Змістовний модуль 8. Вибір і обґрунтування теми дослідження План

1. Загальне ознайомлення з проблемою дослідження

2. Формулювання теми дослідження

3. Визначення об'єкта і предмета дослідження

4. Формулювання мети дослідження

5. Побудова гіпотези і постановка завдань дослідження

Загальне ознайомлення з проблемою дослідження

Будь-яке психолого-педагогічне дослідження починається з теоре­тичного аналізу досліджуваної галузі педагогічної або психологічної науки, визначення проблеми, обґрунтування актуальності її розробки. Першим кроком дослідника є вибір об'єктивної галузі дослідження. Такою об'єктивною галуззю може бути або сфера практичної діяльності (наприклад, навчання певній дисципліні у фармацевтичному (медич­ному) навчальному закладі), або її відтворення у сфері наукової про­блематики (принцип неперервності в навчанні, суб'єктивно-діяльнісний підхід). Вибір об'єктної галузі визначається такими об'єктивними факторами, як її актуальність, новизна і перспективність, і суб'єктив­ними факторами: освітою, життєвим досвідом, інтересами, здібностями, схильностями дослідника, його зв'язком з певним науковим колек­тивам і керівником.

Коло дослідницької роботи окреслює тема дослідження. Вона витікає з аналізу того, що є в літературі, з досвіду викладачів, керівників та колек­тивів вищих навчальних закладів, із можливостей і готовності професорсько-викладацького складу вирішувати дослідницькі завдання. Тема по­винна містити проблему, тобто для свідомого визначення, а тим більше, уточнення теми є необхідним для окреслення дослідницької проблеми.

ПРОБЛЕМА (від грец. "problema" – задача, утруднення) – усвідомлення суб'єктом неможливості вирішення труднощів і протиріч, що виникли в даній ситуації, засобами наявного знання і досвіду.

Проблемою виступають питання або задача, які не можуть вирішуватися за допомогою набутих знань і вимагають теоретичних і практичних дій на новому рівні або за допомогою нових методів дослідження. Виявлення проблеми постають як наслідок виникнення і розвитку протиріччя досягненим рівнем знання і новими фактами або потребами суспільної практики (соціальне замовлення), тобто в результаті виникнення так званої проблемної ситуації, що виступає вихідним пунктом досліджен­ня. Виявлення проблемної ситуації, її предметної та гносеологічної сторін вимагає від дослідника великої і складної теоретичної роботи.

Вивчення проблеми, визначення факторів, які впливають на рішення про­блеми, і розробка проекту виходу з проблеми здійснюється за схемою 3.2.

1. Фіксація проблеми

Що трапилось? Які симптоми? Що Вас не задовольняє? Що Ви відчуваєте.! приполу проблеми? Яка ситуація с кращою?

2. Аналіз проблеми

Поставте "діагноз" проблемі. Ранжируйте симптоми. Запропонуйте свої причини ситуації. Відзначте, чого не вистачає. Визначте, що перешкоджає прийняттю рішення. Узгодьте інтереси.

3. Підходи до вирішення проблеми

В изначте можливі стратегії та рекомендації. Обґрунтуйте рішення. Зробіть припущення, що може бути ідеальним результатом. Розробіть проект виходу з проблеми.

4. Розподіл проблеми на частини

4.1. Які конкретні кроки (заходи)? 4.2. Які конкретні пропозиції? 4.3. Які ідеї? 4.4. Які дії? 4.5. Які реальні результати? 4.6. Які наслідки? 4.7. Хто несе відповідальність?

Схема 3.2. Послідовність міркувань та дій при дослідженні проблеми

Розробка проблеми дає можливість визначити, які протиріччя практично примушують відмовитися від традиційного шляху її вирішення і розпочати пошуки нового, або з яких потреб виникає необхідність саме цього психолого-педагогічного дослідження. Це допомагає досліднику обґрунтувати своєчасність і необхідність вивчення та розв'язання проблеми подальшого удосконалення і розвитку теорії і практики безперервної фармацевтичної і медичної освіти, висвітлює суперечності, які виникають між науковими, соціальними, психолого-педагогічними потребами суб'єктів навчання та засобами, які може запропонувати освітянська наука і практика для задоволення цих потреб.

При обґрунтуванні актуальності фундаментального дослідження враховують прогнозоване теоретичне значення теми, ступінь опрацьованості її в науці, можливий вплив передбачених й запланованих результатів на теоретичні положення та уявлення, що існують у даній галузі. При обґрунтуванні актуальності досліджень, що мають прикладний характер, враховують практичну потребу в опрацюванні теми, ступінь розв'язання в психолого-педагогічній практиці освіти, прогнозований соціальний економічний ефект від впровадження отриманих результатів.

у наукових роботах, виконаних у освітянській галузі Україні, розглядаються переважно актуальні проблеми розвитку освітянської практики цьому недостатня увага надається теоретичним проблемам психології і педагогіки, дидактики й методики навчання, теорії змісту освіти, організації навчально-пізнавальної діяльності, принципів і методів навчання, особливо післядипломного навчання, теорії розвитку творчих здібностей тих, хто навчається, психології особистості в навчанні.

Актуальними є проблеми створення:

• нової теорії виховання, адекватної соціально-економічним та політичним змінам у країні;

• теорії гуманістичного виховання й освіти та їх найважливішого компоненту — світогляду особистості, зорієнтованого на національні та загальнолюдські цінності, на утвердження в свідомості й поведінці молоді прогресивних моральних, естетичних поглядів;

• нових концепцій освіти.

При обґрунтуванні актуальності дослідження важливо з самого початку з'ясувати основні суперечності або невідповідності між досягнутим рівнем психолого-педагогічного знання і проблемами розвитку теорії практики. Вони можуть бути зумовлені як появою запитів практики, що потребують вироблення нових теоретичних знань, так і відкриттям нових фактів і зв'язків. Розв'язати саму проблему буває легше, ніж виявити суперечність.

Якщо дослідник не має достатньої кількості фактів для обґрунтуван­ня необхідності проведення дослідження тієї чи іншої проблеми, йому потрібно провести констатуючий експеримент.

Висунення проблеми і обґрунтування актуальності дослідження передбачають відповіді на запитання: "Чому цю проблему потрібно розв'я­зувати у даний час?" При обґрунтуванні актуальності явно не досить об­межитися посиланням на державні документи, в яких формулюються завдання освіти. Треба зв'язати основні завдання з проблемами і супереч­ностями відповідної галузі психологічної та педагогічної наук.

Актуальність дослідження визначається:

• відсутністю в педагогіці та психології праць, необхідних сьогодні:

• недостатністю тих чи інших знань з питань організації підготовки фахівців у нових соціально-економічних та політичних умовах;

• проблемами розвитку самої науки, логікою розвитку психологіч­ної та педагогічної теорій.

Однак у будь-якому випадку при формулюванні актуальності дослі­дження мають бути обов'язково вказані психолого-педагогічні пробле­ми, які підтверджують необхідність проведення даного дослідження.

Опис актуальності дослідження закінчується висновком про те, що, незважаючи на наявні праці, наукові знання в галузі, яка розглядається, є недостатніми, або вони застаріли, або зовсім відсутні. Тим самим го­тується перехід до формулювання суперечності і проблеми дослідження.

Якщо суперечність сформульовано некоректно, то у дослідника ви­никають труднощі з формулюванням проблеми дослідження.