для обробки поверхонь і обробки підлоги, стерильні серветки, окремі на кожний предмет, швабру із ганчір'ям або швабру з губкою.

Дезінфекційні препарати для прибирання наведені в таблиці 1.

Ємності для обробки поверхонь і підлоги наповнюються миюче - дезінфікуючим розчином.

Серветка змочується в розчині й нею протирається поверхня тільки одного предмета, тобто на кожний предмет використовується одна серветка. На початку прибирання дезінфікують крани, раковини, дверні ручки, потім обробляється підлога. У випадку, якщо залишився дезрозчин від обробки устаткування, його можна вилити в ємність для миття підлоги.

Дезінфікуючий розчин можна наносити методом розпилення із флаконів з дозатором з наступним протиранням поверхні паперовою серветкою, що утилізується.

Миючо-дезінфікуючий розчин у ємностях міняють після збирання кожного приміщення (але не більше 60м²).

Після проведення поточного прибирання з дезрозчином включають бактерицидні випромінювачі на 60 хвилин з наступним провітрюванням 15 хвилин.

Після проведення поточного прибирання з деззасобами серветки для обробки поверхонь промивають і складають у пакет для транспортування у пральню, після прання їх додатково обробляють у автоклаві. Швабри протирають двічі з інтервалом в 15 хвилин дезрозчином; ганчір'я для підлоги прополіскують і просушують.

Поточне прибирання в процесі роботи.

В процесі роботи після прийому кожного пацієнта обробці дезрозчином підлягають поверхні, з якими він стикався: перев'язочні, маніпуляційні, лабораторні столи гінекологічні крісла, кушетки й т.д.

Методика проведення генеральних прибирань.

Графік генеральних призбирань складається на місяць і затверджується завідуючим відділенням або керівником установи. Для генерального прибирання медичний персонал повинен мати спеціальний одяг: халат, шапочку, маску, гумові рукавички, при необхідності, захисні окуляри, прибиральний інвентар, стерильні серветки.

Приміщення звільняється від предметів, устаткування, інвентарю, інструментів і т.д. Перед початком прибирання всі меблі відсувають від стін.

Поверхні очищаються від бруду й пилу водою з миючими засобами, потім наноситься дезінфікуючий розчин способом зрошення (з наступним протиранням стерильною серветкою) або протирання (методом двох відер) стін, поверхні стаціонарного устаткування, меблі, вікна, підвіконня, двері. Потім меблі встановлюються на місце, дезінфікується підлога й включаються бактерицидні випромінювачі на 60 хвилин (потужність бактерицидної лампи повинна бути не менш 1вт на 1м³ обсягу приміщення, а строк використання лампи не має перевищувати нормативного, зазначеного в паспорті).

Якщо дезінфікуючий розчин містить миючі компоненти, досить проводити дезінфекцію без попередньої обробки іншими миючими засобами. Після експозиції знезаражування персонал надягає чистий спецодяг, маску, взуття протирають дезрозчином і стерильною серветкою, змоченою водопровідною водою, відмивають всі поверхні.

Потім включають бактерицидний випромінювач ще на 30 хвилин. Час роботи бактерицидної лампи фіксується в журналі. Весь збиральний інвентар, що використовувався, має бути окремим для кожного відділення. Збиральний інвентар маркірується: «операційна №...», «палати», «манінпуляційна», «перев'язочна септична», «коридори й приміщення для персоналу», «санвузол» та ін. Інвентар використовується суворо за призначенням.

Після проведення генерального прибирання прибиральний інвентар дезінфікують, відповідно до методичних вказівок щодо застосованого дезінфекційного засобу, серветки прополіскують, здають у пральню, потім обробляють в автоклаві.

Заключна дезінфекція в ЛПУ неінфекційного профілю проводиться після виписки хворого, якщо в нього було виявлено інфекційне захворювання під час його перебування у стаціонарі.

При туберкульозі в установах туберкульозного профілю заключна дезінфекція проводиться силами персоналу даної установи. При інших інфекційних хворобах після виписки хворого заключна дезінфекція проводиться силами дезінфекційних відділів міських або районних СЕС або ДО «Меддезінфекція».

В інфекційній лікарні при виявленні хворого на туберкульоз заключна дезінфекція проводиться силами дезінфекційного відділу територіальної СЕС або ДО «Меддезінфекція», при інших інфекціях у відділеннях проводиться заключна дезінфекція власними силами.

При проведенні заключної дезінфекції застосовується режим дезінфекції з урахуванням виду інфекційного захворювання й відповідно до методичних вказівок по застосуванню використовуваного дезінфекційного засобу визначається необхідна його концентрація й експозиція.

Заключна дезінфекція виконується по типу генерального прибирання з тією лише різницею, що стіни знезаражуються не на всю висоту, бактерицидні випромінювачі включають тільки на 1 годину, дезрозчин не змивається. Приміщення протягом доби не повинне заповнюватися пацієнтами. Перед надходженням хворого в палату проводиться вологе прибирання.

Заключна дезінфекція проводиться з використанням двох відер (№1 і №2), режим дезінфекції застосовується такий, як при парентеральных гепатитах і ВІЛ-інфекції. Під час збирання дезінфікують устаткування, крани й раковини, дверні ручки, панелі стін, підлога. Бактерицидні лампи вмикаються на 1 годину, потім приміщення провітрюють протягом 15 - 30 хвилин залежно від використаного дезінфікуючого засобу. Приміщення «відпочиває» протягом доби.

Таблиця 1