- •Безпека життєдіяльності
- •Глава 1 Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності,
- •Глава 2 Природні загрози та характер їхніх проявів і дій …………………...18
- •Глава 3 Техногенні небезпеки та їхні наслідки ……………………………….43
- •1.1. Предмет безпеки життєдіяльності
- •Глава 4 Соціальні небезпеки ………………………………………………...90
- •Глава 5 Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови
- •Глава 6 Менеджмент безпеки ………………………………………………...140
- •Глава 7 Управління силами та засобами ог під час нс …………………….166
- •Глава 1 категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •1.2. Головні визначення бжд Безпека
- •1.3. Культура безпеки
- •1.4. Аксіоми безпеки життєдіяльності
- •1.5. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.6. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек
- •1.7. Класифікація нс
- •Глава 2 природні загрози та характер їхніх проявів і дії
- •2.1. Класифікація природних надзвичайних ситуацій
- •2.2. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ Землетруси
- •Правила поводження у осередку землетрусу
- •Провали
- •2.3. Небезпечні метеорологічні явища Бурі та урагани
- •Блискавка
- •2.4. Небезпечні гідрологічні процеси і явища Повені
- •Підтоплення
- •2.5. Пожежі у природних екосистемах
- •2.6. Біологічні небезпеки
- •Глава 3 Техногенні небезпеки та їхні наслідки
- •3.1. Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки Види та причини виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Типи руйнувань при нс
- •3.2. Небезпечні події на транспорті та транспортних комунікаціях
- •Транспортування небезпечних хімічних речовин
- •3.3. Гідродинамічні аварії
- •Хвиля прориву та її вражаючі фактори
- •Правила особистої безпечної поведінки при гідродинамічних аваріях
- •3.4. Пожежна безпека
- •Продукти горіння
- •Етапи розвитку пожежі
- •Зони пожежі. Небезпечні для людини чинники пожежі
- •Стадії пожежі
- •Вибух Короткі відомості про вибухові речовини
- •Вражаючі чинники вибухів Дія вибуху на людину
- •Основні вражаючі чинники і зони дії вибуху
- •Класифікація об'єктів за їх пожежо- вибухонебезпекою
- •Дії населення при вибухах
- •Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій
- •3.5 Радіаційна безпека
- •Іонізуючи випроміннювання
- •Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення
- •Нормування радіаційної безпеки
- •Норми зонування територій в залежності від радіоактивного забруднення
- •Режими радіаційного захисту і порядок введення їх в дію
- •Принципи забезпечення радіаційної безпеки
- •3.6 Хімічна безпека Класифікація нхр за мірою дії на організм людини
- •Особливості виникнення і розвитку аварій на хно
- •Захист продуктів харчування і води при хімічній аварії
- •Організація дозиметричного й хімічного контролю
- •Надання першої допомоги ураженим
- •Глава 4 соціальні небезпеки
- •4.1. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики Класифікація соціальних небезпек
- •Причини соціальних небезпек
- •Тероризм
- •Чинники можливих проявів тероризму в Україні
- •Світові прояви тероризму
- •4.2. Соціальні та психологічні фактори ризику
- •4.2.1. Маніпуляція свідомістю Інформаційні засоби та способи впливу на психіку людини
- •Методи маніпулювання людською свідомістю
- •Дезінформація як метод маніпулювання людською свідомістю
- •Навіювання як спосіб маніпулювання свідомістю людини
- •4.2.2. Небезпека засобів масової інформації
- •4.2.3. Реклама та її маніпуляційні можливості
- •4.2.4. Шкідливі звички. Алкоголізм та тютюнокуріння
- •4.2.5. Поводження людини в натовпі
- •Натовп і паніка
- •4.3. Захисні властивості людського організму
- •4.3.1. Фізіологічні особливості людини Будова і властивості аналізаторів
- •Характеристика основних аналізаторів
- •4.3.2. Психологічні особливості людини
- •Значення психіки людини в забезпеченні бжд
- •Властивості людини
- •Атрибути людини
- •Риси людини
- •Якості людини
- •Глава 5 Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •5.1. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем
- •5.1.1. Ризик
- •5.1.2. Індивідуальний ризик
- •5.2. Концепція прийнятного ризику
- •5.3. Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику
- •5.4. Принципи забезпечення безпечної життєдіяльності
- •Алгоритм прийняття рішення для забезпечення безпеки для об'єкта потенційної небезпеки
- •Глава 6 менеджмент безпеки
- •6.1. Правове забезпечення безпеки життєдіяльності
- •6.1.1. Управління безпекою життєдіяльності
- •6.1.2. Основи національного законодавства з безпеки життєдіяльності
- •Законодавчі та нормативні акти з безпеки життєдіяльності
- •6.2. Державне регулювання системи заходів щодо попередження виникнення техногенних нс
- •6.2.1. Заходи щодо забезпечення безпеки техносфери
- •6.2.2. Заходи щодо поліпшення екологічної обстановки і раціонального природокористування Раціональне розміщення потенційно небезпечних виробництв
- •Розробка цільових природно-охоронних програм
- •6.3. Загальні засади моніторингу нс та порядок його здійснення
- •6.4. Менеджмент безпеки на підприємстві
- •Основні поняття корпоративної безпеки Джерела загроз об'єкту економіки.
- •Війна в сфері економіки і технології
- •Стратегія економічної розвідки
- •Система забезпечення корпоративної безпеки об'єкта економіки
- •Служба безпеки об'єкта економіки
- •Глава 7 управління силами та засобами ог під час нс
- •7.1. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення нс
- •Організація оповіщення і зв'язку в надзвичайних ситуаціях
- •Організація оповіщення
- •Організація зв'язку (проходження інформаційних потоків)
- •Оповіщення населення
- •7.2. Основні заходи по реагуванню на нс
- •7.3. Ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •7.3.1. Основні заходи щодо ліквідації нс і їх наслідків
- •7.3.2. Життєзабезпечення постраждалого населення
- •Забезпечення постраждалого населення водою
- •Забезпечення постраждалого населення продуктами харчування
- •Забезпечення постраждалого населення предметами першій необхідності
- •Забезпечення постраждалого населення житлом
- •Медичне забезпечення постраждалого населення
- •Забезпечення населення комунально-побутовими послугами
- •Реабілітація постраждалого населення
- •7.3.3. Дії населення в умовах нс Дії населення в зонах радіаційного зараження
- •Дії населення в зонах хімічного зараження
- •Дії населення в осередках інфекційного ураження
- •Література
7.3.3. Дії населення в умовах нс Дії населення в зонах радіаційного зараження
Головна небезпека на забрудненій місцевості - це попадання радіоактивних речовин всередину організму з вдихуваним повітрям, а також із їжею і водою. Попадання великої кількості радіоактивних речовин на відкриті ділянки шкіри може викликати її ураження - шкірні опіки.
При отриманні повідомлення про небезпеку необхідно надіти протигаз, респіратор, протипилову тканинну маску або ватно-марлеву пов'язку, що попередить попадання радіоактивного пилу в органи дихання. Для захисту шкірних покривів надіваються плащі з капюшонами, накидки, комбінезони, гумове взуття, рукавички. Підготувавшись, слід пройти в найближче сховище або ПРУ. Якщо укриття розташоване далеко треба залишатися удома, при цьому включити телевізор або радіо і прослуховувати повідомлення відносно НС, що склалася. У будинку або квартирі вимагається закрити вікна, двері, зашторити їх або завісити ковдрою. Вентиляційні люки, віддушини, щілині необхідно загерметизувати. Слід захистити продукти харчування і воду (заздалегідь створивши її запас) від попадання РР. Обов'язково треба проінформувати сусідів про почуте вами повідомлення.
Для зниження тяжкості наслідків іонізуючих випромінювань застосовуються спеціальні препарати (цистеїн, цистомін, цистофос та ін.) - радіопротектори. Необхідно їх приймати до початку радіоактивного зараження, інакше ці засоби захисної дії не зроблять.
Виходити на вулицю без крайньої необхідності не слід, але якщо це потрібно, то треба надіти на себе чи протигаз респіратор, плащ, чоботи, рукавички. На відкритому просторі заборонено сідати на землю або які-небудь предмети, роздягатися, палити, розмови звести до мінімуму. Після повернення з вулиці одяг вимагається витрусити і почистити вологою щіткою, взуття протирається мокрою ганчіркою. Обличчя, руки, шию ретельно вимити, рот прополоскати 0,5 % розчином питної соди.
Необхідно виключити купання у відкритих водоймищах, походи в ліс і поля, збирання кольорів, ягід, грибів і тому подібне
У усіх приміщеннях щодня проводите вологе прибирання із застосуванням миючих засобів. Їжу приймайте тільки в закритих приміщеннях. Перед їдою треба помити руки з милом і прополоскати рот.
Воду слід вживати тільки з перевірених джерел: водопроводу або з артезіанських свердловин, закритих джерел. Вважаються безпечними продукти, що зберігаються в холодильниках, закритих шафах, підвалах, льохах або розфасовані в промислових умовах. Овочі і фрукти дозволяється вживати тільки після перевірки їх в лабораторії. Готувати і приймати їжу потрібно в закритих приміщеннях.
Дії населення в зонах хімічного зараження
Населення, що проживає поблизу хімічно небезпечних об'єктів (у радіусі до 2,5 км), про хімічну аварію оповіщається диспетчерською службою підприємства з використанням своїх технічних засобів і місцевих каналів радіомовлення. Ті, хто проживають на видаленні більше 2,5 км, - оперативними службами міських органів управління у справах ЦЗ і НС через мережі телемовлення і радіотрансляції. У інформації про аварію говориться: яка речовина викинута в довкілля, в яких районах (житлових кварталах) може виникнути найбільша небезпека поширення хмари зараженого повітря, які заходи захисту необхідно терміново зробити.
У разі аварії на ХНО, якщо ви знаходитеся на вулиці, можливі два варіанти: 1) ви почули застережливий сигнал; 2) інформація про виникнення НС не були, а ви відчули специфічний запах. У обох випадках не слід піддаватися паніці. Необхідно зорієнтуватися, де знаходиться джерело виникнення небезпеки. Після цього почати прискорений рух убік, перпендикулярний напряму вітру. Якщо вихід з небезпечної зони неможливий, слід сховатися в найближчій будівлі. У разі поширення пари хлору, треба піднятися на верхній поверх, якщо це аміак, необхідно сховатися на першому поверсі.
Якщо сигнал застав удома, не слід його покидати. Спочатку включите місцевий канал телебачення і радіотрансляційну точку, щоб почути детальну інформацію про виниклу надзвичайну ситуацію, закрийте вікна, фрамуги, кватирки і підготуйте засоби індивідуального захисту. При їх відсутності потрібно швидко виготовити ватно-марлеві пов'язки, в крайньому випадку, узяти рушник, шматок тканини, змочити їх 2 % розчином питної соди (при захисті від хлору) або 5 % розчином лимонної кислоти (при захисті від аміаку). В крайньому випадку, слід рясно змочити тканину водою.
Вживіть заходи по герметизації жител від проникнення в них ХНР. Для цього заклейте або закладіть підручними засобами щілини у віконних рамах, дверях, навісьте на дверні коробки щільну тканину (ковдру), заздалегідь змочивши водою, вентиляційні отвори прикрийте папером, поліетиленовою плівкою, цератою.
Прослухавши інформацію, передану по телебаченню або радіо, доведіть її до членів сімей і сусідів. Якщо не було рекомендацій про евакуацію з жител, то перейдіть в кімнату, що знаходиться з навітряного боку відносно поширення хмари зараженого повітря. За відсутності такої можливості краще всього зайти в ту частину квартири (удома), яка менше всього піддається дії протягів.
Відчувши ознаки пари отруйної речовини усередині приміщення, необхідно надіти протигази або прості засоби індивідуального захисту, виготовлені самостійно. В крайньому випадку, змочите рушник і прикрийте ним рот і ніс.
Після отримання сигналу "Відбій хімічної тривоги", відкрийте вікна і провітрите приміщення.
Люди, що сховалися в будівлях мають бути готові до виходу із зони зараження за вказівкою органів управління ЦЗ і НС. Може бути прийнято і самостійне рішення. Йти слід швидко, уникаючи при цьому яри, лощини, парки. Обов'язково обходити видимі скупчення пари отруйних речовин і диму. При виході із зони зараження необхідно використовувати протигази (респіратори), а при їх відсутності - прості пов'язки з марлі або тканини, змочені водою.
