- •Безпека життєдіяльності
- •Глава 1 Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності,
- •Глава 2 Природні загрози та характер їхніх проявів і дій …………………...18
- •Глава 3 Техногенні небезпеки та їхні наслідки ……………………………….43
- •1.1. Предмет безпеки життєдіяльності
- •Глава 4 Соціальні небезпеки ………………………………………………...90
- •Глава 5 Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови
- •Глава 6 Менеджмент безпеки ………………………………………………...140
- •Глава 7 Управління силами та засобами ог під час нс …………………….166
- •Глава 1 категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •1.2. Головні визначення бжд Безпека
- •1.3. Культура безпеки
- •1.4. Аксіоми безпеки життєдіяльності
- •1.5. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.6. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек
- •1.7. Класифікація нс
- •Глава 2 природні загрози та характер їхніх проявів і дії
- •2.1. Класифікація природних надзвичайних ситуацій
- •2.2. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ Землетруси
- •Правила поводження у осередку землетрусу
- •Провали
- •2.3. Небезпечні метеорологічні явища Бурі та урагани
- •Блискавка
- •2.4. Небезпечні гідрологічні процеси і явища Повені
- •Підтоплення
- •2.5. Пожежі у природних екосистемах
- •2.6. Біологічні небезпеки
- •Глава 3 Техногенні небезпеки та їхні наслідки
- •3.1. Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки Види та причини виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Типи руйнувань при нс
- •3.2. Небезпечні події на транспорті та транспортних комунікаціях
- •Транспортування небезпечних хімічних речовин
- •3.3. Гідродинамічні аварії
- •Хвиля прориву та її вражаючі фактори
- •Правила особистої безпечної поведінки при гідродинамічних аваріях
- •3.4. Пожежна безпека
- •Продукти горіння
- •Етапи розвитку пожежі
- •Зони пожежі. Небезпечні для людини чинники пожежі
- •Стадії пожежі
- •Вибух Короткі відомості про вибухові речовини
- •Вражаючі чинники вибухів Дія вибуху на людину
- •Основні вражаючі чинники і зони дії вибуху
- •Класифікація об'єктів за їх пожежо- вибухонебезпекою
- •Дії населення при вибухах
- •Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій
- •3.5 Радіаційна безпека
- •Іонізуючи випроміннювання
- •Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення
- •Нормування радіаційної безпеки
- •Норми зонування територій в залежності від радіоактивного забруднення
- •Режими радіаційного захисту і порядок введення їх в дію
- •Принципи забезпечення радіаційної безпеки
- •3.6 Хімічна безпека Класифікація нхр за мірою дії на організм людини
- •Особливості виникнення і розвитку аварій на хно
- •Захист продуктів харчування і води при хімічній аварії
- •Організація дозиметричного й хімічного контролю
- •Надання першої допомоги ураженим
- •Глава 4 соціальні небезпеки
- •4.1. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики Класифікація соціальних небезпек
- •Причини соціальних небезпек
- •Тероризм
- •Чинники можливих проявів тероризму в Україні
- •Світові прояви тероризму
- •4.2. Соціальні та психологічні фактори ризику
- •4.2.1. Маніпуляція свідомістю Інформаційні засоби та способи впливу на психіку людини
- •Методи маніпулювання людською свідомістю
- •Дезінформація як метод маніпулювання людською свідомістю
- •Навіювання як спосіб маніпулювання свідомістю людини
- •4.2.2. Небезпека засобів масової інформації
- •4.2.3. Реклама та її маніпуляційні можливості
- •4.2.4. Шкідливі звички. Алкоголізм та тютюнокуріння
- •4.2.5. Поводження людини в натовпі
- •Натовп і паніка
- •4.3. Захисні властивості людського організму
- •4.3.1. Фізіологічні особливості людини Будова і властивості аналізаторів
- •Характеристика основних аналізаторів
- •4.3.2. Психологічні особливості людини
- •Значення психіки людини в забезпеченні бжд
- •Властивості людини
- •Атрибути людини
- •Риси людини
- •Якості людини
- •Глава 5 Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •5.1. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем
- •5.1.1. Ризик
- •5.1.2. Індивідуальний ризик
- •5.2. Концепція прийнятного ризику
- •5.3. Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику
- •5.4. Принципи забезпечення безпечної життєдіяльності
- •Алгоритм прийняття рішення для забезпечення безпеки для об'єкта потенційної небезпеки
- •Глава 6 менеджмент безпеки
- •6.1. Правове забезпечення безпеки життєдіяльності
- •6.1.1. Управління безпекою життєдіяльності
- •6.1.2. Основи національного законодавства з безпеки життєдіяльності
- •Законодавчі та нормативні акти з безпеки життєдіяльності
- •6.2. Державне регулювання системи заходів щодо попередження виникнення техногенних нс
- •6.2.1. Заходи щодо забезпечення безпеки техносфери
- •6.2.2. Заходи щодо поліпшення екологічної обстановки і раціонального природокористування Раціональне розміщення потенційно небезпечних виробництв
- •Розробка цільових природно-охоронних програм
- •6.3. Загальні засади моніторингу нс та порядок його здійснення
- •6.4. Менеджмент безпеки на підприємстві
- •Основні поняття корпоративної безпеки Джерела загроз об'єкту економіки.
- •Війна в сфері економіки і технології
- •Стратегія економічної розвідки
- •Система забезпечення корпоративної безпеки об'єкта економіки
- •Служба безпеки об'єкта економіки
- •Глава 7 управління силами та засобами ог під час нс
- •7.1. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення нс
- •Організація оповіщення і зв'язку в надзвичайних ситуаціях
- •Організація оповіщення
- •Організація зв'язку (проходження інформаційних потоків)
- •Оповіщення населення
- •7.2. Основні заходи по реагуванню на нс
- •7.3. Ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •7.3.1. Основні заходи щодо ліквідації нс і їх наслідків
- •7.3.2. Життєзабезпечення постраждалого населення
- •Забезпечення постраждалого населення водою
- •Забезпечення постраждалого населення продуктами харчування
- •Забезпечення постраждалого населення предметами першій необхідності
- •Забезпечення постраждалого населення житлом
- •Медичне забезпечення постраждалого населення
- •Забезпечення населення комунально-побутовими послугами
- •Реабілітація постраждалого населення
- •7.3.3. Дії населення в умовах нс Дії населення в зонах радіаційного зараження
- •Дії населення в зонах хімічного зараження
- •Дії населення в осередках інфекційного ураження
- •Література
4.2.5. Поводження людини в натовпі
Психологічні закономірності поведінки натовпу дуже мало залежать від освітнього чи культурного рівня людей, що утворюють натовп. Їх перетворення у натовп досить, аби сформувалася свого роду колективна душа, що змушує їх відчувати, думати і діяти зовсім інакше, ніж думав би, діяв і відчував кожен з них окремо.
Натовп - це народ, що вийшов на вулицю, це особлива спільність людей, що розрізняється чотирма основними різновидами: натовп випадковий, експресивний, конвенційний і діючий.
Випадковий натовп — чималий гурт людей, чию увагу привернула надзвичайна подія (аварія, вибух тощо).
Експресивний натовп утворюється з людей, згуртованих спільним прагненням висловити свої почуття радості, горя, протесту, солідарності тощо (весілля, похорон, мітинг, маніфестація).
Конвенційний натовп — учасники масових розваг, глядачі на стадіоні, що об'єднуються ніби за домовленістю - конвенцією вигуки "Браво", "Слава", "Ганьба"). Їх об'єднує не тільки (цікавість до масового дійства, але й готовність реагувати на нього згідно з ритуалами або нормами, що не мають офіційного характеру.
Спільні риси натовпу:
натовп - завжди велика група людей;
натовп існує протягом досить короткого часу;
люди в натовпі розміщуються дуже щільно на невеликій площі, у безпосередній близькості, що дає можливість підтримувати між собою зоровий і слуховий контакти, постійно отримуючи інформацію про реакції одне одного на слова оратора, який виступає на мітингу.
Натовп живе єдиним настроєм, швидко радикалізується, змінює характер і спрямованість дій. Людська психіка в натовпі швидкозмінна і нестійка, призводить до трагічних наслідків.
Людська психіка в натовпі:
у натовпі особистість "розчиняється", нівелюється.
натовп — найчутливіший барометр корінних інтересів народу, класів, колективів, проте "глухий" до інтересів окремої особистості.
втрата індивідуальності в натовпі; люди однаково відчувають і думають, схильні до однакових рішень і вчинків.
"Колективна душа" натовпу владна, авторитетна.
людина з натовпу позбавлена самобутності і незалежності.
натовп - це підсвідомий рівень вчинків, дій, поведінки.
людина натовпу позбавлена індивідуальності, але дістає ту психологічну захищеність, якої їй бракує у звичайному щоденному житті.
люди натовпу через те - безвідповідальні, з домінуючим почуттям безкарності і вседозволеності.
Мислення натовпу. Умовою утворення «колективної душі» натовпу є спрощення всього, що здатне спрощуватись і посилення всього, що здатне посилюватись.
Запорукою утворення «колективної душі» натовпу є одержання людьми інформації про реакції одне одного на певні події чи явища. У цій величезній інформаційній системі виникає безліч збоїв, перешкод, «шумових ефектів».
Спрощення і посилення — дві взаємопов'язані тенденції — визначають психологічний профіль натовпу. Спрощується інтелект, посилюються емоції, почуття, переживання.
Натовп мислить не логічними категоріями, а цілісними образами, що вільно асоціюються між собою. Образ, викликаний оратором, котрий виступає перед натовпом, повинен збуджувати нові емоції, пов'язані з наступними, ще не виголошеними твердженнями, закликами. Оратори з логічним мислення бездоганні з огляду на формальну логіку (не люмпени, а інтелігенти, як правило, програють нікчемності). Особливості мислення натовпу вимагають також простоти, лаконічності, завершеності висловлювань. Категоричність оратора-лідера — найважливіше. Натовп не визнає напівтонів, двозначності, нечесності.
Натовп сприймає лише ті орієнтири, що відтворюють цілісний образ якості подій чи явище. Слід говорити десять разів те, що хоче почути натовп і сказати після цього те, що хоче оратор, хоч один раз; натовп вже підтримає, хоч це і протилежить його бажанню і піде за промовцем, або відкине, змете його, якщо сказане буде непереконливим. Тому спілкування з натовпом — велике мистецтво. «Натовп не можна вчити мислити», він ні в кого не питає ні дозволу, ні поради.
