Правила складання запитань для інтерв'ю:

- кожне запитання повинне бути логічно однозначним, не містити в собі декілька відносно автономних частин, які потребують різних відповідей;

- слід уникати вживань мало розповсюджених іншомовних слів, спеці­альних термінів тощо;

- перевагу надавати конкретним запитанням, перед абстрактними чи узагальненими;

- в разі необхідності одержання відомостей дискусійного характери доцільно надати питанню маскуючий відтінок. Це досягається введенням в обговорення відповідної ситуації, що стосується самого опитуваного або невизначеної особи (наприклад, "одного студені та", ідентифікація з яким не завдавала б йому особливих утруднень)!

відносно складні запитання, нецікаві для респондента або ті, ці сприймаються ним як дуже особисті, не слід виносити на початої] інтерв'ю;

якщо йдеться про те, у чому респондент не досить компетентний іноді бажано зробити відповідну передмову.

Комунікативний етап — це процес спілкування з респондентом. Вщ має таку орієнтовну структуру:

введення в бесіду: встановлення контакту, інформування про ці опитування тощо;

основний вираз інтерв'ю: детальне дослідження, яке здійснюється за раніше розробленим планом;

завершальний етап бесіди: зняття напруження, яке могло виникне ти під час інтерв'ю, висловлювання подяки та вдячності за участі у роботі.

На аналітичному етапі інтерв'ювання проводиться розробка інтерпретація зібраної інформації, її аналіз, а також зіставлення результатів татів усного опитування з даними, які отримані за допомогою інших методів дослідження.

Тестування — метод дослідження, який дуже часто застосовується в психолого-педагогічних дослідженнях. За допомогою тестів порівнюються рівні оволодіння будь-якими видами діяльності.

Наприклад, навчальної діяльності: тести дозволяють визначити особистісні характеристики суб'єктів спілкування в системі освіти виявити наявність певних знань, умінь та навичок, здібностей чи інших психологічних характеристик — інтересів, мотивації, емоційних реакцій тощо.

Для тестування як метода наукового дослідження характерні та особливості:

• відносна простота процедури й необхідного обладнання;

• безпосередня фіксація результатів;

• можливість використання як індивідуально, так і для цілих груп;

• зручність математичної обробки;

• короткочасність;

• наявність встановлених стандартів (норм).

Розрізняють:

• тести успішності навчальних досягнень;

• тести здібностей;

• тести особистісні.

Перевагою тестування є те, що при використанні цього методу стає можливим одержання зіставлених даних у великих масивах досліджу­ваних.

Складність використання тестів полягає в тому, що не завжди мож­ливо виявити, як і за рахунок чого був досягнутий отриманий у процесі тестування результат.

Процес тестування складається з трьох етапів:

• вибір тесту — визначається метою тестування і ступенем достовір­ності та надійності тесту;

• проведення тестування — визначається інструкцією до тесту;

• інтерпретація результатів — визначається системою теоретичних припущень відносно предмета тестування.

Обов'язковими умовами реалізації завдань дослідження за допомогою тестування є:

• обов'язковість для всіх досліджуваних комплексу випробувальних завдань;

• наявність стандартної системи оцінювання.

Тестові оцінки мають відносний характер: вони вказують лише на місце, яке займає досліджуваний щодо відповідної норми за певною віко­вою, статевою або фаховою категорією.

Процес стандартизації передбачає однаковість процедури проведен­ня іі оцінки виконання тесту. Він містить:

• точні вказівки відносно використовуваних матеріалів;

• часові обмеження;

• усні інструкції досліджуваному;

• попередній показ завдання;

• урахування способу трактування питань із боку досліджуваного. Об'єктивна оцінка тестів — це, перш за все, визначення їх валідності, надійності, репрезентативності, які є показниками якості психолого-педагогічного дослідження.

Об'єктивність — це особливо важлива вимога до тесту. Проведене в Різних групах тестування при отриманні певних умов дає значно більшу впевненість в об'єктивності одержаної інформації, ніж оцінювання знань студентів викладачем. При порівнянні ефективності навчання за різними підручниками або за різними методиками саме тести є найбільш зручним і адекватним методом.

Важливою ознакою тесту є його надійність. Він чим надійніший, тин більш однорідний.

З кількох завдань та як саме має складатися тест, щоб він був надійним?

Статистичний аналіз показує, що при мінімально допустимому значенні критерію придатності тесту, тобто коли коефіцієнт кореляції дорівнює 0,3, у тесті мас бути щонайменше 10 завдань, щоб коефіцієнт надійності був не нижчим за 0,8. Будь-яка інтерпретація статистичної розробки результатів допускається лише тоді, коли для аналізу взято велике кількість даних.

Важливою вимогою є забезпечення валідності тесту, тобто відповідність його своєму призначенню. Валідність тесту може бути впве-1 дена лише при зіставленні результатів тестування з якимось критерієм оцінкою, показником, що перебуває поза тестом. Такий критерії називають "зовнішнім". Його вибір є одним з найскладніших завдань. Найнадійнішим зовнішнім критерієм тесту за змістом є результат експертного опитування студентів. Бажана кількість вибірки для експертного опитування складає близько 30 респондентів. Результати експертного опитування зіставляють, порівнюють з результатами тестування і виводять коефіцієнт валідності.

Метод експертних оцінок

Експертний метод — це спосіб вивчення громадської думки науковців. викладачів і фахівців з якогось конкретного питання, засіб всебічного і глибокого вивчення психолого-педагогічних проблем. Коректне застосування експертного методу дає можливість виявити приховав інформацію про психолого-педагогічні процеси, необхідну для подальшої теоретичної і дослідно-експериментальної роботи.

Розширення досліджень проблеми реформування національної системи освіти, створення нових типів навчальних закладів, розвиток прогностичної функції педагогіки, організація навчання й виховання талановитої молоді зумовлюють потребу серйозно опанувати експертним методом і ефективно його використовувати в системі інших методів психолого-педагогічного дослідження.

Під час проведення експертиз варто зосереджувати увагу не лише на рішеннях експертів, а й, головним чином, на аргументації, яка об­ґрунтовує певне рішення, на виявленні справжніх психолого-педагогіч­них чинників і відношень, необхідних для подальшої теоретичної та дослідно-експериментальної роботи, тобто не слід підмінювати думкою фахівців теоретичний аналіз досліджуваної психолого-педагогічної діяльності.

Існують різні експертні методи, які містять індивідуальні й колек­тивні оцінки. Найчастіше в психолого-педагогічних дослідженнях за­стосовують метод експертних оцінок (метод Делфі), коли створюють­ся умови, що виключають безпосереднє спілкування між членами експертної групи. За допомогою методу експертних оцінок здійсню­ються:

• аналіз психолого-педагогічних явищ, процесів, ситуацій, що характеризуються, в основному, якісними показниками та ознаками, які не піддаються формалізації;

• визначення і ранжування за заданим критерієм найістотніших фак­торів, які впливають на функціонування і розвиток освітньої системи;

• оцінка альтернативних рішень і вибір найбільш вдалих варіантів;

• прогнозування розвитку певної галузі знання, процесів навчання й виховання та їх взаємодії із зовнішнім середовищем.

Основні етапи реалізації методу експертних оцінок:

• організація експертизи, формулювання проблеми і мети експерименту;

• встановлення відповідальності та прав робочої групи;

• добір експертів, проведення їх опитування;

• аналіз і обробка результатів.

При доборі експертів враховується їх компетентність, відсутність схильності до конформізму, креативність, аналітичність, широта й кон­структивність мислення тощо. При виборі методів педагогічних дослі­джень слід враховувати, що при груповій експертній оцінці важко буває враховувати вплив на експертів дослідника. Це може призвести до підміни всебічного і глибокого вивчення психолого-педагогічного явища підтасовуванням фактів, які підтверджують сформульовані заздалегідь рішення.

При застосуванні експертних методів дослідження треба оцінювати с умінь надійності результатів експертизи. Узгодженість думок експертів є необхідною умовою надійності колективної оцінки. Отже, при статистичному аналізі інформації, одержаної від експертів, потрібно визначити ступінь узгодженості індивідуальних експертних оцінок. Методи математичної статистики, які мають використовуватись майже на кожному етапі проведення експертизи, основані на ранжруванні, тобто розміщенні факторів у порядку зменшення (або зростання) їх відносної значущості! Кількісна оцінка узгодженості думок експертів здійснюється з використанням багатьох методів.

Вивчення документів

Основною передумовою успішного аналізу документів є чітко сформульована мета дослідження і теоретичні вихідні дані. Підхід до проведення аналізу, його направленість обумовлені науковою проблемою.

Документи, які використовує дослідник, самі по собі не переслідують наукових цілей. Робота з ними — складна і трудомістка. Вона перед­бачає детальне вивчення у відповідності до досліджуваної проблеми з ї основними поняттями.

При цьому треба обрати такий спосіб роботи з матеріалом, який би забезпечив можливість аналітичного підходу до нього. Необхідно провести опис документів, розподіл їх за змістом, забезпечити класифікацій інформації, яка вивчається та її інтерпретацію. Цей якісний аналіз відкриває шлях до проведення кількісного аналізу. Спосіб якісного дослідженій документів визначає можливості і ефективність дослідження кількісного

Метою вивчення важливих документів перш за все є те, що це повинна бути їх змістовна інтерпретація, а ні в якому разі не формальна класифікація!

При аналізі змісту документа необхідно розробити систему категорій у відповідності з якими будуть класифікуватися дані.

Кількісний аналіз певних документів у соціальних дослідженнях визначається поняттям "контент-аналіз", або "кількісна семантика" Він є основою класифікації текстового матеріалу. У психолого-педагогічному дослідженні контент-аналіз виступає важливим джерелом пізнання.

Документи можуть бути або головним джерелом пізнання, або вихідним матеріалом подальшого дослідження. У цьому випадку аналіз їх може слугувати конкретизації проблеми, що вивчається, і уточненню наукової гіпотези. На підставі вивчення документів формулюються пункти таблиць, запитання анкет тощо.