6.4. Менеджмент безпеки на підприємстві

Корпоративна безпека передбачає забезпечення захисту об'єктів господарювання від найрізноманітніших зовнішніх та внутрішніх факторів.

Основні об'єкти забезпечення кримінологічної безпеки:

- особистість, її права ї свободи;

- суспільство, його матеріальні та духовні цінності;

- держава, її конституційний устрій, суверенітет та територіальна цілісність.

Основним суб'єктом забезпечення безпеки громадян, громадських організацій, об'єднань, об'єктів економіки є держава, її законодавчі, виконавчі, судові органи влади.

Фундаментом в забезпеченні корпоративної безпеки є комплексний системний підхід в створенні та функціонуванні служб безпеки, їх взаємодія між собою та з правоохоронними організаціями.

Основні поняття корпоративної безпеки Джерела загроз об'єкту економіки.

Зовнішні загрози: ринкові (економічні) фактори; надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціального характеру; політико-правові фактори.

Внутрішні загрози пов'язані з:

- недодержанням правил безпеки, недбалістю персоналу;

- ненадійністю та недосконалістю обладнання, технологічних процесів;

- протиправними діями працівників підприємства;

- незадовільною організацією роботи підприємства та недостатньою кваліфікацією персоналу.

Кримінологічна загроза безпеки економіки - це сукупність факторів і умов, що становлять небезпеку для нормального функціонування будь-яких об'єктів економіки. Суб'єктами кримінологічних загроз безпеки об'єктів економіки є:

- спецслужби іноземних держав, діяльністю яких є добування цінної інформації, здійснення підривних акцій відносно об'єктів економіки;

- недержавні організації та окремі особи, які спеціалізуються на проведенні промислового шпіонажу;

- організована злочинність;

- підприємства - конкуренти;

- окремі особи, що виконують протиправні та інші деструктивні наміри відносно об'єктів економіки.

Війна в сфері економіки і технології

До основних прийомів ведення сучасної економічної війни належать:

- точне визначення тих галузей, що їх необхідно розвивати, тобто визначення домінантного економічного напряму країни;

- аналіз сил і слабких сторін противника, в якого також присутній цей економічний напрям розвитку.

Застосовуються в економічній війні і такі дестабілізаційні методи, як компрометація фірм, проникнення і дезінформація, торпедування крупних контрактів та інше, а економічна розвідка і контррозвідка стають пріоритетними направленнями в діяльності як державних, так і приватних спецслужб.

Інформаційно-аналітична робота відіграє головну роль в організації комплексної системи забезпечення безпеки діяльності як крупних, так і середніх компаній при сучасному широкому колі партнерів та гострій конкуренції.

За теперішніх складних економічних обставин керівники підприємств повинні враховувати досить важливі в економіці фактори: зростання кількості суб'єктів економіки, які лідирують на деяких ринках; ріст загрози, що постає із незаконної практики зговору; мафіозні прийоми.

В сучасній економічній війні тільки інформація може забезпечити вирішальну перевагу. Не випадково найбільш конкурентоспроможні об'єкти економіки опираються на колективну культуру інформації, яка дає набагато більшу віддачу, ніж індивідуальні підходи і методи.

Конфронтацію підрозділяють на пряму, побічну і стратегію випередження.

Пряма конфронтація характерна для двополюсного конфлікту, за принципом "один на один".

Побічна (непряма) конфронтація притаманна багатополюсному конфлікту, за принципом "всі проти всіх".

Стратегія випередження - самостійне (наодинці) протистояння всім.