2. Аналіз економічної ефективності проекту
Вибір формальних критеріїв для ухвалення рішення про фінансове чи економічне прийняття проекту залежить від різних факторів, таких як ринкова перспектива, існування обмежень на ресурси для фінансування проекту, коливання чистих потоків фінансових коштів і можливість одержання пільг при придбанні ресурсів. Найбільш поширеними є інтегральні показники:
1) чиста теперішня вартість (NPV) – різниця між сумою грошових надходжень, які виникають при реалізації проекту і приводяться до їх теперішньої вартості, та сумою дисконтованих вартостей усіх витрат, необхідних для здійснення усього проекту:
NPV
=
,
де Вt - повні вигоди за рік t; Сt – повні витрати за рік t; t – відповідний рік проекту (1, 2, ..., n); n – строк служби проекту в роках; і – ставка дисконту (процентна).
2) коефіцієнт вигоди/затрати (В/С) - сума дисконтованих вигод, поділена на суму дисконтованих затрат:
В/С
=
.
3) внутрішня норма дохідності (ІRR) – норма дисконту, за якої чиста теперішня вартість проекту дорівнює нулю, тобто максимальний відсоток за кредит, який можна виплатити за період життєвого циклу проекту, за умови, що весь проект фінансується за рахунок лише цього кредиту:
;
або IRR = і1
+
,
де і2 – ставка дисконту, при якій проект стає збитковим і NPV стає від‘ємним.
Для проекту може існувати декілька значень ІRR, припускається, що дисконтна ставка не змінюється.
4) строк окупності проекту (РВ) – за який період проект покриває витрати:
РВ
= (t0-1)
+
,
де СІ – сума інвестицій; PV – дисконтовані грошові потоки; t0 – номер року, в якому сума дисконтова них грошових потоків починає перевищувати суму інвестицій.
При виборі проекту в кожному окремому випадку повинна бути визначена своя система пріоритетів, яка може включати такі можливі варіанти, як суспільна значущість проекту, вплив його на імідж компанії, екологічність і безпечність проекту тощо. Проектний аналіз в цьому аспекті набуває характеру неформальних процедур (побудова дерева цілей і проблем, експертні оцінки).
3. Окремі аспекти проектного аналізу
Екологічний аналіз є важливою частиною розробки проекту, в якому визначається типи впливу проекту на навколишнє середовище, оцінюються всі витрати і вигоди, які будуть понесені в результаті цього впливу, та здійснюється розробка заходів, необхідних для запобігання шкоди навколишньому середовищу під час реалізації та експлуатації проекту. |
На стадії генерації ідеї проекту визначають ся категорія і тип проекту. Категорія А – проекти, що рідко мають негативний вплив на довкілля (соціальна сфера, освіта та охорона здоров‘я ринкова інфраструктура). Категорія Б – проекти із значним негативним впливом на навколишнє середовище, але до яких можна швидко застосувати заходи, спрямовані на пом‘якшення цього негативного впливу (програми інтенсифікації врожаю, розведення риби, зрошування невеликих ділянок, постачання води, будівництво житла, спорудження доріг, розробки підземних копалин). Для таких проектів слід враховувати чинне законодавство в сфері охорони довкілля і розробляти відповідні природоохоронні заходи.
Категорія В – проекти зі значним негативним впливом на навколишнє середовище, які потребують детальної оцінки довкілля (розробка басейнів рік, спорудження нових аеропортів, великих мостів і гаваней, будівництво промислових заводів). Категорія Г- проекти, спрямовані на навколишнє середовище ( розвиток лісового господарства, створення заповідників).
Незалежно від категорії проекту, його екологічний аналіз проводиться за визначеною схемою: 1) аналіз первинних екологічних умов; 2) оцінка потенційного безпосереднього або опосередкованого впливу проекту на навколишнє середовище; 3) проведення екологічного аналізу альтернативних варіантів проекту; 4) розробка заходів щодо запобігання, скорочення або компенсації негативного впливу на навколишнє середовище; 5) екологічна підготовка менеджменту та персоналу; 6)екологічний моніторинг.
Метою соціального аналізу є визначення прийнятності варіантів реалізації проекту з погляду користувачів, населення регіону, де здійснюється проект, розробка стратегії реалізації проекту, що дає змогу здобути підтримку населення, досягти цілей проект та поліпшити характеристики його соціального середовища. |
Основними компонентами соціального аналізу є: оцінка населення, що проживає в зоні реалізації проекту; встановлення рівня адекватності проекту культурі та організації населення в районі його здійснення; розробка стратегії забезпечення підтримки проекту на всіх стадіях підготовки, реалізації та експлуатації з боку населення регіону. При проектуванні соціального середовища проекту необхідно визначити систему показників, яка відтворює розвиток регіону проекту. Найбільш поширеною є система соціальних індикаторів, які відображають демографічний стан, зайнятість, соціальну структуру, житлові умови, громадське життя, охорону здоров‘я та рівень злочинності в регіоні проекту.
Економічний аналіз проекту проводиться з метою встановлення його національної привабливості, оцінки економічної ефективності на підставі альтернативної вартості ресурсів, які використовуються в проекті, і продукції проекту та визначення можливості сприяння проекту національному добробуту країни. |
Так реалізація проекту може сприяти зниження цін на споживчі товари та послуги (збільшенню споживчого надлишку), ліквідації дефіциту будь-якого товару, розвитку інфраструктури районів, створенню додаткових робочих місць тощо.
Крім вказаних аспектів проектного аналізу розрізняють також: маркетинговий, технічний, інституційний, фінансовий аналіз.