3. Функції проектного менеджменту

Управління проектом – методологія організації, планування, керівництва, координації людських і матеріальних ресурсів протягом життєвого циклу проекту, яка направлена на ефективне досягнення його цілей шляхом застосування системи сучасних методів, техніки і технологій управління для досягнення визначених в проекті результатів стосовно складу і обсягу робіт, вартості, часу, якості.

Управління проектом – це процес керівництва всіма роботами проекту від початку до завершення.

Час, бюджет і якість робіт – головні обмеження будь-якого проекту, які визначають функції проектного менеджменту. Для управління часовими обмеженнями використовують методи побудови і контролю графіків робіт. Для управління грошовими ресурсами використовують бюджетування і контроль виконання бюджету. Для забезпечення проекту ресурсами існують матриці відповідальності і діаграми завантаженості ресурсів тощо. Найбільш складно контролювати часові обмеження, через недотримання яких можливо перевитрата бюджету проекту і відхилення від якості робіт (продукції).

Додаткові функції: управління персоналом, управління комунікаціями, управління контрактами, управління ризиком, управління проектною інтеграцією.

Розрізняють базові варіанти схем управління проектом:

- “основна” система: менеджер проекту – представник замовника, фінансову відповідальність за рішення, що приймаються не несе. Він лише забезпечує координацію і управління ходом розробки і реалізації проекту, контрактні відносини має лише з замовником;

- система “розширеного управління” – менеджер проекту приймає відповідальність за проект в межах кошторисної ціни. Він забезпечує управління і координацію процесів проекту (поставки, інжиніринг) за домовленістю між ним, замовником і учасниками проекту;

- система “під ключ” – менеджер проекту – пректно-будівельна фірма, з якою замовник укладає угоду з оголошеною вартістю проекту на умовах “під ключ”.

Тема 2. Проектний аналіз

Будь-який військовий проект потребує вдвічі більше часу,

ніж планувалося, коштує вдвічі дорожче

і дає лише половинний ефект.

Сайрус Венс, міністр оборони США

1. Інструментарій проектного аналізу

2. Аналіз економічної ефективності проекту.

3. Окремі аспекти проектного аналізу: екологічний, соціальний, економічний.

Ключові поняття: проектний аналіз, додаткові вигоди і затрати, явні і неявні вигоди і затрати, альтернативна вартість, компаундування, дисконтування, грошовий потік, коефіцієнт вигоди/затрати, чиста теперішня вартість проекту, норма окупності проекту, строк окупності проекту, екологічний, соціальний та економічний аналіз проекту.

1. Інструментарій проектного аналізу

Проектний аналіз – методологія, яка застосовується для визначення, порівняння та обґрунтування альтернативних управлінських рішень і проектів, що дозволяє, в свою чергу, здійснювати вибір і приймати вивірені рішення в умовах обмеженості ресурсів.

Головне завдання проектного аналізу – встановлення цінності проекту, яка визначається різницею його вигод та витрат (позитивних та негативних результатів проекту).

Концепція затрат і вигод в проектному аналізі

Якщо метою проектного аналізу є встановлення розміру перевищення додаткових витрат від реалізації проекту над додатковими витратами, необхідними для його здійснення, то належить визначити методику розрахунку додаткових вигод і додаткових затрат.

Додаткові вигоди = додаткові вигоди, отримані завдяки проекту * ціна вигод. Додаткові затрати = кількість необхідних для проекту додаткових ресурсів * ціна ресурсів.

Явними називають вигоди і затрати, величина яких як правило очевидна, що дозволяє легко визначити їх фінансове значення. До неявних вигод і затрат належать побічні вигоди і затрати, які супроводжують проект: вплив на соціальну сферу, екологію, економіку держави і регіону.

Явні вигоди від проекту виникають від:

- збільшення обсягів випуску продукції, що сприяє зниженню собівартості виробництва продукції;

• можливості підвищення цін на продукцію, що виробляється;

• зміни кваліфікації працівників, що дає змогу підвищити якість продукції;

• зміни у часі реалізації;

• зміни місця реалізації та ін.

Альтернативні вартість – це втрачена вигода від використання обмежених ресурсів для досягнення однієї мети замість іншого, найкращого з тих, що лишилися, варіанта їх застосування. В проектному аналізі кожна вартість, яка застосовується для фінансового чи економічного аналізу є альтернативною вартістю.

Цінність грошей у часі

Концепція оцінки грошей у часі ґрунтується на тому, що вартість грошей з плином часу змінюється з урахуванням норми прибутку на ринку грошей. У процесі порівняння коштів використовують два поняття: майбутня вартість коштів (FV) та теперішня вартість коштів (PV).

Майбутня вартість являє собою суму інвестованих у теперішній момент коштів, в яку вони мають перетворитися через певний проміжок часу з урахуванням певної ставки проценту.

Компаундування – операція, що дозволяє визначити величину остаточної майбутньої вартості за допомогою складних процентів. FV = PV х (1+i)n, де і – ставка відсотка, n – кількість років експлуатації проекту.

Теперішня вартість – це майбутня сума грошових надходжень, приведених з урахуванням певної ставки процента до теперішнього періоду.

Дисконтування – процес визначення теперішньої вартості потоку готівки шляхом коригування майбутніх грошових потоків за допомогою коефіцієнта дисконтування: PV = FV/ (1+i)n.

У проектному аналізі використовуються дві ставки: реальну процентну ставку (r) – ставку доходу на капітал без урахування інфляції та номінальну процентну ставку (i) – ставку доходу з позицій інвестора на приватному ринку, яка включає інфляцію (t) і тому визначається підсумовуванням реальної ставки процента та величини темпу інфляції.

На величину процентної ставки впливають дохідність і характер інвестиції, величина і темпи інфляції, ризик, пов‘язаний з інвестиціями.

Грошовий потік

Під грошовим потоком розуміють фактичні чисті готівкові кошти, які надходять у фірму (чи витрачаються нею) протягом певного визначеного періоду.

Загальний грошовий потік з активів = операційний грошовий потік – кошти, вкладені в основні активи та чистий оборотний капітал. Операційний грошовий потік = прибуток + амортизація – податки.

Капітальні витрати – це чисті витрати на придбання активів без продажу активів. Приріст чистого робочого капіталу – це різниця між збільшенням поточних активів внаслідок реалізації нового проекту та автоматичним збільшенням кредиторських рахунків і нарахувань.

Грошовий потік кредиторам = виплачені проценти – чисті нові позички. Грошовий потік акціонерам = виплачені дивіденди – чисті нові придбання акцій. Проектний грошовий потік = операційний грошовий потік – зміни у чистому робочому капіталі.