- •Внутрішньолікарняні інфекції в сучасних лікарняно-профілактичних закладах (медичні, соціальні та економічні аспекти)
- •2 Внутрішньолікарняні інфекції як специфічний епідемічний процес
- •2.1 Визначення терміну та причини виникнення внутрішньолікарняних інфекцій (влі).
- •2.2 Епідеміологічні особливості влі.
- •Медичний Матері Хворі Студенти Відвідувачі
- •2.3 Класифікація влі.
- •2.4 Організація та проведення епіднагляду за влі
- •3. Управлінська підсистема
- •1. Інформаційна підсистема
- •2. Діагностична підсистема
- •3 Система санітарно-гігієнічних заходів з попередження виникнення та розповсюдження внутрішньолікарняних інфекцій
- •Архітектурно-планувальні заходи
- •3.2 Гігієнічні вимоги до планувальних рішень окремих відділень лікарень.
- •Нормативи площі палат у палатних відділеннях різного типу
- •3.3 Гігієнічні вимоги до водопостачання, каналізування та видалення відходів лікувально-профілактичних закладів та їх значення у профілактиці внутрішньолікарняних інфекцій
- •Нормовані параметри мікроклімату в основних приміщеннях лпз
- •4 Профілактичні та протиепідеміологічні заходи при інфекціях з різною етіологією
- •Туберкульоз.
- •4.2 Діарея.
- •4.3 Інфекції шкіри та м’яких тканин (ішмт).
- •4.4 Інфекції крові
- •4.5 Нозокоміальні інфекції сечовивідних шляхів
- •4.6 Пневмонія
- •4.7 Дифтерія, правець, кашлюк
- •4.9 Влі, які виникли внаслідок медичних маніпуляцій
- •Внутрішньолікарняні інфекції у пологових будинках (відділеннях)
- •5 Організація санітарного режиму в лікувально-профілактичному закладі як провідний засіб переривання епідемічного процесу
- •5.1 Розробка безпечних алгоритмів виконання процедур та маніпуляцій
- •5.2 Підтримання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму в лпз
- •Особиста гігієна медичного персоналу лікувально-профілактичних закладів
- •Нижче наведені показання для обробки рук медичного персоналу. А) звичайне миття рук з милом є обов'язковим:
- •Б) гігієнічна антисептика рук є обов'язковою:
- •В) хірургічна антисептика рук є обов'язковою:
- •5.4 Обробка медичного обладнання
- •5.5 Профілактичні медичні огляди персоналу лпз
- •5.6 Особиста гігієна хворого, режим заміни білизни
- •5.7 Вимоги до спеціального одягу медичного персоналу
- •5.8 Профілактика влі при організації харчування хворих та медичного персоналу
- •5.9 Профілактика влі при організації відвідування хворих
- •Додатки
- •Правила індивідуального захисту медичного персоналу з метою профілактики влі
- •Основні правила особистої гігієни персоналу
- •Додаток 3
- •Загальні заходи підвищення ефективності профілактики влі:
- •Організація прибирання в медичних установах
- •Кратність поточного прибирання в лпз
- •Дезінфекційні засоби, рекомендовані для використання в лпз
- •Алгоритм організації санітарно-протиепідемічного режиму з профілактики влі в лікувально-профілактичних закладах
- •I Облік та реєстрація всіх випадків влі.
- •II Закріплення спеціаліста в лпз, відповідального за організацію санітарно-профілактичного та дезінфекційно – стерилізаційного режиму.
- •III Раціональне використання дезінфекційних засобів.
- •IV Епідеміологічна оцінка лікувально-діагностичного процесу.
- •V Організація та проведення внутрішнього виробничого контролю.
- •Список літератури:
3.2 Гігієнічні вимоги до планувальних рішень окремих відділень лікарень.
У цьому підрозділі викладено головні принципи і правила планування основних структурних підрозділів лікарень, де найімовірніше можуть виникати, розповсюджуватись та підтримуватись ВЛІ.
Основним структурним підрозділом будь-якої лікарні є палатне відділення. Саме тут хвора людина отримує медичну допомогу і проводить досить великий проміжок часу – від 1-2 тижнів до кількох місяців. Враховуючи те, що лікарня для хворого є не тільки місцем отримання медичної допомоги, а й тимчасовим житлом, планування та оснащення палатного відділення має задовольняти усі лікувальні та побутові потреби пацієнта - людини з тимчасово обмеженими функціями організму. Різноманітність функціонального призначення палатного відділення - діагностика, здійснення комплексу лікувальних процедур, реабілітація, навчання студентів та середнього медичного персоналу (у клінічних лікарнях) обумовлює його найвагоміше місце у профілактиці ВЛІ.
3.2.1 Приймальне відділення є першим підрозділом лікарні, у якому починається система профілактики ВЛІ. Головний принцип планування приймального відділення - поточність. “Потік” хворих, які потрапляють до лікарні через приймальне відділення, має бути односпрямованим, тобто, через приймальне відділення і до місця постійного лікування. При централізованій забудові лікарняної ділянки багатопрофільної лікарні приймальне відділення повинно бути спроектоване так, щоб уникнути перехресного руху хворих при надходженні до стаціонару та виписці з нього.
Чим менше цикл надання медичної допомоги, тим більша кількість потоків проектується для лікарні: для лікарень швидкої медичної допомоги - 1 потік на 150 ліжок; соматичних - 1 потік на 200 ліжок, психосоматичних - 1 потік на 600 ліжок; туберкульозних диспансерів - 1 потік на 800 ліжок. Для обслуговування кожного потоку хворих лікарня повинна мати один повний набір приймально-діагностичних приміщень, які складаються з очікувальної кімнати, роздягальні, оглядової кімнати, душової (ванної) кімнати, кімнати для одягання. До складу приймально-діагностичних приміщень потужних лікарень входять також вестибуль, кабінет лікаря, чергового, вбиральня, комора для одягу хворих і т. ін.
При децентралізованій системі забудови лікарняної ділянки кожний лікувальний корпус повинен мати свої приміщення для прийому хворих. У багатопрофільних лікарнях окремі приймально-діагностичні приміщення та кімнати виписки обов’язково повинні мати також дитяче, інфекційне, акушерське, туберкульозне та інфекційне відділення.
У інфекційних та дитячих лікарнях (відділеннях) для прийому хворих передбачені приймально-оглядові бокси, кількість яких залежить від числа ліжок у відділенні, але не менше 2 боксів. Крім того, в інфекційних лікарнях (відділеннях) входи, сходи та ліфти мають бути окремими для приймання та виписування пацієнтів. Планування та оздоблення боксу докладніше розглядається нижче.
Для надання спеціалізованої екстреної допомоги у приймальних відділеннях лікарень передбачаються окремі бокси (пологовий, операційний, рентгенівський, реанімаційний). У дитячих та інфекційних лікарнях (відділеннях) обов’язковим є наявність санітарного пропускника для медичного персоналу, який складається з роздягальні-гардеробу для особистого одягу, душової та одягальні-гардеробу для спецодягу.
3.2.2 В акушерських стаціонарах особливістю організації прийому хворих є те, що оглядові кімнати та кімнати для санітарної обробки породіль і вагітних передбачаються відокремлені для 2-х потоків: 1) фізіологічного відділення та відділення патології вагітності; 2) для породіль з інфекційними захворюваннями в стадії гострих клінічних проявів. Ці потоки в подальшому мають бути ізольованими один від одного. Особливо слід зазначити, що останнім часом обсерваційні акушерські відділення та спеціалізовані акушерські стаціонари інфекційного профілю у складі багатопрофільних лікувальних закладів не створюються.
До структури сучасного акушерського стаціонару входять наступні відділення та приміщення:
- гардероб для співробітників та відвідувачів (відокремлені);
- акушерське приймально-оглядове відділення;
- акушерське відділення з індивідуальними пологовими залами, індивідуальними та сімейними пологовими палатами, післяпологовими палатами для спільного перебування матері і новонародженого;
- відділення патології вагітних;
- операційний блок;
- анестезіологічне відділення (палати) з ліжками інтенсивної терапії для жінок;
- відділення (палати) інтенсивної терапії новонароджених;
- відділення (палата) для неонатального догляду;
- кімната для зберігання та розведення вакцини БЦЖ;
- кімната для зберігання та розведення вакцини для профілактики вірусного гепатиту В;
- кімната для приготування молочних адаптованих сумішей;
- маніпуляційна;
- палата із санвузлом (в залежності від потужності пологового стаціонару - 2-3, але не менше однієї) з окремим входом для госпіталізації роділь та породіль з інфекційними захворюваннями в стадії гострих клінічних проявів;
- приміщення для дезінфекції та передстерилізаційної очистки інструментарію;
- кімната для підготовки до використання (дезінфекція, очищення, мийка) медичних апаратів (медикорів, наркозно-дихальних тощо);
- санвузол для персоналу, санвузли та душові кімнати для жінок;
- приміщення для прибирального інвентарю;
- приміщення для тимчасового зберігання речей пацієнтів;
- група приміщень для медичного персоналу;
- приміщення для зберігання чистої білизни стаціонару;
- приміщення для збору використаної білизни стаціонару.
Для прийняття та госпіталізації гінекологічних хворих необхідно мати окреме приміщення.
Площі існуючих палат (не менше 14 кв. м) та пологових залів (не менше 16 кв. м) в акушерських стаціонарах використовуються як індивідуальні для однієї пари матері та новонародженого.
У залежності від потужності пологового стаціонару сучасні підходи до надання акушерської допомоги передбачають організацію переважної більшості індивідуальних пологових палат, сімейних пологових палат, індивідуальних пологових залів. Існуючі обсерваційні відділення починаючи з 2008 року реорганізовані для забезпечення їх діяльності в режимі індивідуальних та сімейних пологових залів, індивідуальних післяпологових палат, що є ефективним методом профілактики виникнення внутрішньолікарняних інфекцій.
Індивідуальний пологовий зал – це обладнане спеціальною апаратурою приміщення для проведення пологів в однієї роділлі з ускладненим перебігом вагітності, після чого мати разом з новонародженим переводяться до індивідуальної післяпологової палати для їх спільного перебування до виписки із стаціонару.
Індивідуальна пологова палата – це обладнане приміщення із санвузлом (урахувати при перебудові акушерських стаціонарів) для проведення лише фізіологічних пологів за сучасними перинатальними технологіями в однієї роділлі, після чого мати разом з дитиною перебувають у ній до виписки із стаціонару.
Сімейна пологова палата – це обладнане приміщення з окремим входом і зі санвузлом, де відбуваються пологи та перебуває матір з новонародженим і членами родини (цілодобово за умови необхідності догляду за матір’ю та новонародженим) до виписки зі стаціонару.
Індивідуальна післяпологова палата – це приміщення із санвузлом (урахувати при перебудові акушерських стаціонарів), де може перебувати лише одна породілля з новонародженим після переведення з індивідуального пологового залу до виписки їх із стаціонару.
Палата для госпіталізації вагітних, роділь та породіль з інфекційними захворюваннями в стадії гострих клінічних проявів. Ці палати повинні бути із санвузлом, з окремим входом, обладнані припливно-витяжною вентиляцією з негативним тиском (урахувати при перебудові акушерських стаціонарів).
Індивідуальний пологовий зал повинен бути оснащений спеціальним високотехнологічним медичним обладнанням для ведення ускладнених пологів, а також у разі виникнення ускладнених пологів після переведення роділлі з індивідуальної пологової палати. Тут також має бути встановлено функціональне ліжко, або ліжко-трансформер для приймання пологів. Кожен індивідуальний пологовий зал оснащується вакуум-екстрактором, акушерськими щипцями, тонометром для дорослих, акушерським стетоскопом, монорефлекторною мобільною лампою, сповивальним столиком з підігрівом, масляним обігрівачем (у разі потреби підвищити температуру повітря), візком для інструментів, двома стільцями, настінним термометром, мішком та маскою Амбу, а також засобами для ведення пологів (м’ячі, стілець, шведська стінка, спеціальний килимок).
На 3-4 індивідуальних пологових зали необхідно мати 2 ларингоскопи з мішком Амбу, 2 одноразових вакуум-екстрактори, 2 набори для проведення епізіотомії та накладання швів, 2 акушерських щипці.
Індивідуальні пологові палати оснащуються функціональним ліжком або ліжком-трансформером для приймання пологів та перебування на ньому породіллі під час усього періоду госпіталізації, засобами для ведення пологів (м’ячі, стілець, шведська стінка, спеціальний килимок), сповивальним столиком. Обладнання для первинної реанімації новонародженого використовується у разі потреби з індивідуального пологового залу. Після пологів мати й дитина перебувають у індивідуальній полговій палаті спільно до виписки із стаціонару.
Приміщення для організації сімейної пологової палати повинне бути просторим (не менше 14 кв.м) з наявністю індивідуального санітарного блока. Сімейна пологова палата оснащується функціональним ліжком або ліжком-трансформером для приймання пологів та перебування на ньому породіллі під час усього періоду госпіталізації, необхідним медичним обладнанням та засобами для ведення пологів (м’ячі, стілець, шведська стінка, спеціальний килимок), масляним обігрівачем (у разі необхідності підвищити температуру), настінним термометром, зручними меблями та предметами для цілодобового перебування членів родини, холодильником та місцем для прийому їжі. Матеріали, із яких виготовлені вищевказані предмети оснащення, повинні піддаватися дезінфекції.
Палата для госпіталізації вагітних, роділь та породіль з інфекційними захворюваннями в стадії гострих клінічних проявів оснащується функціональним ліжком або ліжком-трансформером для приймання пологів та перебування на ньому породіллі під час всього періоду госпіталізації, необхідним медичним обладнанням та засобами для ведення пологів (м’ячі, стілець, шведська стінка, спеціальний килимок)
Медичний персонал акушерського стаціонару дозволяє присутність партнера не більше 2 осіб (чоловіка, членів родини, близьких) на пологах відповідно до порядку, затвердженому головним лікарем лікувальної установи з урахуванням бажання роділлі. Додаткове медичне обстеження родичів не проводиться. Присутність членів родини за наявності в них туберкульозу або гострих проявів інфекційного захворювання в акушерському стаціонарі не допускається. Особи, присутні при пологах, повинні бути в чистому домашньому одязі та змінному взутті. Придатність чистого одягу для близьких, роділлі та домашньої постільної білизни визначається в «Інструкції з організації та упровадження інфекційного контролю в акушерських стаціонарах», затвердженої наказом МОЗ від 10.05.2007 № 234.
Дозволяються відвідування матері (з урахуванням її бажання) і дитини в акушерському стаціонарі близькими родичами (не більше 2 осіб одночасно) та їх допомога в догляді за новонародженим і породіллею. Можливість відвідування породіллі членами родини до 14 років вирішується головним лікарем стаціонару.
Пересування пацієнтів з палати до палати, а також до інших відділень стаціонару забороняється. У цій палаті роділля народжує та перебуває в ній до виписки із стаціонару. До цієї палати можуть госпіталізуватися породіллі, у яких пологи відбулися поза лікувальним закладом.
Медичний персонал при вході до палати для госпіталізації вагітних, роділь та породіль з інфекційними захворюваннями в стадії гострих клінічних проявів одягає одноразовий халат, шапочку, гумові рукавички. Після закінчення роботи цей одяг знімається, здійснюється оброблення рук, лише після цього виходить персонал із цієї палати.
Якщо відсутні умови окремого входу до палати для госпіталізації вагітних, роділь та породіль з інфекційними захворюваннями в стадії гострих клінічних проявів, необхідно здійснити заходи з максимальної ізоляції пацієнтки із дотриманням умов профілактики поширення інфекції.
Виписка з акушерського стаціонару за умови фізіологічного перебігу пологів та післяпологового періоду здійснюється на 3-тю добу після пологів.
Акушерський стаціонар закривається у разі необхідності проведення поточного ремонту, але не частіше 1 разу на рік. Допускається закриття акушерського стаціонару за окремими поверхами. У разі закриття пологового стаціонару на поточний ремонт регіональні органи охорони здоров’я визначають акушерський стаціонар для забезпечення пологової допомоги. Відкриття акушерського стаціонару здійснюється за погодженням головного державного санітарного лікаря адміністративної території після проведення санітарно-бактеріологічного контролю й отримання негативних результатів
3.2.3 Соматичне відділення. Головною планувальною одиницею лікувального (палатного) відділення є палатна секція - ізольований комплекс палат і лікувально-допоміжних приміщень, які призначені для хворих з однотипною патологією. З метою профілактики ВЛІ палатні секції будь-якого профілю повинні бути непрохідними, мати у своєму складі повний набір приміщень для забезпечення лікувальних і побутових потреб пацієнтів і персоналу, максимально розмежовувати палати хворих від медико-технологічних приміщень. Від інших секцій, сходових майданчиків, вестибулів загального користування палатна секція відокремлюється шлюзом глибиною не менш 2,5 м. Окрім лікувальних палат (загальна кількість ліжок 20-30), у палатних секціях передбачаються: кабінети лікарів, кімната денного відпочинку хворих, процедурна або маніпуляційна кімната, клізменна, санітарні кімнати, комори для зберігання чистої та брудної білизни, їдальня-буфет, санітарні вузли для персоналу та хворих. Кількість санітарних приладів (унітазів) у вбиральнях приймаються із розрахунку – один на 10 жіночих та 15 чоловічих ліжок відділення. Якщо відділення складається з двох і більше секцій виділяються спільні приміщення, такі як кабінет завідуючого, спеціалізовані та лікувально-діагностичні кабінети та інші.
Планування відділень терапевтичного профілю (соматичних) здійснюється за принципом палатних секцій. Для запобігання скупченості хворих у палатах не дозволяється розташовувати більше 4 ліжок. У стандартній палатній секції на 30 ліжок проектують 6 палат на 4 ліжка, 2 палати на 2 ліжка та 2 палати на 1 ліжко, співвідношення палат різного наповнення відповідно складає 60:20:20 %. Палати розташовуються компактно, усі приміщення, експлуатація яких може порушувати лікувально-охоронний режим, гігієнічний комфорт (вбиральні, процедурні) виносять на периферію секції. Взаєморозташування палат з іншими приміщеннями секції повинно забезпечувати максимально короткі шляхи руху хворих і медперсоналу.
Палата - осередок будь-якого палатного відділення. Для максимального побутового і психологічного комфорту пацієнтів, створення належних санітарно-гігієнічних та протиепідемічних умов палата за архітектурними рішеннями та внутрішнім оздобленням повинна відповідати таким вимогам:
1) Мати достатню площу в залежності від кількості ліжок (табл. 3.3) і висоту не менше 3,0 м.
2) Співвідношення глибини та ширини палати має бути не більшим за 2.
3) Ліжка розташовують паралельно до стіни з вікном на відстані не менше 0,8 м одне від одного та 0,9 м від стіни. Між торцями ліжок відстань має бути не менше 1,3 м.
4) Для забезпечення достатньої інсоляції та максимального прояву її бактерицидної дії вікна більшості палат повинні бути зорієнтовані на південь, південний схід, або схід.
Таблиця 4.3
